Структуризація логістичних систем
Таблиця 2.1
| Ознаки структуризації | Логістичні підсистеми |
| Функціональний поділ | Опрацювання та реалізація замовлень Постачання Обслуговування виробничого процесу Транспортування Складування Пакування Управління запасами Обслуговування споживачів Інформаційне забезпечення матеріального потоку |
| Поділ за функціями управління | Логістичне планування Логістичне адміністрування Організація логістики Логістичний контроль Логістичне нормування Операційна логістика Стратегічна логістика Інтегрована логістика |
| Предметно-структурний поділ | Підсистема інтегрованого переміщення матеріальних ресурсів Підсистема інтегрованих інформації і управлінських рішень щодо переміщень Підсистема регулювання та страхування логістичних рішень і процесів |
| Фазовий поділ | Логістика постачання Виробнича логістика Логістика дистрибуції Зворотна (реверсна) логістика Фінансова логістика Інформаційна логістика Транспортна логістика Складська логістика |
Лінійне впорядкування таких підприємств для організації трансформування одиниці продукції чи її партії на шляху від первинного джерела до кінцевого споживача дозволяє виокремити у логістичному каналі логістичний ланцюг.
Використання процесного підходу у логістиці дозволяє розглядати логістичний ланцюг як ланцюг бізнес-процесів, згрупованих у кожного учасника ланцюга. Розгляд бізнес-процесу, як первинної ланки логістичного ланцюг виявляє ефект від його виконання та зайві чи дублюючі бізнес-процеси. Окрім цього поділ логістичного ланцюга на бізнес-процеси дозволяє здійснювати аналіз цінності яку вони створюють під час трансформації продукту.
Вперше комплексне поняття «ланцюг створення цінності» ввів М.Портер. Він розглянув цей ланцюг в межах підприємства, зазначаючи, що ланцюг створення цінності, котрий охоплює всю галузь чи певний її сектор, є надто широким поняттям: розгляд такого ланцюга не проявляє, а навпаки, затемнює джерела конкурентних переваг. Проте із запровадженням фундаментальної логістичної концепції та розвитком теорії конкуренції актуальною стає теза про те, що підприємства є певною мірою потенційними партнерами у створенні кінцевого продукту, використовуючи партнерство як засіб побудови конкурентних переваг. Сучасна управлінська парадигма передбачає перенесення досліджень передумов ефективної діяльності підприємства у зовнішнє середовище. Тому запропонована М. Портером концепція ланцюгів створення цінності логічно переорієнтовується із взаємодії видів діяльності, спрямованих на створення цінності всередині підприємства, у інтеграційний процес групи підприємств як однієї галузі, так і інших підприємств, що функціонують на одному ринку (сегменті ринку).
Галузевий ланцюг цінності, запропонований А. Томпсоном, який складається з ланцюгів цінності підприємств. Такий ланцюг є перехідним варіантом від концепції ланцюгів створення цінності в межах підприємства до концепції інтегрованого ланцюга створення цінності. Варто зауважити, що А. Томпсон розглядає елементи ланцюга (внутрішнього і галузевого) здебільшого з позицій формування витрат, тобто вивчає вартісну сторону продукту. Однак ланцюг А. Томпсона має ціннісний характер і відображає структуру витрат, понесених на створення доданої цінності. Таке твердження базується на виділенні А. Томпсоном елементів ланцюга за критерієм задоволення клієнтів (корисного змісту продукту).
У ланцюгу необхідно знаходити оптимальне співвідношення між створюваними видами цінності, враховуючи, що з точки зору власників зростання цінності компанії є основною метою, а цінність продукту та цінність для персоналу такими, що її забезпечують. З огляду на це, при проведенні аналізу варто деталізувати структуру цінності та розглядати співвідношення елементів сукупної цінності на кожному етапі її створення. У цьому випадку ланцюг створення цінності матиме вигляд, поданий на рис 2.1.
Рис.2.1. Ланцюг створення цінності
Ланцюг створення цінності є інституційним інструментом структурування та управління логістичним ланцюгом, що дає можливість усвідомити мотиви його учасників, розглядаючи останніх як суб’єктів мотивації, створення, просування та споживання цінності. Очевидно, рушійним елементом системи мотивації створення цінності, визначення її структури (корисного змісту) є споживач, оскільки він один сплачує за кінцеву цінність. Попередні учасники ланцюга отримають певну частку сукупної винагороди, сплаченої споживачем у результаті придбання означеної цінності.