Завдання № 7. Дослідіть, чим відрізняється світ солов’я від світу імператора ( 4 бали )

Тема: Чарівний світ Ганса Крістіана Андерсена.

Протиставлення «справжнього» і «штучного»

В казці «Соловей».

… глибина казок оманлива, здається,

що ти вже сягнув дна, а перед тобою

ще не відкриті підводні країни.

Завдання № 7. Дослідіть, чим відрізняється світ солов’я від світу імператора ( 4 бали ).

	Соловей	Імператор та його придворні
Де живуть?
Що бачать?
Що чують?
Що цінують?

Отже,____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Заповнити маршрутний лист пошуків солов’я придворними. ( 1 бал )

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Та де ж її шукати? Камергер бігав по всіх сходах згори та вниз, по всіх залах та коридорах, але ніхто, кого він стрічав, не чув ані слова про солов’я. Камергер прибіг назад до імператора і сказав, що, напевне, той, хто написав книгу, вигадав байку.

- Ваша імператорська величність не може собі навіть уявити, що пишуть у книжках. Це все вигадки, чорна магія, ніякого солов’я в нас нема.

- Але ж книгу, яку я читав,- сказав імператор,- прислав мені всевладніший імператор Японії, і в ній не може бути ніякої неправди! Я хочу почути солов’я. Він мусить бути сьогодні тут. Він матиме мою найбільшу милість. Якщо його не буде, після вечері я накажу висікти весь двір!

- Тзінг-пе! — сказав камергер і знову оббігав усі сходи згори та вниз через усі зали та коридори; половина придворних бігала за ним, бо вона зовсім не хотіла, щоб її сікли. У всіх було одне питання — про солов’я, про якого знав цілий світ, але ніхто не знав при дворі.

Нарешті, зустріли вони на кухні бідну маленьку дівчинку. Вона сказала:

- О боже!.. Я добре знаю солов’я! О! Як він уміє співати! Мені дозволено щовечора відносити моїй бідній хворій матері недоїдки від обіду. Вона живе внизу, на березі моря, і, коли я повертаюсь назад, я спочиваю в лісі і там слухаю співи солов’я. У мене виступають сльози на очах, і стає так хороше, ніби мене цілує мама.

- Маленька куховарочко! — сказав камергер.- Я дам тобі постійне місце на кухні і дозволю дивитися, як імператор обідає, якщо ти проведеш нас до солов’я… Сьогодні ввечері йому наказано співати!

І ось вони вирушили до лісу, де завжди співав соловей, і півдвору пішло за ними.

Коли вже пройшли півдороги, замукала корова.

- О! — сказали молоді придворні.- Ось він! Яка надзвичайна сила в такій маленькій тварині! Але звичайно ми чули його раніше!

- Ні, це корови мукають,- пояснила дівчинка,- ми ще далеко від того місця.

Потім заквакали жаби в болоті.

- Чудово! — зауважив придворний бонза.- Я вже чув його, він дзвенить, як маленькі церковні дзвоники.

- Ні, то жаби! — заперечила дівчинка.- Але, я гадаю, ми скоро його почуємо.

Тоді заспівав соловей.

- Ось він! — скрикнула.- Слухайте! Слухайте! Ось він сидить.- І вона показала на маленьку сіреньку пташку на гілці.

- Чи це можливо? — промовив камергер.- Я ніколи не уявляв його собі таким! Який у нього простий вигляд! Може, він згубив свої фарби, тому що побачив перед собою стільки знатних людей!

- Соловейку! — гукнула голосно маленька куховарка.- Наш милостивий імператор бажає, щоб ти йому проспівав.

- З великою втіхою і насолодою! — відповів соловей і заспівав — бо співати для нього було завжди радістю.

- Дзвенить, як скляні дзвіночки,- сказав камергер.- Подивіться на це маленьке горлечко, як воно працює. Дивно, що ми раніше його не чули. Він матиме великий успіх при дворі.

- Може, ще поспівати імператорові? — спитав соловей. Він думав, що імператор теж тут.

- Мій прекрасний маленький соловей,- сказав камергер.- Я маю щастя закликати вас сьогодні ввечері на двірське свято, де ви зачаруєте його імператорську милість своїми принадними співами.

- Найкраще мене слухати в зеленому лісі,- промовив соловей, але полетів з ними, коли почув, що цього бажає імператор.

Завдання № 5А ( за вибором ). Розфарбуйте ілюстрацію з солов’єм, чому ви обрали такі кольори? Хто, на вашу думку, яскравіший – справжній чи штучний соловейко? Чому? ( 2 б)

Прослуховування музичного твору Аляб’єва «Соловей». Яке враження він на вас справив?