Дати визначення основних осей теодоліта

1. Вертикальна вісь обертання теодоліта – пряма, навколо якої обертається алідада.

2. Вісь циліндричного рівня –дотична до внутрішньої поверхні ампули рівня у нуль-пункті, спрямована вздовж ампули рівня.

3. Візирна вісь – це уявна пряма лінія, яка проходить через центр сітки

ниток та задню головну точку об’єктива.

4. Горизонтальна вісь – це вісь, навколо якої обертається зорова труба.

Для чого служать рівні в геодезичних приладах?

Рівні використовують для встановлення осей та площин приладів у горизонтальне та вертикальне положення, а також для вимірювання малих кутів відхилення їхніх параметрів від правильного положення. За принципом дії розрізняють рідинні, електронні, пружинні рівні. За формою рідинні рівні поділяють на циліндричні та сферичні. Циліндричні рівні використовують для точного, а сферичні для приблизного встановлення приладів у задане положення. Важливий показник рівнів – їхні характеристики точності, за якими рівні

класифікують на: встанівні – приводять осі приладів в задане положення з точністю 5÷10.;

· технічні – з ціною поділки приблизно 1. ;

· точні – з ціною поділки не більше за 30.. ;

· високоточні – з ціною поділки не більше за 10.. .

З

Знімання екером та стрічкою. Принципова схема теодоліта.

Користуючись мірною стрічкою та екером, можна виконати горизонтальне

знімання невеликих рівнинних ділянок місцевості. Ділянки зазвичай мають

форму неправильного багатокутника, вершини якого закріплюють кілками.

Нумерують кілки за годинниковою стрілкою. В нашому випадку це шестикутник. Вибираємо лінію 6–3 за вісь знімання. Таку лінію називають

магістраллю. Провішують її. Вимірюють довжину лінії 6–3 стрічкою і одночасно опускають перпендикуляри за допомогою екера з точок 1, 2, 5, 4.

Під час знімання старанно викреслюють рисунок, який називають аб-

рисом (зарисом). На зарисі записують всі результати знімання.

Даних, записаних на зарисі, достатньо, щоб побудувати план ділянки в

заданому масштабі.

Теодоліт встанов- люють на підставку, яка має три підіймальні гвинти. Підставка, своєю чергою, за допомогою станового гвинта кріпиться до головки штатива. В середину втулки підставки встановлюється порожниста вісь лімба, а в неї – вісь алідади. Лімб – горизонтальний круг з градусними поділками. Алідада – також горизонтальний круг, що має один або два діаметрально розташовані штрихи – індекси, які дають змогу відлічувати шкалу лімба, тобто визначати положення алідади відносно лімба. На алідаді закріплені дві колонки, на які кріпиться горизонтальна вісь обертання зорової труби. На цю ж вісь насаджений вертикальний круг, за допомогою якого вимірюють вертикальні кути.

Залежність між дирекційними кутами та кутами теодолітного ходу

Знаючи залежність між дирекційними та горизонтальними кутами теодолітного ходу, можна обчислити дирекційні кути усіх ліній ходу, якщо

відомий дирекційний кут хоча б однієї лінії. Щоб отримати

дирекційний кут наступної сторони теодолітного ходу, потрібно до дирек-

ційного кута попередньої сторони додати 180o і відняти виміряний правий за

ходом горизонтальний кут повороту ходу.

В розімкнутих теодолітних ходахчасто вимірюють ліві за ходом горизонтальні кути . Знайдемо залежністьміж дирекційними кутами та виміряними

лівими відносно напрямку ходугоризонтальними кутами – щоб отримати дирекційний кут наступної сторони теодолітного ходу, потрібно до дирекційного кута попередньої сторони додати виміряний лівий за ходом горизонтальний кут повороту ходу і відняти 180o . Треба пам’ятати, що дирекційний кут може набувати значення від 0o до 360o . Якщо в результаті обчислень від’ємне значення дирекційного кута, тоді до результату потрібно додати 360o ,а якщо одержимо значення більше за 360o , то відняти 360o .

К

Класифікація теодолітів за точністю:

- високоточні(можна вимірювати горизонтальний кут одним прийомом з точністю 0,5.. .1,0.. );

- точні (дають змогу вимірювати горизонтальний кут одним прийомом з

точністю 2,0.. .10,0.. );

- технічні (можна вимірювати горизонтальний кут одним прийомом з

точністю 15.. . 30.. ).