Основні поняття про елементи віндовс

Головне меню містить у собі такі пункти:

Програми - виведення списку інстальованих програм.

Документи - виведення списку недавно переглянутих документів.

Настройки - виведення списку компонентів системи, настройка яких може бути змінена.

Пошук - пошук папок, файлів.

Довідка - виклик довідкової системи.

Виконати - запуск програм, відкриття папки або команди виконання MSDOS.

Завершення роботи або перезавантаження комп'ютера.

Пункт Головного меню Програми вміщає найбільш важливі програми, наприклад: Word, Excel, Access, Explorer. Крім того, меню Програми вміщає пункт Стандартні, Автозавантаження. Папка Автозавантаження призначена для розміщення програм, які повинні запускатися автоматично при запуску Windows. Щоб програма запускалася автоматично при запуску операційної системи, необхідно створити для неї ярлик і розмістити його в папку Автозавантаження. Для цього необхідно:

1) знайти потрібну програму;

2) вказати на неї й натиснути праву кнопку миші;

3) обрати команду Створити ярлик. На екрані з'явиться новий ярлик;

4) послідовно розгорнути папки Windows, Головне меню, Програми (щоб розгорнути папку, варто вказати на знак „плюс” ліворуч від її імені й натиснути кнопку миші);

5) перетягнути ярлик у папку Автозавантаження.

Програма з'явиться в папці Автозавантаження й буде запускатися при кожному запуску Windows.

Пункт Настройка призначений для настроювання операційної системи, інтерфейсу користувача, робочих параметрів клавіатури й миші, інсталяції й знищення програмного забезпечення. Ці операції виконуються за допомогою Панелі управління. Панель управління можна відкрити в папці Мій комп'ютер, у пункті Програми Головного Меню, якщо обрати програму Провідник і натиснути значок Панель управління.

Панель управління Windows

За допомогою Панелі управління можна виконати:

1 Настройку дати й часу, що дозволяє встановити поточну дату й час на системних часах.

2 Настройку мови й стандартів обраної країни.

Існує п'ять вкладок:

  • регіон і мова;
  • числа. Регулює формат подання чисел, таких як: скільки знаків після коми, поділ цілої й дрібної частини та ін.;
  • грошова одиниця;
  • час;
  • дата.

3 Настройку миші. Вікно діалогу вміщає 4 вкладки:

  • вкладка "кнопка миші" задає конфігурацію кнопок миші, і швидкість подвійного натискання;
  • вкладка "покажчик", дозволяє вибрати вид покажчика миші;
  • вкладка "переміщення", дозволяє отримати на екрані загасаючий слід при пересуванні покажчика миші;
  • вкладка "загальний" дозволяє обрати драйвер миші.

4 Настройку принтерів, що призначені для конфігурації, управління локальним або сітьовим принтером, факсом, модемом і управління пристроями мережі.

5 Настройку паролів.

6 Настройку звуків.

7 Настройку клавіатури. Вікно діалогу вміщає:

  • вкладку "швидкість" (повтор символів, швидкість повтору, швидкість миготіння курсору);
  • вкладку "мова". Обирається з'єднання клавіш, які використовуються для переключення з однієї мови на іншу;
  • вкладку "загальна", яка задає драйвер клавіатури.

8 Вкладка "модем". Модем - пристрій для передачі даних через телефонну лінію.

9 Вкладка "мультимедіа". Мультимедіа - це об'єднання різної інформації в єдиний комплекс (текстової, цифрової, відео). Мультимедіа має кілька додатків.

10 Вкладка пошти й факсу.

11 Вкладка "мережа".

12 Вкладка системи, яка використовується для отримання інформації про користувача, про апаратне забезпечення, про зміну системних ресурсів, для настройки й конфігурації драйверів пристроїв.

13 Вкладка установки й знищення програм.

14 Вкладка установки оснащення.

15 Настройку шрифтів. Якщо використовуються шрифти True Type, то Windows і його додатки відображають на екрані шрифти так, як вони будуть виведені на друк.

16 Настройку екрана, що вміщує 4 вкладки:

  • тон, дозволяє встановити на робочому столі рисунок або візерунок;
  • заставка - це переміщення візерунка або рисунка, що з'являється на екрані, якщо користувач не використовує комп'ютер протягом деякого часу;
  • оформлення, зміна кольору й форми деяких елементів екрана;
  • параметри, які настроюють відеосистему (кількість кольорів, розмір системних шрифтів, роздільна здатність екрана, установлення моделі монітора й відеоадаптера).

 

Функція Пошук головного меню Windows

Ця функція дозволяє переглянути весь диск у пошуках конкретного файла. Для пошуку файла необхідно виконати такі дії:

1 Натиснути на кнопку Пуск й обрати пункт Пошук.

2 У меню, що з'явиться, вибрати пункт Файли й папки. На екрані з'явиться діалогове вікно Знайти.

3 Визначити параметри пошуку (ім'я файла або папки), і натиснути на кнопку Знайти.

Пошук можливо здійснити за ім'ям, за датою зміни файла, за допоміжною інформацією, наприклад, по тексту, що зберігається у файлі.

Щоб відкрити знайдений файл або папку, треба двічі натиснути на його ім'я.

Пошук інформації в комп'ютері можна здійснити й за допомогою папки Мій Комп’ютер і Провідник.

 

Білет №13

1) Створення та редагування таблиць у ворд.

Створити таблицю можна, нарисувавши потрібну кількість рядків і стовпців або перетворивши текст на таблицю.

Рисування таблиці

Можна нарисувати складну таблицю , наприклад, із клітинками різної висоти, або з різною кількістю стовпців у рядку.

  1. Клацніть місце, де потрібно створити таблицю.
  2. На вкладці Вставлення у групі Таблиця виберіть елемент Таблиця, а потім Намалювати таблицю.Вказівник миші перетвориться на олівець.
  1. Щоб визначити зовнішні межі таблиці, нарисуйте прямокутник. Потім нарисуйте лінії стовпців і рядків усередині цього прямокутника.
  1. Щоб видалити одну або кілька ліній, у секції Табличні знаряддя на вкладці Конструктор у групі Накреслити межі натисніть кнопку Гумка.
  2. Виберіть лінію, яку потрібно видалити.
  3. Після завершення створення таблиці клацніть клітинку й розпочніть введення тексту або додайте рисунок.

Перетворення тексту на таблицю

  1. Вставтероздільники, наприклад, коми або символи табуляції, щоб указати, де потрібно поділити текст на стовпці. Використовуйте символи абзаців, щоб указати новий рядок.
  1. Виділіть текст, який потрібно перетворити.
  2. На вкладці Вставлення у групі Таблиця виберіть елемент Таблиця, а потім Перетворити на таблицю.
  1. У діалоговому вікніПеретворити на таблицю у групіРоздільник виберіть роздільник із тексту.

2)Структура екрану. Використання миші у віндовс.

Типова структура вікна
В системі Windows існують такі типи вікон:
програмне вікно - вікно, в якому виконується програма (додаток);
вікно документа - вікно, пов'язане з конкретною прикладною програмою;
вікно папки - вікно, в якому можна переглядати ресурси комп'ютера;
діалогове вікно - вікно, в якому відбувається діалог користувача з системою Windows (вибираються або робляться деякі установки);
вікно повідомлень - вікно, в якому видається повідомлення ОС.

 

Вікна можна відкривати, закривати, згортати, переміщати, змінювати розміри, впорядковувати.
Змінювати подання вікон можна наступним чином.Згорнути вікно в кнопку:
або клацанням миші по кнопці «Згорнути».Розгорнути вікно на весь екран: або клацанням миші по кнопці «розгорнути», або подвійним клацанням миші по «Рядку заголовка»,
Відновити нормальні розміри вікна, згорнутого в кнопку: клацання миші по кнопці на «Панелі задач».Закрити вікно: або клацанням миші по кнопці «Закрити», або клацанням миші по значку «Рядки меню» і далі через пункт Закрити.

Для переміщення вікна по екрану потрібно зробити вікно активним (поточним), встановити покажчик миші на «Рядок заголовка» і перетягнути вікно при натиснутій лівій кнопці миші.


Для змін розмірів вікна необхідно підвести покажчик миші до його кордоні, і коли він приймає вид двонаправленої стрілки (рис. 2.2.) При натиснутій лівій кнопці миші змінити розмір вікна.

 

Былет №14

1)Використання графычних можливостей ворд.

Малюнки надають документу більшу наочність і виразність, допомагають краще зрозуміти текст. У додатки Microsoft Office можна вставляти растрові й векторні малюнки більшості графічних форматів або ж створювати самому векторні малюнки. Растрові малюнки складаються з великої кількості крапок. При збільшенні малюнка збільшуються розміри кожної крапки малюнка. На прямих лініях з'являються зубчасті відрізки. До малюнків відносяться: крапкові малюнки, скановані зображення, фотографії та картинки. Для зміни малюнків слугує панель інструментів Настроювання зображення й деякі інструменти панелі інструментів Малювання.

Векторні малюнки складаються з ліній, кривих і інших об'єктів. Вони краще масштабуються. Векторні зображення створюються при використанні панелі інструментів Малювання. Автофігури є векторними малюнками.

Якщо знадобитися видалити картинку, то потрібно клацнути мишею на зображенні й потім нажати клавішу DELETE. Картинка буде вилучена з документа.

Графічні об'єкти: це будь-який намальований або вставлений об'єкт, який можна редагувати й форматувати за допомогою панелі інструментів малювання (убудованим редактором графічних об'єктів). Ці об'єкти є частиною текстового документа.

Любий намальований або вставлений малюнок, який можна редагувати вважається графічним об'єктом. Графічними об'єктами є автофігури, лінії й об'єкти WordArt. У ряді випадків для редагування малюнка з використанням панелі інструментів Малювання малюнок варто розгрупувати й перетворити в графічний об'єкт.

Команда Об'єкт у меню Вставка у вікні програми Word дозволяє вставити малюнок, який можна буде редагувати надалі за допомогою програми, у якій він створювався.

Для вставки малюнка необхідно встановити курсор на місце вставки, указати в меню Вставка команду Малюнок і вибрати одну з команд: Картинки, З файлу, зі сканера або камери, Організаційна діаграма, Створити малюнок, Автофігури, Об'єкт WordArt, Діаграма.

Для використання деяких форматів файлів необхідно встановити спеціальні графічні фільтри. Всі графічні фільтри автоматично встановлюються тільки при повній установці Word. Ви можете переглянути, які фільтри для малюнків установлені на вашому комп'ютері, вибравши в меню Вставка команду Малюнок, З файлу. У діалоговому вікні Додавання малюнка відкрийте список, що розкривається, Тип файлу. Для перегляду малюнків у діалоговому вікні Додавання малюнка, не відкриваючи файлів, потрібно нажати кнопку Подання на панелі інструментів і вибрати в списку Ескізи або Перегляд.

При збереженні документа, що містить малюнки, Word автоматично підбирає для кожного графічного зображення оптимальний формат файлу. При бажанні можна самому задати ці параметри.

Також Word включена колекція кліпів, що містить різноманітні малюнки, фотографії, звукові файли й відеокліпи.

Убудований в Word графічний редактор дозволяє створювати найрізноманітніші графічні об'єкти: від простих ліній і блок-схем до барвистих ілюстрацій. Малюнки можна розміщати в одному із трьох графічних шарів: у тексті, за текстом або перед текстом.

Кнопки панелі інструментів Малювання використаються при малюванні й форматуванні ліній і фігур, створенні написів і об'єктів WordArt.

Word автоматично переходить у режим розмітки після натискання кнопки на панелі інструментів Малювання. При цьому покажчик миші придбає вид хрестика. На екрані відображається Полотно - область, у якій можна малювати фігури, що має вид прямокутника. Полотно дозволяє розташувати разом частини малюнка, що вкрай важливо, якщо малюнок складається з декількох фігур.

Є можливість згрупувати кілька об'єктів так, щоб Word розглядав їх як єдине ціле. Наприклад, можна задати режими обтікання текстом як єдиного цілого згрупованих об'єктів (малюнків) або малюнка й підпису до нього.

Графічний редактор Word, дозволяє швидко будувати векторні малюнки. Можливості, надавані редактором малюнків, дуже схожі на засоби, наявні в будь-якому іншому графічному редакторі. Для редагування об'єктів і зміни їхніх квітів, заливань, границь і інших параметрів, служить панель інструментів Малювання.

Діалогове вікно формат припускає найбільш повні можливості для форматування графічних об'єктів.

Для того щоб активізувати вікно діалогу Формат, необхідно виконати наступні дії:

Виділити об'єкт, клацнувши на ньому. Щоб виділити об'єкт, що розташовує за текстом, потрібно спочатку клацнути на кнопці Вибір об'єктів панелі інструментів Малювання.

Вибрати з меню Формат команду Автофігура, Напис, Малюнок, Об'єкт WordArt. Назва команди залежить від типу виділеного об'єкта. Відкриється діалогове вікно Формат.

Можливо, виникне необхідність скористатися й іншими програмами, наявними на жорсткому диску, з більше великими бібліотеками зображень. Існує кілька способів вклеювання зображень із інших програм. Найпростіший полягає в наступному:

1. Виділити потрібний об'єкт в іншій програмі.

2. Клацнути в цій програмі на кнопці Копіювати в буфер для копіювання об'єкта в системний буфер обміну.

3. Далі перемкнувшись в Word вибрати з основного меню команду Виправлення/Спеціальна вставка.

4. У діалоговому вікні Спеціальна вставка вибрати Вставити як малюнок і потім клацнути на ОК.

2)Робота із вікнами у віндовс. Структура вікна.

Типова структура вікна
В системі Windows існують такі типи вікон:
програмне вікно - вікно, в якому виконується програма (додаток);
вікно документа - вікно, пов'язане з конкретною прикладною програмою;
вікно папки - вікно, в якому можна переглядати ресурси комп'ютера;
діалогове вікно - вікно, в якому відбувається діалог користувача з системою Windows (вибираються або робляться деякі установки);
вікно повідомлень - вікно, в якому видається повідомлення ОС.

 

Вікна можна відкривати, закривати, згортати, переміщати, змінювати розміри, впорядковувати.
Змінювати подання вікон можна наступним чином.Згорнути вікно в кнопку:
або клацанням миші по кнопці «Згорнути».Розгорнути вікно на весь екран: або клацанням миші по кнопці «розгорнути», або подвійним клацанням миші по «Рядку заголовка»,
Відновити нормальні розміри вікна, згорнутого в кнопку: клацання миші по кнопці на «Панелі задач».Закрити вікно: або клацанням миші по кнопці «Закрити», або клацанням миші по значку «Рядки меню» і далі через пункт Закрити.

Для переміщення вікна по екрану потрібно зробити вікно активним (поточним), встановити покажчик миші на «Рядок заголовка» і перетягнути вікно при натиснутій лівій кнопці миші.


Для змін розмірів вікна необхідно підвести покажчик миші до його кордоні, і коли він приймає вид двонаправленої стрілки При натиснутій лівій кнопці миші змінити розмір вікна.

 

Білет №15

1)Створення шаблонів документу та робота з макросами у ворд.

Шаблон — це тип документа, що під час відкриття створює власну копію. У Microsoft Office Word 2007 - Українська версія шаблон може бути файлом .dotx або .dotm (у файл типу .dotm можна додавати макроси). Можна розпочати з чистого документа та зберегти його як шаблон, або створити шаблон на основі наявного документа або шаблону.

Створення нового шаблону

  1. Натисніть кнопку Microsoft Office і виберіть пункт Створити.
  1. Виберіть пункт Новий документ і натисніть кнопку Створити.
  2. За потреби змініть настройки полів, розміри та орієнтацію сторінок, стилі та інші параметри форматування.

Також можна додати текст інструкцій, елементи керування вмістом (наприклад, вибір дати) і рисунки, що мають з’являтися в усіх нових документах, створених на основі цього шаблону.

  1. Натисніть кнопку Microsoft Office і виберіть пункт Зберегти як.
  1. У діалоговому вікні Зберегти як виберіть пункт Надійні шаблони.
  2. Назвіть новий шаблон, виберіть Шаблон Word зі списку Тип файлу та натисніть кнопку Зберегти.

Примітка Також можна зберегти шаблон як Шаблон Word із підтримкою роботи макросів (файл .dotm) або Шаблон Word 97-2003 (файл .dot ).

  1. Закрийте шаблон.

У Microsoft Office Word 2007 - Українська версія можна автоматизувати часто виконувані завдання за допомогою макросів. Макрос — це послідовність команд та інструкцій, згрупованих в одну команду для автоматичного виконання певного завдання.

Типове застосування макросів:

  • Для прискорення часто використовуваних операцій редагування або форматування
  • Для об’єднання кількох команд — наприклад, для вставлення таблиці з заданими розмірами і межами та певною кількістю рядків і стовпців
  • Для полегшення доступу до параметрів у діалогових вікнах
  • Для автоматизації виконання складних послідовностей завдань

Можна використати засіб для записування макросів, щоб записати послідовність дій, або створити макрос, ввівши команди Visual Basic для застосунків у редакторі Visual Basic.

2)Пристрої зовнішньої та внутрішньої памяті

Пам'ять комп'ютера —це пристрої, в яких зберігаються дані та програми. Пам'ять комп'ютера поділяється на внутрішню (основну) та зовнішню. До внутрішньої пам'яті відносяться: оперативна пам'ять, регістри процесора, постійна пам'ять і кеш-пам'ять.

Оперативна пам'ять — це пристрої де розміщені дані, які опрацьовує процесор у даний проміжок часу. При цьому виконується умова, що в будь-який момент є можливість працювати з будь-якою коміркою оперативної пам'яті. Англійська абревіатура оперативної пам'яті — RAM (Random Access Memory — пам'ять із довільним доступом). В оперативній пам'яті зберігається тимчасова інформація, яка змінюється під час виконання процесором різних операцій, таких як запис, зчитування, зберігання тощо. При відключенні живлення комп'ютера вся інформація, що перебувала в оперативній пам'яті, зникає, якщо вона не була збережена на інших носіях інформації.

Оперативна пам'ять реалізована на основі спеціальних мікросхем і її обсяг легко розширюється додаванням потрібної кількості мікросхем. Обсяг оперативної пам'яті вимірюється в кілобайтах (1 Кб = 1024 байта) і мегабайтах (1 Мб = 1024 кілобайтів).

Регістри — це надшвидка пам'ять процесора. Вони зберігають адресу команди, саму команду, дані для її виконання і результат.

Для збільшення продуктивності комп'ютера, тимчасового зберігання вмісту комірок оперативної пам'яті використовується кеш-пам'ять (від англійського cashe — склад, тайник). Кеш-пам'ять є проміжним запам'ятовуючим пристроєм і використовується для прискорення обміну між процесором і оперативною пам'яттю. У сучасних комп'ютерах використовуються кілька рівнів кеш-пам'яті. Кеш-пам'ять може розміщуватись як на кристалі мікропроцесора, так і на системній платі. Системна (або материнська) плата — це плата, на якій розміщено процесор, оперативну та постійну пам'ять, а також системну шину, через яку здійснюється зв'язок з усіма іншими пристроями комп'ютера.

Постійна пам'ять — це пристрої для довготривалого зберігання програм та даних. Використовується вона тільки для читання інформації. Як правило, ця інформація записується при виготовленні комп'ютера і слугує для початкового завантаження операційної системи (див. далі), перевірки дієздатності комп'ютера. Для назви цієї пам'яті використовується англійська абревіатура ROM (Read Only Memory — пам'ять тільки для читання).

Комп'ютер має зовнішню пам'ять, яка використовується для довготривалого збереження програм та даних. Вона реалізується за допомогою спеціальних пристроїв (накопи-чувачів), які залежно від способів запису та зчитування діляться на магнітні, оптичні та магнітно-оптичні.

Основними характеристиками зовнішньої пам'яті є її об'єм, швидкість обміну інформацією, спосіб та час доступу до даних. Пристрої, в яких використовуються магнітні стрічки, належать до пристроїв з послідовним доступом. Пристрої, які використовують магнітні та оптичні диски, належать до пристроїв з прямим доступом.

У персональних комп'ютерах застосовуються магнітні диски двох типів — незмінні тверді (жорсткі) та змінні гнучкі. Вони дають змогу здійснювати як введення, так і виведення даних.

Жорсткий магнітний диск — це алюмінієва пластина, покрита шаром магнітної речовини. Накопичувач на жорстких магнітних дисках (іноді його називають вінчестером) має невеликі розміри і монтується в корпусі системного блоку комп'ютера. На жорсткому диску записується найважливіша для роботи комп'ютера інформація — програми управління комп'ютером та обслуговування різних пристроїв, «лікарі» для лікування від комп'ютерних вірусів (програм, що псують інформацію та заважають роботі ЕОМ), а також потрібні користувачеві дані та так звані інструментальні засоби (редактори текстів, засоби створення програм, баз даних тощо). Для постійного зберігання великої кількості різних програм та інформації, які завжди повинні бути під рукою, потрібний великий об'єм пам'яті. Сучасні жорсткі диски мають об'єм від кількох мегабайтів до десятків гігабайтів (1 гігабайт = 1024 мегабайтів).

До зовнішньої пам'яті належать також накопичувачі на гнучких дисках (дискетах). Найпоширенішими є дискети діаметром 3,5" (знак «"» означає дюйм, 1" = 2,54см). Для читання та запису інформації на дискетах у комп'ютері є спеціальні пристрої — дисководи для гнучких дисків.

Комп'ютер може мати дисководи для зчитування інформації з оптичних (лазерних) дисків. Нині широке застосування мають оптичні диски діаметром 5,25", їх називають компакт-дисками. Є диски, що дають змогу здійснювати тільки читання даних. Інформація записується на диск під час його виготовлення і потім не може бути змінена. Такі компакт-диски називаються CD ROM (сі-ді-ром). На них можна записувати тексти, програми, зображення, звук, фрагменти відео-фільмів тощо. Обсяг пам'яті компакт-дисків — сотні мегабайтів. Існують також оптичні диски, інформація на яких може перезаписуватись. Вони називаються CD-R (сі-ді-ер). Названі компоненти комп'ютера розміщені в системному блоці, на передній панелі якого розташований вимикач, входи дисководів, індикатор та ін. На задній панелі є гнізда, що дають можливість під'єднувати різноманітні прилади — дисплей, клавіатуру, принтер, мишку, сканер та ін.

Для керування пристроями комп'ютера використовуються електронні схеми, які називаються контролерами. Як правило, для кожного пристрою є свій контролер. Всі контролери підтримують зв'язок з процесором та оперативною пам'яттю комп'ютера через електричний ланцюг, який задіяний для паралельного сполучення пристроїв. Електричний ланцюг називають магістраллю або шиною.

 

Білет №16

1)Виконання типових операцій з дисками, папками і файлами віндовс

Робота з папками/файлами.

Основні операції з файлами і папками:

  • створення;
  • копіювання;
  • переміщення;
  • переіменування;
  • перегляд;
  • редагування;
  • видалення;
  • відновлення.

Для створення нової папки потрібно виконати такі дії:

  1. вибрати папку, у яку потрібно вкласти нову папку (в вікні програми Мой компютер чи Проводник);
  2. у меню Файл вибрати команду Создать/Папка (ці ж команди можна вибрати з контекстного меню на вільному місці поля папки), у вікні з’явиться значок нової папки з іменем Новая папка;
  3. ввести нове ім’я і натиснути Enter.

Аналогічно створюються документи (файли), причому створювати можна будь-які документи прикладних програм, що установлені на ПК.

Для переіменування папки/файла його необхідно виділити:

  • вибрати команду Переименовать меню Файл і ввести нове ім’я;
  • клацнути мишею його ім’я і ввести нове;
  • скористатись клавішею F2, яка вводить ім’я папки/файла в режим редагування.

Для видалення папки, файла або ярлика його слід виділити, а потім виконати одну з дій:

  • вибрати команду Файл/Удалить;
  • натиснути кнопку Удаление панелі інструментів;
  • натиснути клавішу Delete;
  • перетягнути значок об’єкта, що видаляється, на значок корзини.

При спробі видалення об’єкта з’являється вікно підтвердження видалення. Якщо об’єкт дійсно підлягає знищенню, то потрібно дати стверджувальну відповідь.

Слід мати на увазі, що видалення файла призводить до переміщення його в Корзину, призначену для тимчасового зберігання видалених файлів, звідки при необхідності його можна відновити. Для остаточного видалення файла його потрібно видалити з Корзини.

Файли, що видаляються з дискети або за допомогою командної стрічки, не поміщаються в Корзину. Якщо при видаленні файла утримувати натиснутою клавішу Shift, то об’єкт також буде видалятись без розміщення в Корзині.

Використання методу перетягування для роботи з об’єктами. Для того, щоб премістити об’єкт у потрібне місце його виділяють, натискають ліву або праву кнопку миші, і, не відпускаючи її, перетягують значок об’єкта.

Результат перетягування залежить від типу об’єкта, вибраної кнопки, якою була здійснена операція:

  • перетягування файла в папку, що знаходиться на тому ж диску, призводить до переміщення об’єкта;
  • при перетягуванні об’єкта на інший диск його буде скопійовано;
  • для переміщення об’єкта при перетягуванні потрібно утримувати клавішу Shift;
  • для копіювання об’єкта при перетягуванні потрібно утримувати клавішу Ctrl;
  • для створення ярлика при перетягуванні потрібно утримувати клавіші Ctrl+Shift;
  • перетягування при натиснутій правій кнопці призводить до відкриття контекстного меню з набором можливих дій: копіювання, переміщення, створення ярлика, відмова від операції.
  • перетягування файла на значок принтера приводить до його друкування.

Операції переміщення та копіювання також можна виконувати за допомогою буфера обміну (кнопками панелі інструментів або командами меню Правка); для цього потрібно:

1. після вибору потрібного об’єкта натиснути кнопку панелі інструментів Копировать (для копіювання) або Вырезать (для переміщення) або вибирати аналогічні команди меню Правка;

2. відкрити папку, в яку копіюється (переміщується) об’єкт;

3. натиснути кнопку Вставить (або вибрати команду Вставить меню Правка).

Для копіювання файла (папки) на дискету найпростіше скористатись контекстним меню об’єкта, командою Отправить/Диск 3,5 (А:). У процесі виконання копіювання (переміщення) на екран виводиться індикатор ходу виконання роботи.

2)Поняття про табличний процесор ексель. Вікно табличного процесора

Призначення табличного процесора.

Електронна таблиця—таблиця з деякими даними, яка зберігається в пам’яті комп’ютера.

Табличний процесор—прикладна програма, призначена для обробки ЕТ.

(Приклади: SuperCalc, Lotus1-2-3, Ms Excel.)

Основні сфери використання ЕТ:

  1. Розрахунок грошових оборотів у фінансових операціях.
  2. Статистична обробка даних.
  3. Інженерні розрахунки.
  4. Математичне моделювання процесів.

Основні можливості табличного процесора:

  1. Введення і редагування даних.
  2. Форматування таблиць.
  3. Обробка табличних даних за допомогою вбудованих функцій.
  4. Представлення табличних даних в графічному вигляді.

Робоча книга—основний документ Ms Excel, який складається з окремих робочих аркушів. Робочий аркуш (ЕТ) має табличну структуру, складається з рядків і стовпців. (Максимум в Ms Excel 97—256 стовпців на 65536 рядків).

Стовпці робочого аркуша позначені латинськими буквами від А до Z і сполученнями цих букв. Рядки пронумеровані числами.

На перетині рядків і стовпців утворюються клітинки—комірки, кожна з яких має адресу, наприклад, А1, С56, АВ16. В комірці може зберігатися текст, числа або посилання на формулу.

Прямокутна група комірок—діапазон, задається координатами верхньої лівої и нижньої правої комірок, розділених двокрапкою.

Внизу робочих аркушів є ярлики аркушів. Клацання на них відкриває вибраний аркуш.

Запуск Ms Excel

Пуск→ Программы→ Ms Excel.

Введення даних

Введення даних виконується безпосередньо в комірку або в рядку формул (над робочим аркушем).

Типи даних, які можуть зберігатися в комірках:

Текст—будь-які символи. Якщо потрібно ввести число, як текст, поставте на початку апостроф. Довжина до 255 символів.

Числа—цілі, десяткові и звичайні дроби, в стандартнім вигляді. Якщо число не поміщається, то з’явиться « ######».

Послідовності—виділити першу комірку (для числових послідовностей з кроком більше 1—дві сусідні комірки), за маркер автозаповнювача (на границі виділення) розтягнути область заповнення.

Редагування даних

Редагування даних виконується стандартно.

(Повторити засоби редагування даних у текстовому редакторі:

Операції видалення, вставки символів.

Операції з фрагментами тексту:

  • Виділення
  • Видалення—клавіша DELETE або КОНТЕКСТНЕ МЕНЮ—Удалить або Правка—Удалить
  • Копіювання—CTRL+ INS, SHIFT+ INS або КОНТЕКСТНЕ МЕНЮ—Копировать, КОНТЕКСТНЕ МЕНЮ—Вставить, або перетягування при натиснутій CTRL.
  • Переміщення—за допомогою миші або КОНТЕКСТНЕ МЕНЮ-Вырезать, КОНТЕКСТНЕ МЕНЮ—вставить).

Форматування даних.

Виділяємо потрібну комірку або діапазон. КОНТЕКСТНЕ МЕНЮ→формат ячеек→задаємо формат числа, вирівнювання, шрифт, заливку.

 

Білет №17

1)Використання стандартних програм у віндовс.

Стандартні програми

Програма Провідник 2 Графічний редактор Paint 3 Калькулятор Windows

4 Розваги 4.1 Лазерний програвач 4.2 Універсальний програвач5 Службові
5.1 Програма ScanDisk 5.2 Дефрагментація диска6 Програма WordPad 7 Блокнот.

1 ПРОГРАМА ПРОВІДНИК
Для більш зручного пересування по дереву об'єктів, перегляду й виконання операцій з ними в Windows є програма Провідник

2)Графічний редактор Paint призначений для роботи з растровими зображеннями — зображеннями, побудованими з безлічі окремих кольорових крапок (пікселів), подібно тому як формується зображення на екрані монітора. Кожне растрове зображення має строго певний розмір по горизонталі й вертикалі (виміряється в пікселях) і використовує фіксоване задане заздалегідь число кольорів.

3)Калькулятор, що моделює роботу зі звичайним кишеньковим або настільним електронним калькулятором. Незважаючи на простоту, ця програма дозволяє не тільки виконувати повсякденні обчислення, але й дає можливість глибше познайомитися з роботою комп'ютера, зокрема, з перекладом чисел з однієї системи числення в іншу й з дією команд логічної арифметики.

4.1 Програма Лазерний програвач служить для відтворення музичних компакт-дисків на комп'ютері

4.2Програма Універсальний програвач є універсальним засобом для відтворена різних мультимедійних файлів. З її допомогою можна працювати практично з будь-якою мультимедійною інформацією: звукові файли, записані в різних форматах, музичні компакт-диски, а також файли відеозапису в декількох різних форматах. Програму можна також використовувати як посередник для вставки мультимедійних об'єктів у документи і їхні відтворення безпосередньо в цих документах.

5.1 Засіб перевірки дисків - програма ScanDisk
На жорсткому диску комп'ютера можуть виникати фізичні дефекти й логічні помилки. Дефекти — це порушення поверхні жорсткого диска. Вони виникають рідко й звичайно пов'язані із природним зношуванням диска. Логічні помилки — це порушення у файловій структурі. Для виявлення помилок і дефектів служить програма Перевірка диска.
Логічні помилки на жорсткому диску виникають у результаті неправильного завершення роботи з операційною системою або з окремими програмами. При випадковому зникненні напруги в мережі теж виникають порушення файлової структури. Якщо логічні помилки не накопичувати, вони легко усуваються програмою Перевірка диска. Несвоєчасне усунення логічних помилок приводить до виходу операційної системи з ладу й вимагає її переустановки.

5.2 Дефрагментація диска
Кластер - найменша одиниця робочого простору на диску. Довгі файли займають кілька кластерів. Якщо запис виробляється на незаповнений диск, то кластери, що належать одному файлу, записуються підряд. Якщо диск переповнений, на ньому може не бути цільної області, достатньої для розміщення файлу. Проте, файл все-таки запишеться, якщо на диску багато дрібних областей, сумарний розмір яких достатній для запису. У цьому випадку файл записується у вигляді декількох фрагментів.
Процес розбивки файлу на невеликі фрагменти при записі на диск називається фрагментацією. Якщо на диску багато фрагментованих файлів, робота комп'ютера вповільнюється, оскільки пошук кластерів, у яких зберігаються файли, вимагає часу.

6.За допомогою текстового редактора WordPad можна створювати й редагувати як прості текстові документи, так і документи зі складним форматуванням і малюнками. Є можливість зв′язувати або впровадити дані з інших документів у документ WordPad.
Файли WordPad можуть зберігатися як текстові документи, файли у форматі RTF, текстові документи MS-DOS або документи у форматі Юнікод. Ці формати забезпечують більшу гнучкість при роботі з іншими додатками. Документи, що містять кілька мов, повинні зберігатися у форматі RTF.

 

7. Блокнот - це нескладний текстовий редактор, використовуваний для створення простих документів. Найбільше часто програма «Блокнот» використовується для перегляду й редагування текстових (TXT) файлів, але багато користувачів застосовують програму «Блокнот» як простий інструмент для створення веб-сторінок.
Програма «Блокнот» підтримує тільки основне форматування, тому випадкове збереження спеціального форматування в документах, у яких повинен залишитися чистий текст, виключено. Це особливо корисно при створенні HTML-Документів для веб-сторінок, тому що особливі знаки або інше форматування можуть не відображатися на опублікованих веб-сторінках і навіть можуть приводити до виникнення помилок.
Файли програми «Блокнот» можуть бути збережені в наступних кодуваннях: Юнікод, ANSI, UTF-8 або Юнікод Big Endian. Ці формати забезпечують більшу гнучкість при роботі з документами, що використовують різні набори знаків.

2)Ведення та редагування даних, типи даних.

Введення та редагування даних. У клітини робочого листа Ехсеl можна вводити значення даних і формули. Формули – це записані відповідним чином арифметичні вирази, які використовують комбінації значень даних, які містяться у клітинах, і функцій. При введенні даних, вони з'являються у рядку формул у верхній частині вікна. В рядку формул курсор вказує, де будуть з'являтись дані. В момент введення даних, у рядку формул стають доступними кнопки [Ввод] і [Отмена]. Введення даних завершується натисненням на кнопку [Ввод] або ? на клавішу [Еntег]. Якщо необхідно відмовитись від введених даних, натискується на кнопку [Отмена] у рядку формул або ? на клавішу [Еsc].

Крім кнопок [Ввод] і [Отмена], у рядку формул є кнопки [Список] і [Изменить формулу]([=]). Список показує адресу або координати активної клітини. У списку можна подивитись список поіменованих діапазонів поточної робочої книги. Якщо натиснути на кнопку [Изменить формулу], запускається майстер функцій, який допоможе застосувати у формулі потрібні функції. В одну клітину можна ввести до 255 символів. Якщо потрібну кількість символів неможливо ввести в клітину через недостатню ширину стовпця, можна змінити її ширину, пересунувши праву межу стовпця. Для цього необхідно встановити курсор між кнопками назви стовпців, натиснути ліву кнопку миші, і не відпускаючи її, пересунути межу.

Текстові записи являють собою послідовність літер, цифр і спеціальних символів. Для введення або редагування даних у клітині таблиці, необхідно її вибрати, тобто зробити активною. Перед введенням можна вибрати потрібний шрифт, його розмір і фонт.

Завершення введення даних виконується одним із способів:

  • натиснення клавіша [Еntег];
  • клацання мишкою по кнопці Ввод у рядку формул;
  • покинути клітинку за допомогою клавіш управління текстовим курсором або мишкою.

Для редагування раніше введених даних в активній клітині, необхідно двічі натиснути ліву кнопку миші всередині клітини або натиснути клавішу [F2]. Можна редагувати дані і в рядку формул, для цього необхідно натиснути лівою копкою миші в рядку формул. Після цього курсор набирає вигляду вертикальної риски, яку можна переміщувати за допомогою клавіш керування курсором або за допомогою миші.

За замовчуванням Ехсеl вирівнює текст по лівій стороні клітини. Для зміни вирівнювання тексту можна скористатись кнопками вирівнювання на панелі інструментів форматування. Якщо необхідно ввести число як текстове значення, потрібно перед числом поставити знак апострофа.

Введення окремих чисел автоматично сприймається як дані цифрового типу. Можна вводити цілі числа, дроби або десяткові дроби. Відразу після введення числа, Ехсеl намагається визначити його формат. Формат та інші атрибути для кожної клітини може визначити користувач за власним бажанням командою. Значення дати і часу необхідно вводити в певному форматі. Якщо цього формату не дотримуватись, вони не будуть розпізнані правильно. Для введення поточної дати застосовують команду [Сtr1+:].Ехсеl зберігає дані у тому вигляді, в якому ввони були введені, але виводить їх на екран у відповідності з встановленими правилами форматування.

Редагування даних можна виконувати як безпосередньо у клітинках, так і у рядку формул. Для редагуванні вмісту клітини у рядку формул потрібно встановити табличний курсор у клітину, дані якої необхідно відредагувати, потім встановити вказівник миші в рядку формул, у місце, де необхідно виконати редагування, і натиснути ліву клавішу миші. Для редагування даних прямо у клітині, потрібно встановити на неї вказівник миші і двічі клацнути лівою клавішою миші, або вибрати клітину і натиснути клавішу [F2]. Після цього курсор з'явиться безпосередньо у клітині і буде надана можливість редпгування. Для завершення редагування потрібно натиснути клавішу [Еntег].

Знищення вмісту клітин досягається натисненням клавіші [Dеlеte]. Для того, щоб разом з даними знищити всі додаткові атрибути форматування і примітки потрібно виділити потрібну клітину або діапазон і виконати команду:

Тип даних — характеристика, яку явно чи неявно надано об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.

 

Білет №18

1)Програми оболонки. Їх класифікація та можливості.

Програми-оболонки призначені для поліпшення інтерфейсу користувача ОС. Робота з ними полягає у використанні для подачі команд різноманітних меню та комбінацій клавіш. Крім того, оболонки розширюють можливості ОС по роботі з файловою системою. Найбільш відомими оболонками є Norton Commander, Volkov Commander, Dos Navigator, Windows Commander.

Програми сервісного обслуговування дисків як правило вирішують такі завдання, як дефрагментацію диска та видалення логічних помилок.
В результаті постійного оновлення файлів на дискові створюється така ситуація, коли файли фізично стають розбиті на ланцюжки секторів, що розташовані в різних місцях диску. Таке явище називають фрагментацією диску. Це призводить негативних наслідків: підвищується імовірність руйнування цілісності файлу, прискорюється вихід з ладу вінчестера. Для позбавлення цих недоліків використовуються програми дефрагментації файлів. При цьому паралельно виявляються дефектні ділянки диску. Таку роботу можна провести за допомогою програми Speedisk.exe.
Логічні помилки трапляються в результаті збоїв у роботі обчислювальної системи. Якщо дефектний сектор належить деякому файлу, то ОС нездатна опрацювати такий файл, і він вважається втраченим. Для пошуку логічних помилок та відновлення втрачених файлів використовується програма Ndd.exe (Norton Disk Doctor).
Іноді в результаті збоїв в роботі обчислювальної системи на дискові можуть з’являтись так звані “втрачені” сектори. Це ділянки диска, які не належать жодному з файлів, але помічені операційною системою, як зайняті.

2)Використання вбудованих функцій. Приклади використання функцій.

Білет№19

1)Програма оболонка нортон командер (НС)

Взаємодія користувача з операційною системою MS DOS побудовано, як

це пояснювалося раніше, за принципом діалогу: користувач набирає на

клавіатурі потрібну команду і натискає клавішу [Enter], після чого MS DOS

виконує введену команду. Такий спосіб взаємодії не наочний і недостатньо

зручний, тому в даний час широке поширення одержали програми-оболонки,

що дозволяють у повноекранному режимі виконувати найбільше часто

використовувані операції при роботі з MS DOS: переглядати вміст каталогів

на дисках, переходити з одного каталогу в іншій, копіювати, переміщати і

видаляти файли, запускати програми і т.д. Прикладами таких програм-

оболонок є QDos, Norton Commander, PathMinder, XTree і ін. В операційну

систему MS DOS версії 4.0 також включена власна програма-оболонка —

програма Norton Commander. Вона дає можливість користувачу взаємодіяти з

MS DOS як за допомогою введення команд, так і за допомогою зручного

повноекранного інтерфейсу, що використовує клавіші переміщення курсору,

функціональні клавіші і "миша".

Для роботи програми Norton Commander потрібно 101 Кбайт на диску і

150 Кбайт оперативної пам'яті. При запуску прикладних програм у процесі

роботи з Norton Commander кількість оперативної пам'яті, доступна цим прикладним програмам, зменшується на 12,3 Кбайт, що цілком припустимо

2)форматування клітинок. Побудова діаграм. Типи діаграм.

Процес оформлення тексту клітинок таблиці в Microsoft Excel називається форматуванням.

Форматування тексту в Excel дуже схоже на форматування тексту в текстовому процесорі

Word, але є дещо біднішим за можливостями. Основні параметри тексту в Excel зберігаються,

це — шрифт, розмір, начертання, підкреслення, вирівнювання в клітинці тощо. Крім того, на

відміну від Word, Excel дозволяє орієнтувати текст у клітинці під будь-яким кутом.

Форматування тексту здійснюється за допомогою діалогового вікна Формат клітинок, якеможна викликати через контекстне меню клітинок або головне меню Excel.

 

Таблиця в Microsoft Excel є сукупністю клітинок, тому зовнішній вигляд таблиці

визначається оформленням кожної її клітинки. Навчитися оформлювати таблиці в середовищі

Excel означає навчитися оформлювати, або форматувати, клітинки. Форматування тексту

клітинки здійснюється шляхом зміни значень параметрів її відображення.

Параметри, які задають зовнішній вигляд клітинки, можна розділити на дві окремі групи:

· параметри, які задають формат тексту клітинки;

· параметри, які задають вигляд самої клітинки, тобто колір, межу тощо.

Форматування тексту клітинок подібне до форматування в текстовому процесорі Word,

але є значно біднішим. Це й не дивно — основне призначення електронних таблиць полягає в

організації обчислень, а не в оформленні таблиць. Отже, якщо вам потрібна просто красиво

оформлена таблиця, створити її краще за допомогою Microsoft Word.

Основними параметрами тексту клітинок в Microsoft Excel є:

  1. Шрифт (або гарнітура шрифту) задає спосіб написання символів тексту
  2. розмір шрифту
  3. начертання(різновид написання тексту)
  4. колір символів(є 40 можливих кольорів)
  5. підкреслення
  6. вирівнювання

 

Білет№20

1)Понаття про архівацію файлів. Методи стиснення.

Стиснення – це таке подання інформації, при якому вона займає менший обсяг. Стиснення базується на усуненні надлишковості інформації, зокрема на заміні часто повторюваних послідовностей коротшим значенням (кодом) Процес стиснення називається архівуванням. Стискатися можуть як один, так і декілька файлів, які в стислому вигляді поміщаються в так званий архівний файл або архів. Архівний файл - це спеціальним чином організований файл, що містить в собі один або декілька файлів в стислому або не стислому вигляді та службову інформацію про імена файлів, дату і час їх створення або модифікації, розмірари і т.п.. Зворотний щодо стиснення процес називається розархівуванням або розпакуванням.Для стиснення даних спеціальні програми - архіватори, що дозволяють зберігати дані на менших дискових обсягах. Архіватори не лише створюють архіви, а й здійснюють керування ними( розпакування файлів з архіву, їх заміну тощо) і дають змогу вибрати ступінь стиснення. Щобільший ступінь стиснення, то менша швидкість цього процесу, і навпаки При цьому є можливість закрити доступ до упакованої в архів інформації паролем..

Метою упаковки файлів зазвичай є забезпечення більш компактного розміщення інформації на диску, скорочення часу і відповідно вартості передачі інформації по каналах зв'язку в комп'ютерних мережах. Крім того, упаковка в один архівний файл групи файлів істотно спрощує їх перенесення з одного комп'ютера на інший, скорочує час копіювання файлів на диски, дозволяє захистити інформацію від несанкціонованого доступу, сприяє захисту від зараження комп'ютерними вірусами.

Великі за обсягом архівні файли можуть бути розміщені на декількох дисках (томах). Такі архіви називаються багатотомними. Том - це складова частина багатотомного архіву.

В залежності від того, в якому об'єкті розміщені дані, що підлягають стисненню розрізняють:

  1. Стиснення (архівування) файлів: використовується для зменшення розмірів файлів при підготовці їх до передавання каналами зв'язку або до транспортування на зовнішніх носіях малої ємності;
  2. Стиснення (архівування) папок: використовується як засіб зменшення обсягу папок перед довготерміновим зберіганням, наприклад, при резервному копіюванні;
  3. Стиснення (ущільнення) дисків: використовується для підвищення ефективності використання дискового простору шляхом стиснення даних при записі їх на носії інформації (як правило, засобами операційної системи)

Існує Стиснення з втратами та стиснення без втрат

Стиснення з втратами — метод стиснення даних, при якому розпакований файл відрізняється від оригінлау, проте може бути корисним для використання. Стиснення із втратами найчастіше використовується для мультимедіа даних (аудіо, відео, зображення), особливо для потокової передачі даних та і телефонії. В цьому контексті такі методи часто називаються кодеками .

Стиснення без втрат — метод стиснення даних, при використанні якого закодована інформація може бути відновлена з точністю до біта. Для кожного з типів цифрової інформації, як правило, існують свої алгоритми стиску без втрат.

 

Перевага методів стиснення із втратами над методами стиску без втрат полягає в тому, що перші істотно перевершують по ступені стиску, продовжуючи задовольняти поставленим вимогам. Методи стиску із втратами часто використаються для стиску звуку або зображень. У таких випадках розпакований файл може дуже сильно відрізнятися від оригіналу на рівні порівняння «біт у біт», але практично не відрізняється для людського вуха або ока в більшості практичних застосувань.

2)Поняття про бази даних та системи управління базами даних СУБД

. База даних- це представлена в об'єктивній формі сукупність самостійних матеріалів (статей, розрахунків, нормативних актів, судових розв'язків і інших подібних матеріалів), систематизованих таким чином, щоб ці матеріали могли бути знайдені й оброблені за допомогою електронної обчислювальної машини. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних. Телефонний довідник − прекрасний приклад базі даних.

Бази даних створюються в тих випадках, коли необхідно відслідковувати, аналізувати і зберігати інформацію за деякий час. Наприклад, базою даних можна вважати сукупність інформації про кадровий стан підприємства, розклад занять у навчальному закладі, родинні зв’язки, бібліотечний фонд тощо. Якщо поняттябази даних наблизити до інформаційних систем, які розміщуються на комп’ютерних носіях даних, то під відповідним терміном можна розуміти набір записів та файлів, які організовані спеціальним чином. Спеціальне програмне забезпечення, необхідне для використання та модифікації баз даних користувачем, називається системою управління базами даних.

Система управління базою даних (СУБД) організує дані таким чином, щоб користувачі та прикладні програми могли без великих зусиль витягати й обробляти їх. Однієї з найбільш популярних на сьогоднішній день настільних СУБД є Microsoft Office 2003 Access. Завдяки унікальному сполученню функцій ця програма використовується і початківцями, і професійними розробниками.

Основні функції СУБД:

- забезпечення користувача інструментарієм, що дозволяє оперувати даними в абстрактних термінах, які не пов’язані із способом збереження даних в ЕОМ;

- забезпечення секретності і пріоритетності доступу до даних;

- захист цілісності даних;

- синхронізація доступу до даних;

- захист даних від аварій та відновлення даних.

Найпоширеніші типи БД – ієрархічні, мережні, реляційні. Так, якщо інформаційна структура даних пов’язана із ієрархією її частин, то таку структуру називають ієрархічною. До ієрархічних інформаційних областей можна віднести дані, що пов’язані з родинними зв¢язками, структур міністерств тощо. Графічно дані з ієрархічною структурою уявляють у вигляді так званого дерева або сукупності дерев - лісу. Якщо інформаційна структура даних пов¢язана із деякою мережою, то відповідну інформаційну область за своєю структурою називають мережною . Прикладом мережних інформаційних областей є дані про стан електричних мереж, транспортних шляхів тощо. Графічно дані з мережною структурою уявляють у вигляді так званого графа.

Системи управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, наповнювати їх і працювати з ними. Існують різні системи управління базами даних, деякі з яких є, по суті, спеціалізованими мовами програмування, за допомогою яких створюються структури баз даних і необхідні засоби управління ними.

На відміну від них, система управління базами даних Access дозволяє створювати досить потужні бази даних і управляти ними звичайним користувачам, які не володіють навичками програмування. У той же час, робота з Access не виключає можливості програмування. При бажанні систему можна розвивати та налагоджувати за допомогою програмування мовою Visual Basic for Application.

Одним з додаткових позитивних якостей програми Access є її інтегрованість із іншими прикладними програмами пакетаMicrosoft Office 2003. Дані, створені в різних прикладних програмах, що входять у пакет Microsoft Office 2003, легко імпортуються й експортуються з одної прикладної програми в іншу.

Логічна структура СУБД Access складається з таких об'єктів: таблиць, запитів, форм, звітів, макросів та моду­лів. Доступ до цих об'єктів відбувається за допомогою відповід­них вкладинок вікна Access.

 

Білет №21

1)Створення та використання макросів у ексель..

2) Програми архіватори вінрар та зіп.

Архівація даних - це злиття кількох файлів чи каталогів в єдиний файл - архів.

WinRAR — це файловий архіватор для Windows з високим ступенем стиснення, є одним із кращих архіваторів за співвідношенням ступеня стиснення до швидкості роботи. Розповсюджується як умовно-безкоштовне програмне забезпечення, версія для платформи Pocket PC як безкоштовне програмне забезпечення

Можливості програми

  • Створення архівів форматів RAR та ZIP.
  • Розпаковування файлів формату CAB, ARJ, LZH, TAR, GZ, ACE, UUE, BZ2, JAR, ISO, 7z, Z.
  • Можливість шифрування архівів з використанням алгоритму AES (Advanced Encryption Standard) з довжиною ключа 128 бітів, при цьому як ключ шифрування використовується хеш пароля з використанням алгоритму SHA-1.
  • Можливість роботи з файлами розміром до 8,589 трлн (1012) гігабайтів.
  • Створення саморозпаковувальних, безперервних і багатотомних архівів.
  • Додавання в архіви додаткової інформації для відновлення архіву у разі його пошкодження, зокрема створення спеціальних томів відновлення, що дозволяють відновити багатотомний архів при пошкодженні частин з інформацією.
  • Повна підтримка файлової системи NTFS і імен файлів у Юнікоді
  • Підтримка командного рядка.

WinZip - умовно-безкоштовний файловий архіватор і компресор для Microsoft Windows і Apple Mac OS X фірми Corel. PKZIP є основним форматом, хоча підтримуються й інші архівні формати.

можливості

Створення, доповнення, вилучення з архівів ZIP, а також власного формату. Zipx
Підтримка алгоритмів компресії JPEG, LZMA (12.0), bzip2 (9.0), PPMd (10.0) і спеціальних алгоритмів для звукових файлів (на основі WavPack), що дозволяє зменшити архів за рахунок потенційного збільшення часу стиснення і вилучення (особливо при використанні PPMd).
Декомпресія файлів. Bz2,. Rar,. Iso,. Img, 7-zip
Вбудована підтримка архівів LHA (. Lha і. Lzh)
Налаштовувана інтеграція в оболонку Microsoft Windows.
Підтримка 128 - і 256-бітних ключів шифрування AES. Це дозволило замінити менш надійний метод шифрування PKZIP 2.0 використовується в ранніх версіях. Версія 9 також здійснює підтримку 64-бітного шифрування в PKZIP.

додаткові можливості

Прямий запис архівів на CD / DVD
Автоматизація резервного копіювання
Підтримка протоколу FTP
Відправка ZIP архівів по електронній пошті
Підтримка Юнікоду (c версії 11.2)

Білет №22

1)Використання утиліт для обслуговування дисків.

Використання утиліт для обслуговування дисків

Сервісні програми (утиліти) призначені для виконання різних допоміжних операцій-перевірки обладнання, архівації файлів, боротьби з вірусами, форматування дисків (підготовки нових дисків до роботи шляхом розмітки на них доріжок і секторів) і т.д. Приклад: Norton Utilities. До вузькопрофесійним програмами належить величезна безліч програм спеціального призначення, орієнтованих на фахівців у певній галузі. Наприклад, для розрахунків міцності будівельних конструкцій, управління роботою атомної електростанції, бухгалтерських розрахунків і т.д. Однак, незалежно від роду діяльності будь-який працівник часто стикається з необхідністю підготовки якихось текстових документів, наприклад, заяв, звітів, ділових листів і т.д. Для цих цілей використовують спеціальні програми-текстові редактори. Приклади: Word, Lexicon. Різновидом текстових редакторів є видавничі системи, що використовуються при виданні книг, журналів, газет, рекламних оголошень.

Утиліт Дефрагментація диска (Windows Disk Defragmenter) може проаналізувати стан диска і визначити, чи потребує він у дефрагментації. Ми опустимо цей тест і відразу здійснимо дефрагментацію, щоб бути впевненими в тому, що жорсткий диск знаходиться в найбільш оптимальній формі перед запуском тесту продуктивності.

2)Характеристика СУБД аксес . Типи даних і властивості полів.