Соціальні експерименти Р. Оуена та значення його ідей

Роберт Оуен(1771-1858 pp.) народився у родині дрібного ремісника, у невеликому англійському містечку Ньютаун. Після закінчення початкової школи, у семирічному віці, став помічником учителя, репетитором, писав проповіді на релігійні теми, заживши собі слави "маленького священика". У 9 років розпочав працювати в торгівлі, де протягом восьми років пройшов шлях від продавця до управляючого великого торгового центру. Згодом він відкрив прядильну фабрику, де виявив неабиякі організаторські здібності. 1794 року Оуен став акціонером компанії "Чарльстон Твіст і К°", яку було засновано найстарішими лондонськими й манчестерськими фірмами, і очолив правління товариства.

Основні праці Оуена: "Про формування людського характеру" (1813 p.), "Доповідь графству Ленарк" (1820 p.), "Зауваження про вплив промислової системи" (1815 p.), "Виклад раціональної системи суспільства" (1830). Він є автором проекту Фабричного закону, а після 1834 року розпочав видавати журнал, у якому пропагував євангелістське вчення та писав праці на теми моралі, з яких головною є "Новий моральний світ" (1845 p.).

Роберт Оуен був одночасно і теоретиком, і практиком. Він виступав за створення нового суспільства за допомогою просвітительства й законодавства.

В основу його програми покладено теоретичну систему, провідною ідеєю якої є формування соціального середовища, сприятливого для ефективної праці та всебічного розвитку людини. Оуен проголошує, що людина - продукт середовища і що змінити її можна, лише змінивши середовище, в якому вона існує. Це одна з головних ідей теорії та практики Оуена.

Під середовищем він розуміє суспільно-економічні відносини, що впливають на поведінку людини. Основними складовими суспільного середовища, за Оуеном, є інституціональні (ідео­логія, мораль, право, освіта) та економічні компоненти. Він уважає, що функції з формування нового середовища має взяти на себе держава, силою своєї влади спонукаючи до створення прогресивних інституціональних і економічних форм.

Оуен намагався теоретично обґрунтувати структуру прогресивної економічної системи майбутнього. Він виходить з аналізу суперечностей господарської системи капіталізму і, слушно (в цілому) визначивши їхню природу, наголошував, що формування нового економічного середовища полягає в тім, щоб позбутись цих суперечностей, ліквідувавши їхню основу - приватну власність.

Спритний підприємець, Оуен не намагався зупинити хвилю індустріалізму, як це іноді стверджують дослідники його діяльності. Вади, проблеми, зло промислової революції - ось що штовхало Р. Оуена на пошук шляхів досягнення соціальної гармонії майбутнього суспільства, реальність якої він доводив власною практичною управлінською діяльністю.

Свій перший досвід управління Оуен набув у віці 18-ти років. Упевнений у своїх сил, під впливом успіхів підприємництва він заснував свій перший невеличкий завод у Манчестері разом із механіком Е. Джонсом, який відповідав за технічну сторону виробництва, заснованого на нових ткацьких верстатах і джерелах енергії.

Досвід управління, набутий у період роботи на цій фабриці, інтерес до практичного менеджменту стали причиною того, що устаткування було продане багатшому власникові, в якого Оуен став працювати управлінцем.

Оуен дорікав своїм партнерам-фабрикантам за те, що вони не розуміли важливості людського чинника і не підтримували його реформ. Водночас йому доводилося діяти і проти більшості робітників, що також чинили опір реформам, не розуміючи, що все робиться для їхнього добра. І все ж поступово, спираючись на невеличкий актив однодумців, Оуен привчав робітників до дисципліни, чистоти, порядку, розумної системи повсякденних дій. Проте успіх діяльності Оуена як менеджера абсолютно не відповідав його діяльності як суспільного реформатора. Можливо, причиною цього було розуміння Оуеном проблеми перетворення суспільства як суто інженерного завдання. Досягнувши позитивних результатів в умовах ізольованого співтовариства Нью-Ленарка, не залученого до жорсткої конкуренції товаровиробників, Оуен вважав, що винайшов якийсь універсальний устрій, спроможний забезпечити усунення вад капіталістичної системи господарювання.

Оголошена ним війна капіталізму мала інтелектуальний характер. З цих же позицій він виступав проти церкви, вважаючи, що не проповідуванням відповідальності окремої людини можна досягти поліпшення життя всіх і кожного, а лише за допомогою освіти, морального виховання.

Створення соціального середовища - провідна ідея усіх практичних заходів Оуена. Сприяння у здійсненні цієї ідеї він очікував то від хазяїв, то від держави, то від кооперації. Виховання через асоціацію, що об'єднується на підставі економічного кооперування праці, рівноправної участі у виробництві й розподілі, Оуен оголосив наріжним каменем своєї доктрини.

На фабриці Оуена (Нью-Ленарк) було створено майже всі інститути соціалістичного суспільства: житло для працівників, дитсадки, їдальні, фабрично-заводські крамниці, ощадні каси і т. п.

Крім того, він на півстоліття випередив фабричне законодавство: зменшив тривалість робочого дня для дорослих із 17 до 10 годин, заборонив працю дітей до 10 років і створив для них світські школи, відмовився від системи штрафів.

Оуен не був революціонером: він відмовився брати участь У чартистському русі, ніколи не виступав за експроприацію приватної власності, обмежуючись лише ідеєю соціалістичного реформування суспільства за допомогою найсвідоміших його представників та уряду.