Джерела та передумови виникнення

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................

РОЗДІЛ І. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ

1.1 Передумови виникнення..................................................................

1.2 Етапи розвитку...............................................................................

1.3 Актуальність інформатики на сьогодні.........................................

1.4. розиток інформатики в Україні

ВСТУП

На сьогодні можна спостерігати активне використання комп’ютерної техніки в усіх сферах, що зумовлено її необхідності при виконанні певних завдань. Таким чином, глобальні процеси формування автоматизованого інформаційного суспільства створюють потужні можливості для розвитку людини та ефективного вирішення багатьох економічних і соціальних проблем.

Досліджуючи вагоме місце інформативних ресурсів, слід зазначити, що особливої актуальності на сьогодні набуває розвиток інформатики, а саме, її періоди та шляхи становлення.

Метою курсової роботи є дослідження історіографічних напрямків та етапів розвитку наукової думки про історію розвитку інформатики.

Реалзіація мети передбачає вирішення таких завдань:

- визначення переліку та змісту основних історичнихнапрацювань щодо предмету дослідження;

- з’ясування основних етапів розвитку інформаики;

- дослідження характеру трансформації науково-пізнавальної діяльності, що відбувається у зв'язку з процесами інформатизації сучасного суспільства;

- встановити особливості розвитку інформатики на кожному етапі її розвитку;

- проаналізувати роль інформаційно-комунікаційних технологій в інформатиці.

Розвиток інформатики характеризується всебічними дослідженнями науковців далекого зарубіжжя (Д. Белла, Л.Р. Грехема, У.Р. Ешбі, О. Тоффлера, І. Пригожина, Я. Хінтіки), російських авторів (І.Ю. Алексєєвої, О.Б. Бондалєтової, Б.А. Глінського, Л.Г. Голубєвої, К.А. Зуєва, М.М. Моісєєва), українських філософів та фахівців з інформатики (І.С. Добронравової, Л.Г. Дротянко, Ю.М. Канигіна, О.О. Корінного, В.С. Лук’янця, О.Я. Мороза, М.А. Ожевана, В.А. Рижка).

Наскрізним контекстом роботи стали дослідження з постнекласичної науки В.С. Стьопіна, М.О. Розова, В.М. Розіна, В.Г. Горохова, В.В. Кізіми та інших.

Не зважаючи на стрімкий розвиток індустрії інформатики протягом останніх кількох десятків років, процес самовизначення інформатики як науки все ще не можна вважати завершеним. Дослідження розвитку засобів інформатизації та інформаційних технологій, що спричинений кардинальним переосмисленням цілей, змісту, засобів, методів і форм інформатики на сучасному рівні, а також з постійним розвитком інформаційних технологій та удосконалення засобів передачі інформації, зумовлюють актуальність нашогодослідження.

Об’єкт дослідження – інформаційно-комунікаційні технології.

Предмет дослідження – особливості становлення інформатики.

Методи дослідження.

- аналіз наукової літератури щодо опрацювання даної теми;

- систематизація;

- метод класифікації;

- узагальнення.

РОЗДІЛ І. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ

Джерела та передумови виникнення

Передісторія появи інформатики настільки ж давня, як історія розвитку людського суспільства, що пов'язана з перетворенням суспільних відносин під впливом змін способів опрацювання інформації.Слід зазначити, що особлива роль у передачі інформації належить такій науці як інформатика.

Французький термін informatigue (інформатика), утворений шляхом злиття термінів інформація (information) і автоматика (automatigue), дослівно перекладається як «інформаційна автоматика або автоматизована переробка інформації», тому під інформатикою традиційно розуміють комплексну наукову й інженерну дисципліну, що вивчає процеси збору, зберігання й переробки інформації за допомогою обчислювальної техніки.

Термін інформатика використовувався спочатку в зарубіжних наукових публікаціях (нім. Informatik, фр.Informatique, англ, informatics) для назви науково-практичного спрямування, що займається автоматизованою обробкою інформаційних даних.

Однак єдиного загальновизначеного пояснення, що слід розуміти під терміном «інформатика», не існує. Слід зазначити, що існуюча різноманітність визначень терміна «інформатика» пояснюється багатогранністю функцій, засобів і методів цієї науки. Зокрема, у вітчизняній науковій літературі термін "інформатика" був спочатку використаний в 1963 р професором Московського енергетичного інституту Ф.Е. Темників , який визначив інформатику як науку про інформацію взагалі, що складається з 3-х основних частин:

1) теорія інформаційних елементів;

2) теорія інформаційних процесів;

3) теорія інформаційних систем [19, с. 121]

З погляду В.М. Глушкова «поняття інформатики охоплює галузі, пов'язані з розробкою, створенням, використанням і матеріально-технічним обслуговуванням системи опрацювання інформації, включаючи машини, обладнання, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу» [16, с.101]

З погляду академіка М.М. Моїсєєва «інформатика - це якась синтетична дисципліна, що містить у собі й розробку нової технології наукових досліджень і проектування, які засновані на використанні електронної обчислювальної техніки, і кілька великих наукових дисциплін, пов'язаних із проблемою спілкування з машиною, і, нарешті, зі створенням машини» [20, с.12].

З погляду академіка А.Н. Дородніцина «інформатика - це наука про перетворення інформації, яка базується на обчислювальній техніці» [10, с.19].

У такому розумінні інформатика включає дисципліни, що відносяться до обробки інформації в обчислювальних машинах і обчислювальних мережах: як абстрактні, начебто аналізу алгоритмів, так і досить конкретні, наприклад, розробка мов програмування.

Широкому поширенню терміна в такому значенні сприяв академік А. П.Єршов, що заснував шкільну інформатику, що забезпечила широке поширення комп'ютерної грамотності в школі [12, с.54].

Таким чином, у ряді визначень інформатики на перше місце ставили власне інформацію. Директор Інституту проблем передачі інформації АН СРСР В. І. Сифоров вважав, що "в основу визначення повинні бути покладені дії над інформацією. Інформатика розвивається під дією потреби суспільства і згідно внутрішній логіці розвитку. В основі цього розвитку лежать закономірності процесів в ЕОМ, закономірності розвитку ЕОМ. Інформатика має справу не з конкретними формами матерії, а з категоріями: інформація, модель і т.п. Інформатика - комплексна дисципліна - це наука (фундаментальні дослідження) та галузь виробництва (дослідно-конструкторські роботи і вдосконалення технологій), а крім того, і інфраструктурна область (експлуатація інформаційних систем)» [27, с. 11].

Заступник директора ВІНІТІ в 1970-і рр. Ю. І. Шемакін в книзі "Введення в інформатику" зазначає, що "основним завданням інформатики вивчення закономірностей, відповідно до яких відбуваються створення, перетворення, зберігання, передача і інформації усіх видів, у тому числі із застосуванням сучасних технічних засобів".

У зарубіжних країнах терміну «інформатика» відповідає, щонайменше, чотири галузі знань - Information science, Computer science, Computer science and Information science, Computational science. Наприклад, Information science вивчає різні інформаційні процеси, Computer science спрямована на вивчення комп'ютерної бази для проведення наукових досліджень і прикладних розробок.

Таким чином, слід узагальнити, що інформатика – це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними.

Слід зазначити, як будь-яка наука, інформатика має свій період розвитку, що насамперед повязано з передачею інформації між її носіями.

Етапи розвитку передачі інформації:

ü поява усного мовлення. Саме з появою мови почалася історія людини як людини розумної, тому що мова вимагає деякого мінімуму абстрактного мислення.

ü винахід писемності. Це дозволило обходитися без особистого спілкування з вчителем для засвоєння його досвіду. Писемні документи доходять до людей через час та відстань, а для нащадків – через роки, століття та тисячоліття.

ü середина XVI ст. – друкарство. Друкарський станок дав можливість швидко та дешево тиражувати інформацію без помилок, які допускаються переписувачами.

ü кінець XIX ст. – поява електрики (з'явилася можливість передавати інформацію за допомогою телеграфу, телефону, радіо тощо);

ü середина XX ст – винахід комп'ютерної техніки. Винайдення комп’ютера, який дозволяє не тільки значно прискорити будь-які розрахунки, але й перетворити у відповідності з програмою будь-яку інформацію, в тому числі текст, звук, малюнки та рухливі зображенняЦей етап став початком для формування інформатики як наукової дисципліни.

Отже, у процесі розвитку людського суспільства спостерігалося зростання обсягів оброблюваної інформації, що привело до перерозподілу трудових ресурсів зі сфери матеріального виробництва в нову інформаційну сферу і появі нового виду ресурсів - інформаційного ресурсу суспільства. Розумне керування будь-якою сферою людського суспільства й, у першу чергу, сферою економіки можливо тільки на підставі вчасного накопичення й опрацювання інформаційного ресурсу – це сукупність документів в архівах, фондах, бібліотеках, банках даних та інших інформаційних системах.

Впровадження електронних обчислювальних машин (ЕОМ) у різні сфери людської діяльності спричинило формування процесу інформатизації суспільства – це організований науково- технічний і соціально-економічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб суспільства на підставі формування й використання інформаційних ресурсів.

Результатом процесу інформатизації є створення інформаційного суспільства. Для інформаційного суспільства характерна розвинена інфосфера (інформаційна сфера). Дослідження останніх років чітко показують, що інформатика як фундаментальна наукова дисципліна буде визначати напрямки формування і розвитку глобального інформаційного суспільства, заснованого на знаннях.