Організація проектного фінансування
Організація фінансування є однією з основоположних задач управління проектом, оскільки фінансування нових проектів є дуже ризикованою діяльністю.
Принципово можна виділити наступні види джерел фінансування проектів:
1. По відношенню власності:
- власні;
- залучені (емісія акцій, ресурси інвестиційних фундацій та страхових компаній);
- позикові.
2. За видами власності:
- державні інвестиційні ресурси;
- інвестиційні ресурси господарюючих суб'єктів;
- інвестиційні ресурси іноземних інвесторів.
Фінансування включає відповідно основні стадії:
1) попереднє вивчення життєздатності проекту;
2) розробка плану реалізації продукції (оцінка ризиків, ресурсне забезпечення і інше);
3) організація фінансування:
- оцінка форм фінансування та вибір форми;
- визначення фінансуючих організацій;
- визначення структури джерел фінансування;
- контроль виконання плану й умов фінансування.
Основним видом фінансування є проектне фінансування (а також акціонерне, державне, позикове...).
Проектне фінансування можна охарактеризувати як фінансування проекту, при якому сам проект є способом обслуговування боргових зобов'язань. Погашення здійснюється за рахунок грошових надходжень, що утворюються в ході експлуатації. Проект оцінюється з огляду на те, принесе він чи ні такий рівень доходу, який забезпечить погашення наданої інвесторами позики.
Позитивні сторони проектного фінансування:
1) цільовий характер фінансування;
2) розподіл ризиків між учасниками;
3) гарантії держав-учасників;
4) високий ступінь контролю.
Складнощі використання проектного фінансування в умовах нашої країни:
1) залежність від інвестиційного клімату;
2) високий рівень кредитних ризиків;
3) нестійке законодавство й податковий режим.
Відповідно до принципів проектного фінансування, сторони, що надають необхідний капітал, насамперед, оцінюють здатність проекту стабільно генерувати грошові потоки. Саме ці потоки стають джерелом коштів для обслуговування та повернення боргу й виплати доходу на капітал, інвестований у проект.
Таким чином, у проектному фінансуванні гарантією для постачальника капіталу виступає економічний ефект від реалізації проекту. Активи також можуть забезпечувати підтримку, хоча найчастіше їхній розмір не порівнюваний з вартістю проекту.
Специфіка проектного фінансування припускає, що проекти реалізуються на основі наступних принципів:
строго відособлена економічна діяльність у рамках проекту;
грамотне управління ризиками й наявність системи функціональних гарантій учасників проекту;
наявність опрацьованої фінансової моделі, що є базою для інвестування й фінансування;
професійне управління проектом.
Нижче розглянуто докладніше складові кожного із зазначених аспектів.
Відособлений проект та його учасники. У класичній схемі проектного фінансування, як правило, створюється економічно та юридично відособлена проектна компанія. У такого підходу є кілька переваг.
По-перше, робота «з чистого аркуша» дозволяє уникнути ризику впливу на проект обставин, пов'язаних з «минулим» компанії. Наприклад, з податковими претензіями за підсумками перевірки одного з минулих періодів або з визнанням недійсним важливого договору, укладеного кілька років тому.
По-друге, проект стає більш прозорим. Виникає менше труднощів при визначенні й плануванні грошових потоків, оскільки відсутній вплив операцій, не пов'язаних із проектом. Прозорість сприяє встановленню довіри між партнерами й більш високій оцінці вартості проекту.
При традиційному фінансуванні основних інвестиційних сторін усього дві – це кредитори (інвестор) та позичальник. При проектному ж фінансуванні коло задіяних осіб помітно ширшає. Перелік можливих учасників та їхня роль у проекті показані в табл. 3.1.
Таблиця 3.1