Клініка стабільної стенокардії
Опис патогномонічних клінічних ознак стабільної стенокардії залишається незмінним більше двохсот років. Стабільна стенокардія - це клінічний синдром, який характеризується відчуттям тиску або болем в грудній клітці стискаючого, тиснучого характеру. Біль локалізується найчастіше за грудиною і може ірадіювати в ліву руку, шию, нижню щелепу, епігастрій; провокується фізичним навантаженням, емоційним стресом, на холоді, прийомом великої кількості їжі; проходить у спокої, усувається при прийомі нітрогліцерину протягом кількох секунд або хвилин.
При первинному огляді, до отримання результатів об‘єктивного обстеження, необхідно ретельно оцінити скарги хворого. Больові відчуття в грудній клітці слід класифікувати залежно від локалізації, характеру, тривалості, зв‘язку з провокуючими чинниками. У типових випадках діагноз стабільної стенокардії не викликає утруднень: характерні локалізація болю, зв‘язок між больовими відчуттями в грудях і фізичним навантаженням або емоційною напругою, невелика тривалість болю (до 10 хвилин); при припиненні фізичної напруги біль проходить самостійно через декілька хвилин або при прийомі нітрогліцерину через 1-3 хвилини. Слід пам‘ятати, що стенокардію можуть імітувати інші захворювання, які супроводжуються болем або неприємними відчуттями в грудях. Докладні дані анамнезу, клінічне й інструментальне дослідження допомагають в цих випадках уникнути діагностичних помилок.
Класифікація стабільної стенокардії
Тяжкість перебігу стабільної стенокардії визначають відповідно до класифікації Канадського кардіологічного товариства, згідно з якою виділяють чотири функціональні класи (ФК):
ФК I - звичайна повсякденна фізична активність. Ходіння або підйом по сходах не викликають нападу стенокардії; він виникає при виконанні або дуже інтенсивного, або дуже швидкого, або тривалого фізичного навантаження.
ФК II - невелике обмеження звичайної фізичної активності. Виникнення стенокардії в результаті швидкої ходи або швидкого підйому по сходах, після їжі або на холоді, або у вітряну погоду, або під впливом емоційного стресу, або в перші декілька годин після підйому з ліжка; під час ходіння на відстань більше 200 м по рівній місцевості або під час підйому по сходах більш ніж на один проліт в звичайному темпі.
ФК III - виражене обмеження звичайної фізичної активності. Напад стенокардії виникає в результаті ходіння на відстань від 100 до 200 метрів по рівній місцевості або при підйомі по сходах на один проліт в звичайному темпі за нормальних умов.
ФК IV - при виконанні будь-якого виду фізичної діяльності виникають неприємні відчуття. Напад стенокардії може виникати у спокої.
Електрокардіографія
Один з найбільш важливих методів діагностики ішемії міокарду при стенокардії і загостреннях ІХС - 12-канальна ЕКГ у спокої. Проте досить часто навіть у пацієнтів з важкою стенокардією ЕКГ у спокої не дозволяє виключити діагноз ІХС, тому особливу діагностичну цінність має ЕКГ під час больового епізоду. Вона дозволяє верифікувати вазоспастичну стенокардію. На жаль, це вдається рідко, тільки при стаціонарному спостереженні за хворим. Під час ішемії міокарду на ЕКГ фіксуються зміни кінцевої частині шлуночкового комплексу - сегменту ST і зубця Т. Гостра ішемія зазвичай призводить до транзиторної горизонтальної або косонисхідної депресії сегменту ST та уплощення або інверсії зубця Т. Іноді відбувається елевація сегменту ST, що свідчить про більш важку, трансмуральну ішемію міокарду. На відміну від гострого інфаркту міокарду, при стенокардії всі відхилення сегменту ST швидко нормалізуються після купірування симптомів. Якщо ЕКГ проводиться поза ішемічним епізодом, вона може бути нормальною або мати неспецифічні зміни сегменту ST і зубця Т. Ознаки перенесеного ІМ - патологічні зубці Q - також вказують на наявність ІХС. Проте вони можуть мати місце і при тромбоемболії легеневої артерії, різко вираженій гіпертрофії лівого або правого шлуночків, гіпертрофічній кардіоміопатії, блокаді гілок лівої ніжки пучка Гиса, пухлинах і травмах серця.