Які особи можуть бути допитані як свідки?
Який процес формування показань осіб (відчуття, сприйняття, збереження, відтворення і фіксація інформації)?
Відчуття є суб’єктивним за змістом джерелом, це внутрішні психічні процеси людини, що виникають у зв"язку з певними явищами дійсності, які вона сприймає за допомогою органів чуття .
Сприйняття — це не тільки сума відчуттів, а й діяльність мислення.
Правильність сприйняття залежить від суб’єктивних і об’єктивних чинників: суб’єктивні — це стан органів відчуття людини, її суб’єктивна можливість правильно сприймати дійсність ( темперамент, стан психіки), а об’єктивні — умови сприйняття, погода, освітлення, тривалість події, за якою спостерігають.
відчуття і сприйняття певним чином залежать від розвитку нервової системи, стану організму в цілому, рівня розвитку людини
Другим етапом формування показань є запам’ятовування (збереження) - здатність утворювати умовні зв’язки, зберігати і відновлювати їхні сліди. Як і сприйняття, воно має вибірковий характер: людина запам’ятовує не все, що сприймає, а тільки те, що викликає в неї глибокі переживання чи має для неї істотне значення.
(Повну розповідь про те, що спостерігалося, можна одержати тоді, коли свідок допитується через найкоротший від події проміжок часу. )
Третім етапом формування показань є відтворення сприйнятого. це здатність особи висловлювати те, що вона запам"ятала з приводу фактів, що стосуються обставин, які мають значення для конкретного кримінального провадження.
У психології відомі два типи відтворення: а) вільне відтворення смислового змісту з відхиленням від форми та б) відтворення змісту із збереженням його форми. Цей поділ важливо встановити в показаннях з метою їх правильної оцінки і визначення тактики допиту. Так, відтворення змісту із збереженням форми виявляється в детальному і послідовному викладі події, без виділення її головних і другорядних рис. Відтворення ж змісту без форми полягає у викладі суті події.
Які фактори впливають на повноту і достовірність показань осіб?
Оцінка достовірності – це процес, який відбувається в ході проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, висуненні версій і прийнятті процесуальних рішень. Виходячи з викладеного, оцінка достовірності показань свідка залежить:
1) від характеру показань свідка ( Для цього необхідно вияснити джерелом якої життєвої обставини є дані показання, чи достатньо повно підтверджуються дані факти в показаннях, чи відноситься подія до обставин, що підлягають доказуванню, умови сприйняття обставин, наявність потерпілого, прогалин в обґрунтуванні, логічність викладу показань і т. ін.;
2) від особи свідка, що має значення для оцінки його показань – наявність зацікавленості, в результатах провадження, службових, родинних взаємин з іншими учасниками процесу, його психологічні особливості, здатність сприймати і давати правдиві показання, репутація свідка, характеристика як члена суспільства і т. ін.;
3) від співвідношення показань свідка з іншими доказами у провадженні з метою вияснення суперечностей або узгодженостей між ними.
З приводу яких обставин може давати показання особа?
Відп. до ч.5 ст.95 КПК: Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто,щодо відомих їй обставин, що мають значення для цього кр.провадження ( визначені у ст.91 КПК – обставини, що підлягають доказуванню), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом ( СТ.97 – показання з чужих слів – коли особа висловлюється щодо певного факту, посилаючись на пояснення іншої особи)
Які особи можуть бути допитані як свідки?
ч.1 ст.65КПК: Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Ця особа не повинна бути причетна до вчинення крим. Правопорушення