Умова задачі. Вихідні дані для розрахунків наведені у таблиці 6.2

Лабораторна робота №6

Тема:Аналіз АВС та XYZ–аналіз

Мета: Засвоїти методи класифікації запасів з метою управління товарними запасами.

Теоретичні відомості

У практичній діяльності підприємств, для виконання наміченої виробничої програми, заготовлюються багато видів ресурсів. Якщо порівнювати вартість окремих ресурсів з загальною вартістю всіх, то вони мають різну питому вагу. В моделі АВС всі ресурси поділяють на три класи: А, В, С. До Класу А відносять по черзі ( в порядку зменшення питомої ваги) ресурси доти, доки загальна питома вага сукупності ресурсів не досягне 80%. До класу В відносять таким же чином наступні ресурси, доки їх загальна питома вага в загальній потребі ресурсів не досягне 15%, а разом із класом А 95% і до класу С відносять види ресурсів не віднесені до класів А та В.

По запасам групи А обов’язково розраховують економічний розмір поставки (ЕРП).

По запасам класу В їх переглядають один раз у квартал чи на півроку, тобто роблять 2-4 замовлень на рік.

По запасам класу С планують одну поставку в 1-2 роки.

Крім аналізу АВС застосовують також аналіз ХУZ. Цей аналіз заснований на групуванні запасів залежно від рівномірності попиту і точності його прогнозування.

Рівномірність попиту оцінюють шляхом розрахунку коефіцієнта варіації за кожним видом запасів:

Кваріації= = , (6.1)

де Q – дисперсія;

V – значення попиту у фіксований час чи відрізок часу;

M, m – середнє значення попиту;

N – кількість спостережень.

До групи Х відносяться запаси, де Кваріації 0,1.

До групи У відносять запаси, де 0,1 < Кваріації 0,25.

До групи Z відносять запаси, де Кваріації >0,25.

Розрахований коефіцієнт варіації дозволяє враховувати нерівномірність попиту при укладанні контрактів на поставки.

Досить добрий результат дає можливість спільного застосування методів АВС і ХУZ.

 

Таблиця 6.1 – Зведена матриця аналізу АВС та ХУZ

  Х У Z
А ступінь надійності прогнозу середній
В середній
С середній

 

Для управління виробничими запасами застосовують і більш складні математичні моделі, наприклад, математичні моделі виробничого процесу або моделі планування матеріальних потреб (ПМП). Вхідними даними для таких моделей є розмір торгових угод, витрати ресурсів та їх зберігання, інші витрати виробництва. ЕРЗ є складовою частиною моделі виробничого процесу. Для роботи з цими моделями використовують комп'ютери. При використанні моделей слід враховувати, що, якщо якісь вхідні параметри, на основі яких вирішується задача, непередбачувані або не введені, то необхідно бути уважним до результатів розрахунків. В таких випадках треба керуватись здоровим глуздом. У будь-якому випадку необхідно проводити логічний аналіз отриманих результатів.

Хід роботи

Умова задачі. Вихідні дані для розрахунків наведені у таблиці 6.2.

 

Таблиця - 6.2 Попит на запаси , грн.

Місяці Види запасів
А Б В Г Д Є Ж З И К
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень

 

Завдання студентам:

1. на підставі наведених у таблиці даних зробити аналіз АВС та XYZ;

2. рознести запаси у зведену матрицю та зробити висновки по управлінню вказаними запасами;

3. пояснити, як можна ефективно застосовувати такий аналіз у промисловості, торгівлі.

1. Знайдемо попит за рік на різні види запасів (таблиця 6.3).

 

Таблиця 6.3 – Попит за рік на різні види запасів

Попит за рік Види запасів
А Б В Г Д Є Ж З И К

 

Знайдемо питому вагу попиту на кожний вид запасів в загальному обсязі попиту та поділимо запаси на групи А, В та С (таблиця 6.4).

 

Таблиця 6.4 – Аналіз АВС

Вид запасу Питома вага запасу в їх загальній вартості, % Питома вага запасів з першого по вказаний в найменуванні, % Віднесення ресурсу до класу
Б 32,0666 32,0666 А
А 21,3033 53,3699 А
Ж 16,0333 69,4032 А
В 10,62932 80,03251 А
Є 5,609422 85,64193 В
З 5,448642 91,09058 В
Д 4,249494 95,34007 В
Г 3,778321 99,11839 С
К 0,535485 99,65388 С
И 0,346123 С

 

Таблиця 6.5 – Аналіз XYZ

Вид запасу Коефіцієнти варіації Віднесення ресурсу до класу
А 0,086005 X
Б 0,012532 X
В 0,134716 Y
Г 0,083616 X
Д 0,043266 X
Є 0,824183 Z
Ж 0,068854 X
З 0,101056 X
И 0,493158 Z
К 0,041156 X

 

2.Рознесемо записи у зведену матрицю (таблиця 6.6).

 

Таблиця 6.6 – Зведена матриця

    X Y Z
Б К Д Ж Г А З В И Є
A   Б +                  
А           +        
Ж       +            
В               +    
В     Є                   +
З             +      
Д     +              
С     Г         +          
К   +                
И                 +  

Висновок: Таким чином, для ресурсів класу А (Б, А, Ж, В) необхідно розраховувати економічний розмір поставок і точно контролювати та на основі контролю систематично регулювати величину запасів. По запасам класу В (Є, З, Д) величини запасів потрібно переглядати один раз у квартал чи півріччя. По ресурсам класу С (Г, К, И) розмір повторного замовлення розраховують таким чином, щоб поставки здійснювались на протязі одного-двох років і перевірка наявних запасів проводиться один раз на рік.

Попит на запаси класу X (Б, К, Д, Ж, Г, А, З) є однорідним, тобто прогнози щодо попиту на ці види запасів у майбутньому, зроблені на основі наведених даних, будуть надійними. Це особливо важливо для запасів Г і К (клас С), оскільки їх поставки плануються один раз в один, два роки. Надійність прогнозу величини попиту по класу Y (запас В) є середньою, однак систематичне регулювання величини цього запасу (як запасу класу А) дозволить запобігти необґрунтованим витратам, пов’язаним з надмірним надлишком чи нестачею цього запасу. Надійність прогнозу величини попиту по класу Z (И, Є) є низькою, тобто попит на ці запаси не є стабільним, тому підприємству при плануванні кожної нової партії закупки даних запасів необхідно переглядати зміну тенденцій у попиті.

Слід зауважити, що попит на різні запаси як і їх ціна можуть змінюватись з часом, тому підприємству необхідно з певною періодичністю переглядати розподіл запасів по різним групам.

Даний аналіз є ефективним при застосуванні його у промисловості і в торгівлі. Він допомагає правильно розподілити увагу керівництва до управління різними видами запасів, що в свою чергу допоможе йому забезпечити в потрібний момент потрібну кількість матеріалів для виробництва запланованої продукції (продажу товарів) з найменшими витратами.