Монтаж процесора та кулера
Центральний процес – функціональна частина комп’ютера, що призначена для інтерпретації команд. Призначений для обробки даних по заданій програмі шляхом виконання арифметичних і логічних операцій, для програмного керування роботою пристроїв комп’ютера.
Отже, процесор це головна складова комп’ютера, кріпиться він у спеціально відведеному місці на материнській платі і називається цей роз’єм СОКЕТ. Загалом певному типу процесора відповідає певний тип сокета. Тому підбираючи ЦП слід зважати на тип сокета на материнській платі. Основна відмінність сокетів, це наявність «пінів» (ніжки процесора). Піни можуть розміщуватися як на сокетах так і на процесорах. Ще одна відмінність у кількості і розміщенні пінів. Тому обираючи процесор певної фірми, слід зважати, що б і сокет відповідав тій ж фірмі.
Кулер – пристрій дял охолодження процесора (також інших складових ПК), що складається з вентилятора і радіатора. Процесор має особливість нагріватись, як і будь який інший електронний компонент, у зв’язку із збільшенням продуктивності і терміну придатності процесорів використовують кулери для підвищення тепловиділення.
Встановлюється кулер поверх процесора, а між кулером і процесором наноситься спеціальна «термопаста». Кріпиться кулер на спеціальних затискачах які можуть розміщуватись як на материнській платі, так і, зазвичай, на самому кулері. Монтаж його надзвичайно простий, після закріплення на свому місці слід підключити живлення до нього, де на материнській платі написано «CPU FUN» туди і підключається живлення
4. Конфігурування персонального комп’ютера
Персональні комп'ютери випускаються в наступних конструктивних виконаннях: стаціонарні (настільні) і переносні.
Найбільш поширеними є настільні ПК, які дозволяють легко змінювати їх конфігурацію.
Базова конфігурація настільного ПК складається з наступних основних елементів: системний блок, клавіатура, маніпулятор «миша», монітор.
У ПК переносного типу всі елементи об’єднані в одному корпусі.
Розглянемо конфігурування настільного персонального комп’ютера. Всі елементи, які забезпечують належну роботу комп’ютера розміщені в системному блоці – металевий корпус, в якому зібрані компоненти. У системному блоці повинні обов’язково розміщуватись і належно з’єднуватись між собою такі компоненти:
- Материнська плата
- Блок живлення
- Процесор
- Жорсткий диск
- Відеокарта
- Плата ОЗУ
Монітор, клавіатура і миш підключаються до системного блоку, а саме до відповідних виходів материнської плати.
5. Конфігурування параметрів безпеки ОС
Безпека ОС базується на двох ідеях:
- ОС надає прямий чи непрямий доступ до ресурсів на кшталт файлів на локальному диску, привілейованих системних викликів, особистої інформації про користувачів та служб, представлених запущеними програмами;
- ОС може розділити запити ресурсів від авторизованих користувачів, дозволивши доступ, та неавторизованих, заборонивши його.
Запити, в свою чергу, також діляться на два типи:
· Внутрішня безпека — вже запущені програми. На деяких системах програма, оскільки вона вже запущена, не має ніяких обмежень, але все ж типово вона має ідентифікатор, котрий використовується для перевірки запитів до ресурсів.
· Зовнішня безпека — нові запити з-за меж комп'ютера, як наприклад реєстрація з консолі чи мережеве з'єднання. В цьому випадку відбувається процес авторизації за допомогою імені користувача та паролю, що його підтверджує, чи інших способів як наприклад магнітні картки чи біометричні дані
Доступ до ресурсів операційної системи може обмежуватися засобами захисту по паролях. Пароль може бути використаним також, як ключ для шифрування-дешифрування інформації в користувацьких файлах.