Технологічний розрахунок вітрорешітної очистки зернозбирального комбайна

Мета роботи

Визначити основні параметри верхнього решета і вентилятора очистки зернозбирального комбайна та їх взаємного розміщення.

Теоретичні передумови

Вітрорешітна очистка зернозбирального комбайна призначена для відокремлення із дрібного вороху зерна, легких домішок (полови, збоїн соломи) і важких крупних домішок (необмолочених колосків) і спрямування їх до транспортувальних органів (зернового і колосового шнеків, половонабивача).

Складальними одиницями класичної очистки є стрясна дошка, верхнє решето з подовжувачем, нижнє решето, вентилятор, колосові і зернові шнеки та механізм привода.

Стрясна дошка і решета приводяться в коливальний рух завдяки кривошипно-шатунного механізму.

Вентилятор, як правило, відцентрового типу, з регульованою частотою обертання.

Решета: верхнє і нижнє – жалюзійні, регульовані.

Якість технологічного процесу очистки в основному залежить:

- від кінематичного режиму роботи решітного стана, тобто

, (5.1)

де w - кутова швидкість кривошипа, l/c;

r - радіус кривошипа, м;

g - прискорення вільного падіння, м/с²;

- від кількості Q повітря в одиницю часу (м³/с) та швидкості повітряного потоку V, м/с, що створює вентилятор;

- від взаємного розміщення решіт і вентилятора;

- від кута нахилу жалюзі решіт.

Пропускна здатність решіт, в основному, обумовлюється їх площею.

В даній роботі розглянуті питання, що стосуються верхнього решета та відцентрового вентилятора із спіральним кожухом.

Взагалі в зернозбиральних комбайнах застосовують і трирешітні очистки та вентилятори - осьові і діаметральні.

Порядок виконання роботи

1. Записати вихідні дані (табл. 5.1) відповідно до заданого варіанту.

2. Виконати технологічний розрахунок в такій послідовності:

2.1. Подача вороха на очистку

q_в=0,45q , кг/с. (5,2)

2.2. Площа решета

, м², (5.3)

де q^/_в – допустиме навантаження вороху на жалюзійне решето, ;

q^/_в = 0,8...1,4 , менші значення приймають для решіт, що не мають подовжувачів, більші – при наявності подовжувачів і сухому воросі.

2.3 Ширина решета

В_р= В = В_с, м, (5.4)

де В - відповідно ширина молотарки, соломотряса, м.

2.4. Довжина решета

, м, (5.5)

де F_р, м²; B_р, м.

2.5. Довжина подовжувача

, м, (5.6)

де L_р, м.

2.6. Ширина подовжувача

В_п=B_р, м, (5.7)

де B_р, м.

2.7. Частота обертання кривошипа привода решітного стану

, об/хв., (5.8)

де - кінематичний режим роботи решета;

g - прискорення вільного падіння, м/с²;

r - радіус кривошипа, м (r = 0,02 м);

w - кутова швидкість кривошипа, 1/с .

2.8. Швидкість повітряного потоку на виході із вентилятора

V = a V_кр, м/с, (5.9)

де a = 1,4...1,7 – коефіцієнт, що враховує зменшення швидкості повітряного потоку;

V_кр- критична швидкість найбільш важких фракцій, що виносяться повітряним потоком, (V_кр = 6 м/с для пшениці).

2.9. Витрата повітря, що повинен створити вентилятор

, м³/с, (5.10)

де К₁ = 0,8 - коефіцієнт концентрації повітряного потоку ;

g - питома вага повітря, кг/м³(g = 1,29 кг/м³).