Тематична класифікація діалектизмів

У межах територіальних діалектів, до складу яких уходять вужчі регіональні утворення – говори і говірки, функціонують відмінні від закріплених у літературно-нормативному вживанні слова найрізноманітніших тематичних груп. До них належать назви предметів домашнього побуту, об’єктів рослинного і тваринного світу, продуктів сільського виробництва і народних промислів та ремесел, об’єктів навколишнього природного середовища, понять, пов’язаних із народними звичаями, віруваннями, обрядами, народною медициною та педагогікою, морально-етичними нормами народу тощо. Говіркові слова власне лексичного, або словникового, різновиду становлять помітний шар лексики в українській діалектній мові на всій території її поширення. Вони виявляються, на думку С. П. Бевзенка, в тому, що в різних діалектах для позначення тієї ж самої речі, предмета, поняття тощо вживаються зовсім різні слова, утворені за чинними в мові моделями від інших коренів [2, с. 178].

Етнографічні діалектизми – слова, що називають предмети і явища, поширені тільки в певній місцевості. Це можуть бути назви предметів побуту, одягу, виробів, знарядь виробництва, об’єктів природного середовища тощо [20, с. 111]. Отже, етнографічні діалектизми – це назви місцевих реалій, що не використовуються на решті національної території. Як правило, вони представлені такими лексико-тематичними групами:

 

ДОДАТОК

Група діалектизм Сучасний відповідник
1. Назва одягу, прикрас, частин тіла. - Кіпа; - футро; - сардачок; - кульчики; - портяниці; - калюх.   - Чоловічий головний убір; - хутро; - верхній осінній чи зимовий одяг із вовняної тканини; - сережки; - білі домоткані чоловічі штани; - живіт.  
2. Назви страв, приправ. - Гулянка; - поташ; - киселиця; - йони. - кисле молоко; - сода; - каша зі сливами; - сорт яблук.
3. Частини житлових та господарських приміщень, предмети побуту. - Гофа; - царок; - дримба; - бантина; - креденс. - прибудова на подвір’ї; - загорожа для свиней; - прилад для стікання води; - жердина; - буфет для побуту.
4. Знаряддя праці. - арапник; - дровітень; - дратва; - куфер; - міщулик; - фана; - бесага- саква. - кнут; - колода, на якій рубають дрова; - міцна нитка; - валіза; - мішечок; - прапор; - подвійна торба.  
5. Назви народних музичних інструментів. - телинка; - дудка. - сопілка; - музичний інструмент зроблений з овечого шлунка.  
6. Демонологічні назви. - щезник, побережник; - примівник; - гонихмарник. - лісовик; - мольфар; - чорт;  
7. Назви, пов’язані з природними та кліматичними умовами, небесні тіла. - зірниці, звізди; - ватра; - афинник; - грузь. - зірки; - вогонь; - місце, де ростуть чорниці; - болото.
8. Предмети для їзди. - дараба; - фіакр. - річковий пліт; - карета.
9. Назва хвороб. - чорна хвороба; - мати черево. - епілепсія; - діарея.
10. Назви рослин. - свербиус; - морва; - матриган; - канупер; - синій вогник; - гав’яз; - гогодзи; - бриндушок. - шипшина; - шовковиця; - золотий корінь; - любисток; - будяк; - живокіст; - брусниця; - шафран.
       

 

Отже, у повісті використано безліч слів, які притаманні саме південно-західному наріччю, а саме буковинському говору. Діалектизми відрізняються від літературної мови, тому вони передають увесь колорит мовлення. Тематична класифікація становить поділ слів за їх призначенням.

ВИСНОВКИ

Як відомо, діалектизми – це характерні для територіальних діалектів мовні особливості, що кваліфікуються як відхилення від літературної норми. Діалектизми виділяються на всіх рівнях мови – акцентуаційному, фонетичному, словотвірному, фразеологічному, лексичному та граматичному. Український народ на час свого перетворення з народності в націю по суті не мав єдиної літературної мови. В художніх творах в основному діалектизми вживаються на лексичному рівні, значно рідше на всіх інших рівнях. Діалектна мова вживається в художніх творах з певною стилістичною метою (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови персонажів тощо). Так, наприклад, у творі «Черевички Божої Матері» ми можемо відслідкувати вживання діалектизмів буковинської говірки, які вдало відображають усі особливості території. Ми провели дослідження з метою пізнання даного говору. У нашій роботі ми звернули увагу на головні характеристики діалектизмів – фонетичні, лексичні, акцентуалогічні, семантичні та фразеологічні. Поданий твір для аналізу представлений великою кількістю діалектизмів, які в свою чергу мають певну функціональну та стилістичну ролі. Марія Матіос, представниця південно-західного наріччя, а саме буковинського говору, показала нам життя дівчинки – Іванки Борсук, і це життя, вірування, обряди передала мовою Буковини. Адже роль діалектизмів в цій повісті важлива, тому що саме вони вдало і чітко передають увесь колорит твору.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Бевзенко С. П. З історії української діалектології // Українська діалектологія : навч. посіб. для студ. філол. ф-тів ун-тів і пед. ін-тів / С. П. Бевзенко. – К ., 1980. – С. 28–31

2. Бевзенко С. П. Південно-західні діалекти // Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. – К . , 1980.– С. 208–230

3. Бевзенко С. П. Про діалектні відмінності української мови на синтаксичному рівні / С. П. Бевзенко // Мовознавство. – 1976. – № 4. – С. 46–49.

4. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. Фонетика : [навч. посібник] / С. П. Бевзенко. – Одеса : ОДУ, 1974. – 51 с.

5. Дзендзелівський Й. О. Проблеми сучасної української діалектології // Мовознавство. – 1967. – №2. – С. 17–21.

6. Етимологічний словник української: У 6–ти т. / За заг. ред. О. С. Мельничука. – К. : Наукова думка, 1982–2012.

7. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. – К. : Радянська школа, 1966. – 347 с

8. Жовтобрюх М. А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів // Мовознавство. – 1973. – № 1. – С. 3-15.

9. Зеленько А. Взаємодія загальномовного й діалектного як один з компонентів творчої манери В. Стефаника // В. Стефаник і українська культура : Тези. – Івано-Франківськ, 1991. – Ч. 2. – С. 34–37.

10. Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова. – К . : Радянська школа, 1960. – 243 с.

11. Матвіяс І. Г. Взаємодія української літературної мови і територіальних діалектів на всіх етапах історичного розвитку української літературної мови. – К. : 1972. – С. 3–6.

12. Матвіяс І. Г. Діалектна основа синтаксису в українській літературній мові // Мовознавство. – 2007. – № 1.

13. Матвіяс І. Г. Засади української діалектології // Мовознавство. – 2000. – № 1. – С. 3-9.

14. Мацько О. М., Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Стилістика української мови: Підручник для філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К. : Вища школа, 2003. – С. 431–453

15. Монахова Т. В. Українська діалектологія : [навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.] / Тетяна Василівна Монахова. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 128 с.

16. Новий тлумачний словник української мови : 42000 сл. : В 4-х т. – К. : Аконіт, 1998. – 424 с.

17. Онишкевич М. Й. Про складання словника бойківського діалекту / М. Й. Онишкевич // Праці X Республіканської діалектологічної наради : [збірник] / АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; [відп. ред. Ф. Т. Жилко]. – К. , 1961. – С. 114–125.

18. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К. : Наукова думка, 1993. – 248с.

19. Росінська Олена Анатоліївна Культура сучасної української мови. Довідник для всіх. – Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2009

20. Сердега Р. Л. Українська діалектологія : навчальний посібник / Р. Л. Сердега, А. А. Сагаровський // Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 156 с.

21. Словник буковинських говірок. – Чернівці, 2005. – 68 с.

22. Словарь української мови : в 4-х Т. / За ред. Б. Грінченка – К. : 1907-1909

23. Тлумачний словник сучасної української літературної мови / за ред. д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. – 2-ге вид, випр. і доп. – Х. : Прапор, 2004. – 992 с.

24. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови: Посібник для пед.. ін–тів / Ф. Т. Жилко // К. : Рад. школа, 1955. – 316 с.

25. Матвіяс І. Г. Українська мова та її говори / І. Г. Матвіяс // К. : Наукова думка, 1990. – 168 с.

26. Руснак Н. О. Лінгвокогнітивні та прагматичні виміри діалектних текстів буковинських говірок: монографія / Н. О. Руснак // Чернів. нац. ун–т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Чернів. нац. ун–т, 2009. – 447

27. Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці, 2005. – 688 с.

28. Словник української мови 1970–1980: Словник української мови: В 11–ти т. / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1970–1980.

29. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фразеологія: підручник / А. К. Мойсієнко, І. М. Арібжанова, В. В. Коломийцева та ін. – К. : Знання, 2010. – 374 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Матіос Марія «Черевички Божої Матері» вирвана сторінка з буковинської саги : Повість / М.Матіос. – Львів : ЛА «Піраміда», 2013. – 208 с.