Ефективність транспортної логістики як складової логістичної системи
РЕФЕРАТ
З дисципліни «Логістика»
На тему:
«Основні проблеми вибору виду транспорту в логістичних системах»
Виконала:
Студентка 382 групи
Сенюк Юлія
Львів-2015
Зміст
1.Вступ……………………………………………………………………………..3
2. Ефективність транспортної логістики як складової логістичної системи….4
3.Основні проблеми транспортної логістики………………………………..…10
4. Вибір оптимального перевізника та логістичних посередників………...…12
4.Висновки……………………………………………………………………….15
5.Список використаних джерел………………………………………………...16
Вступ
Логістика, як господарський процес, і як функція управління, передбачає єдину техніку, технологію, економіку і планування переміщення матеріальних, інформаційних та фінансових потоків. Тому є підставити говорити про логістичну систему як сукупність елементів, яка включає закупівлю, складування та збут матеріально-технічних цінностей.
Невід’ємною складовою логістичної системи є транспорт. Транспорт органічно вписується у виробничі й торгові процеси. Тому транспортна складова бере участь у вирішенні багатьох завдань логістики. Разом з тим існує досить самостійна транспортна область логістики, у якій багатоаспектна погодженість між учасниками транспортного процесу може розглядатися поза прямим зв’язком зі сполученими виробничо-складськими ділянками руху матеріального потоку [1].
Транспорт як галузь матеріального виробництва, здійснює перевезення людей та вантажів, і в структурі суспільного виробництва відноситься до сфери матеріальних послуг. При цьому він включає в себе не лише транспортні засоби різних видів та типів, але й транспортну інфраструктуру та підготовлений персонал.
Транспортна логістика, як складова частина загальної логістичної системи, допомагає вирішити три основних завдання цієї системи, а саме завдання пов’язані з:
1) формуванням ринкових зон обслуговування, прогнозом матеріалопотоку, обробкою матеріалопотоку в обслуговуваній системі й іншими роботами з оперативного управління і регулювання матеріалопотоку;
2) розробкою системи організації транспортного процесу (план перевезень, план розподілу виду діяльності, план формування вантажопотоків, графік руху транспортних засобів та ін.);
3) управлінням запасами і їх обслуговуванням транспортними засобами, інформаційними системами.
Ефективність транспортної логістики як складової логістичної системи
Предметом транспортної логістики є транспорт загального користування, в тому числі: залізничний, автомобільний (для перевезення вантажів та пасажирів), водний (морський та річковий), повітряний та трубопровідний.
Виділення транспорту в самостійну сферу логістики сприяли наступні фактори:
1) неможливість управління матеріальними потоками без транспортування;
2) здатність транспорту реалізовувати основну ідею логістики – створити систему, що надійно, стійко та оптимально функціонує: „ постачання – виробництво – розподіл – споживання ”;
3) необхідність рішення цілої низки транспортних проблем щодо вибору каналів розподілу сировини, напівфабрикатів та готової продукції в межах логістичної системи;
4) наявність великої кількості транспортно-експедиційних підприємств, що відіграють значну роль в організації оптимальної доставки товарів, як у внутрішніх перевезеннях, так і в міжнародному сполученні;
5) висока питома вага транспортних витрат у загальній сумі логістичних витрат. Їх величина може сягати 50% і вище відсотків від загальних логістичних витратах на просування товарів від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції;
6) значна питома вага транспортної складової у зовнішньоторговельній ціні товарів (особливо для країн з великими відстанями перевезень);
Діяльність у сфері логістики має кінцеву ціль, яка отримала назву "шість правил логістики" [2]:
1. Вантаж – необхідний товар.
2. Якість – необхідна, потрібна якість.
3. Кількість – в необхідній кількості.
4. Час – потрібно доставити в необхідний годину.
5. Місце – в потрібне місце.
6. Витрати – із мінімальними витратами.
Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо всі шість умів виконані, тобто необхідний товар, необхідної якості, в необхідній кількості доставлений в потрібний час у визначене місце із мінімальними витратами.
Відповідно до цих «правил», для обрання найбільш оптимального виду транспорту необхідно класифікувати його за наступними характеристиками: 1. Швидкість.
2. Доступність.
3. Надійність.
4. Вантажопідйомність.
5. Частота.
6. Дешевизна.
Проаналізуємо за цими характеристиками види транспорту загального користування.
Швидкість визначається часом руху на певну відстань, тому найшвидший з усіх є повітряний транспорт.
Доступність характеризується здатністю транспорту забезпечити зв'язок між будь-якими двома географічними пунктами. Найбільшою доступністю відрізняється автотранспорт, тому що вантажівки можуть взяти вантаж безпосередньо в місці відправлення й доставити його безпосередньо в місце призначення.
Показник надійності відбиває потенційні відхилення від очікуваного або встановленого графіка доставки. Оскільки трубопроводи працюють цілодобово й не залежать від погоди, перевантаження, вони є найбільш надійним видом транспорту.
Вантажопідйомність характеризує здатність перевозити вантажі будь-якої ваги й обсягу. За цією ознакою найвища оцінка належить водному транспорту, друге місце посідає залізничний транспорт.
Частота - це число перевезень (транспортувань) у графіку руху. Оскільки трубопроводи працюють у безперервному режимі, вони й тут посідають перше місце.
Найменшу собівартість перевезення мають водний, залізничний та трубопровідний види транспорту.
Отже, найшвидшим є повітряний транспорт; найдоступнішим – автомобільний, найнадійнішим – трубопровідний, за критерієм вантажопідйомності та дешевизни на першому місці – водний, за критерієм частоти – трубопровідний.
Основні переваги та недоліки кожного з видів транспорту загального призначення, виділені на основі аналізу наукових джерел [3], подамо у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1.
Характеристика видів транспорту з позиції ефективності доставки вантажів та перевезення пасажирів*
| Вид транспорту | Характерні риси видів транспорту: | |
| позитивні | негативні | |
| Залізничний | - велика провізна спроможність; - доволі низька собівартість перевезень; - регулярність перевезень; - незалежність від погодних умов; - висока ефективність організації навантажувально-розвантажувальних робіт. | - великі затрати на будівництво залізниць; - відносно невисока швидкість доставки вантажів, зважаючи на навантажувально-розвантажувальні роботи; - обмеженість радіусу доставки залізничними коліями; - прив’язка до розкладу руху потягів; - обмеженість кількості перевізників. |
| Автомобільний | - достатня швидкість доставки; - можливість доставки вантажу “від дверей до дверей” без перевантаження; - висока маневреність; - регулярність поставки; можливість відправлення вантажу малими партіями. | - мала провізна спроможність; - висока собівартість перевезень, що, в першу чергу, зумовлено затратами на пальне; - великі затрати на будівництво доріг; - мала вантажоспроможність; - жорсткі вимоги до пакування товарів; - терміновість розвантажування транспортного засобу; - ймовірність викрадення вантажу чи автотранспорту взагалі; - екологічне забруднення довкілля (повітря). |
| Водний (морський та річковий) | - низькі тарифи на перевезення; - велика провізна спроможність; - відсутність капітальних вкладень за статтею будівництво перевізних шляхів; - при перевезеннях вантажів вагою понад 100 т на відстань більш 250 км річковий транспорт є найдешевшим видом. | - відсутність регулярності перевезень; - обмеженість у застосуванні (сезонність застосування); - невелика швидкість перевезення; - залежність від географічних, навігаційних і погодних умов; - жорсткі вимоги до пакування товарів і кріплення вантажів; - низька частота відправлень; - необхідність створення складної портової інфраструктури. |
| Повітряний | - найвища швидкість доставки; - можливість доставки вантажів у будь-який район, у тому числі туди, де немає інших видів транспорту; - найкраще збереження вантажу. | - мала провізна спроможність; - відсутність регулярності перевезень; - дуже висока собівартість перевезення; - залежність від погодних умов. |
| Трубопровідний | - найдешевший вид транспорту; - велика провізна спроможність; - висока швидкість перекачування вкладень. | - обмеженість у застосуванні (мала номенклатура вантажів, придатних для транспортування - (рідини, гази, емульсії). |
* Складена автором на основі аналізу [3].
На вибір типу транспортної складової логістичної системи впливають такі фактори, як: вид вантажу, вартість перевезень, мета транспортування, відстань, якість транспортних шляхів. У сучасних умовах роль транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і споживання, а також у мінімізації загальних логістичних витрат. В той же час статистика доводить, що автомобільний транспорт користується найбільшим попитом.
Аналіз статистичної звітності логістичного бізнесу США за 2013 рік засвідчив наступне [4]:
- загальна величина логістичних витрат США становила 1385 мільярди (за системою найменувань чисел, яка використовується у США – більйони) доларів США;
- на транспортні перевезення припадало 58,77% від цієї суми, тоді як на складські витрати 33,86%, всі інші витрати (експедиційні, вантажні, адміністративні) становили лише 7,37%;
- вартість системи логістичного бізнесу США була еквівалентна 8,2% поточного ВВП країни.
- найбільшу питому вагу в логістичних витратах становив автомобільний транспорт – 657 мільярдів доларів США, з яких 68,9% припадало на міжнародні перевезення і 31,1% - на внутрішні перевезення; в той час як на перевезення іншими видами транспорту припадало лише 195 мільярдів доларів США. Тобто перевезення автомобільним транспортом 80,7% загальних транспортних витрат.
І така ситуація характерна не лише для Сполучених Штатів Америки. Отже найбільш використовуваним у логістичних системах залишається автомобільний транспорт.
Оскільки, як видно з викладеного вище, види транспорту сильно різняться за технічними характеристиками, то й методологія оцінки їх техніко-економічних показників буде доволі різною.
Тому аналіз показників ефективності транспортної логістики, проведемо за показниками для автомобільного транспорту. Робота рухомого складу автомобільного транспорту оцінюється системою техніко-експлуатаційних показників, що характеризують кількість і якість виконаної роботи. Техніко-експлуатаційні показники використання рухомого складу в транспортному процесі можна розділити на дві групи.
До першої групи слід віднести показники, що характеризують ступінь використання рухомого складу вантажного автомобільного транспорту:
• коефіцієнти технічної готовності, випуску й використання рухомого складу;
• коефіцієнти використання вантажопідйомності й пробігу,
• середня відстань поїздки з вантажем і середня відстань перевезення,
• час простою під навантаженням-розвантаженням;
• час в убранні;
• технічна й експлуатаційна швидкості.
Друга група характеризує результативні показники роботи рухомого складу:
• число поїздок;
• загальна відстань перевезення й пробіг з вантажем;
• обсяг перевезень і транспортна робота.
Надзвичайно важливим показником є і стан самого транспортного засобу. Так, наприклад у 2013 році в Україні аграрний сектор, незважаючи небувало високу врожайність, зазнав значних втрат внаслідок поганого стану та низької транспортної спроможності зерновозів та портових терміналів. Було перевезено 22,34 млн. т зерна, проте в неробочому стані виявилося близько 8,5 тис. вагонів-зерновозів з їх загальної кількості 12,75 тис. вагонів. За оцінкою Української зернової асоціації, внаслідок логістичних проблем та цінових коливань фермери недоотримали близько 20 млрд. грн. [5].