Витрати на утримання та ремонт
Вступ
Однією з передумов подолання кризової ситуації у національній економіці є подальший розвиток машинобудування, який сприяє зростанню продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, покращенню якості продукції та вимагає принципово нових підходів до створення і використання високоефективних ресурс -ощадних технологій. Незважаючи на звичку кількість наукових праць, які присвячені виробництву профільних гвинтових і кільцевих заготовок, рівень технологічного забезпечення в нашій державі та за її межами залишається недостатню високим, в наукова база для його створення не завжди відповідає сучасним вимогам.
Серед зазначених проблем важливе місце посідає дослідження та розроблення прогресивних технологічних процесів формоутворення гвинтових і кільцевих заготовок, які набули широке застосування у різних галузях народного господарства, підвищені вимоги до технологічних і конструктивних параметрів, якості, надійності та довговічності. Розширене функціональних можливостей гвинтових та кільцевих заготовок потребують проведення глибокого аналізу технологій їх виготовлення та здійснення на цій основі науково обґрунтованих теоретичних і експериментальних напрацювань з метою успішного їх впровадження у виробництво. Отже, дослідження спрямовані на розроблення та практичну раціоналізацію технологічних процесів, одержання профільних заготовок є актуальним, доцільним та перспективними з огляду на необхідність впровадження конкурентноздатних технологій з високими техніко-економічними показниками.
Темою даного курсової роботи є визначення економічної ефективності технологічного процесу виробництва деталі- обойма підтискна НШ32А-3-02А.
4 Організаційна частина
Для організації дільниці виробництва деталі Обойма підтискна НШ32А-3-02А визначаємо необхідну кількість і вартість технологічного устаткування, транспортних засобів, виробничих приміщень та необхідну чисельність робітників.
4.1 Визначення необхідного технологічного устаткування і транспортних засобів
4.1.1 Технологічне устаткування
Розрахункову кількість кожного виду технологічного устаткування визначаємо за формулою:
(одиниць),
де 
– норма часу на операцію, хв.;
N – програма виробництва по дільниці, одиниць;
60 – кількість хвилин в годині;
– фонд часу дійсний роботи устаткування в годинах, який при 40 годинному робочому тижні та 10 святкових і неробочих днях на рік, при роботі в дві зміни і планових втратах робочого часу на технологічне обслуговування і ремонти устаткування в розмірі 6% дорівнює 3758 годин.
Приймаємо кількість устаткування числом цілим, більшим за розрахункову кількість.
Приведену програму випуску виробів визначаємо за формулою:
,
де: 
– коефіцієнт завантаження устаткування для прийнятого типу виробництва;
– норма часу на операцію, хв.(мінімальна);
α– коефіцієнт допустимих втрат на переналадку обладнання.
Коефіцієнт завантаження устаткування по кожному виду визначаємо як відношення його розрахункової кількості до прийнятої.
Коефіцієнт завантаження устаткування в цілому по дільниці визначаємо як відношення суми розрахункової кількості устаткування до суми прийнятої.
Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.
Таблиця 1 – Технологічне устаткування
| Операція | Найменування устаткування | Норма часу на операцію,хв. | Програма випуску по дільниці, д. | Фонд часу дійсний годин | Кількість устаткування | Коефіцієнт завантаження | |
| розрах | Прий. | ||||||
| Барабанно-фрезерна | ГФ | 0,88 | 1,6 | 0,8 | |||
| Бара банно фрезерна | ГФ | 0,577 | 0,76 | 0,76 | |||
| Спеціально - токарна | 1Б265П6К | 0,764 | 0,9 | 0,9 | |||
| Разом | х | 2,221 | х | х | 3,36 | 0,85 |
4.1.2 Графік завантаження технологічного устаткуваннянаведено нарисунку 1.
4.1.3 Транспортні засоби
Транспортування матеріалів та відходів готової продукції здійснюють електрокарами, необхідну кількість визначаємо за формулою:
(одиниць),
де 
– вантажообіг по дільниці за рік.
(тонн),
де 
– норма витрат матеріалу на 1 деталь, кг;
N – програма виробництва по дільниці, одиниць;
К – коефіцієнт, що враховує масу відходів готової продукції. Якщо прийняти, що вони дорівнюють масі матеріалів, що завозяться на дільницю, то К=2;
t – час на один рейс, 1 годин;
q – вантажопід’ємність електрокара, 2 тонн;
– коефіцієнт використання електрокара за вантажопід’ємністю 0,90 – 0,95;
– коефіцієнт використання електрокара за часом 0,85 – 0,90;
– дійсний фонд часу, 3758 годин.
Приймаємо кількість електрокарів числом цілим, більшим за розрахункове.
Приймаємо 1 електрокар
4.1.4 Відомість технологічного устаткування і транспортних засобів дільниці наведено в таблиці 2.
Таблиця 2 – Відомість технологічного устаткування і транспортних засобів дільниці
| Найменування устаткування і транспортних засобів | Кількість прийнятого устаткування, одиниць | Потужність ел.двигунів,кВт. | Вартість по ціні постачальника,грн. | |||
| Одиниці устаткування | Разом | Одиниці устаткування | Разом | |||
| Технологічне устаткування | ||||||
| Барабанно-фрезерний ГФ 1080 | ||||||
| Барабанно-фрезерний ГФ1525Б | ||||||
| Спеціально-токарний 1Б265П6К | ||||||
| Разом тех-не устаткування | х | х | ||||
| Транспортні засоби | ||||||
| Електрокар | ||||||
| Разом транспортні засоби | ||||||
| Всього по дільниці | х | х | ||||
4.2 Визначення первісної вартості виробничих засобів (фондів) дільниці
4.2.1 Первісна вартість технологічного устаткування і транспортних засобів наведена в таблиці 3.
Таблиця 3 – Первісна вартість технологічного устаткування і транспортних засобів
| Показники | Технологічне устаткування | Транспортні засоби |
| 1.вартість по ціні постачальника,грн. | ||
| 2.транспортно заготівельні витрати із розрахунку 5-7%,грн. | ||
| 3.витрати намонтаж 8-10% від вартості по ціні постачальника,грн. | х | |
| Разом первісна вартість,грн. |
4.2.2 Первісна вартість виробничих приміщень
(грн),
де: 
– прийнята кількість технологічного устаткування, 30 одиниць
– виробнича площа на одиницю технологічного устаткування, м2 25;
– вартість 1м2 виробничої площі по базовому заводу, грн.470;
= 
грн
4.2.3 Первісна вартість дорого вартісної оснастки
Визначаємо із розрахунку 15% від первісної вартості технологічного устаткування.
= 
4.3 Визначення чисельності працюючих
4.3.1 Чисельність виробничих(основних) робітників визначається за кількістю робочих місць на дільниці з урахуванням кількості змін роботи, або за формулою:
(чол.),
де: – норма часу на операцію, хв.;
N – програма виробництва по дільниці, одиниць;
60 – кількість хвилин в годині;
– дійсний фонд часу для робітників, 1799 годин.
Чисельність необхідної кількості робітників наведено в таблиці 4.
Таблиця 4 – Чисельність необхідної кількості робітників
| Професія | Чисельнисть | |
| розрахункова | прийнята | |
| Фрезерувальник | 2,48 | |
| Токар | 1,58 | |
| Фрезерувальник | 2,09 | |
| Разом | 6,09 |
4.3.2 Чисельність загальновиробничих (допоміжних) робітників наведено в таблиці 5.
Визначаємо по діючих на базовому заводі нормах обслуговування і кваліфікаційних розрядах.
Таблиця 5 –Чисельність загально виробничих (допоміжних) робітників
| Професія | Чисельність,чол. | Розряд |
| 1.Наладчик | IV | |
| 2.Електрик | II | |
| 3.Водій електрокара | II | |
| 4.Прибиральник виробничих приміщень | х | |
| 5.Контролер | IV | |
| Разом | ||
4.3.3 Чисельність управлінського персоналу
Визначається по діючим на базовому заводі нормах управління (один майстер на 30-50 робітників).
Для управління дільницею приймаємо майстра з посадовим окладом 3000 грн.
4.3.4 Загальна чисельність працюючих на дільниці
(чол.)
5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
В цьому розділі визначають:
виробничу собівартість деталі і показники ефективності в порівнянні з базовим заводом. При цьому виробнича собівартість деталі визначається згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку і Типовими положеннями з планування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року №473.
Положення №16 Національного стандарту визначає, що до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
· прямі матеріальні витрати,
· прямі витрати на оплату праці,
· інші прямі витрати,
· загальновиробничі витрати.
5.1.Витрати на матеріали
Визначаємо суму витрат по кожній із названих статтей.
(грн ),
де: 
– норма витрати матеріалу на одну деталь, кг;
– ціна за 1кг матеріалу, грн.;
– коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати (1,08-1,1);
– маса відходів на 1 деталь, кг;
– ціна за 1кг відходів, грн.
М = 
5.2 Витрати на оплату праці виробничих (основних) робітників
Оплата праці виробничих робітників, як правило, здійснюється за відрядно-преміальною системою.
5.2.1 Визначення прямих відрядних розцінок
(грн),
де: 
– тарифна ставка відповідного розряду, грн.;
– норма часу на операцію, хв.;
– кількість хвилин в годині.
Розцінку визначаємо по кожній операції, результати заносимо в таблицю 6.
Таблиця 6 – Відрядні розцінки
| Операція | Розряд роботи | Тст, грн. | Норма часу | Пряма відрядна розцінка, грн. |
| Барабанно-фрезерна | II | 9,15 | 0,88 | 0,1235 |
| Алмазно-розточна | II | 9,15 | 0,57 | 0,1420 |
| Карусельно-фрезерна | III | 11,232 | 0,0,76 | 0,1624 |
| Разом сума розцінок | х | х | х | 0,3634 |
5.2.2 Фонд оплати праці виробничих робітників наведено у таблицю 7.
Таблиця 7 – Визначення фонду оплати праці виробничих робітників
| Показник | Одиниці виміру | Дані |
| 1.Тарифна зарплата на одну деталь, як сума розцінок на всіх операціях | грн. | 0,3634 |
| 2.Надбавки і доплати в розмірі до 40% тарифної зарплати | грн. | 0,14536 |
| 3.Разом основної зарплати | грн. | 0,5087 |
| 4.Додаткова оплата праці в розмірі до 30% від основної зарплати | грн. | 0,15261 |
| 5.Разом зарплати на одну деталь | грн. | 0,66131 |
| 6.Програма виробництва по дільниці | одиниць | |
| 7.Фонд оплати праці дільниці | грн. | |
| 8.Чисельність виробничих(основних) робітників дільниці | чол. | |
| 9.Середньомісячна зарплата одного робітника (п9=п7:п8:12 місяців) | грн. |
5.3 Інші прямі витрати
Відрахування на соціальні заходи, (сума єдиного внеску) для машинобудівних підприємств – 38,54 %
Для калькуляції виробничої собівартості деталі визначаємо суму відрахувань на соціальні заходи на одну деталь:
де: 
– зарплата на одну деталь, грн.
5.4 3агальновиробничі витрати
5.4.1 Витрати на управління виробництвом
5.4.1.1 Оплата праці майстра дільниці
де: 
– чисельність управлінського персоналу (майстрів) з однаковими посадовим окладом,чол.;
– посадовий оклад, грн.;
– коефіцієнт, що враховує надбавки і додаткову оплату праці (1,30-1,60).
5.4.1.2 Відрахування на соціальні заходи на зарплату управлінського персоналу із розрахунку
де: – загальний річний фонд оплати праці управлінського персоналу, грн.
Разом фонд оплати праці управлінського персоналу з відрахуванням на соціальні заходи:
5.4.2 Амортизація основних засобів загальновиробничого (дільничого) призначення наведена у таблиці 8.
Таблиця 8 – Амортизація основних засобів загальновиробничого (дільничого) призначення.
| Групи основних фондів | Первісна вартість, грн. | Строк корисного використання, роки | Сума амортизації , грн. |
| 1. Виробниче приміщення (п.4.2.2) | 258,65 | ||
| 2.Технологічне устаткування (п.4.2.1) |
Продовження таблиці-8
| 3. Транспортні засоби(п.4.2.1) | |||
| 4. Дороговартісна оснастка (п.4.2.3) | |||
| 5. Разом сума амортизації основних засобів дільниці, грн. | х | 505013,69 |
5.4.3 Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт устаткування і транспортних засобів
Витрати на утримання та ремонт
Визначаємо із розрахунку 5% первісної вартості технологічного устаткування і транспортних засобів
5.4.3.2 Витрати на силову електроенергію
де: 
– ціна за кВт/год. силової електроенергії, грн.;
– загальні витрати силової електроенергії, кВт/год.
де: 
– потужність електродвигунів, встановлених на технологічному устаткуванні і транспортних засобах дільниці, 53 кВт;
– фонд часу дійсний устаткування 3758 годин;
– загальний коефіцієнт завантаження технологічного устаткування дільниці;
– коефіцієнт, що враховує одночасну роботу електродвигунів (0,60-0,70);
– коефіцієнт, що враховує витрати електроенергії в межах (0,90-0,95);
– коефіцієнт, що враховує витрати електроенергії в двигунах (0,85-0,90).
5.4.3.3 Витрати на стиснене повітря
де 
– ціна за 1м3 стисненого повітря по базовому заводу, грн.;
– необхідна кількість стисненого повітря, м3.
де 
– витрати стисненого повітря на один верстат з пнемозажиманням (0,1м3/год);
– кількість верстатів, на яких використовується стиснене повітря;
– коефіцієнт завантаження даних верстатів;
– коефіцієнт, що враховує втрати стисненого повітря (1,1).
5.4.3.4 Витрати на емульсію
де – ціна за 1 л. емульсії по базовому заводу, грн.
– необхідна кількість емульсії, л
де – норма витрат емульсії за годину роботи верстата (0,2)
– кількість верстатів, на яких використовується емульсія;
– коефіцієнт завантаження даних верстатів;
– коефіцієнт, що враховує втрати емульсії (1,1)
На даних верстатах емульсія не використовується.