Порядок відображення валютних операцій у бухгалтерському обліку регулюється П(С)БО 21
Факультет міжнародної економіки і менеджменту
Кафедра міжнародного обліку і аудиту
Індивідуальна робота з обліку міжнародних операцій
на тему: «Облік експортних операцій»
Виконав
студент 510 групи
Радін Євген
Перевірила:
Галенко С. М.
Київ – 2013
Експорт товарів (робіт, послуг) - один з основних видів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Закону експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Під експортом продукції, робіт, послуг розуміють вивіз капіталу за межі України в будь-якій формі з метою отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.
Для цілей оподаткування використовують поняття «експорт», визначене у Митному кодексі України: операції підпадають під експортні лише після фактичного вивезення товарів з митної території України.
Особливості бухгалтерського обліку експортних операцій. Порядок ведення організаціями бухгалтерського обліку експортних операцій суттєво залежить від умов, зазначених у зовнішньоекономічних контрактах, які застосовують у діловому обороті організації; форм розрахунків з іноземними покупцями, а також від виходу українського постачальника експортного товару на зовнішній ринок - самостійно або через посередника. Під час вибору методу експортування товарів слід урахувати кількість потенційних замовників, частоту продаж, тип продукту, що продається, обсяг замовлень.
Основними завданнями бухгалтерського обліку експортних операцій є:
· формування та надання достовірної, об'єктивної інформації про господарські операції підприємства, що пов'язані з експортом товарів, для забезпечення можливості прийняття ефективних управлінських рішень;
· визначення фінансових результатів від здійснення експортних операцій;
· надання достовірної й точної інформації про стан дебіторської заборгованості іноземних покупців і замовників;
· визначення суми курсових різниць та їх впливу на фінансовий результат тощо.
Порядок відображення валютних операцій у бухгалтерському обліку регулюється П(С)БО 21.
Відповідно до цього стандарту, всі статті балансу поділяються на дві групи: монетарні і немонетарні. Монетарні статті - це статті про кошти, зобов’язання й активи, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентах. Усі інші статті балансу вважаються немонетарними. Простіше кажучи, під немонетарними активами потрібно розуміти суму отриманого авансу або перерахованої попередньої оплати. Кожна з цих груп активів має свою особливість відображення валютних операцій в обліку.
Так, якщо актив визнано монетарним, то операції у валюті перераховуються в гривні на дату здійснення первинної операції в інвалюті, а також на дату здійснення розрахунків і дату балансу. Внаслідок зміни курсу, що діяв на дату здійснення первинної операції і на дату розрахунків, виникає курсова різниця. Якщо актив є немонетарним, то на дату проведення розрахунків валюта перераховується в гривні за тим курсом, який діяв на момент здійснення первинної операції.
Доцільно у бухгалтерському обліку експортних операцій виділити три етапи:
1. Облік руху експортного товару від постачальника до покупця.
2. Облік витрат з експорту.
3. Облік реалізації та розрахунків з іноземними контрагентами [9].
Бухгалтерський облік експортних операцій передбачає виникнення доходузгідно з П(С)БО 15 «Дохід». «Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена». Під час збільшення активу за експортною операцією виникає дебіторська заборгованість нерезидента і одночасно сума доходу». Важливим для діяльності підприємства є визначення фінансових результатів. Для цього потрібно співставляти доходи і витрати від експортних операцій за один звітний період.
Облік витрат дає можливість одержати повну й своєчасну інформацію про структуру і види витрат, пов'язаних із здійсненням експортних операцій. Фактична собівартість лежить в основі облікової вартості експортних товарів.
Підіб’ємо підсумок стосовно експортних операцій. Якщо експортер спочатку відвантажив товар нерезиденту, а гроші за нього отримає опісля, то в цьому разі виникне дебіторська заборгованість, яка вважатиметься монетарною. Отже, експортер повинен перерахувати вартість товару в гривні на дату складання ВМД і на дату надходження грошей від нерезидента. Внаслідок зміни валютних курсів виникнуть курсові різниці. При надходженні на рахунок експортера авансу виникає кредиторська заборгованість, що є немонетарною. Тому вартість відвантаженого товару потрібно перераховувати в гривні за тим курсом, що діяв на момент надходження авансу (п. 6 П(С)БО 21).
Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Методичні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи визначає П(С)БО 15, про витрати - П(С)БО 16.
Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 і п. 28 П(С)БО 3, до складу інших операційних доходів включається дохід від операційних курсових різниць. Відповідно до Інструкції №291, для узагальнення інформації про доходи в бухгалтерському обліку використовують рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності". Зокрема, для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг призначено рахунок 70 "Доходи від реалізації". Він має такі субрахунки:
Ø 701 "Дохід від реалізації готової продукції";
Ø 702 "Дохід від реалізації товарів";
Ø 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".
Інформація про доходи від реалізації іноземної валюти узагальнюється на субрахунку 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти".
Відповідно до Інструкції №291, для узагальнення інформації про витрати використовують рахунки класів 8 "Витрати за елементами" і 9 "Витрати діяльності". Підприємство може використовувати як рахунки 8-го і 9-го класу окремо, так і 8-го і 9-го класу одночасно. Рахунки тільки класу 8 застосовують ті підприємства, які належать до суб’єктів малого підприємництва, і діяльність яких не має комерційного характеру. Підприємства торгівлі повинні обліковувати свої витрати із застосуванням рахунків класу 9. Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначений рахунок 90 "Собівартість реалізації".
Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:
Ø 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";
Ø 902 "Собівартість реалізованих товарів";
Ø 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".
Балансова вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації відображається на субрахунку 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти".
Відповідно до п. 20 П(С)БО 16, собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти у грошову одиницю України, є еквівалентом, вираженим в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти.
Особливості податкового обліку експортних операцій. Основним завданням податкового обліку є правильне і своєчасне відображення валових доходів та валових витрат при здійсненні експортних операцій.
При експорті товарів валові доходи в українських платників податків виникають за правилом першої події:
Ø або на дату відвантаження товарів (фактичне виконання робіт, послуг) на експорт, тоді до валового доходу підприємства вводиться вартість відвантаженого товару в іноземній валюті, перерахована в гривні із застосуванням офіційного валютного курсу НБУ, що діяв на дату такого відвантаження. Якщо на кінець звітного періоду дебіторська заборгованість залишається непогашеною, її перерахунок у зв'язку зі зміною валютного курсу протягом такого звітного періоду не проводиться, як і на дату погашення заборгованості;
Ø або на дату отримання авансу (попередньої оплати) від покупця в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, - до валового доходу підприємства вводиться сума авансу в іноземній валюті, перерахована в гривні із застосуванням валютного курсу НБУ, що діяв на дату отримання авансу. У випадку, якщо кредиторська заборгованість залишається непогашеною на кінець такого звітного податкового періоду, її перерахунок у зв'язку зі зміною курсу не проводиться, як не проводиться і на дату погашення заборгованості. Необхідно провести перерахунок балансової вартості іноземної валюти, що знаходиться на поточному валютному рахунку (а не заборгованості), з подальшим введенням суми курсових різниць до валового доходу (до складу валових витрат) підприємства.
Курсові різниці визначаються при перерахунку тільки окремих видів заборгованості, перелік яких наведений у пп. 7.3.3 Закону про прибуток. Перераховується і балансова вартість іноземної валюти (у тому числі отриманої як аванс), яка обліковується на банківських рахунках (у касі) платника податків на дату закінчення податкового звітного періоду. Заборгованість в іноземній валюті за проданими товарами, роботами, послугами не перераховується (пп. 7.3.1 Закону про прибуток).
ПДВ при експорті. Операції з вивозу товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, а також операції з надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 3.1.3 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»).
Базою оподаткування є контрактна (договірна) вартість товарів (робіт, послуг), яку визначають вільними чи регульованими цінами (тарифами). До контрактну (договірну) вартість вводять будь-які суми грошових коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються експортеру товарів безпосередньо покупцем-нерезидентом або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості експортованих товарів (п. 4.1 ст.43акону України «Про податок на додану вартість»).
Операції, що відносяться до експортних, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Датою виникнення податкового зобов'язання із застосуванням нульової ставки ПДВ є дата фактичного вивозу цих товарів за межі митної території України (а не дата відвантаження зі складу підприємства) з підтвердженням такого вивозу оформленою належним чином вантажно- митною декларацією (пп. 7.3.1 ст. 7 та пп. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»)