Обґрунтування доходу орендного підрозділу підприємства

Важливою формою господарювання і роздержавлення майна є оренда. Відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств і організацій, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо використання цього майна регулює Закон «Про оренду державного майна» від 10 квітня 1992 року № 2270-XII (зі змінами і доповненнями). Згідно зі ст. 2 цього Закону орендою є засноване на договорі строкове платне володіння і користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Об’єктами оренди за цим Законом є:

- цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об’єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс (абзац другий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.12.97 р. № 768/97-ВР)

Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї ст.4, визначаються Кабінетом Міністрів України;

- об’єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 29 червня 2004 року (частину другу статті 4 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом України від 29.06.2004 р. № 1905-IV, абзац п’ятий частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 29.11.2005 р. № 3126-IV, від 23.09.2008 р. № 574-VI, від 09.09.2010 р. № 2518-VI)

Дія Закону поширюється й на державні сільськогосподарські підприємства. Оренда майна інших форм власності регулюється положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством України та договором оренди (ст. 1 Закону). Орендувати майно сільськогосподарських підприємств можуть організації орендарів, створені членами трудового колективу підприємства, його структурних підрозділів, громадяни та юридичні особи України.

Рішення трудового колективу про оренду майна вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини його членів. При цьому особи, котрі бажають стати орендарями, створюють організацію орендарів, загальні збори (збори уповноважених) які обирають її керівні органи, затверджують положення про організацію орендарів, яке підлягає державній реєстрації у виконавчому комітеті ради народних депутатів за місцем знаходження об'єкта оренди. Одночасно в зазначених органах проводиться державна реєстрація організації орендарів, яка з цього моменту набуває прав юридичної особи (пункти 4, 5 ст. 9 Закону).

Перехід до орендних відносин в агропромисловому комплексі означає повну самостійність орендарів у здійсненні виробничої діяльності (у плануванні, управлінні, організації виробничих процесів, реалізації продукції, використанні доходу).

Згідно ст. 115 Господарського кодексу України:

1. Орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.

2. Орендарем є юридична особа, утворена членами трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є об'єктом оренди.

3. Організація членів трудового колективу, зареєстрована як юридична особа, має переважне право на укладення договору оренди майна того підприємства (структурного підрозділу), де створено цю організацію.

4. Орендодавцями щодо майнових комплексів, які належать до державної або комунальної власності, є Фонд державного майна України і його регіональні відділення, а також органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами управляти майном, що належить відповідно Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

5. Законом визначаються об’єкти державної та комунальної власності, на основі яких не можуть створюватися орендні підприємства.

6. Передача в оренду майнових комплексів не припиняє права власності на це майно. Передавати цілісні майнові комплекси у суборенду забороняється.

7. Орендар несе відповідальність за забезпечення цілісності і збереження майна, отриманого в оренду, і на вимогу орендодавця повинен відшкодувати завдані йому збитки.

8. Орендоване підприємство може бути визнано банкрутом в порядку, встановленому законом.

9. Порядок укладення договору оренди майнового комплексу та інші питання створення і діяльності орендного підприємства регулюються цим Кодексом, іншими законами.

Основним правовим документом, який регулює відповідні взаємовідносини сторін, є договір оренди. Перелік істотних умов договору оренди міститься у ст. 10 Закону «Про оренду державного майна». У ньому передбачаються: строки оренди; склад і вартість майна, що передається в оренду; розмір орендної плати; розподіл обов'язків сторін щодо повного відновлення і ремонту майна; обов'язки орендодавця виділити орендареві майно у стані, що відповідає умовам договору; обов'язки орендаря вносити орендну плату і повернути майно орендодавцеві після закінчення строку оренди в обумовленому договором стані. До договору оренди можна включати обов'язки орендодавця з матеріально-технічного забезпечення, сприяння розвиткові виробництва, впровадження науково-технічних досягнень і передових технологій, технічного переозброєння виробництва, соціального розвитку, підготовки кадрів тощо.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Таким чином, особливість правового становища підрядно-орендних колективів у сільському господарстві полягає в тому, що вони формуються на основі договірних відносин із сільськогосподарськими підприємствами і здійснюють свою практичну діяльність як структурні підрозділи останніх із певною господарською самостійністю.

Підрядно-орендні колективи самостійно вирішують усі питання організації та режиму праці, а також відпочинку. При цьому їх трудова діяльність повинна бути планомірною й узгодженою за виробничою технологією, розпорядком робочого дня з роботою всього колективу сільськогосподарського підприємства. Організація праці починається з формування підрядних колективів на суто добровільній основі. Цим вони відрізняються від інших виробничих підрозділів (відділень, бригад, цехів, ланок, ферм), котрі, як правило, утворюються за рішенням правління колективного сільськогосподарського підприємства та адміністрації державного сільськогосподарського підприємства.

Вступаючи до підрядно-орендного колективу, його працівники мають право на переважне виконання обраної ними постійної роботи (відповідно до їх професії, роду занять). Рівночасно, працюючи спільно на кінцевий результат, вони добровільно, в договірному порядку беруть на себе обов’язок виконувати також іншу роботу за тимчасово відсутнього працівника, якщо цього вимагають інтереси підрядного колективу.

В підрядно-орендних колективах розрізняють постійних і тимчасових працівників (останні можуть запрошуватися в періоди напружених польових робіт з інших структурних підрозділів і господарств).

Умови праці в сільському господарстві, як відомо, мають певну специфіку, обумовлену сезонністю виробництва, залежністю його від клімату, погодних умов. Ця специфіка вимагає застосування гнучкого режиму робочого часу, при якому затрати праці повинні здійснюватись у строки, що їх диктують погода, земля, агрономія, досвід і практика рільника. Тому графік роботи і режим робочого часу стосовно до конкретних умов виробництва та переробки сільськогосподарської продукції можуть розробляти й успішно застосовувати лише самі підрядно-орендні колективи.

Формування і розподіл валового і госпрозрахункового доходу орендного підрозділу розглянемо на рис. 3.1.

На вартість вкладу працівникам нараховуються відсотки. Відповідно до статуту орендного підприємства на вартість вкладу члена орендного колективу в майно підприємства можуть видаватися цінні папери. На вказані цінні папери (акції) виплачуються дивіденди в розмірах, що визначаються орендним колективом виходячи з кінцевих результатів виробництва і завдань розвитку підприємства.

 

 
 

 

 


Рисунок 3.1. Формування і розподіл валового і госпрозрахункового

доходу орендного підрозділу

На вартість вкладу працівникам нараховуються відсотки. Відповідно до статуту орендного підприємства на вартість вкладу члена орендного колективу в майно підприємства можуть видаватися цінні папери. На вказані цінні папери (акції) виплачуються дивіденди в розмірах, що визначаються орендним колективом виходячи з кінцевих результатів виробництва і завдань розвитку підприємства.

Індивідуальний виробничий дохід кожного працівника в умовах оренди може складатися з наступних елементів:

1) Оплати праці за виконання роботи (послуги) відповідно до кількості і якості витраченої праці. Це те, що називають заробітною платою. Орендар (член орендного колективу) як хоча тимчасовий, але власник, заробітну плату фактично не отримує, він отримує частину доходу.

2) дивіденди (відсотки) за особистими рахунками приросту основних фондів (часткової фонд).

3) дивіденди (відсотки) за вкладами працівників особистих заощаджень і заробітної плати на розрахунковий рахунок підприємства (пайовий фонд).

4) Дивідендів за придбаними працівникам акцій трудового колективу (акціонерний фонд).

З метою поглиблення госпрозрахункових відносин на підприємстві, підвищення ефективності внутрішньовиробничого госпрозрахунку застосовується оренда на рівні структурних підрозділів (окремих виробництв, цехів, учасників, бригад). Оренда для окремих структурних підрозділів може вводитися як на орендних підприємствах, так і на підприємствах, що не перейшли на оренду. Впровадження внутрішньовиробничої оренди доцільно там, де є певна відособленість основних виробничих фондів, технологічного процесу і, найголовніше, де можна обчислити кінцевий виробничий результат.

Найбільш ефективна внутрішньовиробнича оренда коли всі структурні підрозділи орендного підприємства переведені на орендні відносини. Тоді кожне орендне підрозділ формує свій валовий дохід, а загальний дохід підприємства представляє собою суму доходів підрозділів.

Загалом же планування та облік виробничої діяльності орендних підрозділів ведеться в особових рахунках витрат і доходів підрозділів. Особові рахунки ведуться на підставі даних оперативного та бухгалтерського обліку. Витрати та доходи орендних колективів враховуються за місяць і наростаючим підсумком з початку року. Орендний цех самостійно веде книгу обліку доходів і витрат. Записи в книзі обліку доходів в особовому рахунку орендного підрозділу і підприємства повиннібути ідентичними.

Планування і контроль доходу орендного підрозділу підприємства

Будь-яка діяльність, у тому числі й виробнича, потребує затрат ресурсів. Затрати ресурсів підприємства у грошовому виразі для досягнення певної мети - це його витрати. Як відомо, витрати бувають інвестиційні (разові) і поточні. Інвестиційні витрати, чи просто інвестиції, спрямовуються на створення чи купівлю дохідних активів або соціальних благ. Ці особливі витрати роз­глядаються окремо.

Поточні виробничі та пов'язані з виробництвом витрати є циклічними або безперервними. Вони повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (основні матеріали, технологічна енергія, зарплата виробничих робітників і тощо) або потрібні постійно для управління і підтримання виробничої системи в стані готовності (зарплата управлінського персоналу, орендна плата, амортизація основних засобів та ін.). Поточні витрати (далі — витрати) формують собівартість продукції і таким чином безпосередньо впливають на величину прибутку — головний показник діяльності підприємства. На рівні підрозділів внутрішньої кооперації, що є центрами витрат і не формують власного прибутку, витрати є основним показником ефективності їх діяльності (у зіставленні з обсягом виготовленої продукції чи виконаної роботи).

Ураховуючи важливість рівня витрат для виробничої та іншої діяльності, їх формуванням слід управляти, у тому числі планувати за місцями, видами і носіями.

Планування витрат за місцями здійснюється для контролю за їх формуванням та для організації відповідальності за досягнутий рівень витрачання через порівняння фактичної і планової величин. Цей аспект планування витрат стосується безпосередньо підрозділів підприємства, які з точки зору центрального апарату управління підприємством є концентрованими місцями витрат і Центрами відповідальності за їх рівень.

Планування витрат за їх видами, тобто однорідними економічними елементами, показує ресурсний аспект витрат, що має важливе значення для аналізу собівартості продукції і виявлення резервів її зниження. До однорідних видів витрат (економічних елементів) належать матеріальні витрати, заробітна плата, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування на відшкодування зносу основних засобів, амортизаційні відрахування на відшкодування зносу нематеріальних активів, інші витрати. Це загальна номенклатура елементів витрат, властива всім рівням управління на підприємстві. В окремих підрозділах у їх складі є певна специфіка. Так, у більшості підрозділів відсутній такий елемент, як амортизація нематеріальних активів, до складу витрат внутрішньокоопераційних виробничих підрозділів вводиться додатковий елемент - послуги власних підрозділів (ремонтного, інструментального, транспортного цехів тощо).

Планування витрат за носіями дає змогу визначити собівартість окремих видів продукції підрозділів, що є необхідною умовою організації внутрішньоекономічних відносин між ними, визначення рентабельності виробів підприємства й обґрунтування його цінової політики.

При плануванні витрат підрозділів важливе значення має їх розподіл на прямі й непрямі, змінні та постійні. Такий поділ здійснюється стосовно виготовлюваної продукції. Прямі витрати безпосередньо обчислюються на одиницю продукції (калькуляційну одиницю), тобто об'єкт їх формування — певний вид продукції. Непрямі витрати не мають безпосереднього зв'язку з конкретним виробом або такий зв'язок установити досить важко (наприклад, витрати на виробничу електроенергію, амортизаційні відрахування на устаткування та ін.). Їх об'єктом формування є місце витрат або, точніше, певний підрозділ як центр відповідальності.

3.4. Оцінка ефективності планування доходу орендного підрозділу підприємства

Для сталої і добре організованої роботи орендного підрозділу підприємства необхідно скласти техніко-економічне обґрунтування його діяльності. В ході складання такого обґрунтування встановлюються основні показники економічної діяльності, розробляються плани виробництва продукції та матеріально-технічного забезпечення, план по праці і кадрах, план по собівартості та інше. Цівихідні дані є основою і відправною точкою для успішної роботи підрозділу підприємства в році, що планується.

Розрахунок основних показників

План виробництва та матеріально-технічного забезпечення

Кількість робочих днів поквартально: І - 64; II- 63; III- 69, IV- 68.

Загальна кількість робочих днів - 264.

Річник випуск товарів поквартально:

 

Ювелірні вироби І квартал І квартал І квартал І квартал
Кольє 286,0606 281,5909 308,4091 303,9394
Браслет 327,2727 322,1591 352,8409 347,7273
Кулон 329,697 324,5455 355,4545 350,303

 

Основні матеріали за виключенням відходів по виробах

   
Кольє 195,839
Браслет 175,161
Кулон 193,228

 

Видаток рушійної електроенергії визначається за формулою, а потім множиться на ціну:

С р. с. = 1,3 х Фефх Му

де Феф - ефективний фонд часу роботи устаткування, який становить 4000 годин на рік,

Му - загальна встановлена потужність електричних двигунів, кВт.

1.3 - коефіцієнт, що враховує витрати електроенергії з технічних причин.

С р. с. = 1.3 х 4000 х 143,1 = 744120 кВт-год.

Видаток освітлювальної електроенергії - 1,5 % від видатку рушійної електроенергії (в кВт-год):

Со = 744120 х 0.015 = 11161,8 кВт-год.

Ціна рушійної електроенергії – 12,1 коп., освітлювальної – 13,0 коп. за кВт-год.: Ц р.е. = 744,120 х 0,121 = 90,039 тис, грн.

Цо = 11161,8 х 0,13 = 1.451 тис. грн.

План виробництва продукції

Найменування виробу Виробнича програма, шт. Гуртова ціна грн./шт. Обсяг товарної продукції, тис.гри.
Кольє 1114,9862 1315,6837
Браслет 583,7313 788,0373
Кулон 553,412 752,6403
Разом     2856,3613

 

Найменування виробу Обсяг товарної продукції з розбивкою по кварталах
І ІІ ІІІ ІV
к-ть сума к-ть сума к-ть сума к-ть сума
Кольє 286,1 319,0 281,6 314,0 308,4 343,9 303,9 338,8
Браслет 227,3 191,1 382,2 188,1 352,8 205,9 347,7 202,9
Кулон 329,7 182,5 324,5 179,6 355,5 196,7 350,3 193,9
Разом   692,6   681,7   746,5   735,6

Розрахунок витрат основних матеріалів на випуск продукції

Найменування Найменування матеріалу Норма видатку. 1 г. шт. Виробнича програма, шт. Витрати, кг.
Кольє Нержавіючий метал 191,16
  Срібло   159,3
  Мельхіор   238,36
Браслет Срібло 445,5
  Мельхіор   105,3
Кулон Нержавіючий метал 37,8
  Срібло   220,32
  Мельхіор   106,08
  Бронзове лиття   70,72

Розрахунок вартості основних матеріалів на випуск продукції

Найменування матеріалу Витрати, т. Вартість відходів Вартість матеріалів за виключенням відходів, тис. грн.
Ціна. грн./к. Вартість, тис. гри. % Сума, тис. грн.
Нержавіючий метал 856,98 342,792 6,856 335,936
Срібло 370,68 176,073 2,5 4,402 171,671
Мельхіор 276,16 99,418 4,0 3,977 95,441
Бронзове лиття 70,72 141,440 14,144 127,296
Всього основні матеріали     759,723   29,373 730,344
Сума 759,723   37,986      

 

Праця і заробітна плата

Чисельність основних робочих:

Т

Час. =-------------,

Фд х Кв.н.

де Т - трудомісткість виробничої програми, нормо-год.;

Фд - дійсний фонд часу одного робітника, год.;

Кв.н. - плановий коефіцієнт виконання норм, н-год./чол.

В нашому випадку Т = 163006 нормо-год. (форма 2.1.)

Фд= 1850 год.

Кв.н. = (105 х 19 + 107 х 11 - 110 х 12 - 102 х 17) /

(19 + 11 + 12 + 17)= 1,055.

Тоді Ч ос = 163006 / 1850 х 1,055 = 93 чол.

Чисельність допоміжних робітників - 30 % від чисельності основних:

Ч доп. = 93 х 0,3 = 28чол.

В т. ч. зайнятих утриманням, експлуатацією та поточним ремонтом устаткування -55 % від загальної чисельності допоміжних робітників:

Чп.р. = 28 х 0,55 = 15 чол.

Чисельність керівного персоналу - 10 % від чисельності робітників:

Чк.п. = (93 + 28) х 0.1 = 12 чол.

Чисельність виробничого персоналу:

Чв.п. = 93 + 28 + 12 = 133 чол.

Визначаємо заробітку плату виробничого персоналу по категоріях:

- зарплата основних робітників – 151,693 тис. грн. Середня годинка тарифна ставка допоміжних робітників, зайнятих утриманням, експлуатацією та поточним ремонтом устаткування -0.8грн., а інших - 0,7 грн.

- зарплата допоміжних робітників, зайнятих утриманням, експлуатацією та поточним ремонтом устаткування:

15 х1850 х 0,8 = 22,2 тис. грн.

- зарплата інших робітників: (28 – 15) х 1850 х 0, 7 = 16,835 тис грн.

- всього зарплата допоміжних робітників: 22,2 + 16,835 = 39,035 тис. грн.

- зарплата керівництва: 12х 200 х 12 = 28,8 тис. грн.

Доплати й додаткова заробітна плата - 13 % від заробітної плати за тарифом:

- основні працівники: 151,693 х 0,13 = 19,72 тис грн.

- допоміжні: 39,035 х 0,13 = 5,075 тис. грн.

- керівництво: 28,8 х 0,13 = 3,744 тис. грн.

Винагороди за підсумками роботи за рік - 2 місячних оклади (тарифна ставка):

- основні працівники: 151,693 /12 х 2 = 25,282 тис. грн.

- допоміжні: 29,035/ 12 х 2 = 6,506 тис грн.

- керівництво: 28,8 / 12 х 2 = 4,8 тис грн.

 

Трудомісткість виробничої програми

Найменування виробу Виробнича програма, шт. Норма трудомісткості, нормо-год./шт. Середня годинна ставка. грн./год. Трудомісткість виробничої Програми, нормо-год. Нормована зарплата на програму, грн. Нормована зарплата на виріб, грн./шт.
Кольє 79,6 0,909 85380,55 72,3564
Браслет 28,2 0,964 36699,48 27,1848
Кулон 22,8 0,955 29612,64 21,774
Разом       151692,67 121,3152

 

Зведений розрахунок витрат на виробництво продукції, тис. гри.

Елементи фонду оплати праці Основні робітники Допоміжні робітники Керівники і спеціалісти Разом
1. Нормовано заробітна плата (по тарифу). 151,693 39,035 28,8 219,528
2. Доплати і надбавки до нормованої заробітної плат. 19,72 5,075 3,744 28,539
3. Всього основна заробітна плата. 171,413 44,11 32,544 248,067
4. Премії за положеннями; 20% 10% 30%  
сума 34,283 4,411 9,763 48,457
5. Одноразові заохочення та винагороди 1% 1,714 0,441 0,325 2,48
6. Винагороди по підсумках роботи за рік. 25,282 6,506 4,8 36,588
7. Грошові виплати та заохочення.        
8. Всього фонд додаткової оплат праці. 61,279 11,358 14,888 87,525
9. Всього фонд оплати праці. 232,692 55,468 47,432 335,592
10. Доходи по акціях.        
11, Чисельність персоналу, мол
12. Середня заробітна плата, грн. 104,25 165,08 329,39 210,27

Норма амортизаційних відрахувань - 15 % від вартості устаткування та 5 % від вартості будівель. Вартість 1 куб. м. будівлі 750 грн.

А = 392,24 х 0,15 = 58,836 тис. грн.

Вартість будівель: 10200 х 750 = 7,650 тис. грн.

Амортизація: 7,650 х 0.05 = 382,50 тис. грн.

Отже, норма амортизаційних відрахувань:

На = 58,836 + 382,50 = 441,336 тис. грн.

Калькуляційний процент комплексних витрат:

К = Витрати на обслуговування /Нормована зарплата основних робочих= (710,409 / 151,695 х 100 = 468,320 %.

К упр. = Витрати на управління/ Нормована зарплата основних робочих = (84,122 / 151,693) х 100 = 55,455%.

Потужність електродвигунів та вартість устаткування

Найменування верстату Кількість верстатів, одиниць Потужність двигуна, кВт Ціна верстату, гри. Сумарна встановлена потужність, кВт. Вартість устаткування, тис. гри.
Токарний 2,7 51,3 106,59
Фрезерувальний 2,5 27,5 106,7
Свердлильний 0,4 4,8 19,32
Шліфувальний 3,5 59,5 159,63
Разом       143,1 392,24

Зведений розрахунок витрат па виробництво продукції, тис. гри.

Найменування елементів витрат Прямі витрати Комплекснівитрати Разом
на обслуговування виробництва на управління виробництвом
Основні матеріали. 759,753     759,753
Допоміжні матеріали.   37,986   37,986
Енергія.   90,039 1,451 91,49
Нормована заробітна плата 151,693 39,035 28,8 219,528
Доплати і надбавки до нормованої заробітної плати 19,72 5,075 3,744 28,533
Відрахування на соціальні заходи 37,5% 64,280 16,541 12,204 93,025
Амортизація основних виробничих фондів.   441,336   441,336
Послуги допоміжних цехів:   50% 25%  
сума   75,846 37,923 113,769
інші витрати. 3%   4,551   4,551
Разом. 995,416 710,409 84,122 1789,947
Калькуляційний процент комплексних витрат   468,320 55,455  

 

Калькуляція собівартості та визначення ціни виробу, грн.

Найменування статей калькуляції Сума по виробах
Кольє Браслет Кулон
Основні матеріали за виключенням відходів 195,839 175,161 193,228
Нормована заробітна плаї а 72,356 27,185 21,774
Доплати і надбавки до нормованої заробітної плати 13% 9,406 3,534 2,831
Відрахування на соціальні заходи 37,5% 30,661 11,527 9,227
Втрати на обслуговування виробництва 468,32% 338,858 127,313 101,972
Втрати на управління виробництвом 55,455% 40,125 15,075 12,075
Всього виробнича собівартість 687,245 359,795 341,107
Розрахункові адміністративні витрати та витрати на збут 4% 27,4898 14,3918 13,6443
Всього розрахункові витрати 714,7348 374,1868 354,7513
Плановий прибуток: % 30% 30% 30%
сума: 214,4204 112,256 106,4254
Податок на додану вартість (ПДВ) 20% 185,831 97,2885 92,2353
Відпускна ціна підприємства 1114,9862 583,7313 553,412

 

 

Розрахунок вартості основних матеріалів на виріб

Найменування виробу Найменування матеріалу Норма Видатку, кг/шт. Ціна, грн./т. Вартість основних матеріалів, грн./шт. Вартість відходів Вартість матеріалів за виключенням відходів.
% Сума
Кольє Нержавіючий метал 64,8 2,0 1,296 63,504
  Срібло 64,125 2,5 1,603 62,522
  Мельхіор 72,72 4,0 2,908 69,812
  Разом           195,838
Браслет Нержавіючий метал 132,0 2,0 2,64 129,36
  Срібло 37,05 2,5 0,926 36,124
  Мельхіор 10,08 4,0 0,403 9,677
  Разом           175,161
Кулон Срібло 64,8 2,0 1,296 63,504
  Мельхіор 37,05 2,5 0,926 36,124
  бронзове лиття 104,0 10,0 10,4 93,6
  Разом           193,228
  Всього     586,625   22,398 564,227

 

Собівартість товарної продукції

( на одиницю в грн., на випуск – в тис. грн.)

Найменування виробу Вироб­нича програ­ма, шт. Основи: матеріали Нормована заробітна плата Додаткова заробітна плата
на од. на випуск на од. на випуск на од. на випуск
Кольє     195,839   231,090   72,356   85,380   9,406   11,099
Браслет     175,161   236,464   27,185   36,670   3,534   4,771
Кулон     193,228   262,790   21,774     2,831   3,850
Всього 730,344 151,693 19,72

 

Собівартість товарної продукції (продовження)

Відрахування на соціальні заходи Видатки на обслуговування Видатки на управління виробництвом Виробнича собівартість
на од. на випуск на од. на випуск на од. на випуск на од. на випуск
30,661 36,18 338,858 339,852 40,125 47,348 687,245 810,949
11,527 15,551 127,313 171,875 15,075 20,352 359,795 485,713
9,227 12,549 101,972 138,682 12,075 16,422 341,107 463,906
  64,280 710,409 84,122 1760,568
  64,280   710,409   84,122   1789,947
              29,379
              1760,568

 

Собівартість та обсяг реалізованої продукції

Найменування показників Найменування виробів Разом
Кольє Браслет Кулон
План постачання продукції, шт.  
ПДВ на виріб, грн. /шт. 185,831 97,2885 92,2353  
Відпускна ціна підприємства, грн./шт. 1114,9862 583,7313 553,412  
Собівартість виробу, грн./шт. 687,245 359,795 341,107  
Обсяг реалізованої продукції, тис. гри. 1170,736 688,803 675,163 2534,702
Собівартість реалізованої продукції, тис. гри. 721,607 424,558 416,151 1562,316
ПДВ, тис, грн. 195,123 114,8 112,527 422,450

 

Розподіл прибутку орендного підрозділу підприємства

Показники Сума, тис. грн.
Обсяг реалізованої продукції 2534,702
ПДВ 422,450
Собівартість реалізованої продукції з врахуванням адміністративних витрат і витрат на збут   1562,316
Орендна плата 41,000
Сума оподаткованого прибутку (госпрозрахункового доходу) 508,936
Податок на прибуток 21,0% 106,877
Чистий прибуток 402,059
Розподіл прибутку:  
- дивіденди 15,268
- поповнення статутного капіталу  
- резервний капітал  
- інше використання: Фонд розвитку виробництва 30% Фонд соціального розвитку 20%   148,100 98,734

 

Отже, отримані результати:

Сума оподаткованого прибутку (госпрозрахункового доходу):

П = 508,936 тис. грн.

Податок на прибуток:

508,936 х 0,21 = 106,877 тис. грн.

Відрахування засновникам орендного підприємства - 3% від суми оподаткованого прибутку:

508,936 х 0,03 = 15,268 тис. грн.

Фонд розвитку виробництва:

Фр.в. = (508,936 – 15,268) х 0,3 = 148,100 тис. грн.

Фонд соціального розвитку:

Фс.р. = (508,936 – 15,268) х 0,2 = 98,734 тис. грн.

Згідно плановим розрахункам, орендний підрозділ підприємства на 41,000 тис. грн. збільшить доходи орендодавця, в нашому розрахунку ДП «Кристал». Отримані чисті доходи орендного підрозділу направлені в фонд розвитку виробництва та фонд соціального розвитку.

Впровадження внутрішньовиробничої оренди доцільно там, де є певна відособленість основних виробничих фондів, технологічного процесу і, найголовніше, де можна обчислити кінцевий виробничий результат.

 

 

3.5.Проблеми та шляхи удосконалення планування і контролю доходу орендного підрозділу підприємства

 

Орендна плата – фіксована величина на певний період, тому, щоб отримати більшай госпрозрахунковий доход, необхідно поліпшувати і розвивати виробництво.

Працюючи за умов оренди, виробничий колектив має більше самостійності порівняно із звичайним державним підприємством, тому збиткові підприємства після переходу на орендний підряд різко поліпшують свої виробничі показники, що позначається на матеріальному добробуті працівників.

Розвиток орендних відносин показав, що ця форма господарювання завдяки тому, що орендні підприємства мають право самостійно розподіляти госпрозрахунковий доход, визначати форми, системи і розміри оплати праці, має певний соціально-економічний ефект: підвищується Продуктивність праці, збільшуються рентабельність виробництва, обсяг продукції, зростає заробітна плата, а чисельність працюючих зменшується.

Орендні відносини реально розширили права трудового колективу у визначенні ролі кожного працівника в отриманні доходу підприємства і в розподілі коштів госпрозрахункового доходу.

Надання самостійності орендному колективу передбачає його повну відповідальність за результати господарської діяльності. Тому кожен колектив сам регулює кількість зайнятих робітників, вирішує, як використати зароблені кошти.

Заробітна плата кожного робітника залежить за умов оренди від кінцевого результату роботи цеху (дільниці). Це сприяє створенню умов для скорочення обсягів незавершеного виробництва. Крім того, госпрозрахункові орендні відносини забезпечують зацікавленість кожного робітника в одержанні підприємством доходу шляхом зниження всіх видів затрат.

Орендні підприємства мають право запроваджувати власну систему оплати праці, при цьому тарифна система застосовується як комплекс науково-методичних рекомендацій для розробки оригінальних систем оплати. Оскільки через тарифну систему реалізуються права працівника, передбачені Кодексом законів про працю, то розроблювані на орендних підприємствах системи оплати повинні також гарантувати працівникові його права. На ряді підприємств промисловості, які перейшли на оренду, значні суми грошей витрачаються на оздоровлення працівників, поліпшення матеріального становища малозабезпечених сімей, а також ветеранів праці, які відпрацювали на виробництві 30 і більше років. На деяких підприємствах, де є виробництва із шкідливими умовами праці, збільшується тривалість відпусток робітникам.

Удосконалення організації стимулювання трудової активності працівників на основі поширення та розвитку колективного й орендного підряду передбачає адекватну перебудову господарського механізму у масштабах всієї економіки України, дальший розвиток внутрівиробничого госпрозрахунку, що дає змогу повніше забезпечити необхідні умови для істотного зростання матеріальної зацікавленості виробничих колективів, реалізувати принципи ефективної організації праці і її оплати, розширити сферу кооперації, яка є кроком до ринкової економіки.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, яке необхідне орендареві для здійснення його підприємницької діяльності.

В міжнародній практиці існує декілька видів оренди:

- довгострокова - терміном від трьох років, яку називають «лізингом».

- середньострокова - від 1 до 3 років, яку називають «хайрингом».

- короткострокова - до 1 року, яку називають «рейтингом».

В практиці зарубіжних країн поняття «лізингу» носить зміст вітчизняного поняття «оренда». Міжнародна фінансова корпорація, що займається розвитком орендних відносин в Україні, часто називає орендні операції України - лізингові. Варто зазначити, що дане переплутування назв фігурує не тільки в народі. Законодавчі акти України також не чітко розмежовують поняття лізингу та оренди, внаслідок чого виникають суперечки, та недостовірні дані.

Аналізуючи стан орендних відносин України варто сказати, що українська економіка має великий потенціал для залучення іноземних коштів, особливо це стосується міжнародних орендних операцій.

Дослідження показують, що із зростанням валового внутрішнього продукту в Україні є нагальна потреба в оновленні та заміні застарілого обладнання. Згідно з офіційними даними близько 50% основних засобів усіх підприємств є застарілими, в той час як рівень морального зносу техніки, транспортних засобів наблизився до 90%.

В даній дипломній роботі розглянуто стан підприємств, що займаються орендними відносинами на прикладі ДП «Кристал», яке, крім основної діяльностіздійснює здачу виробничих приміщень в оренду.

Так основними доходами підприємства є дохід від надання в оренду приміщення цеху, яке знаходяться на балансі даного підприємства.

Варто зазначити що доходи від оренди складають значну частину валових доходів підприємства. Основними витратами є витрати на орендні операції, заробітна плата, витрати на збут та адміністративні витрати.

Чистий прибуток підприємства в 2009 році становив 24 тис. грн., в 2010 році – 29 тис. грн., а в 2011 році - 75 тис. грн.

За період дослідження загальний коефіцієнт покриття зріс на 0,14 чи на 17,7%. Його зростання в динаміці розглядається як позитивна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно здійснених в процесі написання роботи розрахунків, було доведено, що впровадження внутрішньовиробничої оренди доцільно там, де є певна відособленість основних виробничих фондів, технологічного процесу і, найголовніше, де можна обчислити кінцевий виробничий результат.

Отже, на прикладі досліджуваного підприємства було показано, що діяльність підприємств, що займаються наданням послуг оренди є досить прибутковою та перспективною в Україні.

Все більше підприємств України, що надавали майно в оренду роблять ставку на розвиток лізингової діяльності. Закупівлі об’єктів лізингу для подальшої їх здачі в лізинг. Проте сьогодні є чимало проблем, які пов'язані з лізинговими операціями, по-перше: існує суттєва термінологічна плутанина. Зокрема, не досить чітко розмежовані поняття "лізинг", "оренда" тощо. По друге, чи не найбільшою вадою законодавства є те, що основним регулюючим параметром у лізингових угодах встановлено термін амортизації. Крім того в "Законі про лізинг" зовсім не відображена проблема сублізингу, що стримує реалізацію міжнародних лізингових проектів.

Орендна плата є важливим елементом механізму функціонування орендного підприємства. Вона виступає економічною формою доходу орендодавця-власника, який він одержує за своє майно, передане у строкове платне володіння і користування орендарю. Основним складовим елементом орендної плати є амортизаційні відрахування, тобто відшкодування орендодавцю вартості орендного майна. Другий елемент орендної плати - відсоток від доходу орендаря, оскільки майно береться в оренду з метою одержання доходу. А одержати доход орендар може лише за умови передачі йому майна орендодавцем у тимчасове користування.

Передаючи в оренду майно, орендодавець розглядає його як певну вартісну величину, що зростає. У цьому полягає суть його інтересів. Тому величина орендної плати непостійна. У розвинутих країнах за базу для визначення величини доходу береться банківський відсоток. Проте в Україні через формальну роль банків у господарському житті, суб’єктивізм у встановленні позичкового відсотка це зробити об’єктивно неможливо. Така можливість з’явиться тоді, коли буде проведена докорінна реформа фінансово-кредитної системи. Вона повинна перетворитися із централізовано керованого кредитора у справжнього стимулятора виробництва на основі економічних регуляторів. Адже рух позичкового відсотка є барометром, що відображає рівень економічного потенціалу системи, її стан. Абсолютна величина і строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Саме тому дослідження питання орендних операцій є особливо актуальним не тільки для ДП «Кристал», а й для економіки України в цілому, оскільки від даного виду