Е) усі відповіді правильні

115. Міжнародний рух підприємницького капіталу – це:

а) вивіз капіталу в ті країни, де є сприятливий інвестиційний клімат;

б) вивіз капіталу у формі надання державних і приватних позик з метою отримання доходу у вигляді процента, рівень якого заздалегідь обумовлюють;

в) кошти, які вкладають у виробничі, фінансові, торгові й інші закордонні підприємства задля отримання прибутку;

г) державні інвестиції за кордоном.

116. Міжнародний рух позикового капіталу – це:

а) вивіз капіталу в ті країни, де є сприятливий інвестиційний клімат;

б) вивіз капіталу у формі надання державних і приватних позик з метою отримання доходу у вигляді процента, рівень якого заздалегідь обумовлюють;

в) кошти, які вкладають у виробничі, фінансові, торгові й інші закордонні підприємства для отримання прибутку;

г) державні інвестиції за кордоном.

117. Основну частину прямих інвестицій на світовому ринку капіталів контролює(ють) :

а) уряд США;

б) Міжнародний валютний фонд

в) уряди країн Європейського співтовариства;

Г) міжнародні корпорації.

118. Основна частина інвестицій розвинених країн нині спрямована до:

а) Центрально-Східної Європи;

б) Південно-Східної Азії;

в) Південної Америки;

г) Африки;

Д) країн ОЕСР.

119. Міжнародні портфельні інвестиції – це:

а) вкладення капіталу за кордоном у патенти, ліцензії, ноу-хау;

б) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які не забезпечують контролю над ними;

в) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які забезпечують контроль над ними;

г) вкладення капіталу у створення дочірніх компаній за кордоном.

120. Міжнародні прямі інвестиції – це:

а) вкладення капіталу за кордоном у патенти, ліцензії, ноу-хау;

б) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які не забезпечують контролю над ними;

в) вкладення капіталу у створення асоційованих компаній за кордоном;

Г) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які забезпечують контроль над ними.

121. Реінвестиції – це:

а) вкладення капіталу за кордоном у патенти, ліцензії, ноу-хау;

б) повернення країні капіталу, вкладеного у цінні папери зарубіжних компаній;

в) вкладення капіталу у створення дочірніх компаній за кордоном;

Г) повторні, додаткові вкладення коштів за кордоном, отриманих там у вигляді доходів від інвестицій.

122. До міжнародних прямих інвестицій можна віднести:

а) переказ китайськими робітниками заробітної плати з України на батьківщину;

б) залучення українськими банками депозитів в іноземній валюті;

в) розміщення українським урядом облігацій державної позики на євроринках;

Г) купівлю фірмою “LG” російського приватизованого підприємства.

123. Транснаціональні корпорації – це:

а) корпорації, які є монополістами на світовому ринку певних товарів і послуг;

б) корпорації, в яких іноземний інвестор володіє не менш, ніж 10% акцій;

в) корпорації, в яких іноземний інвестор володіє понад 50% акцій;

Г) фірми, які володіють підприємствами в кількох країнах світу.

124. Головними країнами-донорами капіталу в сучасному світі є:

а) країни Східної Європи;

б) країни “Великої сімки”;

в) країни СНД;

г) країни Східної Азії;

д) країни Латинської Америки.

125. Головним фінансовим центром світу є:

а) Париж;

б) Лондон;

в) Нью-Йорк;

г) Токіо;

д) Цюрих.

126. Головним фінансовим центром Азії є:

а) Кито;

б) Ер-Ріяд;

в) Токіо;

г) Сінгапур;

д) Сянган.

127. До правових інструментів міжнародної передачі технологій не належить:

а) патент;

б) ліцензія;

в) копірайт;

Г) ноу-хау.

128. До форм міжнародної передачі технологій не належить:

а) ноу-хау;

б) ліцензійна угода;

в) франчайзингова угода;

г) патентна угода;

д) інжинірингова угода;

Е) факторингова угода.

129. Ліцензія – це:

а) виняткове право автора друкованого, аудіо- чи відеотвору на показ і відтворення своєї роботи;

б) дозвіл, який видає власник технології (ліцензіар), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології упродовж певного часу за визначену плату;

в) символ певної організації (підприємства), який використовують для індивідуалізації виробника товару і його ніхто не може використовувати без офіційного дозволу власника;

г) документ (свідоцтво), що видають винахіднику, який засвідчує його авторство і виняткове право на використання винаходу.

130. Патент – це:

а) виняткове право автора друкованого, аудіо- чи відеотвору на показ і відтворення своєї роботи;

б) дозвіл, який видає власник технології (ліцензіар), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології упродовж певного часу за визначену плату;

в) символ певної організації (підприємства), який використовують для індивідуалізації виробника товару і його ніхто не може використовувати без офіційного дозволу власника;