Технічні характеристики пристрою

Технічні характеристики кондиціонера GREE модели GWH12KF-K3DNA5A:

- продуктивність (холод) – 3,52(0,58-3,95) кВт;

- продуктивність (тепло) – 4,1 (0,58-5,13) кВт;

- напруга живлення - 1 Ph, (220-240) V, 50 Hz;

- споживана потужність (холод) - 1100(220-1450) Вт;

- споживана потужність (тепло) - 1135(220-1550) Вт;

- номінальний струм (холод) – 6,5 А;

- номінальний струм (тепло) – 7,8 А;

- витрата повітря – 680 м³/ч;

- фреон.

Внутрішній блок:

- рівень шуму - 42/39/31/26 дБ(А);

- габарити - 770x 283 x 201 W x D x H (мм);

- вага – 9 кг.

Зовнішній блок:

- рівень шуму - 53 дБ(А);

- діаметр труб (газ) – 9 мм;

- діаметр труб (рідина) – 6 мм;

- габарити - 710x 550 x 318 W x D x H (мм);

- вага – 30 кг;

- максимальна довжина магістралі – 15 м;

- максимальний перепад висот – 5 м.

Технічні дані двигуна привода компресора:

- номінальна напруга - 220 В;

- частота мережі - 50 Гц;

- номінальна потужність - 250 Вт;

- синхронна швидкість обертання двигуна - 2900 об/хв;

- ККД - 72%;

- коефіцієнт потужності двигуна – 0,66.

Схема електрична-принципова та опис її роботи

Рисунок 6 – Схема електрична-принципова внутрішнього блока кондиціонера Gree.

На контактній пластині знаходяться затискачі міжблочних з'єднань і підключення живлення, а саме:

- L - фаза;

- N - нейтраль;

- Мережевий фільтр (Filter Board);

- Мікропроцесор (Control Board);

- Реле основного захисту (Main Relay);

- Індикаторне табло (Display Board);

- Thermistor (PT) - температурний датчик випарника;

- Thermistor (RT) - температурний датчик забираємого повітря;

- Кроковий електродвигун (Step Motor);

- Дренажна помпа (Drain PM) у касетником;

- Датчик рівня конденсату поплавкового типу (Float Switch) у касетником;

- Fan Motor - електродвигун вентилятора;

- Fan Motor Capacitor - пусковий конденсатор електродвигуна вентилятора.

Принцип дії: при підключенні до мережі змінної напруги 220 В, з частотою мережі 50 Гц струм поступає через фазу (L) на мережевий фільтр (Filter Board) який захищає від перепадів напруги, далі на мікропроцесор (Control Board) він здійснює контроль над роботою пристроїв, отримує і обробляє дані з датчиків, відповідає за терморегуляцію, показує інформацію на дисплеї, самодіагностує проблеми. Після того напругу надходить на реле основного захисту (Main Relay) яке подає напругу на компресор, далі на індикаторне табло (Display Board), воно відображає головні параметри роботи кондиціонера, потім живлення надходить на температурний датчик випарника Thermistor (PT) і на температурний датчик забираємого повітря Thermistor (RT). Потім напруга надходить на кроковий електродвигун (Step Motor) який відкриває жалюзійні грати, завдяки його дискретним кутовим переміщенням виходить дуже точно налаштувати її положення, потім напруга йде на дренажну помпу (Drain PM) у касетником і на датчик рівня конденсату поплавкового типу (Float Switch). Далі напруга потрапляє на пусковий конденсатор електродвигуна вентилятора і на самий електродвигун вентилятора.

Перевірочний розрахунок

Визначаємо розрахункову потужність електродвигуна Ра, кВт за формулою

, Вт (1.1)

де Р_2ном. – потужність на валу двигуна (задана у завданні) , Р_2ном.=250 Вт

= 0.80 ÷ 0.94 , для АД потужністю до 600 Вт

η·cosφ – добуток ККД і коефіцієнта потужності в залежності від потужності і частоти мережі.

Визначаємо машинну сталу С

(1.2)

де Вδ = 0.25 ÷ 0.60 - Тл індукція в повітряному зазорі приймаємо 0.60Тл;

АS = 60÷250 А/см лінійне навантаження статора становить 140 А/см;

α– відношення середньої індукції в повітряному зазорі до її амплітуди,

α = 0.64

k_w = 0.86 ÷ 0.96 обмоточний коефіцієнт приймаємо k_w = 0,9.

Визначаємо діаметр розточки статора

(1.3)

де С –машинна стала 1137;

Р_а –розрахункова потужність двигуна 474 Вт;

= 0.6÷1.4 - відношення довжини статора до його розточки 1;

n- синхронна швидкість обертання двигуна 2900 об/хв.

Визначаємо довжину пакету статора

ℓo = · Da , см (1.4)

де Da –довжина розточки статора , см

= 0.6÷1.4 - відношення довжини статора до його розточки рівне 1.

ℓo = 1×5,7 = 5,7 см

Визначаємо полюсний крок

(1.5)

де Da – внутрішній діаметр статора 5,7 см;

2p – кількість пар полюсів.

Визначаємо кількість пар полюсів

(1.6)

Де n – синхронна швидкість обертання двигуна 2900об/хв;

f₁ –частота струму 50 Гц.

Визначаємо кількість пазів статора

Z₁=2p·m₁·q₁ (1.7)

де q₁= 1÷ 6 –кількість пазів що приводяться на полюс і фазу

2р – кількість пар полюсів

m₁ – кількість обмоток статора.

Z₁ = 2·2·3=12

Виконуємо перевірку

(1.8)

де D_а –стандартний діаметр розгортки статора D_а = 5,7 см;

Z1 – кількість пазів статора 12.

Визначаємо амплітуду корисних магнітних потоків в повітряному зазорі двигуна створених основною обмоткою статора

(1.9)

де - відношення середньої індукції в повітряному зазорі до її

амплітуди ;

Вδ –амплітуда індукції в повітряному зазорі 0,45Тл ;

ℓ₀ –довжина розточки статора 5,7 см ;

τ_п – полюсний крок 9 см.

Вб

Визначаємо кількість витків робочої обмотки

(1.10)

де Ф₁– амплітуда корисних магнітних потоків в повітряному зазорі двигуна 1,97×10^-3Вб;

k_w – обмоточний коефіцієнт 0,9;

f – частота мережі 50 Гц.

Визначаємо кількість витків пускової обмотки

(1.11)

де Wр – кількість витків робочої обмотки 475 витків.

Визначаємо струм робочої обмотки

(1.12)

де AS –лінійне навантаження основної обмотки статора АS =140А/см;

Da –діаметр розточки статора 5,7 см;

Wр–кількість витків головної обмотки статора 475 витків.

Визначаємо струм пускової обмотки двигуна

(1.13)

де AS –лінійне навантаження основної обмотки статора АS =140А/см;

Da –діаметр розточки статора 5,7 см;

W3 –число витків обмоток 523 витка;

Визначаємо діаметр і січення проводу обмотки статора

(1.14)

де Iр - струм робочої обмотки 2,64 А;

j – густина струму в робочій обмотці 5А/см.

Визначаємо січення проводу пускової обмотки

(1.15)

де Sр – січення проводу робочої обмотки 0,53 мм.

ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА