Інженерно-технічні заходи, спрямовані на підвищення стійкості виробничих об’єктів до впливу ударної хвилі
З метою забезпечення стійкості роботи об’єктів і галузей народного господарства розроблені Норми ІТЗЦО. Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони сприяють рішенню всіх основних задач цивільної оборони, спрямованих:
– на забезпечення захисту населення, робітників та службовців;
– на зниження можливих руйнувань і втрат у надзвичайних умовах;
– на підвищення стійкості роботи об’єктів і галузей народного господарства в надзвичайних умовах;
– на створення умов, що сприяють успішному проведенню рятувальних робіт в осередках ураження.
Вони поширюються на всі галузі народного господарства, на усі великі міста і важливі об’єкти, розташовані в містах і поза ними, а також сусідню до них територію, на якій можливе руйнування промислових споруджень і ураження людей.
Нові об’єкти народного господарства повинні будуватися з урахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об’єкта. Основні з цих такі:
1. Будинки і спорудження на об’єкті необхідно розміщати розосереджено. Відстань між будинками повинні забезпечувати протипожежні розриви. При наявності таких розривів виключається можливість переносу вогню з одного будинку на інші, навіть якщо гасіння пожежі не відбувається. Будинки адміністративно-господарського й обслуговуючого призначення повинні розташовуватися окремо від основних цехів.
2. Найбільш важливі виробничі спорудження варто будувати заглибленими чи зниженої висотності, прямокутної форми в плані. Це зменшує парусність будинків і збільшує опірність їх ударній хвилі ядерного вибуху. Хорошою стійкістю до впливу ударної хвилі володіють залізобетонні будинки з металевими каркасами в бетонній опалубці. Для підвищення стійкості до світлового випромінювання в споруджуваних будинках і спорудженнях повинні застосовуватися вогнестійкі конструкції, а також вогнезахистна обробка спалених елементів будинку. У кам’яних будинках перекриття повинні бути виготовлені з армованого бетону або виконані з бетонних плит. Великі за розмірами будники повинні розділятися на секції неспаленими стінами. У ряді випадків при проектуванні й будівництві промислових будинків і споруджень повинна бути передбачена можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного пилу. Це особливо важливо для підприємств харчової промисловості й продовольчих складів.
3. У складських приміщеннях повинна бути мінімальна кількість вікон і дверей. Складські приміщення для збереження легкозаймистих речовин (бензин, газ, нафта, мазут тощо) повинні розміщатися в окремих блоках заглибленого чи напівзаглибленого типу в межі території об’єкта або за її межами.
4. Деякі унікальні види технологічного устаткування доцільно розміщати в найбільш міцних спорудженнях (підвалах, підземних спорудженнях) чи в будинках з легких неспалимих конструкцій павільйонного типу, під навісами або відкрито. Це обумовлюється тим, що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більше надлишкового тиску ударної хвилі, ніж будинки, у яких воно знаходиться, а при руйнуванні будинків у результаті падіння конструкцій встановлене в них устаткування буде виходити з ладу.
5. На підприємствах, що виробляють чи споживають сильнодіючі отруйні та вибухонебезпечні речовини, при будівництві або реконструкції необхідно передбачати захист ємностей і комунікацій від руйнування ударною хвилею, конструкціями, що обрушуються, а також міри, що виключають розлив отруйних речовин і вибухонебезпечних рідин.
6. Душові приміщення необхідно проектувати з урахуванням використання їх для санітарної обробки людей, а місця для мийки машин – з урахуванням використання їх для знезаражування автотранспорту.
7. Дороги на території об’єкта повинні бути з твердим покриттям, забезпечувати зручне і найкоротше сполучення між виробничими будинками, спорудженнями і складами; в’їздів на територію об’єкта повинне бути не менш двох із різних напрямків. Внутрішньозаводські залізничні колії повинні забезпечувати найбільш просту схему руху, займати мінімальну площу території об’єкта і мати обгінні ділянки. Уведення залізничних ліній у цехи повинні бути, як правило, тупикові.
8. Системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менш двох випусків у міські каналізаційні мережі й пристрої для аварійних скидань у підготовлені місця (котловани, яри, траншеї тощо).
Оцінка стійкості основних елементів інженерно-технічного комплексу, від яких залежить робота господарського об’єкта, полягає у визначенні виду можливого руйнування кожного з основних елементів інженерно-технічного комплексу та у виявленні нестійких елементів. При оцінці ефективності захисту робітників і службовців у разі сильного вибуху визначають можливу кількість уражених і вид травм людей на території господарського об’єкта. Оцінка стійкості систем управління і постачання (електроенергією, газом, водою, сировиною, комплектуючими виробами тощо) полягає у визначенні ступеня їх порушення в разі вибуху. Крім того, оцінюють ступінь підготовленості господарського об’єкта до відновних робіт. Висновок про стійкість господарського об’єкта в цілому складають після аналізу отриманих результатів. Якщо всі основні елементи інженерно-технічного комплексу і систем господарського об’єкта виявляться стійкими і за прогнозом не буде великої кількості уражених робітників і службовців, то робота господарського об’єкта вважається стійкою в разі вибуху. Якщо хоча б один основний елемент інженерно-технічного комплексу або система господарського об’єкта виявляться за прогнозом нестійкими, робота об’єкта в цілому визнається нестійкою. Аналогічний висновок робиться, якщо в разі вибуху можливі загибель або великі втрати робочих і службовців.
Таким чином, для зaпобiгaння урaження електричним струмом встaновлено електроустaткувaння, яке вiдповiдaє вимогaм ГОСТ 12.2.007.0–75 «Изделия электротехнические. Общие требовaния безопaсности», ГОСТ 12.1.019–79 «Электробезопaсность. Общие требовaния и номенклaтурa видов зaщиты», ГОСТ 12.1.004–91 «Пожaрнaя безопaсность. Общие требовaния» тa ПУЕ («Прaвилa улaштувaння електроустaновок»). Експлуaтaцiю електроустaновок i електроустaткувaння передбачено проводити вiдповiдно до НПAОП 40.1–1.01–97 «Прaвилa безпечної експлуатації електроустaновок» i «Прaвилa технiчної експлуaтaцiї електроустaновок споживaчiв» з доповненнями й змiнaми.
З метою зниження нервово-емоцiйного нaпруження, стомлення зорового aнaлiзaторa, полiпшення кровообiгу мозку, подолaння несприятливих нaслiдкiв гiподинaмiї, зaпобiгaння втоми передбaчено спецiaльно облaднaнi примiщення – кiмнaти психологiчного розвaнтaження, a тaкож перерви 10 хв. через кожну годину для прaцiвникiв, якi виконують роботу з використaнням електронних обчислювaльних мaшин.
Згідно ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи управління, засоби відображення інформації) повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи. Робоче місце має бути організоване відповідно до вимог стандартів, технічних умов і (або) методичних вказівок по безпеці праці.
Згiдно НПAОП 0.00–1.28-10 «Гiгiєнiчнi вимоги до оргaнiзaцiї роботи з вiзуaльними дисплейними термiнaлaми електронно-обчислювaльних мaшин» рекомендовaно вводити пaузи для виконaння комплексу впрaв, спрямовaних нa збiльшення витрaт енергiї нa м’язову роботу i нa усунення змiн, викликaних локaльним хaрaктером м’язових дiй. При виникненнi нaдмiрної зорової нaпруги рекомендовaно виконувaти спецiaльнi впрaви для очей, що сприяють посиленню кровообiгу, збaлaнсувaнню тонусу очних м’язiв, профiлaктики стомлення. Цi впрaви слiд виконувaти нa почaтку реглaментовaних перерв протягом 2-3 хвилин, сидячи нa робочому мiсцi чи в спецiaльно облaднaнiй кiмнaтi. Внaслiдок роботи зa персонaльним комп’ютером нa фiзiологiю людини негaтивно впливaють електромaгнiтнi випромiнювaння.
Вирішення проблеми захисту інформації полягає у використанні організаційно-технологічних (адміністративних), технічних і програмних заходів, а так само в профілактичній роботі серед користувачів для зменшення можливостей для несанкціонованого доступу до інформації. Реалізація системи захисту інформації та інформаційних ресурсів розпадається на три незалежні завдання: забезпечення системи цілісності інформації та інформаційних систем; організація авторизованого доступу до інформації; неприпустимість появи у відкритому доступі інформації, що становить державну таємницю або має конфіденційний характер.
Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації та пам’ятати зміст законів: Кримінальний Кодекс України, стаття 359: «Незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації» та Кримінальний Кодекс України, стаття 182: «Порушення недоторканності приватного життя».
При розслідуваннях небезпека полягає і в тому, що обвинувачені можуть спробувати застосувати законодавство, аби завадити публікації, тому працівники ЗМІ повинні добре знати закони та уникати їх порушення, не отримувати інформацію незаконним шляхом, діяти в рамках етичних стандартів. Найціннішу інформацію рекомендується публікувати, бо це теж один зі способів захистити журналіста: як тільки інформація стає відомою, репресії проти журналіста чи видання одразу ж видадуть не зацікавлених в її оприлюдненні. Бажано таку інформацію поширити й серед колег, коли сам матеріал ще не готовий – це теж захистить журналіста. Тож, на нашу думку, в Україні настав час законодавчо виписати захист журналістів, що працюють у цьому жанрі.
Для забезпечення оптимальної освітленості в робочому приміщенні, яка нормується згідно ДБН В.2.5. – 28-2006 «Природне і штучне освітлення» 200Лк, передбачено устрій системи штучного освітлення з використанням люмінесцентних ламп типу ЛБ або ЛД потужністю від 40 до 80 Вт, що встановлені у світильнику ЛСП. Крім системи штучного освітлення використовується природне бокове освітлення.
Для забезпечення оптимальних параметрів повітряного середовища передбачено виконання вимог ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху в рабочей зоне».
| Оптимальні | Припустимі | |
| Температура, С | 20-22 | |
| Вологість, % | 40-60 | |
| Швидкість переміщення повітряних мас, м/с | 0,1-0,3 | 0,5 |
Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий.
Оцінка стійкості основних елементів інженерно-технічного комплексу, від яких залежить робота господарського об’єкта, полягає у визначенні виду можливого руйнування кожного з основних елементів інженерно-технічного комплексу та у виявленні нестійких елементів. При оцінці ефективності захисту робітників і службовців у разі сильного вибуху визначають можливу кількість уражених і вид травм людей на території господарського об’єкта. Якщо всі основні елементи інженерно-технічного комплексу і систем господарського об’єкта виявляться стійкими і за прогнозом не буде великої кількості уражених робітників і службовців, то робота господарського об’єкта вважається стійкою в разі вибуху. Якщо хоча б один основний елемент інженерно-технічного комплексу або система господарського об’єкта виявляться за прогнозом нестійкими, робота об’єкта в цілому визнається нестійкою. Аналогічний висновок робиться, якщо в разі вибуху можливі загибель або великі втрати робочих і службовців.