Причини, етапи та методи вирішення фінансових проблем у міжнародних ланцюгах поставок

Проблеми, пов'язані з фінансовими стимулами в ланцюгах поставок, виникають з трьох причин. По-перше, це, коли компанія не в змозі слідкувати за діями інших фірм, тоді їй складно переконати партнерів робити все можливе для успішного функціонування ланцюга поставок. По-друге, інтереси партнерів складно узгоджувати, коли одна компанія володіє інформацією, якої немає в інших учасників ланцюга поставок. По-третє, системи фінансового стимулювання учасників ланцюгів поставок часто є погано спланованими, непродуманими.

Узгоджувати фінансові стимули всіх учасників ланцюга постачання необхідно в три етапи. Перш за все керівникам компаній-партнерів слід усвідомити наявність проблеми неузгодженості фінансових стимулів. Потім вони повинні точно визначити проблему: виявити «приховані дії», приховану інформацію чи погано сплановані стимули. І нарешті, за допомогою одного з нижчеподаних методів компанії-партнери можуть узгодити фінансові стимули або спланувати їх по-новому, щоб домогтися бажаної поведінки від усіх учасників ланцюга поставок.

До основних методів узгодження фінансових стимулів у ланцюгах поставок належать:

1.Належна проробка договорів

2.Виявлення прихованої інформації

3.Розвиток довіри між партнерами

Належна проробка договорів передбачає внесення необхідних змін у договори з фірмами-партнерами. Зокрема, якщо причиною неузгодженості стимулів є приховані дії, то прояснити їх допоможуть додаткові пункти договору, де передбачається винагорода або штрафні санкції за результатами праці партнерів.

Другий метод узгодження фінансових стимулів учасників ланцюга поставок полягає в контролі динаміки показників діяльності партнерів, а також в розповсюдженні інформації про діяльність партнерів по всьому ланцюгу поставок. Критично важливе значення для оцінки витрат, пов'язаних з прихованими діями, також мають інформаційні системи, розроблені за принципом обліку витрат за видами діяльності. Сутність її полягає в поділі товарів, що постачаються, або послуг, що надаються, залежно від їхньої прибутковості. На відміну від традиційного договору, система ціноутворення на підставі обліку витрат за видами діяльності передбачає складання переліку послуг та розцінок на кожну з них. Така система непогано зарекомендувала себе в медичних закладах, де існують термінові поставки необхідних засобів та нетермінові.

Заключний третій метод вирішення проблем ланцюгів поставок, пов'язаних з фінансовими стимулами, передбачає створення механізмів взаємної довіри. Якщо компанія з самого початку усвідомлює що працювати з партнерами буде складно, то можна залучити посередників, які допоможуть не допустити розвалу ланцюга поставок. Посереднику вдається узгоджувати фінансові стимули за допомогою механізму повторних замовлень, що пропонуються імпортерам та постачальникам.

Перед тим, як обрати певний метод з трьох наведених, доцільно ретельно вивчити рішення на підставі договорів, оскільки для їхньої реалізації потрібно менше часу та зусиль. Проте необхідно мати на увазі, що завдяки технічному поступу суттєво знижується вартість рішень, підставою яких є обмін інформацією. Так все більше українських компаній надають доступ до даних про обсяги продажу в режимі реального часу в той час, як ще 5 років тому подібне було неможливо уявити. Враховуючи вищевказане, рекомендується перевірити можливість застосування рішень на основі обміну інформацією іще до того, як звертатися до підходу на підставі довіри. Використання останнього має сенс лише тоді, коли компанія здатна знайти надійних посередників, що у багатьох випадках не є простим завданням.

На прикінець слід зробити дві предостороги. Перша полягає в тому, що рішення, яке дозволяє усунути неузгодженість фінансових стимулів однієї компанії, може загострити проблеми іншої. Тому керівникам компаній слід узгоджувати інтереси всіх закладів-учасників ланцюга поставок одночасно. Друга предосторога вимагає обов'язкового узгодження фінансового стимулювання всіх основних осіб, що приймають рішення в ланцюгах поставок. Хоча одній компанії досить складно впливати на фінансові стимули керівників та менеджерів інших організацій, вона може підказати своїм партнерам можливі шляхи досягнення узгодженості стимулів. кетів на цю проблему компанія змогла вчасно її вирішити.

Також компаніям слід періодично проводити аналіз поточного стану своїх ланцюгів поставок, оскільки на узгодженість стимулів навіть в найбільш ефективно діючих ланцюгах можуть несподівано здійснити істотний вплив зміни технологій або умов ведення бізнесу. Подібний аналіз рекомендується здійснювати за трьома напрямками. По-перше, слід перевіряти стимули за кожного впровадження нових технологій, або при виході на нові ринки, або при запуску програми вдосконалення ланцюга поставок. По-друге, слід надавати інформацію про партнерів з ланцюга поставок менеджерам компанії (зокрема про процеси та стимули). По-третє, це залучення керівників до ознайомлення з проблемами фінансового стимулювання в ланцюгах поставок інших компаній або галузей та організацій загального обговорення.

Висока ефективність узгодження фінансових стосунків фірм, що беруть участь в ланцюгу поставок, полягає насамперед в тому, що всі учасники зможуть отримувати значно більший прибуток. Отже, логістичні системи, у т.ч. ланцюги поставок, успішно працюватимуть тільки тоді, коли будуть враховані та застосовані ефективні фінансові стимули для всіх їхніх учасників. Неузгодженість фінансових стимулів є причиною неефективності ланцюгів поставок. Отже, всі їх учасники повинні усвідомити існування та важливість проблеми узгодження фінансових стимулів, далі визначити її причину та узгодити або змінити систему фінансового стимулювання. Забезпечити узгодження стимулів можливо шляхом заключення договорів про поділ доходів, використання технологій до відслідковування прихованої інформації чи залучення посередників для побудови договірних відносин між учасниками ланцюгів поставок. Крім того, важливо періодично здійснювати аналіз та переоцінку фінансових стимулів, оскільки можливі зміни технологій або умов ведення бізнесу впливають на узгодженість фінансових стимулів навіть в найефективніших ланцюгах поставок.