Приклад. Опис розробки нового продукту в командах
«Інформація від відділу продажів про потреби клієнтів і про можливості виробництва від виробничого відділу повинна надходити у відділ досліджень і наукових розробок для того, щоб там вона могла бути з'єднана з науковим обґрунтуванням подальшого розвитку продукту. Всередині обмежень, установлених потребами клієнтів і можливостями виробництва, дослідницькі відділи повинні шукати шляхи подальшого розвитку. Якщо це їм вдається, то необхідно отриману інформацію подати назад у відділи продажів з характеристиками проектованого продукту і у відділ виробництва з вимогами виробничого процесу. На основі цієї інформації повинні бути розроблені плани виробництва і плани продажів».
Команда управляє описаним вище процесом на рівні досить низькому, щоб була присутня необхідна компетенція. Оскільки на вищому рівні керівництва відсутні досвід, знання й уміння, достатні для розвитку продукту, використовуються саме команди для вирішення відповідних питань.
Рис. 4.12 ілюструє дві команди усередині існуючої функціональної структури. Суцільна і пунктирна лінії з'єднують членів двох різних команд, причому фахівець А входить в обидві. Кожен учасник команди адміністративно підкоряється своєму функціональному відділу. Функціональні відділи мають велике значення в командній структурі, тому що вони відповідальні за професіоналізм своїх фахівців. У той же час кожна команда вимагає фахівців з різних областей теорії і практики.
Рис. 4.12. Функціональна організаційна структура з використанням команд
Різного роду робочі команди і бригади (task force) успішно використовуються в проектах виробництва різного роду електричних та електронних приладів для медицини і наукових досліджень.
Виробничі команди використовуються в закордонній промисловості повсюдно. Так, General Electric поєднують робітників у команди по 5-15 чоловік і наділяють їх відповідальністю за продукцію закінчених виробничих процесів, наприклад, плавильного цеху. Команди самостійно планують і розподіляють свою роботу всередині бригади. У корпорації General foods робітничі команди чисельністю від 7 до 17 чоловік вивчають всі роботи, виконувані бригадою. Оплата праці заснована на показниках команди в цілому.
Тут немає ні контролерів, ні менеджерів нижчої ланки, тільки лідери команд, які також працюють, як всі інші. Корпорація TRW System створила на одному зі своїх підприємств групу напівавтономних команд, які відповідальні за зборку продукту в цілому, а не за розрізнені, ізольовані деталі або процедури на складальній лінії. Відомий виробник автомобілів Volvo auto організує своїх робітників у групи по 6 і більше чоловік, що дозволяє значно збагатити їхню працю, підвищити продуктивність і задоволеність. Всередині команди здійснюється близько 15 операцій, у такий спосіб робітники мають можливість не «застоюватися» на одній і тій же роботі.
До команд варто також віднести відомі кола якості (quality circles, quality of work life), що одержали поширення в Японії, а звідти по усьому світу. Так, відзначене успішне застосування кіл якості в General Motors, Westinghouse Electric Corporation, Motorola.
Досить яскраво командний підхід проявляється в так званих групах ентузіастів, що займаються розробкою або ініціацією нових проектів. Це практично незалежні групи людей, зібрані з усюди в компанії та ззовні, які працюють над розробкою і подальшою реалізацією нових ідей. Таким чином, імітується процес, що протікає в незалежних малих підприємствах, що призводить до народження нової ідеї й нового успіху.
Для поліпшення якості окремих процесів проекту часто використовуються команди процесів, які часто здійснюються в рамках реінжинірингу або постійного поліпшення бізнес-процесів.
У загальному і цілому використання команд доцільно для реалізації невеликих проектів у рамках однієї організації, для реалізації середніх не ресурсномістких проектів (таких як консалтингові проекти або проекти створення програмного забезпечення) у рамках декількох організацій, для ініціації або розробки принципово нових проектів (таких як нова продукція).