Конституційно правові інститути: поняття, класифікація та їх загальна характеристика
Інститут конституційного права (від лат. - устрій, організація, установлення) - це система норм права, які в межах предмета конституційного права регулюють та охороняють змістовно близькі, однорідні суспільні відносини.
Ознаки Інституту конституційного права:
а) згруповує норми конституційного права за певним видом конституційно-правового регулювання;
б) здійснює цілеспрямоване і системне регулювання змістовно близьких та однорідних суспільних відносин;
в) здійснює комплексний вплив на поведінку і волю суб'єктів конституційно-правових відносин;
г) є структурним елементом конституційного права;
ґ) має відносну стабільність.
У науці конституційного права триває дискусія щодо витоків формування інститутів конституційного права. Одні вчені схильні ототожнювати інститути конституційного права з системою (структурним поділом) конституції. Інші правники стверджують, що виокремлення інститутів здійснюється не шляхом прийняття якого-небудь закону, а є результатом доктринальних тлумачень учених. Виокремлення системи інститутів галузі права продукується розумовою діяльністю людини3.
Загалом створення інститутів конституційного права має об'єктивне підґрунтя. Одна група конституційно-правових норм регулює відносини, пов'язані з правовим статусом глави держави (повноваження, порядок обрання, припинення повноважень та ін.), інша - визначає загальні засади конституційного ладу України (розділ І Конституції України), третя - закріплює форми народовладдя (референдуми, мітинги, страйки та ін.), четверта - права і свободи людини та громадянина тощо.
Отже, конституційне право містить цілий ряд інститутів: інститут громадянства, інститут виборів, інститут народного депутата України, інститут Верховної Ради України, інститут імпічменту, інститут місцевого самоврядування, інститут референдуму, інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та ін.
Інститути конституційного права відрізняються один від одного, зокрема кількістю норм права, обсягом і видом регулювання суспільних відносин, відносною змістовною загальністю чи конкретністю. Наприклад, інститут референдуму є складовим інституту прямої демократії, інститут державного суверенітету є складовим інституту конституційного ладу держави. З огляду на це необхідно здійснити класифікацію інститутів конституційного права.
Здійснення такої класифікації є складним процесом, сутність якого вбачається у виявленні критеріїв систематизації всієї множини різнопорядкових інститутів конституційного права у самостійні групи. Отож, мета класифікації - систематизація інститутів за певними критеріями.
У науці конституційного права України існують різні підходи до визначення критеріїв класифікації його інститутів. Так, О.В. Носенко пропонує такі критерії класифікації:
o за предметом правового регулювання (інститут законодавчої влади, інститут конституційних основ безпосередньої демократії, інститут місцевого самоврядування, інститут конституційного процесу та ін.);
* за функціями (установчі, регулятивні та охоронні інститути);
* за формами і видами об'єктивізації в чинному законодавстві (конституційні та законодавчі інститути);
* за галузевою приналежністю (галузеві та міжгалузеві інститути);
* за структурою (генеральні інститути, основні інститути та субінститути). Така класифікація інститутів конституційного права має право на життя, проте має бути більш чітко структурована.
Класифікація інститутів конституційного права:
1) комплексні - регулюють інтегровані сфери суспільних відносин, можуть поєднувати декілька споріднених інститутів, практично € відображенням структурного поділу Конституції України.
Комплексними інститутами конституційного права є:
а) інститут загальних засад конституційного ладу України;
б) інститут правового статусу людини і громадянина;
в) інститут безпосередньої демократії (вибори, мітинги та ін.);
г) інститут організації та діяльності органів державної влади; ґ) інститут політико-територіального устрою України;
д) інститут місцевого самоврядування;
2) головні - регулюють конкретні сфери однорідних відносин, мають чіткий предмет конституційно-правового регулювання, виступають структурними елементами комплексних інститутів. Ними є:
а) інститут громадянства України;
б) інститут глави держави;
в) інститут законодавчої влади;
г) інститут юридичної відповідальності та ін.;
3) первинні - складаються з невеликої кількості норм конституційного права, регулюють суспільні відносини, які за предметом правового регулювання є дуже близькими і невеликими за обсягом предметного регулювання. Первинними інститутами конституційного права є: інститут голосування, інститут депутатського запиту, інститут складання присяги, інститут законодавчої ініціативи, інститут конституційного подання та ін.
Таким чином, класифікація опосередковує можливість формування багаторівневої системи інститутів конституційного права, що забезпечує ефективне структуроване функціонування цієї галузі права України.