Місцеве самоврядування та управління. На відміну від більшості країн Швейцарія не має уніфікованої системи місцевого управління
На відміну від більшості країн Швейцарія не має уніфікованої системи місцевого управління. Практично в кожному кантоні своя система, свої особливості.
У більшості кантонів – у 23 з 26 (крім західних франкомовних кантонів Во, Женеви і Невшателя) виборчий корпус розглядається як основний орган влади в нижчих територіальних одиницях. Вирішення питань місцевого життя жителями громад – звичайна форма розгляду проблем. Загальні збори громади включають всіх її виборців. Виборний орган створюється поряд із цим у громадах зі значним числом жителів.
Навпаки, у кантонах Женева, Невшатель і Во звичайною є система комунального місцевого парламенту – ради; наявність його обов’язкова для всіх громад у кантонах Женева й Невшатель і для громад із числом жителів понад 800 – у кантоні Во. Виборний орган називається комунальною радою в кантонах Во й Тічіно; у кантонах Берн, Фрібур, Невшатель, Валліс і Жюра така рада називається генеральною; назву муніципальної ради вона має в кантоні Женева. У німецькомовній Швейцарії вона йменується общинною радою або міською радою.
Ради приймають рішення з найбільш важливих питань общинного життя, таких як прийняття бюджету, введення общинних податків, розпорядження нерухомістю, дозвіл одержувати позики, робити екстраординарні витрати. Рада стежить за діяльністю виконавчої влади й адміністрації.
В усіх громадах Швейцарії виконавча влада належить колегіальному органу, що обирається громадянами. Причому там, де функціонують загальні збори громадян, цей орган ними й обирається; у громадах кантону Невшатель такий орган формується генеральною радою.
У кантонах Во і Тічіно орган виконавчої влади називається муніципалітетом, у кантонах Фрібур, Невшатель, Валліс, Берн і Жюра – комунальною радою; у кантоні Женева – адміністративною радою і т. д. Склад виконавчого органу варіюється від кантону до кантону й від громади до громади. Кантональне законодавство встановлює нижні та верхні межі цього складу, наприклад, від трьох до дев’яти чоловік у кантоні Во, але за загальним правилом виконавчий орган включає від п’яти до семи чоловік. Тривалість повноважень виконавчого органу така ж, як у кантонального уряду, і найчастіше складає чотири роки.
У такому органі головує особа, яка називається в різних кантонах по-різному. У кантонах Во, Фрібур, Тічіно – це синдик; у кантонах Невшатель і Берн – голова комунальної (общинної) ради; у кантоні Во і в ряді німецькомовних кантонів – президент комуни (громади); у кантонах Женева й Жюра – мер. У німецькомовних кантонах уживаються також найменування общинного або міського начальника або міського президента. Він часто має досить значні повноваження.
Названі виконавчі органи проводять у життя рішення представницького органу або загальних зборів громадян.
Нарешті, у громадах можуть існувати й інші органи влади, наприклад, комісії зі справ шкіл, податків, державної допомоги.
Громади формують свої органи влади й управління, підбирають персонал для них, керують общинним майном, фінансами, зокрема, вирішують питання оподатковування, займаються проблемами початкової й середньої освіти. До їхнього відання відноситься здійснення поліцейських функцій у широкому змісті слова – підтримка суспільного порядку, регулювання дорожнього руху, суспільна гігієна, контроль за торгівлею, за підтримкою в належному порядку жител, боротьба з пожежами, нагляд за будівництвом і ін. На них покладені управління соціальним забезпеченням, устаткування території, охорона навколишнього середовища, забезпечення населення водою, розподіл води й електричної енергії. У їхню компетенцію входить культурна і спортивна діяльність. Названі функції поділяються з юридичної точки зору на власні функції громад і на делеговані з боку держави та кантонів.
Общинна автономія у Швейцарії зовсім не означає, що нижчі територіальні одиниці зовсім самостійні у вирішенні своїх справ. За громадами здійснюється нагляд і з боку держави, і з боку кантонів.
Кантональне законодавство, за загальним правилом, дозволяє втручання в общинні справи. Воно реалізується головним чином двома способами: втручання за скаргою якої-небудь особи та контроль, здійснюваний у силу посадових повноважень, за обов’язком. Нарешті, у деяких випадках кантони прямо можуть втручатися в общинні справи, скасовуючи видані громадами акти і навіть виконуючи замість общинних органів їхні функції. Останні, найбільш строгі заходи застосовуються при грубому порушенні громадами законів, зловживаннях владою з боку общинних посадових осіб.
Кантон контролює діяльність общинного самоврядування головним чином через префектів або свій департамент у справах громад, і досить рідко сам уряд кантону прямо втручається у відповідні розгляди. У більшості кантонів існує посада префекта, але не як сполучної ланки між центром і місцями подібно до Франції або Італії, а як організуючої ланки, що забезпечує координацію в діяльності кантональних органів і місцевого самоврядування. Єдиного статусу префектів не існує; іноді він обирається виборчим корпусом (кантони Берн і Фрібур), іноді призначається (кантон Во). Компетенція префекта також досить різна, від дуже широкої (Фрібур, Во або Берн) до досить обмеженої (кантон Санкт-Галлен).