Нормативність і правильність фахового мовлення

Тема 1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни (2/2)

Завдання для самостійної роботи:

 

1. Дайте відповідь на запитання:

- Розкажіть про лексичні норми офіційно-ділового та наукового стилів.

- Розкажіть про термінологічну лексику.

- Яку роль відіграють запозичення в українській мові?

- Пригадайте відомості з лексикології: синоніми, антоніми, омоніми, фразеологізми.

- Які слова називаються однозначними та багатозначними?

- Пригадайте відомості про пряме і переносне значення слова.

 

2. Складіть конспект наступних питань:

1) Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки).

2) Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).

3) Запишіть етикетні формули вітання. Якими з них можна скористатися під час зустрічі зі старшою за віком людиною?

4) Запишіть стереотипні висловлювання, що використовуються для розради людини, її заспокоєння, втішання.

5) Ваш колега повідомляє про ситуацію, яка, на вашу думку, описана неправдиво. Запишіть етикетні формули висловлення сумніву.

 

Домашнє завдання:

Варіант 1

Вправа 1.Згрупуйте терміни залежно від галузі знань і сфери використання. За потреби користуйтесь «Словником іншомовних слів».

Суфікс, фехтування, диктатура, фініш, формування, форсувати, акварель, алітерація, анафора, гімн, акцент, іронія, конфлікт, студія, такт, концертмейстер, титр, типізація, помпезність, систематизація, трафарет.

Вправа 2.Передайте фразеологізмами такі поняття.

Бути дуже гарним; залицятися; пусте говорити; важко працювати; хотіти їсти; обманювати; далекі родичі; бути впертим; несподіване повідомлення; може все зробити; непевно почуватися; молодий; боягуз.

Вправа 3.Доберіть антоніми до слів та складіть з ними словосполучення.

Заперечувати, прекрасний, сміливий, ніжний, радісний, незначний, спокій, ясний, розгородити, відповідальний, системний, внести, виконати, розкидати.

Варіант 2

Вправа 1.Перепишіть словосполучення, добираючи з дужок найточніше слово. Умотивуйте свій вибір.

(Обіймати, осягати, охоплювати) посаду; (діставати, здобувати, набувати) освіту; (суперечка, спір, дискусія) у пресі; (свідоцтво, посвідчення, посвідка) про народження; (прихильник, шанувальник, послідовник) таланту; виборча (кампанія, компанія); (доступний, зрозумілий, досяжний) виклад; (говорити, казати, висловлювати) думки.

Вправа 2.Визначте й запишіть через тире одним чи кількома словами значення фразеологізмів.

Скуштував почім ківш лиха; ведмежа послуга; душа в душу; у хвості плентатися; хоч греблю гати; і нашим, і вашим; як грім з ясного неба; пройшов крізь вогонь і воду; приший кобилі хвіст; крокодилячі сльози; запасти в душу; на пташиних правах; поклавши руку на серце; ніколи в гору глянути; наговорити, що на вербі груші ростуть, а на осиці кислиці; сісти комусь на голову; все в руках горить; хоч з лиця воду пий; схиляти голову перед кимсь.

Вправа 3.Доберіть синоніми до поданих слів.

Аргумент, вада, винятковий, власність, галузь, ґатунок, ґрунтовний, дійсний, допомога, економія, експерт, екстраординарний, ефективний.

Додаткові вправи

Вправа 1.Уведіть фразеологізми до речень.

Сипати іскрами, трапилася нагода, золоті руки, поплутати кому карти, гарний з лиця, наріжний камінь, мишача біганина.

Вправа 2.Перекладіть українською мовою терміни.

Рычаг, груз, определитель, углеродистый, гаситель, сужитель, соединение, закаливание, излом, кривошип, предел прочности, хрупкость, трос, наклонный, нагружение, прогиб, пролет, погрешность, пересечение, мощность,

Вправа 3.Відредагуйте речення відповідно до лексичних норм української мови.

1. Роздався телефонний дзвінок. 2. Дирекція не прогадає. 3. В скільки годин відходить наш автобус? 4. Повістка дня слідуюча. 5. Редакція приносить свої вибачення. 6. Приступаєм до обговорення. 7. Першим ділом треба вирішити це питання. 8. Це сама відповідальна задача. 9. Збитки складають 10 процентів.

Вправа 4.До поданих слів доберіть синоніми, визначте домінанту синонімічного ряду, виявіть відтінки в значенні.

Хоробрий, бідний, нісенітниця, радісний, прогрес, говорити, радісно, робити, біографія, декламувати, поспішати, простий, сильно, сердити, богатир, прокидатися.

 

Вправа 5.Побудуйте синонімічні ряди фразеологізмів за зразком:

перебрати міру – перегнути палку, передати куті меду, перейти межу, перехопити через край.

Згущати фарби; лишити з носом; не падати духом; кривити душею; попасти на слизьке; підвести під монастир; душа не на місці; на всіх парах.

Завдання для самоконтролю

1 Основні ознаки терміна:

а) системність, точність, однозначність, наявність дефініції;

б) системність, точність, багатозначність, наявність дефініції;

в) системність, точність, однозначність, наявність паронімів.

2 Словотвірний спосіб творення термінів – це:

а) використання наявного в мові слова для називання наукового поняття;

б) утворення термінів за допомогою префіксів, суфіксів, складанням слів і основ, скороченням слів;

в) називання наукового поняття іншомовним словом.

3 Синтаксичний спосіб творення термінів – це:

а) використання наявного в мові слова для називання наукового поняття;

б) використання словосполучень для називання наукових понять;

в) утворення термінів за допомогою скорочення слів.

4 Загальнонауковими термінами називають:

а) терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях;

б) терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях;

в) терміни, характерні лише для певної галузі.

5 Міжгалузевими термінами називають:

а) слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи;

б) терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях;

в) терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях.

6 Вузькогалузевими термінами називають:

а) терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях;

б) слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи;

в) сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

7 Професіоналізми - це:

а) слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи;

б) терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях;

в) терміни, характерні лише для певної галузі.

8 Основи стандартизації термінів було закладено в:

а) Німеччині;

б) Радянському Союзі;

в) США.

9 Спільним наказом Міносвіти та Держстандарту України Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології було створено:

а) у серпні 1991 року;

б) у липні 1992 року;

в) у червні 1996 року.

10 Через скільки років переглядають і уточнюють в Україні державний стандарт термінів?

а) через кожні три роки;

б) через кожні п'ять років;

в) через кожні чотири роки.

11 Розділ мовознавства, у якому вивчається словниковий склад мови, називається:

а) лексикологією;

б) синтаксисом;

в) морфологією.

12 За кількістю значень розрізняють:

а) повнозначні слова;

б) багатозначні слова;

в) службові.

13 Слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значеннями, це:

а) синоніми;

б) омоніми;

в) пароніми.

14 До пасивної лексики належать:

а) загальновживані слова;

б) широковідомі терміни;

в) рідковживані слова.

15 За сферами вживання лексику української мови поділяють на:

а) загальновживану;

б) спеціальну;

в) загальновживану і спеціальну.

16 Діалектна лексика використовується в:

а) художньому стилі;

б) науковому стилі;

в) офіційно-діловому стилі.

 

Тема 2. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів (2/6)

 

Завдання для самостійної роботи:

 

1. Дайте відповідь на запитання:

- Розкажіть про слова-антоніми.

- Які слова називаються омонімами?

- Що таке орфографія та орфоепія?

- Які правила правопису вам відомі?

- Повторіть основні правила орфографії.

 

2. Складіть конспект наступних питань:

1) Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. 2) Орфографічні та орфоепічні словники.

 

Домашнє завдання:

 

Варіант 1

Вправа 1. До поданих слів доберіть антоніми. Одну з антонімічних пар уведіть в самостійно складене речення.

Перемога, буденний, стверджувати, могутність, карлик, забути, часто.

Вправа 2. З’ясуйте значення словотворчих префіксів: ультра-, анти-, спів-, авто-, мульти-, агро-, архі-. Запишіть з ними слова.

 

Вправа 3. Перепишіть слова, правильно поставте наголоси. За потреби користуйтесь словником наголосів.

Легкий, подруга, випадок, дочка, середина, рукопис, договір, вимова, фартух, різновид, партер, висіти, статуя, граблі, читання, олень, кропива, бавовняний, урочистий, кидати, завдання, загадка, документ, центнер, випробування, предмет, одинадцять, кілометр, верба.

 

Варіант 2

Вправа 1. З’ясуйте відмінність у значенні згрупованих слів. З кожним складіть словосполучення.

Суспільний – громадський; замісник – заступник; положення – становище – стан.

 

Вправа 2. Поставте наголос у поданих російських та українських словах. За потреби користуйтесь словником наголосів.

Одиннадцать – одинадцять, четырнадцать – чотирнадцять, кра-пива – кропива, рукопись – рукопис, успех – успіх, адрес – адреса, простор – простір, горошина – горошина, легкий – легкий, косой – косий, прическа – зачіска, приятель – приятель, живопись – живопис.

Вправа 3. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс, відповідно до норм орфографії

Електронно/обчислювальний, три/процентний, пів/аркуша, термо/гідро/динаміка, блок/система, пів/яблука, лісо/степ, дерево/обробний, ново/утворений, сто/двадцяти/п’яти/річний, чорно/зем, діаметрально/протилежний, загально/освітній, машино/будівний, вище/згаданий, кілька/тижневий, шлюбо/розлучний, шлюбо/родинний, хлібо/поставки, товаро/виробник, системо/структурний, силосо/кукурузник, радіо/повідомлення

Додаткові вправи

Вправа 1.Запишіть дієслова, від яких утворені подані іменники.

Зразок: існування – існувати.

Споживання (потребление), співвідношення (соотношение), форму-вання (формирование), існування (существование), коливання (колебание), функціонування (функционирование), змагання (соревнование), залучення (привлечение), здійснення (осуществление), саморегулювання (саморегулирование), стимулювання (стимулирование), скорочення (сок-ращение), визначення (определение), зберігання (хранение), зменшення (уменьшение), продовження (продолжение), примноження (приумножение), впровадження (внедрение), створення (создание), відтворення (воссоздание), використання (использование).

Вправа 2.Перекладіть речення українською мовою, поясніть правопис дієслів.

1. Покажите мне свою работу. 2. Поставьте вазу на стол. 3. Исправьте свои ошибки. 4. Ознакомься с этой книгой. 5. Отрежь себе хлеба, намажь маслом и ешь. 6. Взвесьте для меня этот арбуз. 7. Отправьте эту телег-рамму. 8. Не плачь зря! 9. Умножьте пятьсот шестьдесят девять на пять. 10. Проверьте задание и перепишите начисто.

Вправа 3.Спишіть речення, вставляючи з довідки потрібні дієслова. Визначте особу й спосіб цих дієслів.

1. Не … масла у вогонь. 2. Не … всіх на свій аршин. 3. … впору, будеш мати зерна гору. 4. З добрим … – добре переймеш, а з лихим … – того й … . 5. Мусій гречку …, як хочеш кашу їсти. 6. … літом сани, а взимку воза. 7. … освіту – … більше світу. 8. Зробив діло – … сміло. 9. Давши слово – …, а не давши – … . 10. Не … коня, і трактора придбавши (Нар. творчість).

Довідка: підливай, міряй, здобудеш, побачиш, гуляй, посій, поживеш, зійдешся, наберешся, сій, держись, кріпись, готуй, цурайся.

Вправа 4.Перепишіть речення та розкрийте дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть дієприкметники. Поясніть їх правопис.

1. У бій були (вводити) всі піхотні батальйони (О. Гончар). 2. Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на (визволяти) від окупантів Батьківщину (О. Донченко). 3. Кожне слово в Назара було (зважувати), кожна думка, мабуть, заздалегідь (обдумувати)і (виношувати) (Ю. Збанацький). 4. Це було нове покоління, зовсім не схоже на те, що приходило до інститутів кілька років тому, овіяне вітрами війни, (загартовувати) горем і боротьбою (П. Загребельний). 5. Добріє світ, (народитися) в любові (Т. Коломієць). 6. Край моря сонце золотить (укрити) лісом гори (Н. Забіла). 7. Як радію за ту я людину, що (загубити) радість знайшла (В. Сосюра). 8. Жагучими пахощами дихала земля, (розпалити) сонцем (З. Тулуб).

Вправа 5.Прочитайте й перепишіть речення. Поставте займенники в дужках у відповідній формі. Поясніть їх правопис.

Ввічлива людина повинна відповідати на запитання чи розмовляти (та) мовою, якою до (вона) звертаються. У ході розмови треба повсякчас пам'ятати про необхідність контролю за (свої) жестами, позою, інтонацією. За (вона) особливо слід стежити весь час, оскільки завдяки (вона) зба-гачується зміст сказаного, надається (він) певного відтінку. (О. Корніяка).

Завдання для самоконтролю

1. Що вивчає фонетика?

а) правила вимови слів;

б) знаки письма;

в) звуки мови;

г) словосполучення і речення;

д) стійкі звороти слів.

2. Скільки букв нараховує сучасний український алфавіт?

а) 30;

б) 33;

в) 32;

г) 28;

д) 36.

3. Укажіть рядок, у якому допущено помилку при поділі слова на склади:

а) по-ло-ни-на, у-ва-га, ку-ку-ру-дзя-ний;

б) со-рок, май-стер, бать-ків;

в) да-вно, зі-рка, га-лка;

г) со-нях, па-м'я-ть, ма-ли-на.

4. В котрому з рядків допущено помилку при переносі слова:

а) під-вод-ний, Ір-тиш, ха-зяй-ка;

б) по-ста-но-ва, най-біль-ший, га-йок;

в) ек-за-мен, де-ле-га-ція, У-кра-ї-на;

г) му-зич-ний, пі-сен-ний, м'-яс-ний.

5. В котрому рядку допущено помилку при наголошені:

а) дочка', дро'ва, ла'пки;

б) нови'й, о'знака, о'лень;

в) прости'й, тверди'й, украї'нський;

г) не'сказаний, до'буток, ви'мога.

6. Визначте, в якому варіанті слово має подвійний наголос?

а) черговий;

б) квартал;

в) вахтер;

г) адже;

д) ознака.

7 Розділ мовознавства, що займається теорією і практикою укладання словників, називається:

а) лексикографією;

б) лексикологією;

в) граматикою.

8 Усі словники (залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання) поділяють два типи:

а) енциклопедичні і філологічні;

б) тлумачні й перекладні;

в) термінологічні й орфоепічні.

9 Найстаріший глосарій кількістю в 174 слова знайдено в:

а) Кормчій книзі (1282);

б) Пересопницькому Євангелії (1556 – 1561);

в) праці лаврського друкаря, поета і філолога Памви Беринди.

10 Фразеологізми – це:

а) відтворювані одиниці мови із двох або більше слів, цілісні за своїм значенням і стійкі за складом та структурою;

б) слова, що називають те саме поняття, спільні за своїм основним значенням, але різняться значеннєвими відтінками;

в) слова, які звучать однаково, але значення мають різні.

11. У котрому з рядків вживається в?

а) побувають (у,в) зоопарку;

б) (у,в) кошику гриби;

в) (у,в) одній школі;

г) наш (у,в) читель;

д) зустрінуться (у,в) Одесі.

12. М'який знак пишеться в усіх словах рядка:

а) нян..чити, кін..ський, приз..ба;

б) бад..орий, п'ятдесят.., мел..ник;

в) різ..бяр, урал..ський, тр..ома;

г) уман..ський, прс..ба, т..мяний;

д) молт..ба, календар.., близ..кість.

13. Літеру и треба писати в усіх словах рядка:

а) з..лений, заз..рнути, ш..рочінь;

б) кл..котати, ст…рати, м..нулий;

в) н..зенько, тр..мтіти, кроп..ва;

г) с..рота, виб..реш, м..готіння;

д) прот..рати, к..шеня, виб..рати.

14. 9. У якому рядку всі слова написано правильно:

А Просьба, боротьба, косьба, зцідити, ягітка.

Б Розказати, вогкий, вокзал, спитати, книжка.

В Ніхті, скинути, дочці, ложка, борідка.

Г Молотьба, бесшумний, безжурний, розкопати, сфотографувати.

Д Казка, дуб, лошка, діжка, юшка.

15. У якому рядку допущено орфографічну помилку:

а) Сповіщати, скоїти, скородити, схибити, спекти.

б) Скрутити, схвилювати, стерти, скінчити, зберегти.

в) Збирати, звернути, зломити, зрізати, зрозуміти.

г) Спалахнути, сказати, счистити, зцідити, зцілити.

д) Зсипати, змалювати, створити, зрушити, змарнувати.

 

Тема 3. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм. (2/4)

 

Завдання для самостійної роботи:

 

1. Дайте відповідь на запитання:

- Що вивчає розділ "граматика"?

- Який розділ мовознавства вивчає систему частин мови?

- Назвіть частини мови.

- Розкажіть про особливості вживання різних частин мови у професійній сфері.

 

2. Складіть конспект наступних питань:

1) Специфіка вживання іменника в діловому спілкуванні.

2) Особливості вживання й правопису прикметника в професійному спілкуванні.

3) Особливості вживання числівника в професійному спілкуванні.

4) Специфіка вживання займенника в діловому спілкуванні.

5) Прислівник у діловому мовленні.

6) Дієслівні форми в професійному спілкуванні.

7) Особливості використання прийменника в діловому мовленні.

8) Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні.

 

Домашнє завдання:

Варіант 1

Вправа 1. Перепишіть, на місці крапок, де потрібно, вставте пропущені букви, замініть малу літеру великою; поставте розділові знаки.

(к)абінет (м)іністрів (у)країни постановляє затвердити (п)римірну ...нструкцію з діловодства у (м)іністерствах ін...ших централ...них органах (в)иконавчої (в)лади (р)аді (м)іністрів (а)втономної (р)...спубліки (к)рим (м)ісцевим (о)рганам (в)иконавчої (в)лади. Держава ...прияє ро...витк... співпраці (з)акладів (о)світи на дво- і багатосторон...ій основі із (з)арубіжними (о)світ... німи (ф)ондами (м)іжурядовими і (н)еурядовими (м)іжнародними (о)рганізаціями та (у)становами (ю)(н)(е)(с)(к)(о), (р)адою (є)вропи, (с)вітовим (б)анком, ін...шими (м)іжнародними (д)онорами. Інт...грація освіти (у)країни в (м)іжнародний освітній простір базуєт...ся на таких головних пр…нципах пр...ор...тет націонал...них інтересів збережен...я і ро...виток інтелектуал...ного пот...нціалу (н)ації

Вправа 2. Правильно утворіть словосполучення узгодивши іменники з числівниками

Сто двадцять три (верстат), сімнадцять (комп’ютер), декілька (банківська операція), сім восьмих (земля), тридцять дев’ять (стаття), п’ять і дві третіх (міліметр), четверо (теля), нуль (одиниця), двадцять шість (двері), третина (задача), нуль цілих і двадцять п’ять сьомих(грам), тисяча (книжка), одна ціла і п’ять десятих (мільйон), шість (акція), мільярд (гривня), сорок (фермерське господарство), половина (товар), двісті шістдесят три (випускник школи).

 

Вправа 3. Запишіть слова відповідно до правопису.

Хтозна/який, казна/що, який/небудь, будь/який, хто/небудь, будь/хто, казна/з/ким, хтозна/до/кого, будь/на/чому, будь/у/кого, де/в/кого, де/з/чим, ні/до/кого, до/нікого, з/казна/ким, казна/з/ким, де/з/ким, з/деким, ні/до/чого, ні/до/чийого, до/нічийого, на/хтозна/що, на/який/небудь, хтозна/в/який, аби/з/ким, з/абиким, на/будь/чий, до/когось, на/щось, на/будь/що, за/будь/яких, ні/за/яких, до/деякої міри.

 

Варіант 2

Вправа 1. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими.

Розливався (д)ніпро, дочекавшись приходу весни, і в турбінах вода клекотіла, як (с)іч (з)апорізька. Земле (ш)евченкова, (з)емле (ф)ранкова, ниво, засіяна щастям – добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром. З боків назустріч пароплаву (д)ніпровські береги пливуть. Народжує (а)нтеїв земля. До (д)ніпра бредуть, як (г)уллівери, з (о)болоні зведені доми.

 

Вправа 2. Запишіть числівники словами

На 865 га земельної площі. Премії вручено 284 кращим працівникам.

Протягом 156 днів. Господарство «Україна» має 1650 га орної землі. Близько 783000 гривень. Підтримуємо зв’язки з 57 господарствами. У 184 випадках із 400. На 376 га загальної площі. Близько 2853 гривень. Нагороди прописано 56 кращим працівникам. У господарстві понад 1560 га зрошувальних земель.

Налагоджено зв’язки з 68 фірмами.

 

Вправа 3. Запишіть слова відповідно до правопису.

По/над, з/поміж, на/зустріч, не/зважаючи, з/понад, з/попід, за/для, по/за, в/результаті, в/наслідок, по/при, в/сили, за/в/дяки, у/напрямку, що/до, згідно/з, відповідно/до.

 

Додаткові вправи

Вправа 1.Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток. Значення невідомих слів з'ясуйте за словником.

1. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому (Т. Шевченко). 2. А серце б'ється, свіжий вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло (М. Рильський). 3. Сьогодні йому, як ні (коли), хотілося (чим) скоріш виїхати за місто (Л. Дмитерко). 4. Вже хто (зна) скільки часу минуло з тої пори (В. Кучер). 5. Цей дріт приносить телеграми хто (зна) (з) якої далини (М. Рильський).

Вправа 2. І.Прочитайте частки, зверніть увагу на їх написання.

Щозими, нехай допоможуть, ось як, ніхто, мовби, як же, абихто, чимало, тільки що, якраз, щодня, скажи-бо, якби-то, вивчив-таки.

ІІ. Укажіть, у якому прикладі частка пишеться окремо.

Як/от, дарма/що, ніби/то, заспівав/би, чи/малий, тоді/таки, хай/прийде, що/то/за, аби/що, де/що, що/разу, як/що, що/до, тільки/що, що/б, або/що,

як/що, що/найшвидше

Вправа 3.Перепишіть прислівники, дотримуючись правил

правопису.

Час / від / часу, з / гори, на / ходу, до / побачення, до / дому, де / небудь, без / відома, на / прощання, на / силу, чим / дуж, до / пари, на / весні, на / совість, рік / у / рік, видимо / не / видимо, в / обмін, по / моєму, по / суті, в / голос, на / славу, хоч / не / хоч, за / рахунок, в / розсип, у / вічі, без / сумніву, в / рівень, до / пори, на / відмінно, в / цілому, по / всяк / час, на / гора, в / нічию, с / під / лоба, всього / на / всього, рано / вранці, що / правда, де / далі, на / щастя.

Вправа 4.Подані цифрами числівники запишіть у називному, давальному та орудному відмінках. Якщо в деяких відмінках існують паралельні форми, наведіть їх.

18, 21, 2, 4, 39, 3, 5, 7, 9, 11, 16, 400, 569, 2005.

Вправа 5.Утворіть від поданих дієслів пасивні дієприкметники минулого часу чоловічого роду. Поясніть, які звукові зміни відбуваються при цьому.

Застерегти (предостеречь), солодити (сластить), охолодити (охладить), загородити (заградить), збентежити (смутить), вразити (поразить), образити (оскорбить), запрягти (запрячь), знизити (снизить), заїздити (заездить), прикрасити (украсить), розвісити (развесить), оголосити (объявить), заплатити, засекретити, розгвинтити (развинтить), потовкти (столочь), запекти (запечь), виволокти (виволочить), помастити (помазать), оснастити (оснастить), охрестити (окрестить), вмістити, поздоровити, відмовити (отказать), познайомити (познакомить), перехопити (перехватить), розпочати (начать), розмити, розлити, вкрити (укрыть), запаяти (запаять), навіяти (навеять), пересіяти (пересеять), обжити (обжить).

Завдання для самоконтролю

1 До чоловічого роду належать іменники:

а) бандероль, картель, барель;

б) нежить, псалтир, директор;

в) біль, рукопис, розкіш.

2 Рід невідмінюваних географічних назв визначається так:

а) належать до чоловічого роду;

б) належать до середнього роду;

в) за родовим поняттям.

3 У ділових паперах для назв осіб за професією, посадою або званням уживаються іменники:

а) чоловічого роду;

б) відповідно до статі.

4 Які прикметники утворюють ступені порівняння:

а) якісні;

б) відносні;

в) присвійні.

5 У числівниках 50, 60, 70, 80 відмінюється:

а) лише перша частина;

б) лише друга частина;

в) обидві частини.

6 Складні й складені числівники записуються цифрами, крім випадків:

а) коли вони стоять на початку речення;

б) коли вони стоять у кінці речення;

в) коли вони стоять у середині речення.

7 У діловому мовленні особові займенники варто вживати:

а) лише в специфічних документах;

б) у будь-яких документах;

в) зовсім не вживати.

8 При підметі, до складу якого входить числівник багато, мало, немало, небагато, присудок, як правило, уживається:

а) у формі однини;

б) у формі множини;

в) у формі однини й множини.

9 Дієприкметник даний, дане, дана, дано доречно використовувати:

а) у математиці;

б) у діловодстві;

в) у техніці.

10 Прийменникам стосовно, стосовно до надається перевага:

а) в усному мовленні;

б) науковому й офіційно-діловому мовленні;

в) у художній літературі.

11. Укажіть дієслова, від яких не можна утворити форму теперішнього часу:

а) Прожити.

б) Шити.

в) Пришити.

г) Виглядати.

д) Змогти.

е) Виглянути.

12. Укажіть дієслова, які пишуться з –ь-:

а) Прикрас..те.

б) Поплач..те.

в) Відсун..те.

г) Перевір..те.

д) Приголуб..те.

е) Встан..те.

13. Виберіть слова – дієприслівники:

а) Говориш.

б) Розгорнувши.

в) Перекладати.

г) Плачучи.

д) Приготував.

е) Намостивши.

14. Укажіть дієслова, в закінченнях яких пишеться буква е:

а) Ззапрос..ш.

б) Похвал..ш.

в) Розквітн..ш.

г) Перенос..ш.

д) Піднім..ш.

е) Виглян..ш.

15. Укажіть особові займенники третьої особи однини:

а) Їм.

б) У нього.

в) Над нами.

г) Ним.

д) З ними.

е) У нас.

16 Крапка з комою ставиться:

а) для відокремлення поширених прикладок і додатків;

б) для відокремлення вставних або складних конструкцій;

в) для розрізнення різних за змістом інформацій, об’єднаних у

складне речення; у кінці рубрик переліку, коли вони досить розвинені й

кожна частина становить закінчене речення.