Перелік використаної законодавчо-нормативної бази 2 страница

Таким чином, коефіцієнт еластичності обсягу оборотних активів від зміни обсягу товарообороту становить:

Аналогічно розраховується коефіцієнт еластичності обсягу кредиторської заборгованості від зміни обсягу товарообороту:

Виходячи з того, що виявлена залежність у майбутньому періоді зберігається, розрахуємо плановий обсяг оборотних активів. Їх обсяг розраховується наступним чином:

де Тпр_РТОпл – плановий темп приросту обсягу роздрібного товарообороту.

Таким чином, приріст обсягу оборотних активів у плановому періоді становитиме: 370,62 – 360 = 10,62 тис. грн.

Даний приріст підприємство може профінансувати за допомогою двох джерел: збільшення кредиторської заборгованості та власних фінансових ресурсів, а саме – нерозподіленого прибутку. Додатковий обсяг кредиторської заборгованості можна розрахувати, виходячи зі збереження залежності, що склалася у звітному періоді між обсягами кредиторської заборгованості та обсягом роздрібного товарообороту. Додатковий обсяг кредиторської заборгованості розрахуємо наступним чином:

Отже, за рахунок приросту обсягу кредиторської заборгованості підприємство може профінансувати 5,17 тис. грн приросту обсягу оборотних активів. Іншу частку воно може профінансувати за рахунок нерозподіленого прибутку. Розрахуємо розмір нерозподіленого прибутку у плановому періоді.

За умовою, рентабельність товарообороту становить 5%. Тому для розрахунку суми прибутку у плановому періоді розрахуємо спочатку плановий обсяг товарообороту:

тис. грн.

Тепер розраховуємо можливий обсяг прибутку:

За умовою за рахунок чистого прибутку підприємство у плановому періоді має забезпечити потреби не тільки у забезпеченні приросту оборотних активів, а й у формуванні різноманітних фондів: резервного, виплати дивідендів, виплати персоналу. Тому необхідний розмір чистого прибутку повинен становити:

ЧП = РФ + ФВД + ВП + ΔОА = 0,05×ЧП+7+22+0,5×10,62, тобто

ЧП = 34,31 / 0,95 = 36,12 тис. грн.

Таким чином, можливий обсяг прибутку торговельного підприємства у плановому періоді перевищує його необхідну величину. Тому, не зважаючи на те, що збільшення обсягів кредиторської заборгованості не забезпечить 50% приросту оборотних активів, нестачу можна покрити за рахунок чистого прибутку.

Задача 4. Визначення потреби торговельного підприємства
у формуванні оборотних активів на плановий період

Визначити потребу торговельного підприємства у формуванні оборотних активів на плановий період (квартал) та оцінити можливості її зниження виходячи із наступної інформації:

- товарооборот за собівартістю у звітному році – 12100 тис. грн;

- плановий темп зростання товарообороту – 105%;

- норматив запасів товарів – 28 днів;

- кількість робочих місць – 25;

- середньооблікова чисельність працівників – 93 особи;

- норма МШП для оснащення 1 робочого місця – 42 грн за місяць;

- норма МШП для забезпечення 1 робітника – 65 грн;

- коефіцієнт необхідності пакування товарообороту – 0,2;

- вартість пакувальної одиниці товарообороту – 6 коп.;

- інтервал закупівлі пакувальних матеріалів – 14 днів;

- інші запаси матеріальних оборотних активів – 6 тис. грн;

- планується прискорити період інкасації дебіторської заборгованості з 30 до 20 днів;

- готівкою сплачується в середньому 90 % товарообороту;

- коефіцієнт грошових витрат (по відношенню до товарообороту) – 0,08;

- тривалість циклу обороту грошових коштів – 20 днів;

- потреба в інших оборотних коштах залишається в розмірі попереднього періоду;

- варіація надходження грошових коштів – 15%;

- варіація витрачання грошових коштів – 20%.

Розв’язок

Планування потреби підприємства у формуванні оборотних активів здійснюється за їх видами:

- матеріальні оборотні активи;

- дебіторська заборгованість;

- грошові кошти.

Планова потреба торговельного підприємства в оборотних коштах для формування товарних запасів розраховується на основі планового обсягу товарообороту. Виходячи з умови задачі, маємо річний обсяг товарообороту. Плановий період за умовою – квартал. Тому потрібно розрахувати обсяг товарообороту за квартал:

ТОкв = ТОрічн / 4 = 12100 / 4 = 3025 тис. грн.

Зростання обсягу товарообороту у плановому кварталі очікується у розмірі 105%, тобто:

тис. грн.

Потреба підприємства у формуванні оборотних коштів для фінансування товарних запасів визначається таким чином:

де N_ТЗ – норма товарних запасів у днях;

Д – кількість днів у плановому періоді.

Потреба підприємства у формуванні оборотних коштів для формування запасів інших матеріальних активів (малоцінних та швидкозношуваних предметів) визначається виходячи з наступних даних: кількості робочих місць (КРМ), чисельності робітників (ЧР), норми МШП для оснащення одного робочого місця (N_рм) та норми МШП для забезпечення одного робітника (N_р):

Потреба підприємства у пакувальних матеріалах вираховується наступним чином:

де Із – інтервал закупівлі пакувальних матеріалів в днях;

К_пак – коефіцієнт пакування;

В_пак – витрати на пакування одиниці товарообороту.

Обсяги формування оборотних коштів у вигляді дебіторської заборгованості можна розрахувати так:

де ПП_ДЗ – період погашення дебіторської заборгованості в днях.

Потреба в оборотних коштах для формування запасів грошових коштів визначається як сума двох складових – поточного запасу грошових коштів та їх страхового запасу. Поточний запас грошових коштів визначається як:

де Кпо – коефіцієнт платіжного обороту;

ПО_ГК – період обороту грошових коштів;

Кгв – коефіцієнт готівкових витрат.

Тепер визначимо страховий запас грошових коштів:

тис.грн,

де V_{надх, витр} – варіація відповідно надходження та витрат грошових коштів.

Отже, загальна сума коштів, необхідних для забезпечення потреби у формуванні оборотних активів, вираховується як сума потреб у всіх видах оборотних активів:

Таким чином, загальна потреба у формуванні оборотних коштів становить 1781,64 тис. грн.

Задача 5. Аналіз дебіторської заборгованості торговельного підприємства

У зв’язку з пожвавленням реалізації товарів на торговельному підприємстві під час розрахунків з постачальниками та покупцями у підприємства виникають суми дебіторської заборгованості. Проаналізувати її динаміку та структуру на основі наступної інформації (див. табл. 1).

Розрахувати період погашення дебіторської заборгованості та ймовірність її погашення, якщо товарооборот з відстрочкою платежу в І кварталі становив – 10900 грн, у ІІ кварталі – 15010 грн, у ІІІ кварталі – 12500 грн, відповідно в І кварталі 30% дебіторської заборгованості, строк сплати якої не настав, була забезпечена векселями, а 70% – банківськими гарантіями, термін непогашення дебіторської заборгованості, строк сплати якої настав, становив у
І кварталі 87 днів, але підприємство має з цим контрагентом довгострокові господарські зв’язки, які в минулому були взаємовигідними. У ІІ кварталі вже 65% дебіторської заборгованості, строк сплати якої не настав, була забезпечена векселями, а 35% – заставою майна, термін непогашення 63% дебіторської заборгованості, строк сплати якої настав, становив у ІІ кварталі
56 днів, а 37% – 110 днів, але цей дебітор є засновником підприємства, тобто зацікавлений у стійкому фінансовому положенні підприємства. У ІІІ кварталі поточного року збереглася структура погашення дебіторської заборгованості.

Таблиця 1

Інформація про дебіторську заборгованість, тис.грн

Види дебіторської заборгованості	На 01.01	На 01.04	На 01.07	На 01.10
За товари та послуги, строк сплати яких не настав
За товари та послуги, строк сплати яких настав

Оцінити доцільність відволікання коштів в утворення дебіторської заборгованості та розрахувати ефект від збільшення товарообороту на підприємстві, якщо середньозважена ціна капіталу в поточному році на підприємстві становила 18%, в рентабельність роздрібного товарообороту – відповідно 4,5; 3,8 та 6% відповідно в І, ІІ та ІІІ кварталах, а товарооборот з відстрочкою платежу в загальному обсязі роздрібного товарообороту становив відповідно 9,5; 11,8 та 11%.

Розв’язок

Для розрахунку динаміки та структури дебіторської заборгованості визначимо її середні обсяги за квартали, що розглядаються. Їх визначення проводиться за наступним алгоритмом:

де ДЗ _{поч, кін} – обсяг дебіторської заборгованості відповідно на початок та на кінець періоду.

Для розрахунку динаміки обсягів дебіторської заборгованості розраховуємо абсолютне та відносне відхилення. Алгоритм розрахунку наступний:

де ДЗ_{п, п-1} – обсяг дебіторської заборгованості відповідно n-го та
п-1-го періодів.

Розраховані дані оформимо у вигляді табл. 2.

Проведені розрахунки показали, що за період з І по ІІІ квартал відбулося значне збільшення частки простроченої дебіторської заборгованості (з 26,23 до 33,65%). У ІІІ кварталі порівняно з ІІ зменшилась сума непростроченої дебіторської заборгованості на 1412 грн, що становить 19,45%. В цілому спостерігаємо нерівномірну зміну обсягів дебіторської заборгованості.

Розрахуємо щоквартальний період погашення дебіторської заборгованості. Його розрахунок проводиться за формулою:

де Д – кількість днів у періоді;

ТО_вп – обсяг товарообороту з відстрочкою платежу у відповідному періоді.

Таким чином, період обороту дебіторської заборгованості у кожному кварталі становить:

- ;

- .

Таблиця 2

Аналіз динаміки і структури дебіторської заборгованості торговельного підприємства

Види ДЗ	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення	Структура, %
ІІ квартал	ІІІ квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал
ДЗ, строк оплати якої не настав
ДЗ, строк оплати якої настав	2271,5	3036,5			-70,5	33,68	-2,32	26,23	29,49	33,65
ДЗ – всього	8661,5	10296,5			-1482,5	18,88	-14,4

Спостерігаємо зменшення періоду погашення дебіторської заборгованості. Однак таке зменшення відбувалося переважно за рахунок тієї заборгованості, строк оплати якої не настав. Навпаки, прострочена дебіторська заборгованість, зважаючи на її зростання, уповільнювала цей процес. Тому потрібно провести аналіз дебіторів з погляду дотримання платіжної дисципліни і провести їх перерозподіл за групами ризику.

Розрахуємо поквартально чисту реалізаційну вартість (ЧРВ) дебіторської заборгованості за видами:

де КІП – коефіцієнт ймовірності погашення, що визначається експертним шляхом на основі шкали.

У І кварталі 30% непростроченої дебіторської заборгованості було забезпечено векселями. Отже, її ЧРВ становить:

Решта дебіторської заборгованості була забезпечена банківськими гарантіями:

Для непогашеної дебіторської заборгованості у І кварталі коефіцієнт ймовірності погашення визначаємо на рівні 0,3. Таким чином, її ЧРВ становить:

Загальна ЧРВ у І кварталі становить:

а резерв сумнівних боргів – різниця між бухгалтерською та чистою реалізаційною вартістю: .

Для непростроченої дебіторської заборгованості у ІІ кварталі, забезпеченої як векселем, так і заставою, коефіцієнт ймовірності погашення визначається на одному рівні – 0,8. Тому її ЧРВ становить:

Для частини простроченої дебіторської заборгованості, а саме для 63%, коефіцієнт імовірності погашення становить 0,4, а для решти – 0,3. Тому загальна ЧРВ простроченої дебіторської заборгованості становить:

Загальна сума чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості у ІІ кварталі становить:

а резерв сумнівних боргів – .

Враховуючи, що у ІІІ кварталі збережеться вся структура погашення дебіторської заборгованості ІІ кварталу, розрахунок ЧРВ проведемо так:

Тоді резерв сумнівних боргів буде становити:

Розрахуємо загальні коефіцієнти імовірності погашення дебіторської заборгованості за кварталами. Їх розрахунок проведемо за наступним алгоритмом:

Тоді величини КІП поквартально будуть рівні:

- ;

- .

Таким чином, збільшення частки простроченої дебіторської заборгованості впливає на імовірність її погашення взагалі, що характеризує зменшення коефіцієнта погашення з кварталу в квартал. Тому потрібно оцінити доцільність відволікання коштів у дебіторську заборгованість. Для цього порівняємо додаткові втрати та додаткові прибутки від використання дебіторської заборгованості.

Додаткові втрати розраховуємо за такою формулою:

де СВК – середньозважена вартість капіталу (річна процентна ставка);

Т – кількість днів у періоді, який досліджується.

Отже, для кожного кварталу такі втрати становлять:

- ;

- .

Тепер розрахуємо додаткові прибутки використання дебіторської заборгованості. Їх розрахунок проводиться за наступним алгоритмом:

де ΔТОвп – обсяг приросту товарообороту з відстрочкою платежу;

R_ТО – рентабельність товарообороту.

Таким чином, обсяги додаткових прибутків від використання дебіторської заборгованості у кожному кварталі становлять:

- ;

–

Тепер порівняємо отримані результати, оформивши їх для зручності у вигляді табл. 3.

Отримані розрахунки показують, що в даний час використовувати дебіторську заборгованість недоцільно, оскільки додаткові витрати по ній набагато перевищують додаткові прибутки від її використання. Тому керівникам підприємства потрібно переглянути склад дебіторів та зв’язки з ними.

Таблиця 3

Порівняння додаткових витрат і прибутків

Квартал	Додаткові витрати, грн	Додаткові прибутки, грн
І	389,77	46,6
ІІ	463,34	67,3
ІІІ	396,63	82,5

Задача 6. Оцінка залишку грошових коштів торговельного підприємства

Використовуючи дані табл. 1, оцінити залишок грошових коштів торговельного підприємства на кінець планового періоду.

Таблиця 1

Інформація про обсяги показників у плановому періоді, грн

№ пор.	Показники	На початок періоду	На кінець періоду
	Запаси товарів
	Дебіторська заборгованість
	Витрати майбутніх періодів
	Короткострокові фінансові інвестиції
	Кредиторська заборгованість
	Короткострокові кредити банків
	Необоротні активи
	Грошові кошти		?

Передбачається, що в плановому періоді підприємство отримає чистий прибуток в обсязі 1000 грн. Амортизація, нарахована за цей період, становитиме 50 грн.

Розв’язок

При визначенні залишку грошових коштів на кінець планового періоду необхідно застосувати непрямий метод, який передбачає необхідність коригування чистого прибутку (ЧП) наступним чином:

1) ЧП зростає на величину:

- зменшення запасів товарів;

- зменшення дебіторської заборгованості;

- збільшення витрат майбутніх періодів;

- збільшення кредиторської заборгованості;

- збільшення кредитів;

- зменшення необоротних активів;

- амортизації;

- зменшення короткострокових фінансових інвестицій;

2) ЧП зменшується на величину:

- збільшення запасів товарів;

- збільшення дебіторської заборгованості;

- зменшення витрат майбутніх періодів;

- зменшення кредиторської заборгованості;

- зменшення кредитів банків;

- збільшення необоротних активів;

- збільшення короткострокових фінансових інвестицій.

Зазначене коригування описується наступною формулою:

де ЗГК – залишок грошових коштів на кінець періоду;

П – чистий прибуток за період;

А – амортизаційні відрахування за період;

Δ – абсолютний приріст показника за період, розрахований як різниця між значенням на кінець періоду і значенням на початок періоду:

Δ З – запасів товарів;

Δ ДЗ – дебіторської заборгованості;

Δ КФІ – короткострокових фінансових інвестицій;

Δ НА – необоротних активів;

Δ ВМП – витрат майбутніх періодів;

Δ КЗ – кредиторської заборгованості;

Δ КК – короткострокових банківських кредитів.

Отже, залишок грошових коштів на кінець планового періоду становитиме 1155 грн.

Задача 7. Оцінка ефективності управління грошовими коштами торговельного підприємства

За даними табл. 1 визначити, на якому торговельному підприємстві найефективніше здійснювалось управління грошовими коштами впродовж місяця (за умови, що жодне з цих підприємств не здійснювало фінансового інвестування). Відповідь обґрунтуйте.

Розв’язок

Для порівняльної оцінки ефективності управління грошовими коштами здійснюється розрахунок необхідного запасу грошових коштів підприємства, який порівнюється з фактичним середнім залишком, що задається в умові.

Таблиця 1

Інформація для розрахунків

№ пор.	Показники	Підприємства
№ 1	№ 2	№ 3
	Видатки грошових коштів впродовж місяця, грн:
	1.1) оплата товарів;
	1.2) заробітна плата;
	1.3) інші витрати;
	1.4) податки та інші обов’язкові платежі
	Період обороту товарних запасів, днів
	Період інкасації дебіторської заборгованості, днів
	Період погашення кредиторської заборгованості, днів
	Середній залишок грошових коштів на рахунку, грн

Розрахунок необхідного запасу грошових коштів підприємства передбачає три дії.

1. Визначення довжини фінансового циклу (ДФЦ), що характеризує період обороту грошових коштів:

де ПО_ТЗ – період обороту товарних запасів, днів;

ПІ_ДЗ – період інкасації дебіторської заборгованості;

ПП_КЗ – період погашення кредиторської заборгованості.

Для підприємств, що порівнюються, значення ДФЦ становитимуть:

- для підприємства № 1: 15 + 10 – 20 = 5 днів;

- для підприємства № 2: 20 + 10 – 25 = 5 днів;

- для підприємства № 3: 17 + 12 – 22 = 7 днів.

2. Визначення обсягу платіжного обороту (ПлО) – суми грошових видатків торговельного підприємства за місяць: на оплату товарів, на заробітну плату, сплату податків та інших обов’язкових платежів, інших грошових витрат:

- для підприємства № 1: 15000 + 1000 + 8000 + 1200 = 25200 грн;

- для підприємства № 2: 18000 + 3000 + 10000 + 1400 =32400 грн;

- для підприємства № 3: 17000 + 2000 + 8000 + 1300 = 28300 грн.

3. Визначення необхідного запасу (середнього залишку) грошових коштів на рахунку підприємства (НЗ_ГК):

де ПлО – обсяг платіжного обороту підприємства;

Д – тривалість періоду, що аналізується, днів.

Для підприємств, що порівнюються, значення необхідного запасу грошових коштів (НЗ_ГК) становитимуть:

- для підприємства № 1: 5 × 25200 / 30 = 4200 грн;

- для підприємства № 2: 5 × 32400 / 30 = 5400 грн;

- для підприємства № 3: 7 × 28300 / 30 = 6603 грн.

Визначений необхідний запас грошових коштів порівнюється з їх фактичним середнім залишком (див. табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння фактичного залишку грошових коштів (ГК) та їх необхідного запасу на торговельних підприємствах, грн

Підприємство	Фактичний середній залишок ГК	Необхідний запас ГК	Відхилення
№ 1			4250 – 4200 = 50
№ 2			4200 – 5400 = –1200
№ 3			7000 – 6603 = 397

Таким чином, за результатами розрахунків можливо зробити висновок, що найефективніше управляє грошовими коштами підприємство № 1, оскільки фактичний залишок майже такий як це необхідно. Підприємство № 2 має суттєвий дефіцит грошових коштів, що може негативно позначить на його платоспроможності.
А у підприємства № 3 на рахунку утримуються надлишки грошових коштів, що обумовлює недоотримання прибутку від їх використання та створює загрозу їх інфляційного знецінення.

ХІ. УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Задача 1. Аналіз власного капіталу торговельного підприємства

На основі звітного балансу проаналізувати динаміку та структуру власного капіталу торговельного підприємства ВАТ "Універмаг "Київський ЦУМ".

Описати можливі сценарії щодо управління акціонерним товариством, виходячи із існуючої структури володіння акціями підприємства.

Оцінити обсяги статутного і резервного фонду з точки зору відповідності законодавчим вимогам. Зробити необхідні висновки та розробити пропозиції щодо поліпшення структури власного капіталу торговельного підприємства на основі розрахованих коефіцієнтів автономії, покриття, маневрування.