Призначення та класифікація комп’ютерних мереж

Комп'ютерна мережа — сукупність взаємозв'язаних комп'ютерів, які забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективного використання ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.

Основним призначенням комп'ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі. За допомогою комп'ютерних мереж ці проблеми вирішуються незалежно від територіального розташування користувачів. У епоху загальної інформатизації великі обсяги інформації зберігаються, обробляються і передаються в локальних та глобальних комп'ютерних мережах. У локальних мережах створюються спільні бази даних для роботи користувачів. У глобальних мережах здійснюється формування єдиного наукового, економічного, соціального і культурного інформаційного простору.

Комп’ютерні мережі класифікують за наступними ознаками:
· за територіальним розташуванням - локальні, регіональні, глобальні;
· за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;
· за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring, Arcnet;
· за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна, повнозв’язна;
· за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем, з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно- оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим каналом;
· за методом доступу до фізичного середовища передавання - з опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з уставлянням регістра.

Наприклад: Internet – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони комп’ютерів і десятки мільйонів користувачів в усьму світі. Вона охоплює практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Ніяка організація і ніхто особисто не адміністує мережу, вона існує і розвивається завдяки загальним зусиллям сотен тисяч добровільних активістів і багатьох організацій у різних куточках світу. Кожен користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу). Система імен мережі Internet. Адреса користувача в мережі Internet пердставлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою. Оскільки граничне значення числа в кожнім байті 255, то діапазон користувачів від 0.0.0.0 до 255.255.255.255. Адреса в цифровій формі незручна і важка для запам’ятовування, тому була створена доменна система імен. Ця система прив’язує до цифрової адреси легку для запам’ятовування комбінацію скорочених слів. Простір доменних імен має ієрархічну структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової системи. Це означає, що на кожнім рівні такої ієрархії можуть вказуватися імена піддоменів і конкретних комп’ютерів. Першим праворуч указується скорочена назва країни, наступним – імя піддомена і так далі до імені комп’ютера.

Білет№ 5

1) класифікація апаратного забезпечення комп’ютера.

Персональний комп'ютер - універсальна технічна система, конфігурацію якої можна змінювати в міру необхідності.

Компоненти персонального комп'ютера

1Системний блок --- Блок живлення · Охолодження · Материнська плата · Процесор · Шини · Оперативна пам'ять · Відеокарта · Звукова плата · Мережева плата

2 Носії інформації ---Жорсткий диск · SSD Оптичний привід (CD · DVD · Blu-ray Disc) · Дисковод (Дискета) · Стример · Кард-рідер

3. Пристрої виведення ---Звукові колонки · Динамік · Монітор · Принтер· Графопобудовник (плотер)

4. Пристрої введення ---Клавіатура · Миша · Трекбол · TrackPoint · Тачпад · Сенсорний екран · Світлове перо · Графічний планшет · Мікрофон · Сканер · Веб-камера

5. Ігрові ---Джойстик · Руль · Педалі · Пістолет · Paddle · Геймпад · Танцювальна платформа · Трекер

6. Решта ---Модем · ТВ-тюнер · Мережевий фільтр · Джерело безперебійного живлення

Але Тим не менш існує поняття базової конфігурації. В даний час базова конфігурація складається з 4 складових
1. системний блок
2. монітор
3. клавіатура
4. миша.
Системний блок - основний вузол, всередині якого встановлені найбільш важливі компоненти. Пристрої, що знаходяться всередині системного блоку називаються внутрішніми, а підключаються до нього зовні - зовнішніми і периферійними. Основною характеристикою корпусу системного блоку є параметр, званий форм-фактором. Від нього залежать вимоги, які пред'являються до розташовуваних пристроям. Форм-фактор системного блоку обов'язково повинен бути узгоджений з форм-фактором головної (системної, материнської) плати.

2) Топологія ЛОМ

описує спосіб мережевого об’єднання різних пристроїв. Існує декілька видів топологій, що відрізняються одна від іншої за трьома основним критеріям:

•режим доступу до мережі;

•засоби контролю передачі і відновлення даних;

•можливість зміни числа вузлів мережі.

Структура “зірка”У даній топології вся інформація передається через деякий центральний вузол, так званий оброблювальний комп’ютер. Кожен пристрій має своє власне середовище з’єднання. Всі периферійні станції можуть обмінюватися один з одним тільки через центральний вузол. Перевага цієї структури в тому, що ніхто інший не може впливати на середовище передачі. Один власник управляє і володіє нею.

З іншого боку, центральний вузол повинен бути виключно надійним пристроєм як в сенсі логічної побудови мережі (відстежування конфліктних ситуацій і збоїв), так і фізичного, оскільки кожен периферійний пристрій має свій фізичний канал зв′язку і, отже, всі вони повинні забезпечувати однакові можливості доступу. Додатковий пристрій може бути включений в мережу тільки в тому випадку, якщо організований порт для його під’єднування до центрального вузла.

Структура “кільце”У кільцевій структурі інформація передається від вузла до вузла по фізичному кільцю. Приймач копіює дані, регенерує їх разом з своєю квитанцією підтвердження наступному пристрою в мережі. Коли початковий передавач отримує свою власну квитанцію, це означає, що його інформація була коректно отримана адресатом. У кільці не існує певного централізованого контролю. Кожен пристрій отримує функції контроллера, що управляє, на строго певний проміжок часу. Відмова в роботі хоч би одного вузла приводить до порушення роботи кільця, а, отже, і до зупинки всіх передач. Щоб цього уникнути, необхідно включати в мережу автоматичні перемикачі, які беруть на себе ініціативу, якщо даний пристрій вийшов з режиму нормальної роботи. Тобто, вони дозволяють включать/выключать окремі вузли без переривання нормальної роботи.

Структура “шина”У будь-якій шинній структурі всі пристрої приєднані до загального середовища передачі даних, або шини. На відміну від “кільця” адресат отримує свій інформаційний пакет без посередників.

Процес підключення додаткових вузлів до шини не вимагає апаратних доопрацювань з боку вже працюючих вузлів мережі, як це має місце у разі топології “зірка”.

Проте шинна топологія вимагає жорсткої регламентації доступу до середовища передачі. Існує два методи регулювання такого доступу, відомого ще під терміном “шинний арбітраж”:

•”фіксований майстер” (централізований контроль шини):

•доступ до шини контролюється центральним майстер-вузлом;

•”плаваючий майстер” (децентралізований контроль шини) завдяки власному інтелекту кожен пристрій сам визначає регламент доступу до шини

Білет№6

1)Основні та додаткові компоненти комп’ютера. ЇХ основна характеристика.

Компоненти персонального комп'ютера

3. Пристрої виведення ---Звукові колонки · Динамік · Монітор · Принтер· Графопобудовник (плотер)

5. Ігрові ---Джойстик · Руль · Педалі · Пістолет · Paddle · Геймпад · Танцювальна платформа · Трекер

6. Решта ---Модем · ТВ-тюнер · Мережевий фільтр · Джерело безперебійного живлення

Персональний комп'ютер - універсальна технічна система, конфігурацію якої можна змінювати в міру необхідності. Тим не менш існує поняття базової конфігурації. В даний час базова конфігурація складається з 4 складових
1. системний блок
2. монітор
3. клавіатура
4. миша.
Системний блок - основний вузол, всередині якого встановлені найбільш важливі компоненти. Пристрої, що знаходяться всередині системного блоку називаються внутрішніми, а підключаються до нього зовні - зовнішніми і периферійними. Основною характеристикою корпусу системного блоку є параметр, званий форм-фактором. Від нього залежать вимоги, які пред'являються до розташовуваних пристроям. Форм-фактор системного блоку обов'язково повинен бути узгоджений з форм-фактором головної (системної, материнської) плати.

12)Понятття про глобальну комп’ютерну мережу інтернет. Типи підключення до інтернет. Інтернет— всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутинибта електронна пошта.

Найбільш поширеними є два типи підключення до мережі Ін тернет:

комутоване з'єднання за допомогою модему або супутникової тарілки — це тимчасово існуючий канал зв'язку з мережею Інтернет, який організовується на час роботи в мережі;
постійне з'єднання за допомогою виділеної лінії або тієї ж супутникової тарілки — головна відмінність даного типа підключення — це наявність постійного доступу до ресурсів мережі Інтернет.

Былет №7

1)Основні сервіси інтернет та їх використання.

FTP — одна з найпоширеніших послуг; забезпечує передачу великих файлів, розміри яких можуть сягати десятків мегабайтів.
Система побудована на основі FTP-серверів — спеціальних комп’ютерів, на яких розміщується інформація.

Для пошуку інформації в Internet використовуються спеціальні пошукові сервери — виділені комп’ютери, які автоматично пере-глядають ресурси Internet та індексують їхній склад. Такому серве-рові можна задати фразу чи набір ключових слів на певну тему — і він видасть вам список ресурсів, що відповідають вашому запитові.
З-поміж найпопулярніших пошукових серверів можна назвати: AltaVista (www.altavista.com), InfoSeek (www.infosek.com), Lycos (www.lycos.com), а також Yahoo!, HotBot, Excite.
Існують також спеціальні пошукові сервіси Internet, зокрема такі:
Gopher — система, що забезпечує пошук ресурсів із допомогою ієрархічних меню. Елементами меню можуть бути текстові або двійкові файли, зображення, посилання на інші сервери.

WAIS — Wide Ared Information Service — служба пошуку розпо-діленої інформації. Це — програмне забезпечення для пошуку інфо-рмації в базі даних Internet.

Серед клієнтських програм можна назвати: WinWais, WAIS Manager, WAIS Dialler.
Archie — система, яка забезпечує пошук файлів, що розміщу-ються на FTP-серверах на основі імені файла.

Як приклад програми-клієнта можна назвати WS Archie.

2) Класифікація програмного забезпечення

Класифікація програмного забезпечення 1. Системне: 1.програмне резервування; 2.програми русифікатори; 3.програми для діагностики комп’ютера; 4.програми КЕШи; 5.програми для оптимізації дисків; 6.програми динамічного зжаття дисків; 7.драйвери (mouse.com); 8.операційні системи (Window, Linex, MS DOS); 9.програми-оболонки (FAR, Win32, Nc, Dn); 10.утиліти (архіватори: WinRar, WinZip; антивіруси: Касперського); 11.програми дифрагментації дисків. 2. Інструментальне: 1.мови програмування: - машинно-орієнтовані (низький рівень): Асамблер; - процедурно-орієнтовані (середній рівень): Pascal, Basic; - об’єктно-орієнтовані (високий рівень): Delphi, Java, Visual Basic; 2.відлагоджувачі – програми, що дозволяють автоматизувати процес відлагоджування (Debuger); 3.транслятори – програми,що перекладають текст, записаний однією з мов програмування, у машинний код: - інтерпретатори (Basic); - компілятори (Pascal). 3. Прикладне: загального пизначення: - Ms Office (World, Excel, Power Point); - поштові програми; - довідники, енциклопедії; спеціального призначення: - 1С бухгалтерія - навчальні програми - банківські програми - САПР (системи автоматизованого проектування) - ARM (автоматизоване роботе місце).

Білет №8

1)Програмне забезпечення для роботи з інтернет.

Інтернет — всесвітня система комп’ютерних мереж. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до вебсайтів і багатьох інших систем даних передачі. Часто згадується як «Всесвітня мережа» і «Глобальна мережа». кращі програми для використання в Інтернеті: браузери, поштові програми, програми менеджери завантажень і т.п.

Браузери Google Chrome . Maxthon , Mozilla Firefox .,Opera …. Avant Browser ,

Менеджери завантажень Orbit Downloader, Internet Download Manager,. Download ., Master, Download Accelerator Plus.. Free Download Manager,,

Месенджери Miranda IM,, Skype,, Mail.ru Агент,,QIP Infium ,,ICQ

E-mai… Thunderbird.. IncrediMail.. Becky! Internet Mail… SeaMonkey Foxmail

2) Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є справжніми споживачами тої інформації, що зосереджена в пам’яті комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм.

При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться виконувати деякі прості операції - вводити числа і тексти, переглядати дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не відносяться безпосередньо до його фахових інтересів.
Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах:
• прикладні пакети і програми загального призначення;
• проблемно-орієнтовані пакети і програми.

Білет № 9

1)Призначення та використання текстових редакторів.

Текстові редактори - це програми для створення, редагування, форматування збереження і друку документів. Сучасний документ може містити, крім тексту, і інші об'єкти (таблиці, діаграми, малюнки і т. д.).

Більш досконалі текстові редактори, що мають цілий спектр можливостей по створенню документів (наприклад, пошук і символів, засоби перевірки орфографії, вставка таблиць тощо), називають іноді текстовими процесорами. Прикладом такої програми є Word з офісного пакету Microsoft Office.

Потужні програми обробки тексту - настільні видавничі системи - призначені для підготовки документів до публікації. Приклад такої системи - Adobe PageMaker.

2)Призначення, види та склад операційних систем

Операці́йна систе́ма — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

До складу операційної системи входять:

Ядро операційної системи, що забезпечує розподіл та управління ресурсами обчислювальної системи;
базовий набір прикладного програмного забезпечення, системні бібліотеки та програми обслуговування.

Ядро системи — це набір функцій, структур даних та окремих програмних модулів, які завантажуються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи та забезпечують три типи системних сервісів:

управління введенням-виведенням інформації (підсистема вводу-виводу ядра ОС);
управління оперативною пам'яттю (підсистема управління оперативною пам'яттю ядра ОС);
управління процесами (підсистема управління процесами ядра ОС).

Кожна з цих підсистем представлена відповідними функціями ядра системи.

Багатозадачні операційні системи також включають ще одну обов'язкову складову - механізм підтримки багатозадачності. Ця складова не надається в якості системного сервісу і тому не може бути віднесена до жодної з підсистем.

Існує три основних механізми забезпечення багатозадачності (планування задач):

шляхом надання процесора окремій задачі на квант часу, який визначається самою задачею (кооперативна багатозадачність; останнім часом практично не використовується або область використання значно обмежена всередині процесів);
шляхом надання процесора окремій задачі на квант часу, який визначається обладнанням обчислювальної системи - інтервальним таймером;
виділення під окрему задачу окремого процесора в багатопроцесорних системах.

У перших двох випадках на кожному з процесорів в окремо взятий момент часу обраховується лише одна задача, але за рахунок достатньо малого кванту часу (в межах мілісекунд), що почергово надається кожній з задач, виникає ілюзія одночасного виконання в системі багатьох задач.

В сучасних системах, як правило комбінується методи 2 і 3.

Білет №10

1)Текстовий редактор ворд. Вікно текстового редактора.

Microsoft Word (повна назва Microsoft Office Word,— текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету «Microsoft Office». Перша версія, «Multi Tool Word», була написана для Xenix і перенесена під DOS у 1983 році. Пізніше створено версії для Apple Macintosh (1984), Microsoft Windows (1989), SCO UNIX, OS/2.

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них

постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням

користувача.

Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який

містить такі пункти:

Файл — робота з файлами документів;

Правка — редагування документів;

Вид — перегляд документів;

Вставка — вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу,

формул та інших об'єктів;

Формат — форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів

абзацу);

Сервис — сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів

настроювання Word);

Таблица — робота з таблицями;

Окно — робота з вікнами документів;

? — довідкова інформація про Word.

Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід

натиснути клавішу [Alt] або [F10]. Після цього один з пунктів меню

виділиться інверсним кольором.

2)Файлова структура операційних систем.

Файлова система (ФС) - функціональна частина ОС, тобто це порядок зберігання і - організації файлів на диску
Види файлової структури: 1) Однорівнева ФС - лінійна послідовність імен файлів, використовується для дисків з невеликою кількістю файлів, 2) Багаторівнева ієрархічна ФС - являє собою деревоподібну структуру, служить для зберігання сотні і тисячі файлів. Каталог (Папка) верхнього рівня містить вкладені папки 1уровня, які можуть містити папки 2 рівня і тд
Для зберігання інформації кожен диск розбивається на 2 області: 1) каталог (directory) або папка - містить назви файлів і вказівка на початок їх розміщення на диску, 2) область зберігання файлів, містить текст.
Щоб знайти файл треба знати: 1) ім'я файлу, 2) де зберігатися файл

наприкладC: \ GAMES \ CHESS \ zena.exe
Ім'я диска - З
папка 1уровня-GAMES
папка 2уровня-CHESS, а ім'я файлу - zena.exe
В процесі роботи найбільш часто над файлами виробляють наступні операції: копіювання, переміщення, видалення, перейменування.

Білет№11

1) Ведення і редагування тексту. Поняття про редагування.

Введення символів. Перед введенням символів слід вибрати шрифт, його розмір, формат.

Якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу [Enter], то редактор переходить на новий рядок абзацу. Для переходу в наступний рядок без створення абзацу слід натиснути комбінацію клавіш [Shift-Enter].

Користувач може примусово ввести роздільник сторінок. Для цього слід підвести курсор до рядка, з якого має починатись наступна сторінка і натиснути комбінацію клавіш [Ctrl-Enter].

Переміщення за текстом. Переміщуватись за текстом можна за допомогою миші, використовуючи лінійки прокрутки. Для переміщення є можливість використовувати клавіші управління курсором і комбінації клавіш:
[PgUp], [PgDn] — на розмір вікна вгору, вниз;
[Home], [End] — на початок, закінчення рядка;
[Ctrl-Home], [Ctrl-End] — на початок, закінчення тексту.

Виділення тексту. Для виділення тексту мишею слід встановити курсор миші на початок фрагменту, натиснути ліву кнопку і, не відпускаючи її перемістити курсор до кінця фрагменту. При цьому колір виділеного фрагменту буде інвертуватися

Редагування — це приведення об'єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту. Складається з двох рівноправних процедур: контролю (аналізу) та виправлення (реконструкції) авторського оригіналу.

Редагування виділеного фрагменту. Виділений фрагмент можна вилучити, перемістити, скопіювати. За таких операцію часто використовують буфер обміну Windows. Через цей буфер редакторWord може обмінюватись інформацією з іншими програмами, що працюють у середовищі Windows. Вилучити виділений фрагмент тексту можна за допомогою команди Правка / Вырезать або кнопки Удалить панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вилучається із тексту і поміщається у буфер обміну. Текст з буферу обміну можна багаторазово читати. Цей текст зберігається в буфері доти, поки в нього не буде занесений новий фрагмент, але при цьому фрагмент у буфер обміну не заноситься. Вставка фрагменту з буферу обміну здійснюється командою Правка / Вставить або кнопки Вставить панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вставляється в позицію текстового курсора. Перенести фрагмент можна за допомогою послідовного виконання двох команд: Правка / Вырезать і Правка / Вставить. При виконанні першої команди виділений фрагмент переноситься в буфер обміну, але з тексту не вилучається.

Команди редагування діють і при роботі з документами в різних вікнах. Це дає змогу обмінюватись фрагментами тексту між різними документами.

Поля — це спеціальні фрагменти тексту, які розміщуються в документі і забезпечують автоматичне внесення в документ деякої інформації. Для внесення в документ поля слід встановити курсор у потрібну позицію і виконати команду Вставка /Поле, при цьому відкривається вікно діалогу Поле.

2)Призначення, види і можливості графічних операційних систем.

Роботою прикладних програм управляє операційна система. Графічними операційні системи називають тому, що вони підтримують графічний інтерфейс користувача. Під інтерфейсом розуміють засоби зв’язку, взаємодії, узгодження. Інтерфейс користувача являє собою набір засобів діалогу, взаємодії програми (комп’ютера) та користувача. Загальною властивістю таких систем є використання віконної технології: кожній прикладній програмі на екрані відводиться прямокутна ділянка, яка називається вікном. Всі операції з програмою здійснюються в цьому вікні. Одночасно може виконуватись декілька завдань. Вікна можуть займати весь екран або його частину, а також перекривати одне одного. Особливостями середовища Windows є :

· зручність інтерфейсу користувача, який полягає у використанні різноманітних кнопок та меню, орієнтації роботи з маніпулятором миша та переважному використанні графічного режиму роботи екрану;

· стандартизація інтерфейсу користувача;

· оптимальне управління оперативною пам’яттю;

· багатозадачність;

· підтримка технології Plug-and-Play, яка полягає в автоматичному налагодженні нових пристроїв, що підключаються до ПК;

· підтримка технології Drag-and-Drop, яка полягає у тому, що багато команд ОС можна виконати шляхом “перетягування” об’єктів за допомогою маніпулятора миша;

· підтримка OLE технології, яка передбачає інтеграцію програм, тобто можливість використовувати в одній програмі об’єктів, створених іншою програмою;

· вбудована підтримка роботи з Internet;

· вбудовані засоби роботи з мультимедіа.

Білет №12

Поняття про форматування документа. Основні операції форматування. Форматува́ння— процедура розбиття доріжок магнітного диска на фізичні записи, що виконується перед першим використанням диска, або при створенні на розділі диску файлової системи. Форматування при цьому супроводжується втратою даних, на розділі, що форматується.

Форматування символів (вибір шрифтів)

Для форматування символів використовується команда «Шрифт...» у меню «Формат», після виконання якої з’являється вікно діалогу:

Для форматування символів використовується також панель інструментів форматування. На цій панелі можна змінити шрифт виділеного фрагменту тексту, вибираючи зі списку — «Шрифт» ім’я потрібного шрифту. Для зміни розміру шрифту виділеного фрагменту тексту виберіть зі списку — «Размер шрифта» величину потрібного розміру.

Можна також змінити зображення шрифту виділеного фрагменту тексту, натискаючи кнопки «Полужирный», — «Курсив», — «Подчеркнутый».

Особливості деяких шрифтів

Шрифти, які доступні у Word (сьогодні їх відомо кілька тисяч), залежать від конфігурації системи Windows, проте серед них, як правило, присутні шрифти з назвами Arial Cyr, Times New Roman Cyr, Courier New Cyr.

Перші два шрифти відносяться до так званих пропорційних шрифтів, у яких ширина літери у рядку залежить від її «товщини», тобто літера «і» буде займати втричі менше місця ніж літера «ш». Такі шрифти у документах виглядають значно красивіше. У шрифті Courier New Cyr кожна літера займає однакове місце, малюнок цього шрифту 13–14 розміру повторює малюнок шрифту друкарської машинки. У другому та третьому шрифтах на краях більшості літер присутні невеликі додаткові виступи, так звані насічки, які роблять контур літери красивішим, проте у випадках, коли текст треба зменшувати, чи друкувати (копіювати) з невисокою якістю, насічки «забруднюють» текст, тому краще обирати шрифти без насічок.

Деякі з шрифтів мають зовсім екзотичний вигляд. наприклад шрифт «Wingdings»:

а також шрифт «Monotype Sorts»:

Утворення та видалення буквиці

ля форматування першого символу абзацу інколи використовується команда «Буквица...» у меню «Формат». Щоб вибрати місце для вставки буквиці та її параметри, задайте підходящі значення у відповідних списках вікна діалогу. Для видалення буквиці у вказаному вікні діалогу у полі «Положение» виберіть «Нет».

Форматування абзаців

Для форматування абзаців використовується команда «Абзац...» у меню «Формат», після виконання якої з’являється вікно діалогу: