Споживання д/г: доходи і витрати д/г, види доходів та їх кількісна визначеність. Кейнс ф-я споживання: формула, графік. Схильність до спожив та заощадж

Споживання домогосподарств – це їх витрати на споживчі товари та послуги, які залежать від їх доходів. Д/г взаємодіють з підприємствами через ринок ресурсів і ринок продуктів. В результаті куплі - продажі виробничі витрати підприємств, що пов’язані із купівлею ресурсів, одночасно формують грошові доходи домогосподарств. Сума цих доходів є доходом домогосподарств, або особистим доходом.

Особистий дохід = заробітна плата найманих працівників + змішаний дохід + дохід від активів+ соціальні трансферти

Діяльність домогосподарств спрямована на задоволення особистих потреб. Тому свої доходи вони спрямовують переважно на купівлю споживчих товарів та послуг. Сума витрат домогосподарств на цьому ринку визначає величину їх споживання.

Наявний дохід – це та частина сукупного доходу, яка залишається у розпорядженні суб’єктів приватної економіки після сплати податків і може бути використана на приватне споживання і заощадження. У приватній закритій економіці весь дохід залишається у розпорядженні д/г. Це означає, що наявний дохід приватної закритої економіки дорівнює ВВП. Особистий наяв дох = ВВП – амортизація – нерозподілений прибуток

Витрати домогосподарств складаються з витрат на предмети споживання довготривалого користування (автомобілі, телевізори, пральні машини тощо), на товари поточного споживання (хліб, молоко, сорочки, зубна паста тощо) та споживчих витрат на послуги.

Згідно з кейнсіанською теорією основним чинником, який визначає величину споживання в кожному періоді є поточний дохід домогосподарств. Формула: С = + с * Y

При цьому принципову роль в кейнсіанській функції споживання відіграє гранична схильність до споживання (c). Вона являє собою коефіцієнт, який показує, на скільки зміниться величина споживання при зміні доходу на одну одиницю. Це визначаеться за формулою: .

Оберненою стороною граничної схильності до споживання є гранична схильність до заощаджень (s). Вона являє собою коефіцієнт, який показує наскільки одиниць змінюється величина заощаджень при зміні доходу на одиницю: .

Слід акцентувати увагу на те, що сума коефіцієнтів граничної схильності до споживання заощаджень, як правило, дорівнює одиниці.

Середня схильність до спожив і заощ:

с = , s = .

Функція споживання Функція споживання зі змінним автономним споживанням

На рис бісектриса являє собою таку криву, в кожній точці якої споживання дорівнює доходу. Але фактично споживчі витрати, зазвичай, менші, а інколи навіть, більші за доход в поточному періоді. Це відображає крива С, нахил якої залежить від граничної схильності до споживання. Лише в точці С_о весь дохід спрямовується на споживання, а заощадження відсутні

7. Інвестиції: проста інцест ф-я + графік, методи визнач прибутковості інвест проектів, модель простого акселератора.

Інвестиції – це витрати, які здійснюються економічними суб’єктами з метою нагромадження капіталу, що передбачає створення нового капіталу та відшкодування зношеного капіталу.

Проста інцест ф-я

, де І — попит на інвестиції, І— автономні інвестиції,b — чутливість інвестицій до зміни рівня реальної процентної ставки. Вона показує, на скільки грошових одиниць обернено змінюються інвестиції при зміні процентної ставки на один пункт, тобто . В простій інвестиційній функції незалежною змінною є процентна ставка, а залежною — інвестиції. Чим вища процентна ставка (вартість інвестицій), тим менша кількість інвестиційних проектів може бути привабливою для підприємців і тим меншим є сукупний попит на інвестиції. І навпаки.

Вплив процентної ставки. Вплив інших чинників

Методи визнач прибутковості: 1) Метод окупності —заснований на використанні як критерій періоду часу (кількість років), необхідного для повернення інвестицій, вкладених у проект (розмірів щорічного внеску, що розраховуються як різниця між річними доходами і витратами); 2) норми прибутку( якщо вона більша за r, то прибутково); 3) Метод дисконтування коштів —базується на допущенні, що кошти, одержувані (що витрачаються) у майбутньому, будуть мати меншу (більшу) вартість, чим у даний момент; 4) Метод середнього рівня віддачі - визначається прибутковість і середня величина віддачі від вкладеного капіталу при очікуваному життєвому циклі продукції.
Попит на інвестиції залежить від співвідношення між виробництвом ВВП та основним капіталом. Ця ідея спирається на модель акселератора:

де I_t — обсяг інвестицій (валових); a — коефіцієнт акселерації; Y_t – Y_t_–1 — приріст ВВП за період t; a (Y_t – Y_t_–1) — чисті інвестиції за період t; d ×·K_t — відновлювальні інвестиції (амортизація) за період t.

Коефіцієнт акселерації показує на скільки одиниць змінюються інвестиції при зміні ВВП на одиницю. У період пожвавлення економіки інвестиції збільшуються, у період рецесії – зменшуються.

Податки на підприємців. За цих умов при збільшенні податків чистий прибуток зменшується, що послаблює мотивацію підприємців до інвестування. І навпаки.

Ділові очікування. Оптимістичні очікування щодо рівня ділової активності збільшують інвестиційний попит підприємців, песимістичні — зменшують.