Коріандр, аніс, кмин, фенхель, м’ята, шавлія, лаванда - систематика та морфологічні ознаки

Мета.Вивчити морфологічні особливості та сорти коріандру, анісу, кмину, фенхелю, м´яти, шавлії і лаванди.

Завдання.

1. Скласти характеристику коріандру, анісу, кмину, фенхелю, м´яти, шавлії і лаванди за формою 1.

Завдання для самостійної роботи

Сучасні технології вирощування лікарських культур.

 

Форма 1.

Характеристика ефіроолійних культур

Характеристика Культура
коріандр аніс кмин фенхель м’ята шавлія лаванда
Родина              
Однорічна чи багаторічна              
Корінь              
Стебло              
Листки              
Квітка              
Суцвіття              
Плід              
Насіння              
Сходи              
Сорти              

 

Обладнання і матеріали: табличний, гербарний, колекційний матеріал, слайди.

КОРІАНДР

Ботанічна характеристика.Коріандр посівний {Coriandrum sativum L.) — однорічна трав'яниста рослина з родини селеро­вих (Аріасеае). На рисунку: а –верхня частина стебла, б – нижня частина стебла, в – квітка, г – розріз зав’язі, д – плід, е – розріз плоду.

Коренева система стрижнева, малорозгалужена, веретено­подібний корінь проникає у ґрунт до 1 м.

Стебло прямостояче, кругле, розгалужене, 60—100 см зав­вишки.

Листки різноманітні: нижні —- довгочерешкові, перисті; середні — двоперисті; верхні — розсічені, вузьколінійні.

Суцвіття — складний зонтик, утворений з 3—6 зонтиків по 5—10 квіток у кожному. Квітки білі, рожеві або блідо-рожеві. У зовнішніх квіток крайні пелюстки збільшені, а чашечка має два довгих і три коротких зубчики. У середніх — пелюстки великі, оберненояйцеподібні, із загнутим усередину язичком. Чашечка з п'ятьма однаковими зубчиками.

Плід — двосім'янка кулястої або яйцеподібної форми, З—5 мм діаметром, складається з двох однонасінних плодиків. Колір від жовто-солом'яного до слабосріблястого відтінку.

Канальці з ефірною олією розміщуються на внутрішньому боці стінок плодиків.

Сорти: Агідро, Кіровоградський, Оксаніт, Ранній, Янтар та ін.

АНІС

Ботанічнахарактеристика. Аніс звичайний (Anisum vulgare Laerth.) — однорічна рослина з родини селерових (Аріасеае.

Корінь стрижневий, з невеликими бічними розгалуження­ми, тонкий, проникає у грунт на глибину 50—60 см.

Стебло пряме, опушене, з поздовжніми борозенками, 45—70 см заввишки.

Листки чергові на довгих черешках, округлі, середні на череш­ках, трійчасті, верхні сидячі, сильно розсічені на лінійні частки.

Суцвіття — складний зонтик, який має 7—8 простих зонтиків із 7—20 квітками у кожному. Квітки білі.

Плід — двосім'янка, яйцеподібної форми, зрілий — злег­ка опушений, зеленувато-сірий, із запахом, солодкуватий, 3—4 мм завдовжки, діаметром 1,5—2,5 мм. Зовні та всере­дині поверхня плоду борозенчаста, на зовнішній поверхні 5 поздовжніх реберець, між якими розмішуються канальці, в них міститься ефірна олія. На внутрішньому плоскому боці є 2—3 більші канальці з ефірною олією. Маса 1000 насінин — 3-4 г.

Сорт: Артек.

КМИН

Ефірна олія кмину містить лимонен, який використовують у фармацевтичній, парфюмерній, кондитерській, тютюновій промисловості тощо.

Насіння приємне на смак і застосовується як приправа в кулінарії, консервній промисловості, при виготовленні спе-

ціальних сортів хліба. Жирну олію вико­ристовують як тех­нічну сировину. Ма­куха є цінним кон­центрованим кор­мом.

Основні площі по­сіву розміщуються в Хмельницькій області.

Ботанічна характе­ристика.Кмин зви­чайний {Сагит carvi L.) — дворічна тра­в'яниста рослина з ро­дини селерових {Арі­асеае).

На першому році життя утворює прико­реневу розетку лист­ків, а на другому — стебла, квітки і плоди.

Корінь стрижне­вий, дуже розвине­ний, розгалужений. Стебло прямостояче, галузисте, з самого ни­зу порожнисте, 60— 80 см заввишки. Листки чергові, трійчастопірчасторозсічені, нижні череш­кові, верхні сидячі.

Суцвіття — складний зонтик з малими білими квітками, які розміщуються на довгих квітконіжках.

Плід — суха двосім'янка продовгувато-яйцеподібної фор­ми. Маса 1000 насінин — 2,5 г.

Сорти: Подільский 9, Случ, Хмельницький та ін.

ФЕНХЕЛЬ

Фенхель — одно-, дво- і багаторічна трав'яниста рослина, яка належить до цінних ефіроолійних культур. Основну скла­дову частину ефірної олії — анетол — застосовують у парфю-мерній і харчовій промисловості та в медицині.

Вирощують у Чернівецькій й Хмельницькій областях.

Ботанічна характеристика.Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare Mill.) належить до родини селерових (Аріасеае) Коренева система стрижнева, розгалуже­на, проникає у грунт до 1—1,5 м.

Стебло округле, порожнисте, прямо­стояче, гіллясте, 1— 1,5 м заввишки.

Листки — нижні черешкові, дуже роз­січені, середні та верхні сидячі, майже нерозсічені.

Суцвіття — склад­ний зонтик, має 10— 25 простих зонтиків, кожен із них по 12— 24 квітки. Віночок складається з п'яти жовтих пелюсток.

Плід — двосім'ян­ка, циліндричної фор­ми, до 14 мм завдов­жки і 3—4 мм зав­ширшки, гола, зелену­вато-бурого кольору, легко розпадається на дві насінини. Маса 1000 насінин — 5—6 г.

Зовні на насінні між ребрами розміщу­ються залозки, запов­нені ефірною олією.

Сорти: Кримський, Мерцишор, Чернівецький 3, Черні­вецький місцевий.


М'ЯТА ПЕРЦЕВА

Ефірну олію, яку одержують із листків м'яти, використо­вують у парфюмерній, миловарній, харчовій та фармацев­тичній промисловості.

Перцеву м'яту вирощують у Київській, Сумській, Чер­каській, Чернігівській та Полтавській областях.

Ботанічнахарактеристика. М'ята перцева (Mentha piperita L), або англійська (холодна), — багаторічна трав'яниста рослина з родини глухокропивових (Lamiaceae).

Вона є гібридом м'яти водяної (Mentha aquatiaa L.) і кучеря­вої (Mentha spicata L). Перцева м'ята пред­ставлена двома фор­мами: чорна м'ята пер­цева, що має фіоле­тове забарвлення стеб­ла й темні листки, та біла з більш світлими стеблами і зеленими листками. В останньої якість олії вища, але вона менш урожайна. Розмножують м'я­ту вегетативно — ко­реневищами.

Коренева система розгалужена.

Стебло пряме, чо­тиригранне, опушене, гіллясте, дуже облистнене, 60—90 см зав­вишки. Кореневища (підземні стебла) роз­міщуються в ґрунті горизонтально на гли­бині 3—8 см. На родючих ґрунтах збирають понад 250 ц/га кореневищ м'яти.

Листки — супротивні, видовжені, яйцеподібні, на кінцях загострені, по краях зубчасті, верхні темно-зелені, нижні світлі, біля жилок укриті волосками, між якими розміщуються залози з ефірною олією, листки становлять 50—57% надзем­ної частини рослин.

Суцвіття — колосоподібна китиця. Квітки дуже маленькі, блідо-червонувато-фіолетові, зібрані китицями на верхівці стебла.

Плід сухий, складається з чотирьох яйцеподібних горішків із гладенькою поверхнею, червонувато-сірий. Маса 1000 го­рішків — 0,065 г.

Сорти: Заграва, Лубенчанка, Прилуцька 6, Прилуцька 14, Чорнолиста, Сімферопольська 200 тощо.

 


ШАВЛІЯ МУСКАТНА

Ефірну олію шавлії мус­катної використовують у тарфюмерній, харчовій та миловарній промисловості.

Вирощують шавлію в Автономній республіці Крим, Запорізькій та Хер­сонській областях.

Ботанічна характеристи­ка. Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) — дворічна тра­в'яниста рослина з родини глухокропивових (Lamia-сеае). Упертий рік вегетації утворюється листкова розетка, а на дру­гий — квітконосні пагони.

Коренева система стриж­нева, міцна, дерев'яниста, ду­же галузиться, проникає у грунт до 1,5 м.

Стебло прямостояче, 1—1,2 м заввишки, чоти­ригранне, усередині з губ­частою серцевиною, біля основи розгалужене, по­крите сіруватими короткими волосками.

Листки супротивні, 8—20 см завдовжки, зморшкуваті, овально-серцеподібні, сильноопушені.

Суцвіття — китиця. Велика, складається з квіткових гі­лочок, розміщених на кінці головного стебла. Квітки великі, двостатеві, на коротких квітконіжках, сидять у пазухах при­квітників супротивно по 3—5, рожеві, фіолетові, світло-сині.

Плід сухий, складається з чотирьох яйцеподібних або дов­гастих горішків темно-коричневого кольору. Маса 1000 го­рішків — 3,5—4 г, при намочуванні дуже ослизняються.

Сорти: Вознесенська 24, Кримська пізня, С 785, С 1112, Однорічна та ін.


ЛАВАНДА

Лаванда — рослина широкого використання. В ефірній олії найбільшу цінність становлять ліналол та ліналілацетат, які надають їй приємного запаху лавандових квіток.

Використовують олію у парфюмерній, косметичній і мило­варній промисловості, а також у медицині. Вона є добрим анти­септиком. Найбільше лаванди вирощують у Криму.

Ботанічнахаракте­ристика. Лаванда справ­жня (Lavandula vera L) — належить до ро­дини глухокропивові (Lamiaceae). Це бага­торічний віч­нозелений, гіллястий напівчагарник.

Корінь лаванди де­рев'янистий, розгалу­жений, проникає у грунт до 2 м.

Кущ 60—80 см зав­вишки, кулястої фор­ми, складається з 400— 500 гілок. У нижній частині вони дерев'янисті, у верхній — трав'янисті.

Листки супротивні, сидячі, ланцетно-лінійні, опушені, 2,7—4,5 см завдовжки, 1,8—4,2 мм завширшки.

Суцвіття складається з 5—6 мутовок, має від 3 до 18 квіток. Чашечка ребриста, циліндрична. Ефіроолійні залозки розміщуються між ребрами чашечки.

Квітки середньої величини, двостатеві, розміщуються у пазухах приквітників, від світлого до темно-блакитного ко­льору, рідше білі або рожеві. Тичинок чотири, маточка одна, зав'язь верхня, чотиригнізда.

Плід сухий, складається з чотирьох малих, видовжено-овальних, гладеньких, бурих однонасінних горішків, які міс­тяться у чашечці. Маса 1000 горішків — 3—4 г.

Сорти: Ізіда, Рання, Рекорд, Сінєва, Степова.

 

Питання для самоперевірки

· Охарактеризуйте морфологічні особливості коріандру.

· Які сорти коріандру поширені в Україні?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості анісу.

· Які сорти анісу поширені в Україні?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості кмину.

· Які сорти кмину поширені в Україні?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості фенхелю.

· Які сорти фенхелю поширені в Україні?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості м’яти.

· Які сорти м’яти поширені в Україні?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості шавлії.

· Які сорти шавлії поширені в Україні?

· Охарактеризуйте морфологічні особливості лаванди.

· Які сорти лаванди поширені в Україні?

Література

1. Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур : Навч. посібник / За ред. Н.А. Білоножка. – Вища школа, 1990. – 292 с.

2. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття / За ред.М.А. Бобро та ін. К.: Урожай, 2001. – 392 с.

 

Лабораторна робота № 25