Види стратегії диверсифікованого росту компанії

Стратегія диверсифікованого росту. Ця стратегія реалізується в тому випадку, якщо фірма не може далі розвиватися на даному ринку з даним продуктом в рамках даної галузі.Виділяють такі типи стратегій диверсифікованого росту:стратегія централізованої деверсифікації базується на пошуці та використанні додаткових можливостей виробництва нових продуктів, які укладені в істотному бізнесі• стратегія горизонтальної диверсифікації припускає пошук можливостей росту на існуючому ринкі за рахунок нової продукції, необхідної нової технології• стратегія конгломеративної диверсифікації складається з того, що фірма розширяється за рахунок виробництва технологічно не зв”язаних з вже виготовлених нових продуктів, які реалізуються на нових ринках.

стратегії диверсифікованого росту реалізуються в тому випадку, якщо організація не може далі розвиватися на даному ринку з наявним продуктом в рамках певній галузі. Стратегіями даного типу є: стратегія центрованої диверсифікації,що базується на пошуку і використанні ув'язнених в наявному бізнесі додаткових можливостей для виробництва нових продуктів. При цьому існуючі виробництва залишаються в центрі бізнесу.А нове виникає виходячи з тих можливостей, які укладені в освоєному ринку, технології, що використовується або інших сильних сторонах функціонування фірми, стратегія горизонтальної диверсифікації припускає пошук можливостей росту наіснуючому ринку за рахунок нової продукції, яка потребує нової технології, відмінної від використовуваної. При даній стратегії організація повиннаорієнтуватися на виробництва таких технологічно не зв'язаних продуктів, які використовували наявні її можливості, наприклад в області постачань. Такяк новий продукт повинен бути орієнтований на споживачів з продуктом, то за своїми якостями він повинен відповідати вже виробленого продукту.Важливою умовою реалізації даної стратегії є попередня оцінкаорганізацією власної компетентності у виробництві нового продукту, стратегія конгломератна диверсифікації полягає в тому, що підприємство розширюється зарахунок виробництва нових продуктів, технологічно не пов'язаних з ужещо виробляються і реалізуються на нових ринках. Це одна із самих складних дляреалізації стратегій розвитку. Її успішне здійснення залежить від багатьохфакторів

8. Бар’єри стратегічного планування.

існують деякі інші негативні фактори, які визначають-ся як «бар’єри» стратегічного планування, що не дають змоги засто-совувати систему стратегічного планування у повному обсязі без за-провадження необхідних заходів. Барєри : Негативний досвід, Нерозвиненість теорії та методів планування, Складність, невизначеність середовища, Небажання встановлювати, цілі та оприлюднювати стратегії, Опір змінам,Обмеження (матеріальні, час і гроші).