IV. Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження

Оцінити стійкість роботи ковально-пресового цеху до дії радіоактивного зараження і проникаючої радіації ядерного вибуху.

Початкові дані:

Завод розташований на південній околиці міста; видалення об'єкту від точки прицілювання Rr = 6,8км; очікувана потужність ядерного боєприпасу q = 500Кт; вірогідне максимальне відхилення боєприпасу від точки прицілювання гвідх = 0,8км; швидкість середнього вітру Vce = 50км/год;

Напрям -у бік об'єкту;

Будівля цеху: цегляна 3пов. і більше.

Максимальна тривалість робочої зміни - 12 годин;

Дуст=50Р

Рівень радіації на початок утворення радіоактивного зараження (З год. після вибуху)=250 Р/год;

Коефіцієнт ослаблення: Кам’яних будинків Косл =10;

Сховище Косл =1000

Рішення:

Визначаємо максимальне значення рівня радіоактивного зараження і дози проникаючої радіації, очікуваних на території заводу, для чого:

наносимо на карту (план) місцевості вірогідну вісь сліду радіоактивної хмари, провівши пряму через точку прицілювання по напряму середнього вітру (рис 4.);

визначаємо можливу мінімальну відстань від об'єкту до епіцентру ядерного вибуху: Rx =Rr- rвідх – 6.8 - 0,8 = 6км;

по додатку 12 при, q = 500Кт, Rx=6км знаходимо очікуване значення рівня радіації на об'єкті на 1 годину після вибуху: РІ мах =10500 Р/ год;

по додатку 9[1]визначаємо максимальну дозу проникаючої радіації, очікуваної на об'єкті: Дпр = 0.

Таким чином, ковально-пресовий цех може опинитися в небезпечній зоні В - радіаційного зараження з максимальним, рівнем радіації 10500 Р/год. Дії проникаючої радіації в районі цеху не очікується.

Визначаємо дозу випромінювання, яку можуть отримати робочі і службовці, знаходячись у виробничій будівлі і в захисній споруді, за робочу зміну (12 ч) при максимальному рівні радіації і дозі проникаючої радіації, очікуваних на об'єкті.

Доза випромінювання в умовах радіоактивного зараження в будівлі цеху:

 

Де Рх - максимальний рівень радіації на 1 год після вибуху, дорівнює 6256 Р/год; tн - час початку роботи в умовах РЗ, дорівнює сумі часу підходу хмари вибуху і часу випадання радіоактивних речовин, яке в середньому складає =1год

час закінчення роботи tк = tн +tp = 1,12 +12 = 13,12год;

коефіцієнт ослаблення дози випромінювання будівлі цеху Кпосл.зд.РЗ = 10;

Тоді

Оскільки для захисної споруди коефіцієнт ослаблення радіації від радіоактивного зараження КпоаіубРЗ =100, то доза радіації в захисній споруді:

Доза випромінювання від проникаючої радіації на об'єкті дорівнює нулю.

Визначувана межа стійкості роботи об'єкту в умовах, радіоактивного зараження, тобто граничне значення рівня радіації на об'єкті, до якого можлива робота в звичайному режимі; порівнюємо з очікуваним максимальним значенням рівня радіації і робимо висновки про стійкість об'єкту:

ОскількиР1 lim < Р1 тах, то об'єкт нестійкий до радіоактивного зараження.

Отримані результати зводимо в таблицю 3.

Аналіз результатів оцінки роботи ковально-пресового цеху заводу в умовах дії проникаючої радіації і радіоактивного зараоюення дозволяє зробити наступні висновки:

1) Об'єкт може опинитися в зоні надзвичайно небезпечного зараження з максимальним рівнем радіації близько 10500 Р/год. на 1 год після вибуху. Дія проникаючої радіації маловірогідна.

2) Ковально-пресовий цех не стійкий до дії радіоактивного зараження. Межа стійкості роботи цеху в умовах радіоактивного зараження Р1lіт = 263Р/год.

3) Захисна споруда цеху забезпечує надійний захист виробничого персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за 12 год перебування в ньому складає 199,5Р, що значно нижче за допустиму норму одноразового опромінювання.