Моделювання організаційно-технічних заходів
Антикризового управління
Для більшості неплатоспроможних підприємств незадовільна структура балансу ототожнюється з відставанням фактичного рівня поточної ліквідності від його нормативу (Кші < 2) навіть при достатньому рівні забезпеченості власними засобами (Кзвз >0,1).
Реорганізаційні політики - процедури реструктуризації балансів - дозволяють перевести їх в задовільну структуру за рахунок реалізації
спеціально підібраного комплексу організаційно-технічних заходів. Ллс однозначно вибрати для практичної реалізації з можливих варіантів «чистих» і «змішаних» реорганізацій політик один, найраціональніший, скрутно, оскільки, якщо за прогнозованими показниками платоспроможності, структури балансу вони рівнозначні, то по прогнозних фінансових результатах можуть бути суперечливими.
Оцінити перевагу кожного з цих варіантів виявляється можливим, якщо сформулювати задачу оптимізації відповідних реорганізацій. Економічна інтерпретація і математична постановка задачі визначатимуться поточним рівнем фінансової спроможності, рівнем платоспроможності, що склався насамперед.
Для неплатоспроможних підприємств, що знаходяться в перед- або кризовому станах, постановка задачі оптимізації вибору напрямів поточної діяльності полягатиме у виборі найефективнішої політики для реорганізації управління активами і пасивами.
Для фінансово стійких підприємств постановка задачі оптимізації зводиться до підтримки і розвитку досягнутого рівня фінансової стійкості за рахунок реалізації такого комплексу організаційно-технічних заходів щодо функцій управління діяльністю, які забезпечили б можливість вдосконалення більшості основних показників фінансової спроможності.
Задача оптимізації основних параметрів поточної діяльності може бути представлена наступною постановкою:
minF(x,) = Tj^ixi; (5.34)
п
= <?•'
/=і
п
w= Vx = а;
Ы ' (5.35)
р\ < р,х, < р"; (г = 1,и),- де,. -хм +1 > 0; (г = 1,«-і|.
де F(x,.) - цільова функція задачі;
п - число напрямків політики реорганізації (число незалежних змінних, що шукаються);
Si - нормована експертна оцінка пріоритетності і-го напрямку поточної діяльності;
хД/ = 1,/?) - незалежні змінні, що шукаються, вектор управління
структурою майна (величина продажів, що шукається, одного виду засобів, придбання іншого, погашення боргів);
w - константа забезпечення поточної ліквідності (и> = 2КЗ - ОА; КЗ - короткострокова заборгованість, ОА - оборотні активи);
= коефіцієнти при невідомих змінних в обмеженні на
забезпеченість власними оборотними коштами;
q — мінімально допустимий рівень забезпеченості власними оборотними коштами (q = ПА + 0,1 ОА - КР; ПА - позаоборотні активи, КР - капітал і резерви);
а — верхня межа допустимих продажів і придбань активів; р',р”; (/ = 1 ,nj - відповідно нижня і верхня межі зміни і-го виду активів;
р, (і = \,п\ - питома вага і-го виду активів підприємства в загальній вартості його майна.
Таким чином, стосовно типової незадовільної структури балансу, характерної для більшості неплатоспроможних підприємств, можливі напрями реорганізації, що відображаються схемою:
| ПА-х, | КР |
| ОА + (х, -х2 ) | К3-х2 |
| А-х2 |
Для цієї схеми реструктуризації гранично допустимі параметри визначаться з наступних співвідношень між структурними розділами балансу, обмеженими нижніми нормативними значеннями показників платоспроможності:
(5.36)
КР-ПА + Хі=0{ ОА + х, - X.,
_ ОА + .у, - х2
ПП — “ 5
К3-хг
а також можливостей практичної реалізації:
Хі - Х| = а-ОА; х, = (ЗПА;
(5.37)
(5.38)
х2 = уКЗ, (5.39)
де Р, у - гранично допустимі для збереження статусу діяльності підприємства розміри зменшення оборотних активів (наприклад, до 20%), позаоборотних активів (10%), короткострокової заборгованості (50%).
Реальність тактичних реорганізацій структури засобів підприємства та їх джерел потребує мінімальних дій на складові розділів балансу. Тоді цільова функція такої дії має вигляд:
(<5jx, + д2х2) > win, (5.40)
де 8х,8г — експертні оцінки значущості (пріоритетності) тих або інших напрямів реорганізації діяльності: продажів майна, заповнення оборотних активів або погашення найтерміновіших зобов'язань. Очевидно,
д2 > 0 і S, +S2 = 1.
Приклад 1. Нехай буде відомим для одного з підприємств звітний агрегований нетто-баланс (млн. грн.), структура якого незадовільна, і вибрані напрями реструктуризації цього балансу:
| ПА = 648 - х, | КР = 677 |
| 0 > II 1 1 | К3= 121 - х2 |
| А — 821-Х2 |
Стосовно структури майна підприємства, що склалася, і вибраної схеми його реорганізації, а також відповідно до загальної оптимізаційної моделі тактики управління активами і пасивами конкретна задача оптимізації тактичних параметрів має вигляд:
(<>..v, 1 rf.x,) -> тіл: (5.41)
х, +х2= 2КЗ -ОА = 69;
0, 9*, +0,1*, > ЯЛ + 0,1 ОА - КР = -611,7;
-X, + *2 = 0,2 • ОА = 34,6; (5.42)
0 < х, < 64,8;
0 < х2 < 0,5 • КЗ = 60,5.
В двох останніх граничних умовах нижні значення змінних, що
шукаються, конкретно поки що не задані, оскільки визначення області
граничних умов, зв'язане з урахуванням особливостей інвестування, а тому вимагає окремого розгляду. При завданні експертизою рівнозначності різних напрямів реструктуризації <•>". <>’, - 0.5 або пріоритетності
найтерміновішого погашення зобов'язань, наприклад S, =0,2;д2 = 0,8, можна встановити оптимальні значення параметрів відповідних антикризових реорганізацій політик.
У першому випадку оптимум невизначений, в другому, - оптимальне рішення:
X" = {64,8; 4,2}, mill /• (.v ) = F° = 0,2 • 64,8 + 0,8 • 4,2 = 16,32 млн.грн. (5.43)
При пріоритетності, на думку експертів, продажів частини активів, зокрема основних засобів і запасів, наприклад, при = 0,2; д2 =0,8, вектор
оптимального плану і оптимум задачі відповідно складуть:
Х° = {17,2; 51,8}; =FU =24,12 млн.грн. (5.44)
Кожної з цих напрямів реорганізації відповідатимуть свої прогнозні баланси задовільної структури: при 8] = с>, = 0,5 .
| ПА = 648 - 64,8 = 683,2 | КР = 677 |
| ОА = 173 + 64,8 - 4,2 = 233,6 | КЗ = 121-4,2 = 116,8 |
| А = 821 -4,2 = 816,8 | Ктл = 2; Косс = 0,4 |
при St = 0,2; 8г = 0,8
| ПА = 648- 17,2 = 630,8 | КР = 677 |
| ОА = 173 + 17,2 -51,8 = 138,4 | КЗ = 121 -51,8 = 69,2 |
| А = 821 -51,8 = 769,2 | Ктл = 2; Косс = 0,33 |
Використовуючи запропоновану загальну постановку задачі, можна оитимізувати поточну реорганізацію відповідно тому або іншому поєднанню фактичних значень показників платоспроможності підприємства. Так, для схеми реструктуризації, що вибирається при КПл % 2, Кзвз <0,1, задача оптимізації має вигляд:
(/>'. х. + S2x2) > min; (5.45)
| S VI Ы | (1) |
| 0,9л, + 0,1.y, > ПА + 0,1 • ОА - КР; | (2) |
| -х, + х, = 0,2 ■ ОА = 34,6; | (3) |
| х, > ПА - КР ; | (4) |
| х, + Х2 > ПА + ОА; | (5) |
| 0 < х2 < 0,5 ■ КЗ. | (6) |
де обмеження (1), (2) з (5.46) відображають вимоги забезпечення нормативного рівня відповідно поточній ліквідності і забезпеченості власними засобами;
обмеження (3) - про гранично допустимі об'єми продажів оборотних активів, при яких зберігається статус підприємства (не зверху, наприклад, 20% їх початкової величини);
обмеження (4) - дотримання необхідних для забезпечення фінансової стійкості балансових пропорцій, зокрема не перевищення важкореалізованих активів ПА над постійними пасивами КР;
обмеження (5) - забезпечення рентабельності діяльності на рівні не нижче за середню розрахункову ставку відсотка;
обмеження (6) - про допустимі межі погашення короткострокової заборгованості.
Для схеми, яка вибирається при значеннях платоспроможності Кцл > 2, Кзвз < 0,1, задача оптимальної параметризації політики
реорганізації матиме вигляд:
| (Stxі +<У,л'2) —> min; | (5.47) | |
| .V, > 2КЗ - ОА; | (1) | |
| — л", + х, 5: 0,1 • ПА; | (2) | |
| л-, +х, < ПА + ОА; | (3) | (5.48) |
| х| - 2; | (4) | |
| 0,5 ■ КЗ > хг> d. | (5) |
де d - нижня межа величини об'єму продажів, що встановлюється з умови:
d = min [2^3 - ОА; 1ІА - КР + 0.1 ОА}. (5.49)
Права частина обмежень (1), (2) з (5.48) встановлює вимоги забезпечення нормативного рівня поточної ліквідності і забезпеченості
власними засобами; ліва частина — верхню межу погашення короткострокової заборгованості (рівної, наприклад, 0,5КЗ). Зрозуміло, частка погашення найтерміновіших зобов'язань в об'ємі короткострокової заборгованості повинна встановлюватися з пріоритетності тих або інших платежів, виходячи з конкретних умов виробничої і фінансової діяльності підприємства, що склалися.
Будь-яка з цих постановок забезпечує підприємству, перш за все, перехід на вищий рівень фінансової спроможності. Ця можливість досяжна за рахунок підбору і здійснення комплексу організаційно-технічних заходів, адекватного знайденим оптимальним значенням параметрів вибраної політики реорганізації, а також створює реальні передумови оптимізації стратегії розвитку.
Економіко-організаційними передумовами побудови оптимальних стратегій розвитку підприємств можуть бути наступні умови:
- чітко сформульована і обгрунтована генеральна ціль - корпоративна місія підприємства за конкретними напрямами діяльності;
- задовільна структура балансу, а також достатній рівень фінансової стійкості (платоспроможності);
- можливість розвитку виробництва стратегічної групи товарів за рахунок залучення зовнішніх і власних джерел інвестицій.
За наявності таких загальних передумов можливість стійкого і ефективного в стратегічній перспективі розвитку може бути досягнута, наприклад, при реалізації наступної схеми (процедури) управління активами і пасивами (рис. 5.5).
Рисунок 5.5 - Схема (процедура) управління активами і пасивами
Економічна інтерпретація цієї схеми комбінованого інвестування полягає в наступному:
1. Першочерговим імпульсом стратегічного розвитку можуть виступати засоби зовнішнього кредитування - довгострокові кредити і позики (ДКП), які в концепції фінансового аналізу трактуються як власні засоби підприємства, а також джерела власних засобів: фонд накопичення, нерозподілений прибуток попередніх періодів, сальдо результатів іншої реалізації— в сумарному об'ємі х, (передбачається, що всі грошові потоки дисконтовані по фактору часу і темпам інфляції).
Ці засоби розподіляються за двома напрямами. У розмірі х2 - на власне цілі розвитку, пов'язані з перепрофілюванням підприємства, модернізацією і розширенням виробничих потужностей, технічною підготовкою виробництва і маркетингом продукції стратегічної групи, реалізація яких вимагає приросту позаоборотних активів (ПА). Інша частина цих джерел засобів (х, — х2) - на приріст оборотних активів (ОА), перш за все запасів і витрат, обумовлених освоєнням виробництва стратегічної групи продукції і виробництвом тактичної групи.
2. Передбачається, що інвестиційний проект обгрунтований можливістю досягнення (за рахунок реалізації напрямів розвитку, що містяться в ньому) достатньої норми прибутку на капітал, що інвестується, тобто в розмірі, не меншому середньої розрахункової ставки відсотка (СРСВ) за позиковими засобами, а цс означає, що результатом інвестицій повинне бути отримання нерозподіленого (чистого) прибутку в розмірі, не меншому ах, (де а = СРСВ).
3. Разом з довгостроковими кредитами і позиками в якості короткострокових кредитів і позик (ККП) служать засоби кредиторської заборгованості (КЗ) - в розміріх3, які також розподіляються: в об'ємі х4 - на цілі розвитку (приріст ПА); у об'ємі (xj — х.,) - на цілі поточного виробництва (заповнення і приріст запасів ОА).
4. У свою чергу, наново створений прибуток ах, може бути розподілений вже за трьома напрямами: у розмірі х5 - на погашення найтерміновіших зобов'язань за платежами до бюджетів всіх рівнів і позабюджетних фондів, кредиторській заборгованості постачальникам, підрядчикам і нсрсоналу підприємства, сплаті відсотків за користування банківським кредитом; у розмірі х(, - на цілі розвитку, що вимагають приросту ПА; у розмірі (ох, -х5 -х6) - на приріст ОА.
5. Передбачається, що результатом використання кредитних засобів в об'ємі х3 повинне бути отримання нерозподіленого (чистого) прибутку
ах,.
6. Одержаний прибуток ох, також підлягає подальшому розподілу за трьома напрямами: у об'ємі х7 - на чергові і своєчасні погашення короткострокової заборгованості; у об'ємі х6 - на цілі розвитку (приріст ПА); у об'ємі (ах, -х7 —х8) - на цілі поточного виробництва (приріст ОА).
Відповідно до цієї схеми можуть бути формалізовані обмеження і граничні умови. Бонн визначать область таких значень параметрів стратегії розвитку, які були б допустимими за вимогами забезпечення фінансової стійкості.
Найбільш узагальнювальним функціоналом розвитку представляється рентабельність активів:
RA = x,+o(.v, +х,) (5 50)
ПА + ОА н- х, + а(.Х\ + х,) + х, — х5 — х7
або приріст чистої рентабельності активів:
а(х, + Х-,) а(х. + )
AR'A= 7— = 7і—ї,-— ■ (5.51)
х, + а (х, + X,) +.х, - х5 — х7 (1 + а) (х, + х3) - х5 - х7
Як цільова функція формування стратегії розвитку можуть бути використані і інші функціонали, наприклад:
виручка (прогнозна) від реалізації стратегічної і тактичної груп товарів:
(ОЛ - К3 + -Vl - -У2 + <«3 - -У4 ~ Л'„ - ) (5 52)
ОА-КЗ
де Ві Л (ОА - КЗ) - відповідно виручка і чисті оборотні активи звітного періоду, як константи, можуть бути виключені на час рішення задачі оптимізації стратегії розвитку; тоді можна прийняти цільову функцію прогнозної виручки декілька іншого вигляду:
В' = X, — х, + аХу + ях, — х4 -х6 — х8. (5.53)
Прибуток від реалізації:
ttUi Op.'Uiti ШШИ мои’шшрші.у і; ШІНІІіКрК НХіОМу упрші.ііііпі
ЧИ -:«(л, + .V,). (5.54)
де а - величина одиничної ефективності інвестиційних ресурсів («норма прибутку на капітал») може бути задана параметрично.
Згідно запропонованій схемі реалізації стратегії розвитку представлена наступна структура перспективного прогнозного балансу за допомогою процедури формування і розподілу ресурсів (цифрові позначення стрілок відповідають етапам формування і використовування засобів).
| ФоФ© В А + х9 + х4 + х6 + х8 ф©ф© | ГчОФ©ЬІвфО КР + X, + ах, + ах, £ОИОФ©£ |
| ОА + (х, + х2) + (х3 -хл) + (ах, - xs - х6) + (ах3 - х7 - х8) Ф©Ф© | К@ф@ф® КЗ + х3 - х5 — х7 і£@ |
| А + х, + ах, + х, + ях3 - х5 - х7 |
Майно підприємства, його технічний потенціал за термін реалізації відповідного інвестиційного проекту збільшиться і складе:
А + хі +ахі + х3 + ах3 — х5 — х7. (5.55)
Коректність запропонованої схеми формування і використання інвестиційних засобів підтверджується дотриманням основної балансової тотожності, а також включенням в цю схему інших балансових співвідношень і пропорцій господарського розвитку модельованого виробничого об'єкту:
- зменшення (продаж) оборотних активів в процесі стратегічного розвитку не передбачається, х, —х2 > 0;
- розмір кредиторської заборгованості, що погашається, не повинен перевищувати очікуваного від використовування всіх джерел інвестицій нерозподіленого прибутку, причому величина погашення наново створеної короткострокової заборгованості не повинна перевищувати її середнього значення:
ах, + ах3 ~(х5 • х, ).<(),5(ЛІ і xs); (5.56)
- решта аналогічних балансових співвідношень:
х, х4 - 0; (5.57)
ах, -х5 —хб = 0; (5.58)
ах3 - х7 - х8 = 0; (5.59)
- неперевищення важкореалізованих позаоборотних активів над постійними пасивами - капіталом і резервами, що забезпечить дотримання інших найважливіших балансових пропорцій стійкого безкризового розвитку:
КР - ПА + X] + ах| + ах3 > КР - ПА + х2 + х4 + xs + xs. (5.60)
Звідси:
х, - х2 + ах, + ах3 - х4 - х6 - xs > 0; (5.61)
поточна платоспроможність в процесі стратегічного розвитку не повинна втрачатися, тобто розриви ліквідності не допускаються, і її рівень не може бути нижчим, ніж досягнутий на початок терміну реалізації інвестиційного проекту:
ОА + х, - х2 + ах, -і- х, + ах3 - х4 - х5 - х6 - х7 -х8 ОА 15(2)
КЗ + х, - х5 - х7 ~ КЗ’
те ж саме, по рівню забезпеченості власними засобами:
КР + х, + ах, + at, - (ПА + х2 + % + ж + fc) КР - ПА
(5.63)
ОА + (.v, -х2) + ах, + .V, + аг, -х4 ~xs -х6 -Щ -*8ОА
оборотність активів не може бути знижена в результаті реалізації стратегії розвитку:
В(ОА + х, -х2+ ах, + ах, - х4 - х6 -хКЗ) > В . ^ ^
(ОА - К3)(ПА + ОА + хг + ах, + ,v, + ах, -х5 -хч) ПА + ОА або, те ж саме:
(ПА + ОА) (ОА + Х| - х2 + ах, + ах3 - х4 - х6 - х8 - КЗ) >
> (ОА - КЗ) (ГІА + ОА + хт + ах, + х3 + ах; - х5 - х7) (5.65)
З реалізацією одержаних оптимальних параметрів досягається дотримання найважливіших господарсько-фінансових пропорцій і забезпечуються достатньо високі показники фінансової спроможності, як і було передбачено запропонованою постановкою задачі оптимізації вибору напрямів стратегічного розвитку підприємства.
Прогноз фінансових результатів пов'язаний зі встановленням їх функціональних залежностей від змін параметрів реорганізацій і стратегій розвитку.
При виборі варіанту реорганізації необхідно враховувати, що структура балансу за об'ємом основних і оборотних засобів і їх співвідношенням, об'єму власних і позикових засобів і їх співвідношенням і т. д. впливає на величину прибутку, що одержується підприємством, і рентабельність його роботи. Можна показати, що кожній структурі балансу відповідають свої значення показників прибутку і рентабельності. Особливо наочно цей зв'язок представляється співвідношенням
R'B3 = (1 - Cnn)RA + (1 - Cnn)(RA - СРСВУЗС/КР, (5.66)
де R'B3 - рентабельність власних засобів, що визначається як ЧГІ/КР;
RA - рентабельність активів, що розраховується як БП/А;
СПП - ставка податку на прибуток;
СРСВ - середня розрахункова ставка відсотка за всіма видами заборгованості («ціна» позикових засобів), яка визначається:
СРСВ = (БСВі ККП + БСВуДКП / (ККП + ДКП)) = %К / ЗС. (5.67)
У цьому виразі чисельник є сплатою відсотків в розмірі %К за користування короткостроковими ККП і довгостроковими ДКП кредитами і позиками, що доводяться на розрахунковий період; ВСП1, БСП2 - відповідно банківські процентні ставки за короткостроковими і довгостроковими кредитами і позиками.
Тут до параметрів структури балансу відносяться величини окремих його розділів А, ЗС, КР; до параметрів прибутковості і рентабельності роботи підприємства - ЧП, БП, ЧП/КР, БП/А.
Взаємозв'язок прогнозованих параметрів діяльності, що відображаються проектованою структурою балансу з прогнозованими результатами діяльності - показниками прибутку та рентабельності, - характеризуються показниками виручки від реалізації продукції та витрат, отже, і з рентабельністю (прибутковістю) роботи підприємства. Приблизно взаємозв'язок прогнозованої виручки від реалізації продукції з прогнозованою структурою балансу за інших рівних умов конкретного виробництва в попередньому звітному (t - 1) - у і подальшому прогнозованому 1-м відрізках короткострокового періоду Т (наприклад, кварталах року) може бути представлений
В, =£м(і + |х,-х2|/л), (5.68)
де х, - прог нозована величина скорочення позаоборотних активів, яка виявлена при параметризації вибраної ефективної поточної політики реорганізації господарювання;
х, - скорочення поточних пасивів (короткострокової заборгованості);
х,-х2 - абсолютна величина зміни оборотних активів, тобто при х,> х2 - заповнення їх запасів, при х, < х, — скорочення на величину |х, -х2|.
Дана залежність свідчить, що поліпшення платоспроможності підприємства, яка досягається за рахунок скорочення оборотних коштів і прискорення оборотності за умови достатності їх рівня для безперервності і рівномірності виробничого процесу ведуть до зростання виручки від реалізовуваної продукції.
Взаємозв'язок між прогнозованою виручкою від реалізації продукції і прогнозованими витратами представлений наступним чином:
С, =(С,_, - БСВ, ■ ККПЫ)(В,ІВ,_,) + БСВ, • ККП, =
-іС, -%К. ) (В. И. ) -%А. де ККПц, ККП, - відповідно звітні і прогнозовані за квартал короткострокові кредити і позики; %К,_і %К, ,,
%К,.|, %Kt - те ж саме, но сплаті відсотків за користування банківським кредитом;
В,.і, Bt — те ж саме, виручка від реалізації;
БСВ і - ставка банківського відсотка на короткострокові кредити за квартал.
В свою чергу, параметр, можна прогнозувати, виходячи з таких міркувань:
тобто ця альтернатива в ухваленні прогнозних значень, означає пріоритетність першочергового погашення короткострокових кредитів і позик, оскільки за ними потрібна виплата відсотків.
При значній частині умовно-постійних витрат в структурі затрат представляється, що коректніше було б встановлювати прогнозне значення виручки В, як функцію «працюючого» капіталу:
(5.71)
або, виражаючи прогноз величини працюючого капіталу через параметри вибраної для реструктуризації балансу політики реорганізації, після елементарних перетворень, можна використовувати простішу залежність прогнозу виручки вже як функцію його фактичних значень і прогнозу тільки одного параметра х,:
де КЗГ] - величини оборотних активів і короткострокової заборгованості за звітним (гіередирогнозного періоду) балансом;
ОАп КЗ, - те ж саме, за структурою прогнозного балансу.
Якщо в прогнозному періоді не передбачається використання короткострокових кредитів і позик, то прогноз собівартості зведеться до ще простішої функції, пропорційної зростанню прогнозного значення виручки щодо її фактичної передпрогнозної величини:
(5.73)
При суттєвій частці фіксованих витрат (ФВ) в структурі повних затрат з прогнозу можна вивести іншу функцію:
(5.74)
С, = /(СМ,В,ЬВ„ ФВ);
(5.75)
С, - ФВ = (Є.: - ФВ) (В, - ФВ) / (Вм - ФВ),
звідки:
С, = Q |(В. - ФВ) - ФВ(В,- В,.||/ (Btij - ФВ) =
= (€,.,(ПВ, + БП,) - ФВ-ДВ) / (ІІВц + Бік;), (5.76)
де А В - прогнозований приріст виручки.
Подібні міркування допустимі і в прогнозі виручки
B=F(Bl_vCt_i,Eni) (5.77)
в результаті застосування оптимальних поточних політик, орієнтованих на максимізацію виручки, прибутку або рентабельності, а також - оптимальних стратегій розвитку:
В,=(В, ,(Ь77,н (І )С , ))/в. , а.С. , -(II ,Д//>.)/л//>, ,. (5.78)
де МД -фактичне і прогнозне значення маржинального доходу;
а, - ймовірна в прогнозному періоді частка змінних витрат в структурі повної собівартості.
Значення а, може бути встановлене за експертними оцінками або виявлене при екстраполяції тенденцій витрат через ставку змінних витрат СПВ,:
C, (N) = CnBt(N)-N + ФВ. (5.79)
Тут значення СПВ( обчислюється як величина граничних витрат, тобто величина їх зміни при зміні об'єму виробництва N на одиницю:
СІІВ, = dC(N) / dN ® ДС(ІЧ) / AN. (5.80)
При достатній репрезентативності звітних даних передпрогнозного (Г-і)-го періоду приріст витрат AC(N) на одиницю приросту об'єму виробництва AN може обчислюватися за верхніми тахСТХМТmaxNT і нижніми значеннями min С, ; (Л'г .); ininN, витрат і об'ємів
виробництва:
AC(N) = maxСт ,(Л;, .)■ minСт_л (NT_,); (5.81)
Методи ти врганкитія моніторингу в интикртовому управлінні
AN = maxNr_t - тіп NT_t. (5.82)
В той же час може бути вирішена і зворотна задача прогнозування. По прогнозному значенню виручки, заданому як ціль стратегії розвитку або поточної політики досягнення (забезпечення) фінансової стійкості, обгрунтувати відповідну величину балансового і чистого прибутку:
БП, ~(Я,/ЯМ) • -(1 - а,)С,_,] - «,С_,; (5.83)
477, = (і - СНП) ■ БП,. (5.84)
Решта прогнозованих результатів діяльності є похідними від В, і Ct. Так, можуть бути запропоновані наступні прогнозні оцінки рентабельності активів RA, продажів, власної рентабельності RCC, продукції RC, і ділової активності - оборотності активів, і їх елементів: