Охорона вод Світового океану
Боротьба за чистоту океану набуває глобального масштабу. Проводиться міжнародний контроль за станом океану, діє система штрафів за забруднення акваторій. Більшість торговельних і риболовецьких суден оснащено ємностями для утилізації сміття і нафтопродуктів. У портах вони здаються на перероблення. Тут діють спеціальні станції хімічного очищення, судна для збирання нафтової плівки тощо. Застосовуються хімічні, механічні та біологічні методи очищення. Механічні базуються на відсутності забруднення завдяки фільтрам. Хімічні ґрунтуються на застосуванні хімічних реагентів, що сприяють випаданню в осад колоїдних і частково розчинених речовин. Біологічні методи полягають у бактеріальному очищенні води, завдяки яким через 92 год. у воді залишається 0,5% хвороботворних бактерій.
Охорона вод Світового океану має національний, регіональний і міжнародний аспекти. Національний підхід зумовлений намаганням зберегти і раціонально використати природні умови та природні ресурси шельфу, який юридично належить тій чи іншій країні. Водночас проблема охорони морського середовища є проблемою міжнародною, оскільки море – це знаряддя праці всіх народів світу. Проблема ця складна, комплексна, охоплює політичні, економічні, правові, соціальні, технічні та інші питання.
Істотним зрушенням в охороні океану перешкоджають неоднаковий підхід до цього питання й неоднакові соціальні, технічно-економічні можливості кожної окремо взятої держави. Проте збільшується кількість регіональних і універсальних конвенцій.
Як вважають учені, концепція охорони і раціонального використання природних ресурсів Світового океану має включати: заборону скидання нечистот у воду, створення служби охорони берегової зони, контроль за виловом риб і тварин, створення морських заповідників, заказників, національних парків, визначення допустимих концентрацій забруднення, відновлення природних ресурсів, екологічну освіту населення.
Отже, якщо людство не виробить механізму глобальної охорони Світового океану, він може стати мертвим. А як казав знаменитий мореплавець і вчений Тур Хейєрдал, мертвий океан – це мертва планета.
Програма курсу
Місце і значення навчальної дисципліни
Курс ² Основи океанології ² знайомить студентів зі Світовим океаном як єдиним природним комплексом, зв’язаним з атмосферою і літосферою; розглядає процеси енерго-, масообміну та трансформації речовин і енергії у океані, а також збереження і раціональне використання водного середовища.
Курс направлений на закріплення і поглиблення знань про Світовий океан студентами-географами. Він органічно пов’язаний з курсами ² Загальне землезнавство ², ² Гідрологія”, ² Метеорологія і кліматологія ² і опирається на курси ² Фізика²,² Хімія².
Основні завдання курсу:
1. Дати знання про закономірності географічної оболонки.
2. Навчити оцінювати величезні джерела мінеральних, біологічних та енергетичних ресурсів Світового океану.
3. Визначити основні методи досліджень океану.
4. Показати необхідність раціонального використання океану і його охорони.
Головною формою організації вивчення курсу є:
- лекції, лекції - диспути, бесіди;
- практичні роботи;
- самостійна робота студента;
- консультації;
- контрольні і тестові завдання.
Вимоги до студентів
Студенти повинні ЗНАТИ:
1. Задачі курсу і його зв’язок з іншими науками
2. Історію досліджень
3. Світовий океан, його єдність
4. Рельєф дна Світового океану
5. Ґрунти дна океанів та морів
6. Хімічний склад морської води та солоність
7. Тепловий режим океанів і морів
8. Льодовий режим океанів і морів
9. Основні фізичні властивості морської води
10. Оптичні та акустичні властивості морської води
11. Перемішування вод в океанах і морях
12. Сталість вод Світового океану
13. Водні маси Світового океану
14. Рівень океанів і морів
15. Хвилі в океанах і морях
16. Припливи
17. Циркуляцію вод у Світовому океані
18. Природні ресурси Світового океану та їх використання
19. Чорне і Азовське моря ( гідрологічну, гідрохімічну характеристику, господарське використання, екологічні проблеми ).
Студент повинен ВМІТИ:
1. Визначити природні ресурси Світового океану
2. Визначити водний баланс Світового океану
3. Знати заходи по охороні вод Світового океану.
Загальний зміст
Модуль 1
ВСТУП. Предмет і задачі курсу, його зв’язок з іншими науками. Коротка історія досліджень. Океанологія. Роль вчених і мореплавців у дослідженнях Світового океану. Дослідження в Арктиці та Антарктиці. Дослідження Чорного і Азовського морів і гирлових областей Північного Причорномор’я.
СВІТОВИЙ ОКЕАН, ЙОГО ЄДНІСТЬ. Розподіл суші та води на земній кулі. Історія походження океанів і морів. Єдність Світового океану, поділ його на частини. Моря, їх класифікація, затоки, бухти, протоки.
РЕЛЬЄФ ДНА СВІТОВОГО ОКЕАНУ. Будова земної кори під океанами. Основні риси рельєфу дна Світового океану. Морфологічні зони океанів і морів. Коротка характеристика рельєфу дна окремих океанів і особливостей рельєфу дна морів.
ГРУНТИ ДНА ОКЕАНІВ І МОРІВ. Склад морських відкладів та їх походження. Класифікація морських відкладів. Розподіл відкладів у Світовому океані. Швидкість формування та їх потужність.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОД СВІТОВОГО ОКЕАНУ. Поняття про хімічний склад і солоність морської води. Хлорний коефіцієнт. Причини зміни солоності. Поняття про баланс солей і сталість сольового складу. Походження солей у Світовому океані. Розподіл солоності на поверхні Світового океану і зміна її з глибиною. Розподіл солоності в морях. Головні іони, біогенні елементи, мікроелементи і гази в морській воді. Завислі речовини. Забруднюючі речовини. Практичне значення. Вивчення солоності та складу морської води. Водний і сольовий баланси.
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОД СВІТОВОГО ОКЕАНУ. Густина і тиск морської води. Поняття про густину, питому вагу і питомий об’єм морської води. Залежність густини від температури і солоності, розподіл густини на поверхні океанів і морів, зміна її з глибиною. Тиск морської води. Межа стрибка густини. Значення та використання даних про густину для практики.
Тепловий режим океанів і морів. Теплові властивості морської води. Основні причини зміни температури морської води. Тепловий баланс моря. Розподіл температури на поверхні океанів і морів. Вертикальний розподіл температури. Зміна температури в часі. Добовий та річний хід температури. Теплова взаємодія океанів і материків, вплив океанів на клімат материків. Сучасні дослідження термічного режиму океанів і морів, використання їх термічної енергії.
Лід в океанах і морях. Утворення льоду в морі. Розвиток і руйнування морського льоду. Дрейф льоду. Розподіл льоду в Світовому океані. Значення вивчення льодового покриву.
Оптичні та акустичні властивості морської води. Прозорість морської води, колір. Розподіл кольору і прозорості в океанах і морях. Свічення та цвітіння моря. Звук у морській воді, швидкість його поширення.
Модуль 2
ПЕРЕМІШУВАННЯ ВОД В ОКЕАНАХ І МОРЯХ. Вертикальна сталість вод Світового океану. Поняття про водні маси. Основні типи водних мас у Світовому океані.
РІВЕНЬ ОКЕАНІВ І МОРІВ. Рівнева поверхня. Причини коливання рівня. Середній рівень моря. Нуль глибин, статистична обробка рівневих спостережень. Практичне і наукове значення вивчення коливань рівня океанів і морів.