Експрес прогнозування потреби у додатковому фінансуванні

 

Фінансове прогнозування - попередня оцінка майбутніх фінансових потреб, є важливим елементом планування, основою для складання бюджетів ( кошторисів).

Фінансування може здійснюватися як за рахунок внутрішніх джерел, так і зовнішніх.

Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку, який є результатом нормальної виробничої діяльності підприємства. Зовнішнє - обумовлене надходженням капіталів від інвесторів та кредиторів.

Підприємство може заздалегідь оцінити свої потреби у зовнішньому фінансуванні, спрогнозувавши майбутні комерційні операції та пов’язані з ними витрати.

Основні етапи прогнозування потреби у додатковому зовнішньому фінансуванні такі :

1. Визначення об’єму операцій по реалізації. Прогнозування збуту - основа для більшості фінансових прогнозів.

2. Прогнозування додаткових параметрів, таких як витрати.

3. Попередня оцінка об’єму інвестицій в оборотні активи і основні засоби для забезпечення прогнозного рівня реалізації.

4. Розрахунок фінансових потреб підприємства.

Визначення додаткового зовнішнього фінансування здійснюється або балансовим методом, або при допомозі формули (11.1), що значно простіше

 

Необхідне Необхідне Спонтанне Збільшення

додаткове зовнішнє = збільшення - збільшення - нерозподіленого

фінансування активів зобов’язань прибутку

 

ANF = A0 / S0 ) /\S - ( L0 / S0 ) /\S - S1 ( K11) (1 – KD ) (11.1)

 

де, ANF - сума необхідного додаткового зовнішнього фінансування на прогнозний рівень реалізації (грош. од.);

A0/S0 - співвідношення активів, що збільшуються спонтанно зі збільшенням об’єму реалізації, та рівня реалізації у останньому звітному періоді;

L0/S0 - співвідношення зобов’язання, що збільшуються спонтанно зі збільшенням реалізації, та рівня реалізації у останньому звітному періоді;

/\S - приріст об’єму реалізації;

S1 - прогнозний рівень реалізації;

K11 - коефіцієнт прибутковості реалізації : частка чистого прибутку у реалізації звітного періоду;

Kн - частка нерозподіленого прибутку у чистому прибутку звітного періоду.

 

3. Послідовність складання фінансових планів

 

Процес фінансового планування передбачає наступні етапи:

а) аналіз фінансового стану підприємства;

б) складання прогнозних кошторисів та бюджетів;

в) визначення загальної потреби у фінансових ресурсах;

г) прогнозування структури джерел фінансування;

д) створення та підтримки системи контролю за використанням коштів;

е) розробку процедури внесення змін у систему планів.

Рекомендується готувати декілька варіантів фінансового плану: песимістичний, найбільш ймовірний та оптимістичний.

Основні етапи підготовки бюджету:

· Підготовка прогнозу та плану реалізації.

· Визначення параметрів очікуваного обсягу виробництва.

· Розрахунок виробничих та експлуатаційних витрат.

· Визначення руху грошових коштів та інших фінансових показників.

· Складання планових фінансових документів.

На рис. 11.1. представлена спрощена схема та послідовність розробки загального (головного) бюджету.

План реалізації - початкова точка складання загального бюджету, оскільки визначений обсяг реалізації впливає на всі складові частини бюджету. План реалізації показує: кількість кожного виду продукції, що реалізується в натуральних одиницях, планові ціни реалізації одиниці продукції кожного виду; надходження від реалізації кожного виду продукції та всього, а також очікувані надходження грошових коштів від реалізації по термінах їх надходження, що пізніше буде враховано при складанні касового плану.

Виробничий план складається після того, як підготовлений план реалізації, в ньому визначається кількість продукції в натуральних величинах, яку треба виробити, щоб забезпечити плановий рівень реалізації планового року, та потреби у товарно-матеріальних запасах (для власних потреб та реалізації майбутнього періоду). Очікуваний обсяг виробництва визначається відніманням оцінених запасів виробленої продукції на складі на початок періоду з суми запропонованої до реалізації продукції та бажаного об’єму продукції на складі на кінець періоду.

Після того, як складений план виробництва, щоб визначити скільки матеріалів треба придбати та в які строки, складається кошторис прямих витрат на матеріали. Кількість матеріалів, які треба закупити залежить від планових витрат та наявних запасів. Кошторис витрат на матеріали передбачає розрахунок строків та обсягів платежів за матеріали.

Купівля = Планові витрати + Бажаний запас матеріалів - Запас на початок

матеріалів матеріалів на кінець періоду періоду в нат.од.

в нат. один. в нат.од.

 

Кошторис прямих витрат на оплату праці також базується на плані виробництва. Для визначення планових прямих витрат на оплату праці необхідно помножити плановий об’єм виробництва кожного виду продукції на число людно - годин, необхідних для виробництва одиниці продукції. Щоб отримати бюджетні загальні витрати на оплату праці, необхідно отриманий результат помножити на вартість прямих витрат праці за годину.

Кошторис накладних витрат - це такі виробничі витрати, як амортизація, страхування, податок на землю та інші. При підготовці касового плану важливо пам’ятати, що амортизація не передбачає грошових витрат і тому повинна відніматися з кошторису накладних витрат при визначенні грошових виплат по кошторису накладних витрат.

 

    План збуту (реалізації)        
               
                 
                 
Кошторис товарних запасів на кінець року     План виробництва  
               
                 
               
Кошторис прямих витрат на матеріали   Кошторис прямих витрат на оплату праці   Кошторис накладних виробничих витрат  
               
               
             
  Планова собівартість реалізованої продукції        
               
                 
                 
  Кошторис витрат на збут        
               
                 
                 
    Кошторис адміністративних витрат        
             
                 
                 
    План фінансових результатів        
               
             
                 
План зміни власного капіталу   Плановий баланс   План руху грошових коштів
                 
                                     

Рис. 11.1 Загальна схема складання бюджету підприємства

Кошторис товарно-матеріальних запасів на кінець періоду дає інформацію, необхідну для складання планових фінансових документів: вона допомагає розрахувати вартість реалізованої продукції в плані прибутків та збитків та грошову вартість залишків матеріалів та готової продукції, які фіксуються в плановому балансі.

Кошторис витрат на збут (реалізацію) та адміністративні витрати включають перелік загальногосподарських витрат, понесених у процесі реалізації продукції та організації роботи підприємства в цілому.

План руху грошових коштів (касовий план) допомагає передбачати притоки та відтоки грошових коштів на майбутній період, підтримувати запас грошових коштів у відповідності до потреб та запобігати як їх надлишку так і дефіциту. Касовий план звичайно включає чотири основні розділи:

1. Розділ грошових надходжень, який включає залишок на початок періоду, грошові кошти від покупців та інші грошові надходження.

2. Розділ виплат, який включає всі грошові платежі, заплановані на плановий період.

3. Розділ надлишків або дефіциту грошових коштів, який показує різницю між розділом 1 та розділом 2.

4. Фінансовий розділ, який передбачає контроль отриманих кредитів та погашення боргів на плановий період.

План фінансових результатів об’єднує планові оцінки різних позицій доходів та витрат на бюджетний період.

Бюджет має ділення на квартали або й на місяці, що полегшує здійснення контролю фінансових операції, особливо при значному дефіциті грошових коштів.

Плановий баланс готується шляхом корегування балансового звіту за попередній, тільки що завершений рік, з урахуванням тих видів діяльності, які передбачаються на протязі бюджетного періоду. Плановий баланс необхідний для то, щоб:

а) виявити окремі негативні фінансові проблеми, вирішенням яких керівництво займатися не планувало;

б) контролювати всі останні перспективні плани;

в) допомагає керівництву розраховувати різноманітні коефіцієнти та показники;

г) допомагає визначити перспективні джерела фінансування та найважливіші зобов’язання планового періоду.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Дайте загальну характеристику методів та моделей, які використовуються в аналізі, фінансовому прогнозуванні та плануванні.

2. Поясніть етапи фінансового планування.

3. В чому суть методу відсоткової зміни реалізації?

4. Опишіть загальну схему розрахунку потреби у додатковому зовнішньому фінансуванні.

5. Поясніть етапи складання бюджету, опишіть загальну схему його складання.

 

ТЕСТИ

 

1. Процес синхронізації у часі грошових надходжень та витрат –

1. Фінансове прогнозування.

2. Поточне фінансове планування.

3. Бюджетування.

4. Оперативне фінансове планування.

2. Фінансове планування в управлінні, це:

1. розробка змісту та послідовності дій

2. збірник наказів всім підлеглим підприємства

3. конкретизація цілей управління в системі фінансових показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

4. процес розробки та прийняття цільових установок щодо розвитку підприємства.

3. Процес визначення майбутніх доходів підприємства, напрямів витрат грошових коштів та обґрунтування заходів щодо забезпечення платоспроможності, дохідності та фінансової стійкості –

1. Фінансове прогнозування.

2. Поточне фінансове планування.

3. Бюджетування.

4. Оперативне фінансове планування

4. Процес планування діяльності підприємства, його структурних підрозділів методом розробки системи взаємопов’язаних бюджетів –

1. Фінансове прогнозування.

2. Поточне фінансове планування.

3. Бюджетування.

4. Оперативне фінансове планування.

5. Процес визначення послідовності здійснення всіх розрахунків –

1. Фінансове прогнозування.

2. Поточне фінансове планування.

3. Бюджетування.

4. Оперативне фінансове планування.

6. Розробка заходів щодо запобігання відхилень від графіку надходжень і платежів –

1. Фінансове прогнозування.

2. Поточне фінансове планування.

3. Бюджетування.

4. Оперативне фінансове планування.

6. Метою фінансового планування є:

1. Накопичення грошових ресурсів на розрахунковому рахунку.

2. Визначення обсягів надходження грошових коштів.

3. Збалансування поточних витрат з реальними ресурсами.

4. Обовязково звести до мінімуму ризики.

7. Яке призначення перспективного фінансового планування

1. Контроль за своєчасністю платежів

2. Фінансове забезпечення загального розвитку підприємства

3. Фінансове забезпечення досягнення стратегічних цілей

4. Контроль за виконанням боргових зобов’язань.

8. Вкажіть тезу, що не входить до процесу фінансового планування.

1. Фінансовий аналіз

2. Фінансове прогнозування.

3. Поточне фінансове планування.

4. Бюджетування.

5. Оперативне фінансове планування.

6. Контроль.

9. При плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів застосовують такий метод –

1. Балансовий метод.

2. Нормативний метод

3. Дискретний метод планування

4. Коефіцієнтний метод планування

10.Сутність складання кошторису – багатоваріантність відповідає такому методу планування :

1. Балансовий

2. Оптимізації

3. Розрахунково – аналітичний

4. Економіко-математичного моделювання