Вихід з громадянства України
Законодавство України про громадянство надає можливість громадянину України вийти з її громадянства.
При цьому в Україні застосовується дозвільний порядок виходу особи з громадянства. Умови виходу особи з громадянства України закріплені у статті 18 Закону. Загальне правило полягає в наступному: громадянин України, який виїхав на постійне проживання за кордон, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Особа вважається такою, що виїхала на постійне місце проживання за кордон, якщо в її паспорті громадянина України для виїзду за кордон є відмітка про такий виїзд, або якщо в її паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року є відмітка про виписку з території України.
Вихід з громадянства України допускається лише за умови, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.
Ця умова спрямована на уникнення випадків безгромадянства внаслідок виходу з громадянства України.
Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід з громадянства України, притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.
Дитина, яка виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон, у разі їхнього виходу з громадянства України може вийти з нього разом з батьками за клопотанням одного з них.
Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України або іноземцем чи особою без громадянства, вона може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.
Дитина, яка виїхала на постійне проживання за кордон і батьки якої вийшли з громадянства України, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.
Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним з батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є громадянином України або іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків, який вийшов з громадянства України. Згода на вихід з громадянства другого з батьків при цьому не вимагається.
Дитина, яка набула громадянство України за народженням, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків. У даному випадку Закон не пов'язує вихід дитини з громадянства України з виходом з нього її батьків або одного з них, з місцем проживання дитини або її батьків.
Дитина, усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усиновителя, який є іноземцем. Згода другого з батьків при цьому не вимагається.
Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновителів. І в цьому випадку дитина може вийти з громадянства України незалежно від виходу з нього батків, а також місця проживання її і батьків.
Вихід дітей віком від 15 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою. Згода на вихід дитини такого віку з громадянства України надається нею письмово у формі заяви і подається в її присутності. За наявності поважних причин (хвороба дитини, стихійне лихо тощо) заява може подаватися у відсутності дитини.
Датою припинення громадянства України у випадках, викладених вище, є дата видання відповідного Указу Президента України.
Позбавлення громадянства
в) позбавлення громадянства здійснюється не з власної волі особи, а з ініціативи компетентних органів державної влади. Підставою для прийняття такого рішення могло бути завдання шкоди престижу держави чи державній безпеці, нехтування високим званням громадянина держави та ін. У період існування радянської влади багатьох дисидентів на основі цієї норми було позбавлено громадянства СРСР. Конституція СРСР 1977 року визначила, що лише Президія Верховної Ради СРСР спеціальним указом могла як позбавляти громадянства СРСР, так і приймати до громадянства СРСР. міжнародного права прийнято виокремлювати декілька способів припинення громадянства, зокрема: 1) вихід чи відмова особи від громадянства; 2) втрата громадянства; 3) припинення громадянства на підставі міжнародного договору; 4) припинення громадянства внаслідок припинення існування держави як суб'єкта міжнародного права. Дві останні форми припинення громадянства трапляються нині досить рідко.
Вихід з громадянства (експатріація) - це припинення громадянства за бажанням особи. Таке право гарантоване нормами міжнародного права, однак потрібно враховувати, що воно не повинно дозволятися у випадках, коли призведе до безгромадянства особи. Держави можуть передбачати у національному законодавстві певні умови, за виконання яких таке прохання буде задоволено. Європейська конвенція про громадянство 1997 р. передбачає, що надання дозволу на вихід з громадянства національне законодавство може пов'язувати з постійним проживанням особи за межами держави.
Втрата громадянства
Закон України «Про громадянство України» (ст. 19) встановлює підстави втрати громадянства України. Такими підставами є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Не вважається добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки: а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав; б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями; в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства в результаті одруження з іноземцем; г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства іноземної держави, якщо такий громадянин не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
2) прийняття до громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка за законодавством цієї держави не є загальним військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Причому підстави, передбачені пунктами 1 і 3, не застосовуватимуться, якщо внаслідок їх застосування громадянин України стане особою без громадянства.
У Законі «Про громадянство України» визначена правосуб'єктність громадянина України, який подав заяву про вихід із громадянства та щодо якого оформляється втрата громадянства. Така особа до набрання чинності рішенням про припинення громадянства користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.
У статті 21 цього Закону встановлено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.