Приклад підрахунків середньої кількості ділянок та предметів місцевості на 1 гектар об'єкта знімання

Назва ділянок та предметів місцевості	Середня кількість об'єктів на 1 га
А. Ділянки, що зображаються в масштабі плану:
житлові будинки
господарські капітальні будови
адміністративні та інші приміщення
окремі ділянки (площі, сквери тощо)
інші об'єкти
	N = 20
Б. Об'єкти, що зображаються позамасштабними умовними знаками:
виходи на поверхню мережі інженерного обладнання території
стовпи лінії зв'язку, електропередач
газорегулювальні пункти
висоти точок
інші об'єкти
	«=23

Таблиця IV. 1.5 Розрахунок надлишкової інформації залежно від масштабу знімання

Приблизне, але доволі точне співвідношення між середньою квадратичною похибкою (у метрах) вимірювання віддалі за планом т₀ і розрахованим знаменником масштабу М_Р можна записати так:

(IV. 1.7)

Великомасштабне топографічне знімання

Формула (IV. 1.7) отримана з таких міркувань. Лінія на плані чи карті вимірюється циркулем-вимірником. Квадратична похибка суміщення голок вимірювача з кінцями лінії, що вимірюється, дорівнює 0,2 мм.

Тому відрізок на плані вимірюється з абсолютною квадратичною похибкою 0,2 л/2 ~ 0,3 мм. Йому відповідає відрізок на місцевості (w₀ - похибка вимірювання лінії у метрах).

Тому

(IV. 1.8)

Наприклад, в умовах забудованої території з капітальними будинками та густою сіткою виходів на поверхню інженерних підземних комунікацій можна прийняти т₀ = 0,15 м.

Розрахований знаменник масштабу знімання становитиме:

М₀= М_Р = 500. Необхідний масштаб знімання 1:500.

Ще приклад. Необхідно вимірювати лінії на плані з точністю 0,6 м. Тоді

М₀= М_Р =2000. Необхідний масштаб знімання 1:2000.

Обґрунтування вибору масштабу топографічного знімання можна виконувати і без розрахунків, на підставі рекомендацій Основних положень [14]. Критеріями слугують два типи територій, що картографуються:

I тип - територія з багатоповерховою забудовою, територія великого
міста;

II тип - територія переважно з малоповерховою забудовою та неза-
будована територія.

Масштаби топографічних карт та планів, а також масштаби топографічного знімання залежно від типу території картографування подано у табл. IV. 1.6.

Основні положення дають змогу за необхідності для створення робочих креслень на території II типу плани масштабу 1:1000 збільшувати до масштабу 1:500 і для складання проекту детального планування на території II типу плани масштабу 1:5000 збільшувати до масштабу 1:2000.

Доволі вдало можна вибрати масштаб знімання за допомогою наближеної формули, якщо вже заданий переріз рельєфу. Формула має вигляд:

Розділ IV

(IV. 1.9)

де h - розрахований переріз рельєфу, м; і— середній ухил місцевості, відсотки; і = tgv , v - середній кут нахилу місцевості.

Таблиця IV. 1.6 Рекомендовані масштаби знімання залежно від типу території

Масштаби топографічних планів або карт	Тип І	ТипІІ
1:500	1:500	-
1:1000	-	1:1000
1:2000	1:2000	-
1:5000	картоскладання	1:5000
1:10000	1:10000 або картоскладання	-

Приклад:

1) нехай переріз h_p = 1 м, v_cep= 6°; tg6° = і = 0,1 = 10%. Тоді

2) нехай переріз h = 1 м, V = 3°; tgT = і = 0,05 = 5%. Тоді

сер

Навпаки, якщо визначений масштаб знімання, то за (IV. 1.9) можна визначити необхідний переріз рельєфу. Справді, розв'язавши (IV. 1.9) відносно h (у метрах), отримаємо:

і% • М₀

(IV. 1.10)

Нехай М₀ = 5000; v = 4°; і = tg 4° = 0,0699 = 7 %. Тоді

Стандартного перерізу \ = 3,5 м у табл. IV. 1.3 немає. Кінцевий переріз вибирається на підставі нерівності

(IV. 1.11)

Великомасштабне топографічне знімання

де h - розрахована висота перерізу (А = 3,5 м); \- найближчий до розрахованого переріз.

У табл. IV. 1.3, для V = 4° і масштабу 1:5000, Aq= 2 м - найближчий

переріз до розрахованого. Тобто для знімання потрібний переріз \ = 2 м. Формули (IV. 1.9) та (IV. 1.10) наближені, проте доволі широко застосовуються під час знімання сільських населених пунктів.

IV. 1.6. Технічний проект топографо-геодезичних робіт

Технічний проект (програма) визначає призначення, зміст та обсяг робіт, їхню кошторисну вартість, термін виконання та інші важливі показники топографо-геодезичних робіт на об'єкті знімання.

Попередньо, до складання проекту, виконуються збирання та аналіз топографо-геодезичних матеріалів, які дають змогу встановити топографічну вивченість ділянки робіт і можуть бути використаними у ході знімання. Необхідні матеріали отримують у територіальних інспекціях державного геодезичного нагляду ГУГК, в управлінні по справах будівництва та архітектури в обласних та райдержадміністраціях.

Топографо-геодезичні роботи, що здійснюються для створення планів масштабів 1:5000-1:500, виконують на основі держзамовлення, замовлень окремих міністерств, відомств, підприємств та організацій різних форм власності.

Роботи виконуються організаціями і суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензії на виконання топографо-геодезичних робіт.

Проект складається із трьох частин: 1) текстової; 2) графічної; 3) кошторисної.

У текстовій частині описуються:

• призначення топографо-геодезичних робіт;

• коротка фізико-географічна характеристика ділянки знімання;

• відомості про топографо-геодезичну вивченість;

• обґрунтування вибору масштабу знімання і висоти перерізу рельєфу;

• способи побудови планових та висотних геодезичних мереж з урахуванням фізико-географічних умов місцевості та наявності відомих геодезичних пунктів;

• організація та терміни виконання робіт, заходи з техніки безпеки та охорони праці тощо.

Графічна частина проекту містить схеми, матеріали аерознімання, картографічні матеріали, на яких зображена:

Розділ IV

• ділянка знімання;

• відомі геодезичні пункти;

• пункти планової та висотної робочої основи знімання;

• номенклатура і розграфлення аркушів карт та планів тощо. Кошторисна частина проекту обґрунтовує необхідні грошові витрати на

організацію робіт, на матеріали, виготовлення геодезичних планових та висотних знаків, закладання цих знаків, дослідження приладів, виконання польового геодезичного вимірювання, попереднє та кінцеве опрацювання вимірів, складання технічного звіту, припинення робіт.

Топографо-геодезичні роботи виконують тільки після погодження із замовником і затвердження технічного проекту організаціями, що видають дозвіл на виконання цих робіт.