Специфікація вікон та дверей

MІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський національний університет міського господарства ім.О.М.Бекетова

Кафедра Охорони праці та безпеки життєдіяльності

 

 

Курсовий проект

з дисципліни

 

«Безпека експлуатації будівель та споруд»

Пояснювальна записка

 

  Виконав: студент гр. ОПР 2014-1у Ремез О.А   Перевірив: к.т.н., ст.викл Скрипник О.С.

 

Харків-ХНУМГ- 2015

 

 

Зміст

Вступ

Завдання на курсовий проект

Розділ 1. Архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі

1.1. Опис функціонального процесу

1.2. Об'ємно-планувальне рішення житлового будинку

1.3. Архітектурно-конструктивне рішення

Розділ 2. Робота конструкцій під навантаженням в умовах звичайної експлуатації.

2.1. Розрахунок багатопустотної залізобетонної плити.

Розділ 3.Робота конструкцій під навантаженням в умовах пожежі.

3.1. Визначення межі вогнестійкості залізобетонної багатопустотної плити за втратою несучої спроможності.

3.2. Розрахунок товщини захисного шару біля робочої арматури для забезпечення заданої межі вогнестійкості.

Висновок

Перелік використаних джерел

 

Вступ

Охорона праці в будівницті являє собою ситему взаємопов’язаних законодавчих,соціально-економічних,технічних,екологічних, гігієнічних й організаційних заходів, мета яких забезпечити захист працівників від нещасних випадків та професійних захворювань. Забезпечити найбільш сприятливі, умові, що сприятимуть підвищенню продуктивності праці і якості робіт.

На будівництвах, де по мірі виконання будівельно-монтажних процесів обстановка і умови праці робітника часто змінюються і виробництво робіт ведуть кілька організацій, дотримання правил техніки безпеки є не тільки відповідальним, але і складним завданням. Для успішного вирішення цього завдання потрібна висока якість проектних рішень, детальна розробка проектів виробництва робіт, у тому числі технологічних карт.

Необхідно також, щоббуло забезпечено високу якість застосовуваних матеріалів,виробів, конструкцій і будівельних машин і механізмів, повинна бути забезпечена ефективна звукова або світлова сигналізація, а використовувані в будівництві інвентарні пристрої і монтажна оснастка повинні відповідати усім вимогам техніки безпеки.

Кожна будівля або споруда є складним і дорогим об'єктом, що складається з багатьох конструктивних елементів, систем інженерного устаткування. що виконують цілком певні функції і що повинні мати встановлені нормативами експлуатаційні якості.

Проектовані будівлі, що зводяться, згідно визначальним експлуатаційним вимогам, повинні:

• мати високу надійність;

• бути зручними і безпечними в експлуатації;

• бути зручними і простими в технічному обслуговуванні і ремонті;

• бути ремонтопридатними;

• мати максимально можливий і близький еквівалентний для всіх конструкцій міжремонтний термін служби;

• бути економічними в процесі експлуатації;

• мати зовнішній архітектурний вигляд, відповідний їх призначенню, розташуванню в забудові, а також приємний для огляду.

Залежно від призначення будівлі в його проекті відповідно нормам передбачають необхідні розміри, міцність, герметичність, теплозахисні та інші експлуатаційні якості, які потім матеріалізують в ході будівництва і підтримують в процесі експлуатації.

Використання будівель по їх призначенню прийнято називати технологічною експлуатацією. Щоб будівлі можна було ефективно використовувати. вони повинні постійно перебувати в справному стані.

Широке поняття «зведення будівель» включає їх проектування, безпосередньо зведення і технічну експлуатацію. Кожному з цих трьох етапів властиве своє коло завдань, але всі вони мають загальну мету - забезпечення експлуатаційних якостей конкретної будівлі. Рішення задач на кожному етапі взаємозв'язане - як запроектовано і зведено будівлю, такими будуть умови і можливі проблеми її експлуатації. У свою чергу досвід використання і утримання збудованих будівель, тобто досвід їх експлуатації, повинен бути обов'язково вивчений для вдосконалення проектування і будівництва нових будівель.

Опис до схеми будинку № 5

Будівля дитячого садка обладнана водопроводом, каналізацією й центральним опаленням. Віконні прорізи зі чвертями, плетіння з подвійним заскленням. Дверні прорізи: зовнішні зі чвертями, внутрішні без чвертей.

На схемі плану указане розміщення сантехнічного обладнання, кухонної плити, вентиляційних і димових каналів; осі зовнішніх і внутрішніх капітальних стін показані товстими штрихпунктирними лініями, перегородки - суцільними. У завданні показані розміри між осями стін, віконними й у ряді випадків дверними прорізами, розміщення сходової клітки.

Віконні й дверні прорізи позначені індексами OK1, ОК2, Д1, Д2 і т.д., а розміри їх наведені в специфікації. Розміщення перегородок і не вказані розміри частин будинку визначаються по кресленню за допомогою лінійного масштабу.

На схемі плану показані приміщення першого поверху: 1 - вестибюль із тамбуром, 2 - групові кімнати, 3 - кухня, 4 - кімната завідуючого, 5 - медична кімната, 6 - туалети, 7 - умивальні, 8 - ліжкові кімнати.

Планування приміщень другого поверху приводиться на додатковій схемі: 9 - ліжкові кімнати, 10 - туалети, 11 - класні кімнати, 12 - групові кімнати, 13 - зал.

Специфікація вікон та дверей

Позначення на схемі Тип віконних та дверей Розміри прорізу,мм Кількість прорізів  
ширина висота 1-й поверх 2-й поверх всього
ОК1 Роздільний двопільний  
ОК2 Роздільний двопільний -  
Д1 Двопільна -  
Д2 Двопільна  
Д3 Однопільна  
Д4 Однопільна  

Розділ 1. Архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі

Опис функціонального процессу

Будинки дошкiльних закладiв слiд розмiщувати на окремих земельних дiлянках, що розташовуються згiдно з вимогами мiстобудiвних норм. Для груп короткочасного перебування дошкiльникiв, що розмiщуються в будинках iншого призначення, окремi земельнi дiлянки не передбачаються.

Дозволяється безпосереднє примикання дiлянок дошкiльних закладiв загального типу до торцiв житлових будинкiв без вiкон, до яких прибудовується дошкiльний заклад. Дiлянки дошкiльних закладiв з квартирою для персоналу можуть блокуватися з присадибними дiлянками, але з обов'язковим вiдокремленням огорожею або смугою зелених насаджень. Господарськi зони в такому разi можуть сумiщуватися.

Площi земельних дiлянок дошкiльних закладiв, що розмiщуються у житловiй забудовi, слiд приймати з розрахунку на одне мiсце: в дошкiльних закладах загального типу та дошкiльних дитячих будинках мiсткiстю до 80 мiсць - не менше нiж 45 м2 в будинках дитини тiєї ж мiсткостi - не менше нiж 40 м2 в дошкiльних закладах загального типу, дошкiльних дитячих будинках i будинках дитини мiсткiстю понад 80 мiсць - не менше нiж 40 м ; в комплексах дошкiльних закладiв мiсткiстю бiльше 350 мiсць - не менше нiж 35 м . В закладах iз збiльшенням кiлькостi мiсць на лiтнiй перiод площi дiлянок слiд приймати за максимальною мiсткiстю.

Скорочення площ дiлянок за рахунок озеленення допускається:

- в умовах реконструкцiї - до 20%;

- при уклонах рельєфу бiльше 20% - до 15%;

- в мiстах-новобудовах - до 10%;

- для дошкiльних закладiв, вбудовано- прибудованих до житлових будинкiв, - до 10%.

Озеленення дiлянок дошкiльних закладiв повинно становити не менше нiж 20 м на одне мiсце.

В умовах реконструкцiї будинкiв або прилягання дiлянок безпосередньо до лiсових або паркових територiй допускається зменшення площi озеленення на 30%, або до 14м2 на мiсце в дошкiльному закладi,а в комплексах дошкiльних закладiв -до 12 м2. До розрахункової площi озеленення слiд включати газони, майданчики з трав'яним покриттям, квiтники, город-ягiдник.

Дiлянки дошкiльних закладiв повиннi обладнуватися поливальним водопроводом i мати огорожу заввишки не менше 1,6 м. По периметру дiлянки створюється захисна смуга iз дерев, чагарникiв i газонiв завширшки 3 м. При висаджуваннi дерев та чагарникiв треба враховувати умови iнсоляцiї, сонце-, вiтро-, шумопилозахисту примiщень будинку та майданчикiв.

На земельнiй дiлянцi повиннi передбачатись такi функцiональнi зони: забудови групових майданчикiв, спортивно-iгрова, юних натуралiстiв та господарська. Окремi зони та територiї майданчикiв повиннi розмежовуватись живою огорожею.

Зона забудови дiлянки включає капiтальнi будинки, лiтнi павiльйони, критi переходи та iншi споруди. Будинки повиннi розташовуватися не ближче 25 м вiд червоної лiнiї вулиць; для сiльської мiсцевостi при мiстобудiвному обгрунтуваннi та згодi органiв санiтарного нагляду ця вiдстань може бути скорочена. Вiдстань вiд будинкiв до найближчих житлових будинкiв приймається за вимогами iнсоляцiї та освiтленостi, а також за протипожежними вимогами . При розходженнi санiтарних та протипожежних нормативiв приймається бiльша вiдстань.

 

1.2Об'ємно-планувальне рішення житлового будинку

Дошкiльнi заклади слiд розмiщувати, як правило, в будинках, що стоять окремо. Найбiльшу кiлькiсть поверхiв будинкiв слiд приймати в залежностi вiд кiлькостi мiсць i ступеня вогнестiйкості.

Висота надземних поверхiв будинкiв дитячих дошкiльних закладiв вiд пiдлоги до пiдлоги наступного поверху повинна прийматисяне менше 3,3 м. У надземних поверхах слiд розмiщувати примiщення дитячих груп, зали для музичних i фiзкультурних занять, медичнi примiщення, кухню. На другому поверсi допускається розташовувати примiщення для старших груп, зали, iгротеку-комп'ютерний клас, кабiнет завiдуючого, методкабiнет, кiмнату завгоспа, комори; в цокольному поверсi - службово-побутовi примiщення, крiм кабiнету завiдуючого та методичного кабiнету, а також пральню, охолоджувальнi камери та комори; в пiдвальному поверсi - охолоджувальнi камери,овочесховище, комори (за винятком комори сухих продуктiв), столярно-слюсарну майстерню.

У будинках дошкiльних закладiв, що розмiщуються на радононебезпечних дiлянках, рекомендується на першому поверсi розташовувати примiщення з обмеженим перебуванням дiтей (службово-побутовi, медичнi, харчоблок, пральню тощо) i посилювати герметизацiю перекриттів над пiдвалом.

Висоту пiдвального поверху та технiчного пiдпiлля слiд приймати за нормами проектування громадських будинкiв та споруд. У будинках дошкiльних закладiв слiд передбачати зовнiшнi входи до примiщень для дiтей, а також центральний (службовий) вхiд у будинок. Центральний вхiд допускається об'єднувати iз входом до примiщень для дiтей дошкiльного вiку.

Зовнiшнi входи до примiщень для дiтей ясельного вiку повиннi бути, як правило, самостiйними. Загальнi входи допускається проектувати з розрахунку не бiльше нiж на 2 ясельнi або 4 дошкiльнi групи в дошкiльних закладах загального типу, не бiльше нiж на 4 ясельнi групи в будинках дитини та не бiльше нiж на 6 груп в дошкiльних дитячих будинках.

При зовнiшнiх входах допускається проектувати хол-вестибюль на 2-4 групи iз розрахунку 6 м2 на кожну, а на одну групу - шлюз площею не менше 4 м. При холах-вестибюлях i шлюзах дозволяється передбачати дитячi туалети iз розрахунку один унiтаз i один умивальник на 2-4 групи.

Зовнiшнiй вхiд до вестибюлю, холу або коридору будинкiв дошкiльних закладiв слiд проектувати з вхiдним тамбуром. Зовнiшнi входи, якi ведуть безпосередньо до примiщень дитячих групових осередкiв, слiд проектувати з одним тамбуром для IU в клiматичної зони та з двома тамбурами в рештi клiматичних зон. Шляхами евакуацiї є коридори, сходовi клiтки, веранди.

Допускається також використовувати переходи по плоскiй експлуатованiй покрiвлi, що ведуть до сходових клiток. Ширина коридорiв, евакуацiйних проходiв повинна бути не менше 1,4 м. Шляхи евакуацiї мають вiдповiдати вимогам пожежної безпеки, викладеним у нормах проектування громадських будинкiв та споруд і дiючих протипожежних нормах.

При розмiщеннi дошкiльного закладу в одному будинку зi школою або квартирою персоналу примiщення дошкiльного закладу повиннi мати вiдокремленi виходи назовнi, а шляхи евакуацiї з примiщень iншого призначення не повиннi проходити через примiщення дошкiльного закладу.

Внутрiшнi стiни та перегородки (у тому числi з свiтлопрозорих матерiалiв), що роздiляють шляхи евакуацiї, слiд передбачати з негорючих матерiалiв, якi мають межу вогнестiйкостi не менше 0,75 години.

3 кожного поверху будинкiв дошкiльних закладiв, а також з кожного дитячого осередку повинно бути передбачено не менше двох розосереджених виходiв. Примiщення роздягальнi в дошкiльних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберiгання i сушiння одягу та взуття дiтей.

Для будинкiв дитини та дошкiльних дитячих будинкiв сумiжно з

роздягальнями передбачаються примiщення для сушiння верхнього одягу та взуття, забезпеченi гарячою водою та обладнанi витяжною вентиляцiєю, а також комори для зберiгання колясок, санчат та iншого iнвентаря.Примiщення iгрової повинно бути придатним для внутрiшнього перепланування та просторового видiлення функцiональних зон.

Iгрова кiмната для змiшаної ясельно-дошкiльної групи може бути

роздiлена на зони заскленою перегородкою (з межею вогнестiйкостi 0,25 год) заввишки 1,8-2,0 м.У групових осередках для дiтей дошкiльного вiку дитячих закладiв загального типу допускається об'єднання iгрової та спальнi

в єдиний простiр за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестiйкостi 0.6 години.

Розмiщувати iгрову слiд з урахуванням наскрiзного або кутового провiтрювання. Допускається влаштовувати провiтрювання iгрових через спальнi.

Вiкна iгрових не допускається розташовувати над вiкнами кухнi, пральнi, плавального басейну. Не менше 50% вiкон iгрових повиннi обладнуватися верхнiми фрамугами iз щитками та важiльними пристроями. Пiдвiконня слiд встановлювати на висотi 0,6 м вiд рiвня пiдлоги. Спальнi повиннi розмiщуватись, як правило, сумiжно з iгровими кiмнатами i мають бути обладнанi шафами для зберiгання запасу чистої бiлизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкiльних дитячих будинках слiд проектувати декiлька спалень не бiльше нiж на 10 мiсць кожну.

Скорочення площi спалень при реконструкцiї будинкiв дошкiльних закладiв загального типу допускається не бiльше нiж до 2,1 м /мiсце. Якщо в дитячому осередку передбачається декiлька спальних примiщень, то допускається збiльшення норми площi до 2,7 м/мiсце. Їдальня - окреме примiщення для приймання їжi -передбачається у складi житлового осередку дошкiльних дитячих будинкiв, їдальня не може бути прохiдною, повинна мати окремий вхiд i розмiщуватись сумiжно з буфетною.

Туалетнi в дитячих осередках слiд проектувати як єдине примiщення з природним освiтленням, яке складається iз зон вбиральнi та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинкiв необхiдно видiляти вологонепроникною перегородкою в окреме примiщення.

Для старшої та пiдготовчої груп слiд передбачати вiдокремленi вбиральнi для хлопчикiв та дiвчаток. У зонi вбиральнi повиннi розмiщуватись в кабiнах розмiром 0,75 х 0,80 м дитячi унiтази i в окремiй кабiнi - унiтаз для дорослих. Екрани-перегородки мiж кабiнами слiд виконувати з негорючих матерiалiв, а їх висота повинна бути 1,2 м (вiд пiдлоги). Злив (вiдуар) i дитячi унiтази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабiн.

В зонi умивальної слiд передбачати умивальники для дiтей та

дорослих, рушникосушильник, а в туалетних без ванни - душовий пiддон, який повинен мати пiдходи з трьох бокiв. У ванно-душовiй встановлюються душовi пiддони, ванна зi змiшувачем, ногомийка (ванночка для миття нiг).

Для дитячих групових осередкiв унiверсального типу слiд передбачати встановлення обладнання, що забезпечує функцiонування туалетної для дiтей як ясельного, так i дошкiльного вiку.

Пiдлога у примiщеннях дитячих осередкiв повинна бути з матерiалiв, дозволених для використання МОЗ України, i має бути вологостiйкою. Пiдлога в роздягальнях, iгрових i спальнях повинна мати утеплену основу. Для пiдлоги в туалетних i ванно-душових слiд використовувати керамiчнi плитки.

Стiни примiщень дитячих осередкiв повиннi бути гладенькими, вологостiйкими, i забезпечувати можливiсть прибирання вологим способом, коефiцiєнт вiдбиття свiтла повинен бути 50-70%. Стiни в туалетнiй, ванно-душовiй, буфетнiй слiд облицьовувати глазурованною плиткою на висоту не менше 1,5 м. Опорядження стiн решти примiщень дитячих осередкiв у будинках II, III, III, IIIб ступенiв вогнестiйкостi повинно виконуватись iз негорючих матерiалiв.

Кiлькiсть мiсць в iзоляторах будинкiв дитини, дитячих дошкiльних будинкiв приймається iз розрахунку не менше 5% вiд проектної мiсткостi цих закладiв. До складу iзолятора включаються: приймальна не менше 12 м2, одно-, дво- та трьохлiжковi палати площею вiдповiдно 6, 9 i 14 м2, кiмната чергової медсестри площею 9 м2 iз заскленим прорiзом до однiєї з палат, буфет-роздавальна - 5 м2,ванна - 4 м2, туалет з кiмнатою для приготування дезинфiкуючих засобiв та зберiгання прибирального iнвентаря площею вiдповiдно 4 i 5 м2.

При iзоляторi допускається передбачати неопалювану веранду

площею 2 м2 на 1 мiсце його загальної мiсткостi.



php"; ?>