Перспективи відкриття нових родовищ вуглеводнів в Західноукраїнському нафтогазоносному регіоні

 

По даних проведених сейсмічних досліджень глибина автохтонного мезо-палеозойського фундаменту в межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину і Скибової зони Карпат досягає 12 тисяч мет­рів, за винятком районів Станіславського і Покутсько-Буковинського піднять, де глибина залягання ложа цього прогину зменшуєть­ся відповідно до 4-6 і до 3-4 тисяч метрів, а іноді і менше.

Передкарпатський прогин, як вже вказувалось, заповнений ве­ликою товщею флішових і моласових відкладів; які у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину складаються з насунутих один на одного тектонічних поверхів. Відклади Внутрішньої зони прогину, в свою чергу, як то вже розглянуто, насунені на осадові утворен­ня в платформенній фації Зовнішньої (Більче-Волицької) зони Передкарпатського прогину.

До нашого часу у Передкарпатському прогині бурінням розкри­ті відклади тільки до глибин 5500-6000 м, за винятком 2 пунктів, де пробурені надглибокі свердловини Шевченково-І (7560 м), а також Луги-І (6200 м). В розкритих бурінням відкладах тектонічних поверхів Внутрішньої зони прогину і в відкладах Більче-Волицької зони встановлена промислова нафтогазоносність. Що стосується нижчезалягаючих відкладів Внутрішньої зони Передкарпатського проги­ну і Скибової зони Карпат товщиною ще до 6000 м, які складаються з флішових відкладів і в яких також існують, насунуті одні на одних тектонічні поверхі, то ця велика товща порід заключає в со­бі великі перспективи для відкриття нових промислових родовищ вуг­леводнів.

В цій товщі порід перспективи промислової нафтогазоносності можна зв’язувати з ямненською світою палеоцену, манявською, вигодською і бистрицькою світами еоцену і з менілітовою світою оліго­цену. Перспективними є і моласові відклади неогену на великих глибинах під насувом тектонічного насуву складчатих флішевих утворень.

В межах Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину перс­пективними являються також, автохтонні мезозойські і, можливо, палеозойські і більш древні відклади, особливо в південно-східній частині цієї зони під насувом Покутсько-Буковинських Карпат, де як відомо на даний час вже розкрито Лопушнянське нафтогазове родовище.

Безпосередньо в межах Скибової зони Карпат на великих гли­бинах можуть виявитись нафтогазоносними порівняно пологі струк­тури у відкладах мезо-палеозойського фундаменту Карпатської гео­синкліналі. На широтах Станіславського і Покутсько-Буковинського піднять ці породи можуть бути розкриті на глибині доступних бурінню (7-8 тис.м).

Не можна ще рахувати вирішеним питання перспектив нафтогазо­носності Західноукраїнського нафтогазоносного регіону в газонос­ному районі Львівського прогину Волино-Подільської плити. Тут в девонських відкладах західного краю Східно-Європейської (Руської) платформи, як вказувалось вище, вже відкриті промислові газові поклади у північному районі (Великі мости і Локачі), а також зареєстровані на деяких площах нафтогазопрояви при бурінні свердло­вин (Новий Вітков, Володимир-Волинський, та інші). В Львівському палеозойському прогині можуть бути продуктивними не тільки па­леозойські, а і більш древні породи.

Не досліджений ще повністю і газоносний район Закарпатської западини. На даний час тут відкрито вже Солотвинське газове родо­вище в неоген-палеогенових відкладах, але ця западина чекає своєї черги для проведення детальних польових геофізичних і геохімічних досліджень, по даних яких можна буде продовжити тут пошуково-розвідувальне буріння.


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1 Висоцкий И.В. Формирование нефтяных месторождений в складчатих областях. - М.: Недра, 1971, 390 с.

2 Глушко В.В. Клиточенко И.Ф., Крамаренко В.Н. Геология нефтяных и газових месторождений Украинской ССР - М.: Гостоптехиздат, 1963, 315.с.

3 Доленко Г.Н., Ярош Б.І., Хоменко В.І. та ін. Закономір­ності нафтогазоносності Передкарпатського і Закарпатсь­кого прогинів - Київ: Наукова думка, 1963, 204 с.

4 Маєвський Б.Й. “Актуальні проблеми нафтогазової геології” навчальний посібник для студентів спеціальності “Геологія нафти і газу”. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2001, с. 62-71.

5 Маєвський Б.Й., Євдощук М.І., Лозинський О.Є. “Нафтогазоносні провінції світу”. – Київ: наукова думка, 2002, с.97-111.

6 Нефтяные и газовые месторождения СССР. Справочник. Кни­га первая - Європейськая часть СССР. Под ред. С.П.Мак­симова -М.: Недра, 1987, 359 с.

7 Ладыженский Н.Р., Антипов В.И. Геологическое строение и нефтегазоносность Советского Предкарпатья – М.: Гостоптехиздат, 1961, 206 с.

8 Орлов А.А. Аномальные пластовые давления в нефтегазоносных областях Украины - Львов: "Вища школа", 1980, 188 с.

9 Орлов А.А., Чебаненко И.И., Клочко В.П, та ін. Генезис и методы оценки аномально высоких пластовых давлений в нефтегазовых структурах (на примере районов УССР) - Киев: АН УССР, 1979, 58 с.

10 Орлов 0.0. Виявлення нафтопродуктуючих порід у Карпатах–Київ: Нафтова і газова промисловість, 1992, №2, с.10-11.

11 Чебаненко И.И., Орлов А.А., Ляху М.В. и др. Пластовые дав­лення в нефтегазовых геоструктурах Крымо-Азовской провинции и методы их прогнозирования - Киев: ІГН АН Украини, 1987, 50 с.

12 Шпак П.Ф. Геологическое строение и нефтегазоносный потенциал Украини - Київ: НГН АН України, 1992, 32 с.

13 Атлас родовищ нафти і газу України. Львів: УНГА, томи 4 і 5, 1998.

14 Орлов О.О. Теоретичні аспекти пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ. Ів.-Фр.: Разведка і розробка н. і г. Родовищ, факел, 2009,с.100-102.