Необхідність та роль макроекономічних показників. Національне рахівництво

Національні рахунки створені для виміру сукупного виробництва. Різні показники, які входять в, систему національних рахунків, дають змогу вимірювати обсяг національного виробництва в конкретний момент часу, виявляти фактори» які, визначають певний орган функціонування економіки. Цей стан може характеризуватися економічним піднесенням, спадом, або відтворюватися на попередньому рівні. Інформація, яку дають національні рахунки, є основою для формування та здійснення економічної політики держави.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) та його вимір

Головним показником національних рахунків є валовий внутрішній продукт - ВВП. Він визначається як сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг, вироблених з ресурсів, розташованих на території даної держави, як правило за один рік.

ВВП - грошовий показник, тому що суспільство цікавить не сама по собі різноманітність товарів та послуг, які вироблені впродовж року, а його здібність задовольнити в певній мірі потреби суспільства. Ринкова ж ціна є виразником відносної корисності товарів та послуг. Щоб визначити ВВП, необхідно річні обсяги різноманітних товарів та послугтгіомі1о1кітги на їх ринкові ціни і скласти.

Враховуватися не всі товари та послуги, а тільки кінцеві. Під кінцевими продуктами розуміють товари та послуги, які купляються для кінцевого споживання, а не для перепродажі чи подальшої обробки, переробки.

Ті товари та послуги, які купуються для подальшого використання у виробництві,' називаються проміжними продуктами. У вартість кінцевих продуктів вже входять вартості використаних для їх виробництва проміжних продуктів. Тому відокремлене врахування проміжних продуктів означало б подвійний рахунок і завищену оцінку ВВП.

Із розрахунку ВВП необхідно вилучити невиробничі угоди, а саме: 1) фінансові угоди трьох видів: трансфертні платежі з державного бюджету: приватні трансфертні платежі: купівлю-продаж цінних паперів. 2) Продаж товарів, які вже були в користуванні. Але на практиці застосовують й інші підходи до підрахунку ВВП.

Розрахунок ВВП за витратами та доходами

Існує два підходи до виміру ВВП: 1) за виробництвом або за витратами; 2) за надходженнями, чи за розподілом, або за доходами .

ВВП може бути визначений шляхом складання всіх витрат на купівлю

сукупного обсягу виробленого в даному році продукту, або шляхом складання

всіх доходів, отриманих від виробництва всього обсягу продукції даного року.

Це має вигляд рівняння:

обсяг витрат на купівлю = грошовий доход, одержаний

Товарів в даному році від виробництва продуктів в

Даному році

Основні види витрат такі:

1) Особисті споживчі витрати (С_в) - споживчі витрати

домогосподарств на товари поточного споживання, а також на послуги.

2) Валові приватні внутрішні інвестиції (І_в) - витрати на купівлю машин,

обладнання, будівництво (в т.ч. житлове) та зміни в запасах.

Слід розрізняти валові приватні внутрішні інвестиції та чисті приватні внутрішні інвестиції (І_ч). Перші включають виробництво всіх інвестиційних товарів, призначених як для заміщення спрацьованих в поточному році машин, обладнання, споруд ( амортизація), так і для збільшення капіталу.

Чисті інвестиції відображають тільки приріст інвестицій в поточному році. Формула чистих інвестицій така:

Чисті інвестиції = Валові приватні внутрішні інвестиції – амортизація

Співвідношення між валовими інвестиціями та амортизацією дають можливість визначити стан економиш:

коли валові інвестиції перевищують амортизацію ( є чисті інвестиції), то це означає, що економіка знаходиться в стані піднесення . її виробничі потужності збільшуються;

коли валові інвестиції та амортизація рівні, то це означає, що економіка знаходиться в стані застою, відновляються тільки спрацьовані виробничі потужності;

коли валові інвестиції менші за амортизацію, то це означає, що економіка рухається вниз. Скорочення інвестицій в економіку називається деінвестуванням.

3) Державні закупки товарів та послуг (ДЗ) - це всі державні витрати на

купівлю кінцевого продукту підприємств і на всі прямі закупки ресурсів.

перш за все робочої сили. При цьому вилучаються всі державні трансфертні платежі, тому що вони не .впливають на поточне виробництво, а тільки впливають на зміну структури ВВП.

4) Чистий експорт (ЧЕ) - є величина, на яку вартість експорту перевищує вартість імпорту. Чистий експорт може бути величиною додатною чи від'ємною.

Шляхом складання чотирьох видів видатків вимірюється ринкова вартість річного обсягу виробництва: ВВП = С + І_в+ ДЗ + ЧЕ

Якщо розраховується ВВП за доходами, то складаються всі доходи, які отримують домогосподарства в обмін на економічні ресурси.

Але окрім доходів, в вартості ВВП враховуються два вида коштів, які Гне пов'язані з доходами домогосподарств: 1) відрахування на споживання капіталу (амортизація) та 2) непрямі податки на бізнес.

Найбільша складова доходів винагорода за послуги праці найманих працівників. Вона включає в себе заробітну плату найманих працівників і багато доповнень до неї: внески підприємців на соціальне страхування, внески з приватні фонди пенсійного забезпечення, медичного обслуговування та допомоги по безробіттю.

Друга складова доходів – рентні платежі. Це доходи, які отримують домогосподарства за надання ресурсів власності в тимчасове використання, перш за все - землі.

Третя складова доходів - процент - це плата за тимчасове використання інших матеріальних ресурсів.

Четверта складова - прибуток. Він розподіляється на два види рахунків: 1) доход некорпоративного підприємницького сектору, який називається доходом на власність (доход індивідуальних, партнерських і кооперативних підприємств); 2)прибуток корпорацій, який розподіляється за трьома напрямами: а) податок на прибуток корпорації; б) дивіденди, що виплачуються акціонерам; в) нерозподілений прибуток, який залишається після сплати податків і дивідендів і який інвестується у виробництво.

П'ята складова - амортизація - це відрахування, які дорівнюють обсягу капіталу, використаному в процесі виробництва ВВП певного року. Вона не є прибавкою до чийогось доходу. Частина ВВП даного року повинна бути відокремлена для заміщення у майбутньому використаних машин, обладнання, споруд.

Шоста складова - непрямі податки на бізнес - стягуються державою як загальний податок з продаж, акцизи, податки на майно, ліцензії, мито. Ці податки додаються до ціни на продукти і надходять до державного бюджету. Непрямі податки є незаробленим доходом держави, оскільки вона не вносить ніякого внеску в обмін на ці податкові надходження. Але непрямі податки відображають частину вартості річного виробництва і враховуються при розрахунку ВВП.

Отже ВВП за доходами визначається як сума заробітної плати найманих працівників, рентних платежів, процента, доходу від власності,

податку на прибуток корпорацій, дивідендів, нерозподіленого прибутку корпорацій і двох "не пов'язаних з доходами платежів - амортизації та непрямих податків.