Безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
(реєстраційний номер (код) декларації безпеки у Державному
реєстри об'єктів підвищеної небезпеки)
(найменування об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки)
(код об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки у Державному
реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки)
(повна та скорочена назва суб'єкта господарської діяльності)
(форма власності)
(ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності)
(орган, до сфери управління якого належить
(суб'єкт господарської діяльності)
(юридична адреса суб'єкта господарської діяльності)
(місцезнаходження об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки)
1. Загальні відомості про об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки.
2. Заходи щодо забезпечення безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки та локалізації і ліквідації наслідків аварій.
3. Результати аналізу ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику.
4. Дані про розробника декларації безпеки.
5. Розрахунково-пояснювальна частина (Оформлюється згідно з ДСТУ 5008-95).
6. Висновок (узагальнена оцінка ступеня небезпеки та рівня ризику виникнення аварій на об'єкті (об'єктах) підвищеної небезпеки).
Декларацію безпеки склав ________ ________ _______________________
(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)
______ __________________ 200 ___ р.
Лекція №8
Основні принципи і положення захисту населення і територій у разі надзвичайної ситуації
Система захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру є складовою частиною системи забезпечення національної безпеки і являє собою систему загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, протипожежних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Система характеризується чіткою функціональною та територіальною структурованістю, що забезпечує ефективне виконання поставлених завдань.
Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішено завдання захисту населення, об’єктів економіки, національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного, природного або іншого характеру.
Загрози життєво важливим інтересам громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні, виникають вони під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, терористичних актів та воєнних конфліктів.
Зовнішні загрози – це загрози, пов’язані з розв’язанням війни або локальних збройних конфліктів іншою державою, виникненням глобальних катастроф за межами України (на землі або навколоземному просторі), які можуть негативно вплинути на населення та територію нашої держави.
Внутрішні загрози – це загрози, пов’язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру на території України або провокуються внутрідержавними терористичними діями.
Забезпечення безпеки населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється за принципами:
пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;
безумовного надання переваги радіаційній та превентивній безпеці;
вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
особистої відповідальності і піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;
відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог законодавства;
обов’язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
максимально можливого, ефективного та комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування на них.
Дані принципи підлягають обов’язковому та неухильному виконанню державою, всіма її інститутами влади, органами управління, суспільством і громадянами.