Хто належить до членів сім’ї?
Тема № 3
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ В СІМ’Ї: ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ
1. Національне законодавство щодо протидії насильству в сім’ї.
2. Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї.
3. Протидія та попередження насильства в сім’ї як напрямок державної політики України.
1. Національне законодавство щодо протидії насильству в сім’ї.
Розуміючи, що подолання насильства щодо жінок, дітей та насильства в сім’ї виступає передумовою стабільного розвитку українського суспільства на засадах демократії та поваги до прав людини, а також виконуючи взяті на себе міжнародні зобов’язання, Україна вживає законодавчих, адміністративних, інформаційних та інших заходів, спрямованих на протидію такому насильству. У 2001 році Україна ухвалила перший у країнах Центральної і Східної Європи та СНД спеціальний законодавчий акт у сфері боротьби з насильством в сім’ї – Закон України «Про попередження насильства в сім’ї».
Вищеназваний Закон визначає правові й організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї. Закон набув чинності 19 березня 2002 р., тобто через три місяці з моменту його офіційного опублікування. На сьогодні цей закон діє зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї» від 25 вересня 2008 р. №599-VI, який набув чинності 1 січня 2009 р.
Хто належить до членів сім’ї?
- особи, які перебувають у шлюбі
- проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою
- їхні діти
- особи, які перебувають під опікою чи піклуванням
- родичі прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання
- фізичне насильство в сім'ї - умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності;
- сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім'ї;
- психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;
- економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я;
Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї» від 03.06.1999 р. № 5-рп/99
Стосовно поняття «член сім’ї» Конституційний Суд України виходить з об’єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства (п. 6). Таким чином, визначити єдине поняття «член сім’ї», яке б мало застосовуватися в праві, неможливо, бо кожна галузь права тлумачить це поняття по-своєму, підкреслюючи ті чи інші ознаки сім’ї, які набувають певного значення для тих чи інших відносин
Міжнародні стандарти, зарубіжне законодавство, проект нового вітчизняного закону:
- лише жінки
- домашні робітниці
- люди, які перебувають або перебували у сімейних відносинах
- дорослі люди, які мали або мають інтимні стосунки
- одностатеві пари
- особи, з якими існують або існували сімейні відносини, зокрема колишнє подружжя за умови спільного проживання
Підстави для вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї:
- заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;
- висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
- отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно дитини, яка є членом цієї сім'ї, чи недієздатного члена сім'ї.
Порядок прийняття заяви
Заява та повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення приймаються за місцем проживання постраждалого: 1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім'ї; 2) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань попередження насильства в сім’ї; 3) відповідними підрозділами органів внутрішніх справ; 4) органами опіки і піклування; .
Орган, до якого надійшла заява або надійшло повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення, розглядає заяву чи повідомлення та вживає в межах своїх повноважень передбачені законом заходи з попередження насильства в сім'ї.
Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення затверджується Кабінетом Міністрів України.
Законодавство України, предметом регулювання якого є попередження насильства в сім’ї та ліквідація його негативних наслідків, не обмежується зазначеними вище законодавчими актами. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» закріплює заходи превентивного характеру, які застосовуються з метою попередження фактів насильства в майбутньому. Тому у випадку, коли дії щодо насильства в сім’ї становлять собою злочин чи інше правопорушення, стосовно особи, винної в його скоєнні, повинні застосовуватися заходи юридичної відповідальності, передбачені законодавством України.
Законодавство України містить тільки одну спеціальну норму, що закріплює адміністративну відповідальність за насильство в сім’ї, невиконання захисного припису або не проходження корекційної програми. Названі дії кваліфікуються за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення