Організаційна структура Цивільної оборони України
Цивільна оборона в Україні будується за територіально-виробничим принципом. Територіальний принцип організації означає, що, незалежно від відомчої приналежності цивільна оборона об'єктів організаційно входить в структуру ЦО регіонів, міст, областей, районів, на території яких вони розташовані.
Виробничий принцип організації полягає в тому, що ЦО об'єктів організаційно входить також структури ЦО міністерств і відомств, керівники яких несуть повну відповідальність за стан цивільної оборони цих об'єктів.
Керівництво Цивільною обороною України покладено на Кабінет Міністрів України, міністерства і інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні організації, керівників підприємств, установ і організацій.
Начальниками ЦО є:
начальником ЦО України - прем'єр - міністр, його заступником - керівник центрального органу виконавчої влади з питань НС і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
начальником ЦО Автономної Республіки Крим - голова ради міністрів;
начальниками ЦО територій - голови місцевих державних адміністрацій;
начальниками ЦО міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ - їх керівники.
Безпосереднє управління виконанням завдань ЦО здійснюють постійно діючи органи управління з питань ЦО - штаби і служби ЦО, які повинні бути створеними в складі підприємств, установ і організацій.
Територіальні Управління з надзвичайних ситуацій та захисту населення і територій входять до складу місцевих державних адміністрацій за принципом подвійного підпорядкування.
Одною з істотних ланок системи ЦО України і органом її управління є спеціальне Міністерство з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Воно створено з метою упорядкування управління Цивільною обороною України, захисту населення і території від наслідків надзвичайних ситуацій, а також, здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Указом Президента України 28 жовтня 1996 року на базі Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і Штабу Цивільної оборони України.
Названим вище Указом було затверджене Положення про Міністерство України з питань НС і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).
У Положенні зазначається, що МНС України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики в області захисту територій і населення від наслідків НС техногенного, природного, екологічного і військового характеру і Чорнобильської катастрофи.
МНС здійснює державний контроль за станом сил і засобів ЦО, їх готовність до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в НС; організує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО, а також, підлеглих спеціалізованих формувань. Спільно з органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим призначає склад, місця розміщення та оснащення сил і засобів ЦО.
МНС забезпечує розробку, погодження або затверджує програми підготовки фахівців, посадових осіб органів управління і сил ЦО, навчання населення, організує та проводить атестацію рятівників і аварійно-рятувальних формувань. Всю роботу МНС проводить у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також, відповідальними органами іноземних держав.
Для розгляду наукових рекомендацій з найважливіших проблем в МНС створюється науково-технічна рада, в яку входять вчені та висококваліфіковані фахівці.
Одним з органів управління в системі ЦО є постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і НС (комісії по НС).
Комісії по НС створюються на різних рівнях і відповідно бувають: постійна Урядова комісія по НС і комісії по НС областей, районів, міст, об’єктів. Склад комісії по НС визначається її рівнем. Комісію з НС області, району, міста як правило, очолює один із заступників голови держадміністрації.
Основними задачами комісій по НС є:
1. Планування, розробка і керівництво проведення заходів з попередження аварій, катастроф, епідемій на території країни, області, району, міста, зменшення втрат у разі їх виникнення.
2. Координація, планування і проведення заходів щодо забезпечення безпеки населення, зниження господарських втрат в надзвичайних ситуаціях, створення системи управління і підтримка її в готовності.
3. Керівництво діями сил ЦО при ліквідації наслідків НС.
4. Створення системи фінансування, матеріально-технічного забезпечення і накопичення матеріальних цінностей, необхідних для проведення профілактичних заходів, покриття витрат на утримання сил, які призначені для дій при надзвичайних ситуаціях, витрат по ліквідації аварій, катастроф, стихійного лиха, епідемій і надання допомоги потерпілому населенню.
5. Забезпечення збору і обміну інформацією про надзвичайні ситуації, а також про результати ліквідації їх наслідків.
При виникненні НС і в ході ліквідації їх наслідків комісія по НС виконує наступні задачі:
v здійснює сповіщення органів управління ЦО, сил ЦО і населення;
v оцінює наслідки НС і організовує роботу по ліквідації наслідків НС;
v координує дії по евакуації населення з районів лиха;
v організує розподіл матеріальних і фінансових засобів, що виділяються для ліквідації наслідків НС;
v організує заходи щодо життєзабезпечення населення в районах біди;
v забезпечує інформацією про хід робіт по ліквідації наслідків НС державні органи і населення.
Для рішення задач в області попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру створена Інспекція Цивільної оборони України, на яку покладені наступні задачі:
Контроль експлуатації діючих підприємств, споруд і потенційно небезпечних об'єктів, включаючи контроль наявності засобів колективного та індивідуального захисту, майна цивільної оборони, контроль роботи систем зв'язку і сповіщення.
Контроль безпеки зберігання перевезень, використання, якість обеззараження і поховання радіоактивних, отруйних сильнодіючих і вибухонебезпечних речовин, а також застосування заходів по попередженню аварійних викидів.
Контроль за дотриманням будівельних норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони, а також техногенної безпеки на хімічно -, пожежне - і вибухонебезпечних об'єктах.
Інспекція цивільної оборони України входить в організаційну структуру МНС України. Положення про Інспекцію Цивільної оборони України затверджує Кабінет Міністрів України. Це дає право Інспекції ЦО здійснювати функції контролю на всій території України, у всіх галузях промисловості і на всіх об'єктах.
Організація ЦО на об'єкті
Важливе місце в організаційній структурі цивільної оборони займає цивільна оборона об'єктів. Під об'єктом розуміють заводи, фабрики, організації, установи, учбові заклади та ін.
Цивільна оборона на об'єкті(ЦО об'єкта) організується за типовою структурою з урахуванням особливостей виробництва.
Начальником ЦО об'єкта є керівник об'єкта (директор, ректор і так далі). Він несе повну відповідальність за організацію і стан ЦО, керує силами і засобами ЦО, а також проведенням рятувальних і інших невідкладних робіт.
Керівництво підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту за рахунок підприємства, організовує проведення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків НС; забезпечує їх готовність до практичних дій; виконує інші заходи щодо цивільної оборони і несе пов'язані з ними матеріальні і фінансові витрати в об'ємах, передбачених законодавством.
Начальники ЦО радіаційно-, хімічно- і вибухонебезпечних об'єктів додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і сповіщення співробітників і населення, які проживають в зонах можливого ураження. Начальники ЦО цих об'єктів відповідають за захист населення, яке проживає в зонах можливого ураження, від виробничих аварій.
Начальник ЦО об'єкта підпорядковується начальнику ЦО свого міністерства (відомства), а в оперативному відношенні - начальнику ЦО міста (району). Наказом начальника ЦО об'єкта призначаються заступники з евакуації, з інженерно-технічної частини, з матеріально-технічного постачання, заступник з оперативних питань.
Органом управління у начальника ЦО є штаб ЦО. Штаб ЦО очолює начальник штабу, який одночасно і перший заступник начальника ЦО об'єкта.
Штаб ЦО організовує і забезпечує безперервне управління цивільною обороною на об'єкті.
Для організації та проведення спеціальних заходів ЦО на об'єкті створюються служби ЦО на базі відповідних структурних підрозділів(цехів, відділів, лабораторій).
На великих об'єктах можуть бути створені наступні служби:
1. Служба зв'язку, сповіщення і інформацій - створюється на базі вузла зв'язку об'єкта. Начальником служби є начальник цього вузла. На неї покладається: організація своєчасного сповіщення про загрозу НС, організація зв'язку і підтримка її в постійній готовності, постійне інформування населення про обстановку, що склалася.
2. Служба охорони громадського порядку - створюється на базі підрозділів відомчої охорони. Начальником служби є начальник охорони об'єкта. Служба забезпечує надійну охорону об'єкта, громадського порядку при загрозі НС і під час проведення РіІНР. Вона сприяє своєчасному укриттю робітників по сигналах ЦО, здійснює контроль за дотриманням режиму світломаскування.
3. Протипожежна служба - створюється на базі підрозділів відомчої пожежної охорони. Ця служба розробляє протипожежні профілактичні заходи та здійснює контроль за їх проведенням, забезпечує постійну готовність сил і засобів служби, організовує локалізацію і гасіння пожеж.
4. Аварійно-технічна служба - створюється на базі виробничого і технічного відділів або відділу головного механіка. Начальником служби є начальник відділу, на базі якого створена служба. Вона розробляє та проводить попереджувальні заходи, які підвищують стійкість основних споруд і комунально-енергетичних мереж при виникненні НС. Проводить роботи по локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах, займається розбиранням завалів і порятунком людей.
5. Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу або будівельних цехів. Вона здійснює розрахунок укриттів, проводить контроль за експлуатацією споруд, забезпечує своєчасне заповнення укриттів по сигналах ЦО, бере участь в рятувальних роботах при завалах сховищ і укриттів.
6. Медична служба створюється на базі медичних пунктів і поліклінік об'єктів. Начальником служби є начальник медичного пункту або поліклініки. Вона забезпечує постійну готовність медичних формувань, проводить санітарно-гігієнічні і профілактичні заходи, надає медичну допомогу потерпілим.
7. Служба радіаційного і хімічного захисту створюється на базі лабораторій, цехів. Начальником служби є начальник лабораторії або цеху, на базі якого створена служба. Ця служба розробляє і здійснює заходи щодо захисту робітників та службовців, джерел водопостачання, пунктів харчування, складів продовольства від радіоактивних і отруйних речовин. Здійснює дозиметричний контроль.
8. Транспортна служба - створюється на базі транспортних цехів, відділів і гаражів об'єкта. Служба розробляє та здійснює заходи щодо забезпечення евакуації робітників і службовців, доставки їх до місця роботи. Вона організовує підвезення сил і засобів до осередків ураження. Проводить роботи по обеззараженню транспорту. Ця ж служба планує використання автотранспорту для потреб ЦО.
9. Служба матеріально-технічного постачання - створюється на базі відділу МТЗ об'єкта. Вона розробляє плани матеріально-технічного постачання. Своєчасно забезпечує формування всіма видами матеріально-технічних засобів, організує ремонт техніки і майна. Забезпечує продовольством і предметами першої необхідності робітників і службовців на об'єкті і в місцях розосередження.
Кожна служба має свої формування забезпечення - це команди, групи, дружини, ланки. На невеликих об'єктах служби ЦО не створюються, а їх робота доручається відділам даного об'єкта.
На об'єктах, які продовжують роботу у військовий час, можуть створюватися невоєнізовані формування загального призначення і забезпечення (НФЦО): зведені рятувальні загони (команди, групи); рятувальні загони (команди, групи); розвідувальні групи (ланки); пости радіаційно-хімічного спостереження; групи (ланки) зв'язку; протипожежні команди; команди (групи) охорони суспільного порядку; аварійно-технічні команди (ланки); групи (ланки) по обслуговуванню сховищ і укриттів; групи (ланки) по обеззараженню та інші формування в залежності від особливостей об'єкта.
Основними формуваннями загального призначення на промислових об'єктах є рятувальні та зведені рятувальні загони (команди, групи).
Сили цивільної оборони
Для безпосереднього виконання заходів ЦО в Україні створені спеціальні сили ЦО. Оскільки з 1996 року Цивільна оборона України є складовою частиною Міністерства з надзвичайних ситуацій, доцільно сили ЦО розуміти як сили МНС. Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.
Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони.
Війська цивільної оборони виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили України".
Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.
Основними задачами військ МНС є:
1. Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження і в районах стихійного лиха.
2. Проведення піротехнічних робіт по знешкодженню вибухонебезпечних предметів.
3. Участь спільно із Збройними Силами України в захисті суверенітету і територіальній цілісності України.
Безпосередньо керує військами ЦО командуючий військами Цивільної оборони України. Управління командування військами ЦО є структурним підрозділом МНС.
Нині війська ЦО МНС в своєму складі мають (на початок 2004 року):
окремі мобільні механізовані бригади - 3;
окрему учбову бригаду;
окремі мобільні механізовані полки - 4;
окремі аварійно-рятувальні батальйони - 3;
об'єднаний загін оперативного реагування;
районний рятувально - коордінаційний центр;
частини (підрозділу) забезпечення - 3.
Порядок використання військ ЦО в НС мирного часу визначається їх статусом.