Добровільне страхування від нещасного випадку

Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застраху­ватися:

1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

3) громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому профе­сійно зумовлену фізичну чи психічну травму за визначених обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та (або) соціальних послуг.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Цей Фонд є некомерційною са­моврядною організацією.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випад­ків здійснюється на паритетній основі державою, представниками за­страхованих осіб і роботодавців.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Правління Фонду створюється на шестирічний строк.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду.

Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення у районах та містах обласного значення.

Основні обов’язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків можна розділити на три групи:

1) соціальні послуги та виплати;

2) профілактика нещасних випадків;

3) координація страхової діяльності.

Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом (рис. 17).

 
 

 

 

 

 


Рис. 17. Страхові виплати [47]

 

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страху­вання від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законо­давством порядку:

1. Своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподія­ну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утри­манні:

а) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної пра­цездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію з інвалідності внаслідок нещасного випадку;

д) пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер унас­лідок нещасного випадку;

е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту запо­діяння цієї шкоди потерпілому.

2. Організувати поховання померлого, відшкодувати вартість по­в’язаних з цим ритуальних послуг.

3. Сприяти наданню першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання.

4. Організувати ефективне лікування потерпілого з метою якнай­швидшого відновлення здоров’я застрахованого.

5. Забезпечити потерпілому разом зі службами охорони здоров’я повний обсяг медичної допомоги, яка повинна включати:

а) догляд медичних сестер удома або в лікувально-профілактич­ному закладі;

б) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

в) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слухо­вими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубо­протезування;

г) необхідні заходи для підтримання, підвищення та відновлен­ня працездатності потерпілого.

6. Відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК): проводити навчан­ня та перекваліфікацію потерпілого, якщо потерпілий не може вико­нувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб зі зниженою пра­цездатністю; організовувати робочі місця для інвалідів; сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування.