SWOT-аналіз маркетингової діяльності фірми
SWOT (Strength, Weakness, Opportunity, Threats) - аналіз сильних і слабких сторін, можливостей та загроз.
SWOT - аналіз проводиться для вивчення середовища бізнесу, правових умов, сильних і слабких сторін своєї фірми і підприємств-конкурентів, а також комплексного взаємовпливу розглянутих факторів
Сильні сторони компанії
- Висока якість продукції;
- Бренд;
- Авторитет на ринку;
- Добре налагоджені канали розподілу;
-Посередники, які торгують продукцією компанії, відрізняються високим професіоналізмом;
-Великий досвід роботи;
-Нові стандарти якості
Слабкі сторони компанії
- Низька зацікавленість рядових співробітників в розвитку підприємства
- Високий ступінь зносу устаткування - до 80% за окремими групами
Можливості
-Збільшення попиту;
-Розширення асортименту;
-Збільшення частки ринку;
- Розширення сегмента покупців у зв'язку з ростом населення (новий пласт покупців)
Загрози
-Насиченість ринку - велика кількість компаній-конкурентів, як вітчизняних, так і іноземних;
-Вихід на ринок нових конкурентів і посилення позицій старих.
- Підвищення вимог до якості продукту
- Зниження попиту в кризу
- Зниження курсу валют
Таблиця 2.3. SWOT-аналіз маркетингової діяльності фірми
| Сильні сторони | Організація | Зовнішнє оточення і конкурентна середа | Сприятливі чинники |
| будівлі, споруди, нове обладнання, нові технології, наявність висококваліфікованого персоналу, який має досвід роботи в даній області, знання ринку, на якому працює організація, хороші ділові зв'язки зі споживачами продукції і постачальниками сировини висока якість товару, що випускається; активна маркетингова політика; завойований сегмент ринку виробництва | своя ніша на ринку збуту, висока конкурентоспроможність товару, що випускається; невелика кількість досить сильних конкурентів; відсутність товарів замінників; потужність виробництва така, що є можливість в міру необхідності нарощувати потрібні обсяги виробництва, створення нових робочих місць; стійкий попит | ||
| Слабкі сторони | Можливість виходу на ринок нових конкурентів сильних, різні смаки і переваги споживачів | нестабільність політичної та економічної обстановки; залежність від покупців; залежність від постачальників; нестабільність господарського, податкового, банківського та інших законодавств в РФ. | Несприятливі чинники |
Характеристика ринку на якому діє підприємство
Аналіз ринку
Кава, без сумніву, дуже популярний напій в Україні. Датою появи його в країні прийнято вважати 1665 рік, час царювання Олексія Михайловича, коли Україна була частиною Російської держави. Однак широкого поширення кава набула в Україні завдяки Петру I. Імператор пристрастився до цього божественного напою, будучи в Голландії. З цього часу споживання кави неухильно зростало. До початку XX століття імпорт її на територію Російської держави склав 569 тисяч пудів, що приблизно дорівнює 9 тисячам тонн.
Каву вирощують для продажу майже в 60 країнах. У п'яти країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Почесне місце історичної прабатьківщини кави займає Ефіопія. Існує два основних сорти кави – арабіка і робуста. У світовому виробництві частка арабіки становить близько 75%.
Категорія кави є однією з найбільш стабільних на ринку товарів повсякденного попиту. Лояльність до бренда тут дуже висока, і споживачі відмовляться від звичної марки і перейдуть на більш дешеву тільки в крайньому випадку. Як показали дослідження, в період кризи частка споживачів, які перейшли на іншу марку, була незначною.
Ринок кави характеризується слабкою сезонністю: спостерігається щорічне тимчасове зниження продажів в літні місяці – на 2-4% у натуральному вираженні – з відновленням у вересні. Як і для всіх ринків гарячих напоїв, найвищий сезон для ринку кави припадає на зимовий період.
Найбільшим експортером кави є Бразилія. У 2009 році ця країна підтвердила свій лідерський статус, забезпечивши поставками 32% світового ринку. Так за даними національної Ради експортерів кави, бразильцям належить 46% світового ринку цінного сорту кави арабіка. Близько 18% поставок ароматних зерен на світовий ринок в минулому році забезпечив В'єтнам, на третьому місці Колумбія, на яку припало 8% світового кавового експорту. У цьому році Бразилія розраховує продати на зовнішніх ринках близько 30 млн. мішків кави, забезпечивши виручку в розмірі $ 4,6-4,8 млрд. Тим часом, дефіцит кави на світових ринках протягом наступного року продовжить рости на тлі скорочення виробництва, викликаного низькою врожайністю в ключових країнах-експортерах через несприятливі погодні умови протягом останніх місяців. Згідно з прогнозом оприлюдненим Міжнародною організацією кави (International Coffee Organization) в ході 15-ої конференції Asia International Coffee Conference, обсяг поставок кави на світові ринки протягом підзвітних 12 місяців (1 жовтня 2009 року – 30 вересня 2010 року) складе від 123 до 125 млн. мішків (1 мішок – 60 кг). У той же час рівень світового споживання за цей період оцінюється в 132 млн. мішків. Головною причиною падіння поставок кави виконавчий директор МОК назвав мінливі погодні умови. Так проливні дощі в трьох з чотирьох країн-експортерів – Бразилії, В'єтнамі та Колумбії – призвели до неврожаю.
В Україні 85% споживаної кави – розчинна, 15% – натуральна. Фахівці, до речі, іноді уникають слова «натуральна» (адже виходить, що розчинна – ненатуральна) і оперують терміном speciality – «елітна кава». У свою чергу вона поділяється на мелену (80% усього споживання) і кава в зернах (20%). Вважається, що кавові переваги свідчать про рівень розвитку країни. Так, в африканських країнах, де вирощують продукт, рівень споживання кави instant (розчинної) доходить до 99%. Втім, розчинну каву винайшли не тільки для здешевлення продукту, а й для зручності.
Як і в усьому світі, в нашій країні існують два основних сегменти споживання кави. Перший, близько 70% ринку – рітейл, тобто продажі напою в магазинах для подальшого домашнього вжитку. Тут левова частка продукту припадає на розчинну каву, на 80% представлену найбільшими транснаціональними корпораціями.
Другий головний сегмент ринку кави, 25-30%, фахівці називають HoReCa (hotel, restaurant, cafe). Тобто це кава, який клієнт споживає не на власній кухні, а в публічних місцях. Тут левову частку становить кави speciality. Ще є так зване «офісне споживання», 2-3% ринку, а також спеціальні кавові автомати, продаж в яких – менше одного відсотка.
Що стосується споживання кави по регіонах України, то існуюча думка про те, що на заході країни, що тяжіє до європейської культури, каву п'ють більше, ніж на сході, що зазнає сильний вплив російських традицій (у цьому випадку – чайних), є цілком слушною.