Оголошення теми та мети уроку. 4. Вивчення нового матеріалу

4. Вивчення нового матеріалу.

 

Пояснення вчителя.

Документ— це основний вид ділового мовлення, який фіксує та передає інформацію, підтверджує її достовірність, об'єктивність. Оформлений у заведено­му порядку і відповідно до чинного законодавства документ має юридичну силу. Розрізняють документи на папері, фотоплівці, магнітній стрічці та пер­фострічці.

В управлінській діяльності використовують здебільшого текстові документи, інформацію у них зафіксовано будь-яким способом: рукописним, машинопис­ним, друкарським.

 

Існують такі види документів:

● за найменуванням:заяви, листи, телеграми, довідки; ● за походженням: службові, що створюються організаціями, підприємствами та службовими особами, які їх представляють; оформляються в установлено­му порядку; особисті, створені окремими особами поза сферою їх службової діяльності; ● за місцем виникнення: внутрішні (такі, що мають чинність лише всере­дині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено) та зовнішні(є результатом спілкування установи з іншими установами чи організа­ціями);

  • за призначенням:організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні, облі­ково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу;
  • за напрямком: вхідні, вихідні;
  • за формою: стандартні (типові) — мають однакову форму та заповнюють­ся в певній послідовності й за суворо визначеними правилами (типові лис­ти, інструкції, положення), індивідуальні (нестандартні) — створюються в кожному конкретному випадку для розв'язання окремих ситуацій, їх дру­кують або пишуть від руки (протоколи, накази, заяви);
  • за терміном виконання: звичайні безстрокові (виконуються в порядку за­гальної черги); термінові— зі встановленим терміном виконання; дуже термінові— з позначкою "ДУЖЕ ТЕРМІНОВО";
  • за ступенем гласності: секретні (мають угорі праворуч позначення СЕК­РЕТНО (за розголошення змісту такого документа особа несе кримінальну відповідальність), несекретні;
  • за стадіями створення: оригінал — основний вид документа, перший і єдиний його примірник, має підпис керівника установи, завірений штам­пом і печаткою; копія— завірене у нотаріуса точне відтворення інформації інших документів, робиться помітка КОПІЯ вгорі праворуч, оригінал і ко­пія мають однакову юридичну силу; витяг — копія офіційного документа, що відтворює певну його частину і відповідно засвідчена; дублікат — по­вторний примірник документа, який має юридичну силу оригіналу;
  • за складністю: прості (містять інформацію з одного питання), складні (міс­тять інформацію з двох і більше питань);
  • за строками зберігання:постійні, тривалі (понад 10 років), тимчасові (до 10 років);
  • за технікою відтворення:рукописні, відтворені механічним способом;
  • за носієм інформації: оформлені на папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці; За способом викладу матеріалу документи поділяються на такі категорії:
  • з високим рівнем стандартизації— складаються за затвердженою формою; на практиці використовуються типізовані і трафаретні тексти; типові текс­ти, як правило, оформлюються у вигляді спеціальних збірників; трафарет­ні тексти — це дослівне відтворення постійної інформаційної групи доку­ментів з пропусками для подальшого заповнення конкретного документа;
  • з низьким рівнем стандартизації.

 

За способом викладу виділяють такі види текстів:

 

• розповідь— про події, явища, факти в їх хронологічній послідовності (автобіографія, протокол, звіт);

• опис — характеристика явища через перелік ознак, властивостей (акт, наказ, постанова);

• міркування— логічний послідовний ряд визначень, суджень і виснов­ків, розкриває внутрішній зв'язок явищ і доводить певне положення через причиново-наслідкові зв'язки, через зіставлення, порівняння, роз­криття змісту цих зв'язків (службові записки, висновки, ділова корес­понденція).


5. Закріплення вивченого.

Тестування.Вибрати правильну відповідь.

Документ — це ...

а) матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інфор­мацію, оформлений у заведеному порядку й має відповідно до чинного законодавства юридичну силу;

б) результат відображення конкретної інформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом чи формою;

в) основний вид ділового мовлення, засіб певної фіксації на спеці­альному матеріалі інформації про події, явища об'єктивної дійс­ності та розумової діяльності людини;

2. За походженням документи поділяються на:

а) службові і офіційні;

б) внутрішні і зовнішні;

в) службові і особисті.

3. За місцем виникнення документи поділяються на:

а) внутрішні і зовнішні;

б) організаційні і розпорядчі;

в) вхідні і вихідні.

4. За стадіями створення документи поділяються на:

а) оригінали, дублікати, копії, витяги;

б) витяги і дублікати;

в) копію і оригінал.

5. Загальна кількість реквізитів у документі становить:

а) 32;

б) ЗО;

в) 31.

6. Від 1-ї особи складаються

а) заяви, автобіографії, доповідні і пояснювальні записки, накази;

б) договори, контракти, довідки, оголошення;

в) інструкції, положення, статути, правила.

 

6. Підведення підсумків уроку.

7. Завдання додому. Підготувати повідомлення на тему:
"Роль документів у житті нашого сучасника", "Класифікація ділових
паперів".

Уроки 5, 6

Тема. Структурні елементи тексту документа. Формуляр-зразок. Рек­візити, правила оформлення реквізитів. Вимоги до тексту документа. Вибір слова.

Мета: дати поняття про формуляр-зразок і реквізити; ознайомити з основними реквізитами, з правилами оформлення документів; поясни­ти вимоги до тексту документа, зокрема до вибору слів; формувати вміння оформляти сторінку документа.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання.