Інспекторсько-методична практика

Метапрактики полягає у формуванні у студентів організаційно-педагогічних навичок, виробленні творчого підходу до застосування одержаних у процесі навчання знань і умінь, необхідних для організації дошкільної освіти у районі (місті), в практичній діяльності; підвищенні інтересу до управлінської діяльності, удосконаленні професійної майстерності.

Основні завдання практики:

1. Формування у студентів уміння аналізувати освітню та методичну роботу дошкільного закладу освіти відповідно до вимог інструктивних, нормативних та програмно-методичних документів з дошкільної освіти і формулювати ясні, чіткі ділові пропозиції щодо покращення навчально-виховного процесу в дошкільному закладі.

2. Вдосконалення уміння виявляти і узагальнювати передовий педагогічний досвід та впроваджувати у процес навчання та виховання дошкільнят інноваційні технології та кращі педагогічні здобутки.

3. Набуття студентами навичок самостійно організовувати і проводити тематичне інспектування дошкільного закладу.

4. Вироблення уміння планувати методичну роботу у відділі освіти, у дошкільному навчальному закладі, надавати методичну допомогу вихователям та проводити методичні заходи; організовувати пропаганду педагогічних знань серед населення.

5. Формування вмінь налагоджувати ділові взаємини з керівниками відділу освіти, завідувачами, вихователями дошкільних закладів.

6. Поглиблення інтересу студентів до педагогічної професії, вироблення впевненості у своїх діях, зацікавленості майбутньою діяльністю керівника дошкільного виховання.

На інспекторсько-методичну практику відводять 162 години / 4,5 кредитів ECTS.

Програма інспекторсько-методичної практики

Змістовий модуль 1. Ознайомлення з організацією та керівництвом дошкільною освітою у місті (районі)

Зміст першого модуля спрямовується на ознайомлення студентів з організацією та керівництвом дошкільною освітою в місті (районі), обов’язками головного спеціаліста, методистів відділу освіти. Студенти у цей період аналізують зміст діяльності відділу освіти у галузі дошкільного виховання, ознайомлюються з плануванням роботи тощо.

Практика студентів розпочинається із зустрічі з спеціалістами та методистами відділу освіти, під час якої практиканти дізнаються про стан, перспективи та напрями розвитку дошкільної освіти в місті (районі); отримують конкретні завдання на наступні періоди практики.

Протягом перших двох днів студент-практикант має скласти індивідуальний план проходження практики, який затверджується груповим методистом практики. В індивідуальному плані студент зазначає зміст та терміни виконання основних видів роботи під час педагогічної практики (фронтального та тематичного інспектування, методичної роботи в дошкільному закладі та відділі освіти, вивчення досвіду роботи вихователів, пропаганди педагогічних знань серед населення тощо).

У наступні дні практиканти вивчають структуру районного (міського) управління освіти, функції його підрозділів, а також посадові обов'язки спеціалістів з питань дошкільної освіти та методистів управління освіти. Ознайомлюючись зі змістом роботи управління освіти щодо керівництва системою дошкільної освіти в районі (місті), вивчають такі питання:

- організація в районі (місті) мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності, заходи щодо її вдосконалення;

- робота з керівними, педагогічними та іншими кадрами;

- матеріально-технічне, науково-методичне забезпечення системи дошкільної освіти в районі (місті);

- керівництво навчально-виховною роботою в дошкільних навчальних закладах;

- контроль за виконанням завдань дошкільної освіти і Базового компонента дошкільної освіти в Україні;

- забезпечення захисту прав, соціального захисту, охорони життя та здоров'я учасників навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах; організація харчування, медичного обслуговування дітей.

Інформацію з цих питань студенти одержують у ході бесід із начальником управління освіти, його заступником з питань дошкільної освіти, зі спеціалістами; шляхом вивчення документації: положення про управління освіти; посадових інструкцій працівників, які здійснюють керівництво дошкільною освітою; планів роботи управління освіти (річний, перспективні тощо); а також іншої документації, яка відображує роботу з керівництва дошкільною освітою; під час відвідування нарад із завідуючими дошкільних навчальних закладів, інших організаційних заходів, прийомів населення, які проводить спеціаліст з питань дошкільної освіти тощо.

На основі отриманих відомостей студенти-практиканти мають зробити у щоденнику педагогічної практики аналітичні записи щодо стану організації дошкільної освіти у місті (районі), визначити наявні проблеми та можливі шляхи їх розв'язання.

На цьому етапі інспекторсько-методичної практики студенти виконують доручення управління освіти. Зокрема, виходячи з потреб управління освіти,студентів-практикантів включають до складу інспекторських бригад, які направляються у дошкільні заклади міста (району) для тематичного інспектування.

Отримавши завдання у відділі освіти, студенти-практиканти відвідують дошкільний заклад, де зустрічаються із його керівниками. Завідувач дитячої установи інформує про стан укомплектування дошкільного закладу дітьми, про кадри, рівень забезпеченості матеріально-технічної бази дошкільного закладу, про те, як виконано пропозиції попереднього інспектування. Методист дитячого садка робить аналіз результатів освітньої та методичної роботи дошкільного закладу та ознайомлює студентів із завданнями, які стоять перед колективом щодо поліпшення стану навчально-виховної роботи. У цей же день студенти-практиканти вивчають довідки атестації та тематичного інспектування дошкільного закладу відділом освіти. На основі отриманих відомостей студенти-практиканти теж мають зробити у щоденнику педагогічної практики аналітичні записи. Крім того, кожен практикант здійснює розробку індивідуального плану проведення в дитячому садку тематичної перевірки. Плани студенти складають під керівництвом групового методиста, можуть також звернутися за консультацією до спеціалістів відділу освіти. Складений кожним студентом-практикантом план тематичної перевірки повинен чітко визначати конкретну тему перевірки, докладно розкривати зміст, форми та терміни проведення інспектування. Плани фіксуються у щоденнику педагогічної практики.

Форма звіту: індивідуальний план студента-практиканта, щоденник педагогічної практики.

 

Змістовий модуль 2. Інспектування дошкільного закладу

Виконуючи завдання другого змістового модуля, студенти-практиканти працюють у дошкільних навчальних закладах у складі інспекторських бригад. Здійснюючи тематичний контроль, студенти-практиканти мають вивчити ведення ділової документації у дошкільному закладі, організаційно-педагогічну та методичну діяльність керівників ДНЗ, контроль за станом освітньо-виховної роботи з дітьми та організацію роботи з громадськістю (родинами вихованців, школою).

При здійсненні тематичного контролю студенти-практиканти вивчають певний вид діяльності дітей (ігрова, трудова, навчальна, самостійна художня діяльність тощо) або один з напрямів дошкільного виховання (фізичне, розумове, естетичне, моральне тощо). Тематичну перевірку можна провести з метою контролю за впровадженням у роботу знань і вмінь, набутих вихователями на методичних об’єднаннях, семінарах з питань організації освітньо-виховного процесу. Предметом тематичних перевірок можуть бути і організаційні питання (наприклад, стан самоосвіти вихователів, медичного обслуговування, харчування дітей тощо).

Ефективність інспектування буде залежати від ретельного збору та систематизації фактичного матеріалу всіма членами бригади. Студенти-практиканти протягом усього періоду інспектування повинні вести докладні записи, відображаючи у щоденнику педагогічної практики відомості, отримані під час спостережень за роботою вихователів та діяльністю дітей, у бесідах з педагогами, вихованцями дитячого садка та їх батьками. Для збору інформації про заняття можуть бути використані технологічні карти та бланки, які розроблені відділом освіти та використовуються у дошкільних закладах для контролю навчально-виховного процесу.

Доцільно не лише фіксувати у щоденнику педагогічної практики конкретні факти, а й аналізувати побачене, робити попередні висновки, висловлювати власні думки та пропозиції щодо поліпшення стану навчально-виховної роботи в дошкільній установі. Аналіз занять та інших виховних заходів може бути оформлений у вигляді запису за такими напрямами:

1. Загальна характеристика явища, що вивчається.

2. Характеристика факторів, що позитивно або негативно впливають на результат навчально-виховної роботи, взаємозв’язок цих факторів і ступінь впливу на об’єкт, що вивчається.

3. Причини виникнення факторів, що позитивно або негативно впливають на об’єкт аналізу.

4. Узагальнені висновки за підсумками аналізу.

5. Пропозиції щодо ліквідації причин виявлених недоліків.

Щоб зробити обґрунтовані висновки, з окремих питань студентам доцільно включити до плану інспектування елементи педагогічної діагностики, використавши методики, описані у педагогічній літературі, на сторінках фахових журналів. Діагностику стану роботи з того чи іншого напряму виховання дітей дошкільного віку зручно здійснювати з допомогою аналітичних таблиць. Такі аналітичні таблиці використовують також в якості ілюстративного матеріалу при оформленні довідок та актів, що відображають результати фронтального або тематичного інспектування.

Наступний етап практики студенти використовують для вивчення результатів перевірок, оформлення обов’язкових документів: довідок тематичного інспектування. У цих документах має відображатися об’єктивна оцінка рівня навчально-виховної роботи у дошкільному навчальному закладі, який студенти-практиканти виявили під час перевірки, виділені ними недоліки у роботі педагогічного колективу та конкретні пропозиції щодо їх подолання. Оформляючи довідки, що відображають результати інспектування, слід враховувати, що існує цілий ряд вимог до подання у цих документах висновків та пропозицій, які зроблені бригадою інспекторів. Зокрема, при оформленні висновків про результати перевірки дошкільного закладу варто враховувати такі вимоги:

· Висновки повинні бути сформульовані чітко, стисло, у певній логічній послідовності.

· Структурно висновки мають відображати основні завдання. які ставилися під час інспектування, розкривати його зміст.

· Висновки повинні відповідати фактичному стану справ, враховувати досягнення науки та передовий педагогічний досвід.

· Висновки мають бути аргументованими і переконуючими.

· У них мають відображатися тенденції змін, що відбуваються у діяльності окремих вихователів та всього колективу дошкільного закладу, розкриватися шляхи досягнення позитивних результатів і причини недоліків.

При формулюванні пропозицій враховують, що вони мають:

· адресуватися конкретним особам та відповідати висновкам та меті інспектування;

· розвивати досвід вихователів;

· спрямовуватися на ліквідацію причин, що породжують недоліки;

· враховувати реальність їх виконання в окреслений термін;

· бути конкретними і лаконічними.

На підставі аналізу одержаних відомостей практикант робить висновки та формулює рекомендації щодо вдосконалення роботи закладу з того напряму, який він вивчав у ході тематичного інспектування; доповідає про результати перевірки на педагогічній раді чи на виробничій нараді в дошкільному навчальному закладі, подає конкретні пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у роботі вихователів, методиста, завідувача дошкільного закладу.

Форма звіту: щоденник педагогічної практики, довідка про результати тематичної перевірки.