Визначення точки беззбитковості виробництва

Внаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного, критичного обсягу (NКР) збиткове. Протягом зростання обсягу продукції частина постійних витрат у їх загальній сумі знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу (NКР) виробництво стає рентабельним.

Аналіз співвідношення витрати “витрати – обсяг - прибуток”, на практиці іноді називають аналізом точки беззбитковості. Цю точку також називають «критичною» або «мертвої», або точкою «рівноваги».

Точка беззбитковості – це критичний обсяг реалізації (діяльності), при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Для обчислення точки беззбитковості (порогу рентабельності) використовують три методи:

- графічний;

- рівнянь;

- маржинального доходу;

При графічному методі знаходження точки беззбитковості зводиться до побудови комплексного графіка “витрати – обсяг - прибуток”,с з точки, послідовність побудови якого полягає в наступному :

- наносять на графік лінію постійних витрат, для чого проводять пряму, паралельну осі абсцис, з точки рівної постійним витратам;

- вибирають відповідний обсяг виробництва (реалізації) продукції і визначається для нього розмір змінних витрат, на підставі якого будують лінію змінних витрат підприємства, яка виходить з точки перетину лінії постійних витрат з лінією ординат і утворює графік сумарних витрат підприємства;

- беруть той же обсяг продаж і на підставі ціни продукції визначають відповідну виручку від реалізації, на підставі якої здійснюють креслення лінії виручки.

- Точка беззбитковості утворюється від перетину лінії виручки і лінії сумарних витрат

Вирізняють постійні витрати та змінні. До постійних витрат відносять: витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати, інші виробничі витрати, адміністративні витрати,витрати на збут. До змінних витрат відносять:сировина та матеріали,паливо та енергія на технічні цілі,зворотні відходи,основна заробітна плата робітників,додаткова заробітна плата,відрахування на соціальне страхування.

Для графічного визначення точки беззбитковості необхідно побудувати лінію витрат і лінію реалізації.

Рівняння лінії витрат:

, (3.10)

де ВВ – валові витрати на продукцію і-го виду, грн.;

постійні (виробничі і позавиробничі) витрати на весь обсяг виробництва продукції і-го виду, грн.

– змінні витрати на одиницю продукції і-го виду, грн./шт.;

Nі - річний обсяг товарної продукції, одиниць.

6692700+172,25*30000=11860200 грн

До постійних витрат відносяться витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, інші виробничі, адміністративні та витрати на збут.

Змінні витрати включають купівлю сировини і матеріалів, палива та енергії на технологічні цілі, заробітну плату робочих і податки на неї.

(68,69+41,21+5,64+98,91+8,64)*30000= 223,096*30000=

6692700 = грн

=117,8+11,37+27,48+3,297+12,31=172,25 грн

Рівняння лінії реалізації:

(3.11)

де ВР – виручка від реалізації продукції і-го виду, грн.

ВР = 454,64 *30000 = 13639200 грн

Чим більший обсяг виробництва ніж критична його величина (точка беззбитковості), тим вищою є економічна безпека виробництва.

Аналітичний вираз для визначення точки беззбитковості:

(3.12)

де А – беззбитковий рівень виробництва, шт.;

шт

Точки: В пост = 6692700

Взм = 5167500

ВВ =11860200

ВР =13639200

Доходи і витрати,

грн.


13639200 ВР

     
 
 
 

 

 


11860200 ВВ

 


6692700 Впост

А

 


5167500 Взм

 

Nкр 30000

Обсяг

виробництва, шт.

 

Рисунок 3.1 – Графічна інтеграція рівня беззбитковості виробництва