Перелік зауважень нормоконтролера за курсовим проектом

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З «Електропостачання підприємств і цивільних споруд»

( назва дисципліни)

на тему: «Проект електропостачання механічної ділянки в умовах ККЦ»

Студента 3 курсу групи ____МЕЕ-10 _______

Напрям підготовки 6.050701 Електротехніка та електротехнології» ________________________

Спеціальності 5.05070104 “Монтаж і ксплуатація електроустаткування підприємств та цивільних споруд” ______________ ___________________ Фомін С.О. ___________________________

Керівник - викладач спеціаліст Проскуріна А.Г

Національна шкала ________________________

Кількість балів: ______ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії_______________ Проскуріна А.Г.

(підпис) (прізвище та ініціали)

________Уманська Л.І.

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Алчевськ - 2013 рік

Форма № H-6.01.01.

(шифр і назва)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри,

Голова циклової комісії

_______________________

“____” _________20___року

З А В Д А Н Н Я

НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ СТУДЕНТУ

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити

Вступ

I.Загальна частина

1. Вихідні дані для розрахунку 1

II.Розрахункова частина проекту

2. Розрахунок силової мережі 1

2.1 Аналіз та розрахунок електричних навантажень 1

2.2 Розрахунок електричних навантажень електроприймачів зі змінним режимом роботи 1

2.3 Розрахунок електричних навантажень електроприймачів зі змінним режимом роботи 1

2.4 Розрахунок сумарних потужностей груп споживачів до 1000В 1

2.5 Компенсація реактивної потужності 1

2.6 Розрахунок та вибір магістральних та розподільних мереж напругою до 1000В 1

2.7 Розрахунок та вибір апаратів захисту до 1000В 1

2.8 Вибір кількості та потужності силових трансформаторів 1

3. Розрахунок та вибір високовольтного обладнання 1

3.1 Розрахунок та вибір магістральних мереж напругою вище 1000В 1

3.2 Вибір високовольтного обладнання 1

3.3 Розрахунок струмів короткого замикання 1

3.4 Перевірка високовольтного обладнання на дію струмів короткого замикання 1

4. Розрахунок захисного заземлення 1

5. Розрахунок та вибір релейного захисту

6. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

7.Дата видачі завдання_______________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент _____________ ______________________

^{( підпис ) (прізвище та ініціали)}

Керівник проекту _____________ ______________________

^{( підпис ) (прізвище та ініціали)}

Перелік зауважень нормоконтролера за курсовим проектом

Тема проекту__________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________

Позначення проекту____________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________

(Прізвище, ім`я студента)

Підпис нормоконтролера ___________________________________

Дата перевірки «_____»____________________________2013р.

4 Список літературних джерел

є обов’язковим елементом курсової ,дипломної роботи (проекту). Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми, наскільки глибоко він володіє предметом дослідження. За рахунок включеного у роботу списку літератури стає можливим скоротити деякі цитовані матеріали та виклад окремих положень у тексті.
До списку літератури, вміщеного у курсову, дипломну роботу( проект), включають використані та цитовані літературні джерела. Розміщують списки літератури у кінці тексту роботи. Побудова списку літератури може бути різною. Найбільш поширеними є такі варіанти: алфавітний, алфавітно-хронологічний, у послідовності першого згадування робіт.

Складають бібліографічний опис безпосередньо за тим виданням, що описують. Це забезпечує правильність і вірогідність включених до опису відомостей. Джерелом відомостей для бібліографічного опису може бути титульна сторінка, випускні дані (найчастіше вміщені на звороті титульної сторінки), вступ, сам текст та інше конкретної друкованої праці.
Елементи бібліографічного опису відокремлюють умовними розділовими знаками: крапкою (.), двома крапками (:), комою (,), крапкою і комою (;), крапкою і тире (. -), похилою лінією (/), двома похилими лініями (//) тощо.
У бібліографічних описах застосовують деякі чітко визначені скорочення. Застосовувати довільні скорочення слів не допускається.
Узагальнено бібліографічний опис книги включає відомості про автора (чи авторів), назву видання, його характер і призначення, відомості про авторство, відомості про повторність видання, місце видання (місто, видавництво або установа, що здійснили видання), рік видання, кількість сторінок . Відомості про автора (чи авторів) включають його прізвище (у називному відмінку) та ініціали: Савченко В.П. Назву видання вказують у такому вигляді й послідовності, як і на його титульній сторінці. Скорочувати слова у назві не дозволяється. У додаткових елементах бібліографічного опису застосовують уніфіковані скорочення (їх буде наведено у конкретних прикладах бібліографічних описів далі).
При потребі назву видання доповнюють деякими додатковими відомостями про нього, які характеризують його тип (монографія, довідник, навчальний чи методичний посібник тощо), призначення (для якої категорії читачів призначене - школярі, студенти, викладачі та ін.), відомості про офіційний характер видання, про те, що його перекладено з іншої мови тощо. Перед першими відомостями цієї групи ставлять дві крапки ((:). У разі потреби навести декілька із вказаних відомостей, їх відокремлюють крапкою.
Відомості про авторство наводять у тому разі, коли книгу написано колективом із трьох і більше авторів. До них відносять також відомості про тих осіб, що брали участь у створенні книги (це може бути відповідальний редактор, перекладач тощо). Перед відомостями про авторство ставлять умовний розділовий знак у вигляді похилої лінії (/).
Відомості про повторність видання наводять в уніфікованій формі незалежно від того, як вказано у самому виданні. Спочатку арабськими цифрами вказують порядковий номер видання, до якого через дефіс додається відмінкове закінчення, наприклад: 3-є випр. і доп. вид.
Місце видання, тобто місто, у якому знаходиться видавництво або установа, що здійснила видання, вказують повністю у називному відмінку. Як вийняток, скорочують назву Києва - К., і для літератури, виданої російською мовою, назву Москви - М., а в літературі минулих років Ленінграда - Л. Відокремлюють позначення місця видання від попередніх відомостей знаком тире (-).
Назву видавництва або установи, що здійснила видання наводять у називному відмінку, стисло, так, як це зроблено у самому виданні. Між попереднім елементом опису і назвою видавництва ставлять дві крапки. Назву видавництва у лапки не беруть, наприклад: К.: Генеза.
Рік видання завжди вказують арабськими цифрами (без буквених позначень) і відокремлюють від попереднього елемента комою.
Кількість сторінок дає уявлення про обсяг друкованої праці. Вказують кількість сторінок арабськими цифрами з додаванням позначення одиниці підрахунку: «с» (сторінки).
У кожному конкретному виданні елементи бібліографічного опису конкретизуються і мають деякі специфічні особливості.

У новому стандарті ДСТУ ГОСТ 7.1 : 2006 змінено правила вживання великої та малої літер. Їхнє вживання визначається не лише граматичними нормами, а й розділенням зон бібліографічного опису. Перші слова відомостей, що відносяться до зони назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами.Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у всіх зонах опису, напр.:

Українські Січові Стрільці [Текст] / [Наук. т-во ім. Шевченка у Львові]. – [Репр. вид. за оригіналом ювіл. вид. 1935 р. / ред. нового вид. Олег Романів]. – Львів : НТШ, 2005. – 160 с. : фотогр. – ISBN 906-7155-95-4.

З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире. Перед елементами всередині зони зазначається відповідний їм приписаний знак. У разі повторення окремих елементів він також повторюється, за винятком знака “навскісна лінія”, який застосовується в аналітичному описі. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка.У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширився набір обов’язкових елементів бібліографічного опису. Статусу обов’язкових набули:

– перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та відомостей про відповідальність, зоні видання, серії);

– додаткові відомості про видання;

– ім’я видавця, розповсюджувача тощо;

– основна назва серії та підсерії;

– міжнародний стандартний номер серійного видання, що був наданий серії чи підсерії (ISSN);

– номер випуску серії чи підсерії;

– окремі примітки в описі певних видів документів

(в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви).

У новому стандарті, за міжнародною практикою бібліографічних записів, у заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів “та ін.” Причому, воно обов’язково повторюється у зоні відповідальності за видання у точності до форми запису на титульному аркуші.

Відомості, не зазначені на титулі, наводяться у квадратних дужках(крім зони ISBN), напр.: / [голов. ред. В. Пилипенко] [б. м.] (без місця)