Злочини проти безпеки особи 4 страница

-Всі наведені відповіді є правильними;

№ 508.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано особливості Розділу ІІІ КК України Злочини проти волі, честі та гідності особи.

+Усі склади злочинів, передбачені статтями цього розділу характеризуються винятково умисною формою вини;

-Усі склади злочинів, передбачені статтями цього розділу є злочинами із матеріальним складом;

-Потерпілий є обов’язковою ознакою всіх складів злочинів, передбачених статтями цього розділу;

-Жодна із статей цього розділу не містить приміток;

-Жодна з наведених відповідей не є правильною;

№ 509.

В яких злочинах проти волі, честі та гідності особи мета виступає обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину?

-“Незаконне поміщення в психіатричний заклад”;

+“Захоплення заручників”;

+“Експлуатація дітей”;

-“Зґвалтування”;

-“Підміна дитини”.

№ 510.

В яких злочинах проти волі, честі та гідності особи мотив виступає обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину?

+“Підміна дитини”;

-“Захоплення заручників”;

-“Незаконне поміщення в психіатричний заклад”;

-“Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”;

-“Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” (основний склад злочину).

№ 511.

Як кваліфікувати підміну своєї мертвої дитини на чужу живу, вчинену з корисливих мотивів?

+як “Підміна дитини” (ст. 148 КК України);

-як закінчений замах на “Підміну дитини” (ч. 2 ст. 15 – ст. 148 КК України);

-як “Торгівлю людьми або іншу незаконну угод щодо людини” (ст. 149 КК України);

-як закінчений замах на “Торгівлю людьми або іншу незаконну угод щодо людини” (ч. 2 ст. 15 – ст. 149 КК України);

-у діях винного немає складу злочину.

№ 512.

Як кваліфікувати підміну чужої живої дитини на свою мертву, вчинену з корисливих мотивів?

+як “Підміна дитини” (ст. 148 КК України);

-як закінчений замах на “Підміну дитини” (ч. 2 ст. 15 – ст. 148 КК України);

-як “Торгівлю людьми або іншу незаконну угод щодо людини” (ст. 149 КК України);

-як закінчений замах на “Торгівлю людьми або іншу незаконну угод щодо людини” (ч. 2 ст. 15 – ст. 149 КК України);

-у діях винного немає складу злочину.

№ 514.

Як кваліфікувати підміну чужої мертвої дитини на свою живу, якщо винний думав, що чужа дитина жива, вчинену з корисливих мотивів?

-як “Підміна дитини” (ст. 148 КК України);

+як закінчений замах на “Підміну дитини” (ч. 2 ст. 15 – ст. 148 КК України);

-як “Торгівля людьми або іншу незаконну угод щодо людини” (ст. 149 КК України);

-як закінчений замах на “Торгівлю людьми або іншу незаконну угод щодо людини” (ч. 2 ст. 15 – ст. 149 КК України);

-у діях винного немає складу злочину.

№ 515.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за позбавлення волі або викрадення людини?

-умисне вбивство викраденої людини охоплюється поняттям тяжких наслідків і потребує кваліфікації лише за ч. 3 ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

-якщо особу незаконно позбавили волі або викрали з метою полегшити вчинення іншого більш тяжкого злочину, ці дії вважатимуться готуванням до більш тяжкого злочину і додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” не потребуватимуть;

+якщо особу незаконно позбавили волі або викрали з метою полегшити вчинення іншого більш тяжкого злочину, то ці дії потребують додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

-таке суспільно небезпечне діяння, як незаконне позбавлення волі може бути кваліфіковане за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” лише у разі, якщо ці дії полягали у незаконному позбавленні потерпілого волі, як виду кримінального покарання;

+таке суспільно небезпечне діяння, як незаконне позбавлення волі не може бути кваліфіковане за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” у разі, якщо ці дії полягали у незаконному позбавленні потерпілого волі, як виду кримінального покарання.

№ 516.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за позбавлення волі або викрадення людини?

+умисне вбивство викраденої людини охоплюється поняттям тяжких наслідків і потребує кваліфікації лише за ч. 3 ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

+якщо особу незаконно позбавили волі або викрали з метою полегшити вчинення іншого більш тяжкого злочину, ці дії вважатимуться готуванням до більш тяжкого злочину і додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” не потребуватимуть;

-якщо особу незаконно позбавили волі або викрали з метою полегшити вчинення іншого більш тяжкого злочину, то ці дії потребують додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

+таке суспільно небезпечне діяння, як незаконне позбавлення волі може бути кваліфіковане за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” лише у разі, якщо ці дії полягали у незаконному позбавленні потерпілого волі, як виду кримінального покарання;

-таке суспільно небезпечне діяння, як незаконне позбавлення волі не може бути кваліфіковане за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” у разі, якщо ці дії полягали у незаконному позбавленні потерпілого волі, як виду кримінального покарання.

№ 517.

-якщо винний мав на меті утримувати потерпілого в стані позбавлення волі протягом тривалого часу, але з причин, що не залежали від його волі не реалізував свій злочинний намір, скоєне слід кваліфікувати як закінчений злочин за ч. 2 ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

+якщо винний мав на меті утримувати потерпілого в стані позбавлення волі протягом тривалого часу, але з причин, що не залежали від його волі не реалізував свій злочинний намір, скоєне слід кваліфікувати як замах на злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

-особа, яка викрала чи незаконно позбавила волі іншу людину звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона звільнила потерпілого та повністю відшкодувала заподіяну шкоду, оскільки такі її дії є позитивною посткримінальною поведінкою;

+незаконне позбавлення волі потерпілого у його ж власному житлі не охоплюється повною мірою складом злочину, передбаченим ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” і потребує додаткової кваліфікації за ст. 162 КК України „Порушення недоторканності житла”;

+захоплення потерпілого як заручника охоплює собою викрадення людини і тому додаткової кваліфікації за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” не потребує.

№ 518.

+якщо винний мав на меті утримувати потерпілого в стані позбавлення волі протягом тривалого часу, але з причин, що не залежали від його волі не реалізував свій злочинний намір, скоєне слід кваліфікувати як закінчений злочин за ч. 2 ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

-якщо винний мав на меті утримувати потерпілого в стані позбавлення волі протягом тривалого часу, але з причин, що не залежали від його волі не реалізував свій злочинний намір, скоєне слід кваліфікувати як замах на злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

+особа, яка викрала чи незаконно позбавила волі іншу людину звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона звільнила потерпілого та повністю відшкодувала заподіяну шкоду, оскільки такі її дії є позитивною посткримінальною поведінкою;

-незаконне позбавлення волі потерпілого у його ж власному житлі не охоплюється повною мірою складом злочину, передбаченим ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” і потребує додаткової кваліфікації за ст. 162 КК України „Порушення недоторканності житла”;

-захоплення потерпілого як заручника охоплює собою викрадення людини і тому додаткової кваліфікації за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” не потребує.

№ 519.

-захоплення потерпілого як заручника не охоплює собою викрадення людини і тому потребує додаткової кваліфікації за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

-стадії готування у незаконному позбавленні волі або викраденні людини не має;

-склад злочину, передбаченого ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”, є формальним, тому кримінальна відповідальність за готування чи замах на цей злочин виключається.

№ 520.

+захоплення потерпілого як заручника не охоплює собою викрадення людини і тому потребує додаткової кваліфікації за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

-якщо винний мав на меті утримувати потерпілого в стані позбавлення волі протягом тривалого часу, але з причин, що не залежали від його волі не реалізував свій злочинний намір, скоєне слід кваліфікувати як замах на злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

- позбавлення волі є формальним складом злочину;

+склад злочину, передбаченого ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”, є формальним, тому кримінальна відповідальність за готування чи замах на цей злочин виключається.

№ 521.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за захоплення заручників?

-захоплення заручників визнається закінченим злочином з моменту висунення відповідної вимоги як умови звільнення заручника;

-умисне вбивство заручника особою, яка в момент захоплення потерпілого як заручника, усвідомлювала, що позбавить життя заручника незалежно від того чи будуть виконані (не виконані) її вимоги, потребує кваліфікації лише за п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України „Умисне вбивство” (вбивство заручника або викраденої людини);

-відповідна частина ст. 147 КК України „Захоплення заручників” може бути інкримінована лише особі, яка скоїла це діяння з корисливих мотивів;

+необережне заподіяння смерті заручнику, особою, причетною до його захоплення або тримання, не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 119 КК України „ Вбивство через необережність”.

№ 522.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за захоплення заручників?

-захоплення потерпілого як заручника охоплює собою викрадення людини і тому не потребує додаткової кваліфікації за ст. 146 КК України „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”;

+захоплення заручників визнається закінченим злочином з моменту висунення відповідної вимоги як умови звільнення заручника;

+умисне вбивство заручника особою, яка в момент захоплення потерпілого як заручника, усвідомлювала, що позбавить життя заручника незалежно від того чи будуть виконані (не виконані) її вимоги, потребує кваліфікації лише за п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України „Умисне вбивство” (вбивство заручника або викраденої людини);

+відповідна частина ст. 147 КК України „Захоплення заручників” може бути інкримінована лише особі, яка скоїла це діяння з корисливих мотивів;

-необережне заподіяння смерті заручнику, особою, причетною до його захоплення або тримання, не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 119 КК України „ Вбивство через необережність”.

№ 523.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за торгівлю людьми чи іншу незаконну угоду щодо людини?

-добровільна згода потерпілої особи на укладення незаконної угоди щодо неї з метою її експлуатації виключає кримінальну відповідальність винного за ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”;

-вербування малолітнього потерпілого з метою експлуатації способом відмінним від шантажу, обману чи використання уразливого стану потерпілої особи не тягне кримінальної відповідальності за ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”;

+альтернативно названими способами складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини” є шантаж, обман або використання уразливого стану потерпілої особи;

-кримінальна відповідальність за передачу або одержання повнолітньої особи з метою її експлуатації настає лише у разі застосування до потерпілого обману, шантажу чи використання його безпорадного стану;

+передача або одержання малолітнього потерпілого з метою експлуатації способом відмінним від шантажу, обману чи використання уразливого стану потерпілої особи тягне кримінальну відповідальність за відповідною частиною ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”.

№ 524.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за торгівлю людьми чи іншу незаконну угоду щодо людини?

+добровільна згода потерпілої особи на укладення незаконної угоди щодо неї з метою її експлуатації виключає кримінальну відповідальність винного за ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”;

+вербування малолітнього потерпілого з метою експлуатації способом відмінним від шантажу, обману чи використання уразливого стану потерпілої особи не тягне кримінальної відповідальності за ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”;

-альтернативно названими способами складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини” є шантаж, обман або використання уразливого стану потерпілої особи;

+кримінальна відповідальність за передачу або одержання повнолітньої особи з метою її експлуатації настає лише у разі застосування до потерпілого обману, шантажу чи використання його безпорадного стану;

-передача або одержання малолітнього потерпілого з метою експлуатації способом відмінним від шантажу, обману чи використання уразливого стану потерпілої особи тягне кримінальну відповідальність за відповідною частиною ст. 149 КК України „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини”.

- Кримінально-правова охорона статевої свободи та статевої недоторканності особи в Україні.