ВПЛИВ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПЕРСОНАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Важливою ознакою сучасного суспільства є пріоритетна увага до персоналу – провідного виробничого чинника, резерву економічного зростання та конкурентоспроможності. Досвід передових економік світу доводить, що жодну із задач управління у будь-якій сфері діяльності неможливо реалізувати без зацікавленості в її вирішенні працівників. Мотивація праці персоналу, створення умов для його зацікавленості в результатах діяльності підприємства, розвиток соціального партнерства стають нагальними завданнями підприємства.
На даному етапі господарювання продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки ступінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. А це означає, що фундаментальним напрямком розвитку нової ринкової системи повинні стати стабілізація вітчизняного виробництва та ріст на цій основі продуктивності праці все це обумовлює актуальність даної теми.
Останнім часом з'явилися багато публікацій вітчизняних вчених не тему підвищення продуктивності праці персоналу підприємства, серед них публікації: С.Н. Петренка С.Н., М.С. Пушкара, Ю.С. Цал-Цалко, Є.М.Кайлюк. У фундаментальних працях вітчизняних вчених, зокрема, В. Д. Базилевича, І.М. Бойчика, І.К. Бистрякова, П.П. Борщевського, Б.В. Буркинського, О.О. Бутинця, В.О. Василенка,Ф. Ф. Веклич, Т.П. Галушкіної, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, А.Ю. Жулавського, та інших розкрито основні тенденціїпідвищення продуктивності праці персоналу підприємства. Але через новий підхід довирішення цієї проблеми, необхідне їїсистемне дослідження.
Мотивація ефективної праці робітників займає одне з ключових місць у системі внутрішньофірмового управління. Вона доповнює адміністративне управління, що полягає в розробці і виконанні планових завдань, посадових та інших інструкцій, методичних положень і вказівок, наказів, розпоряджень і являє собою непряме, опосередковане управління через інтереси робітників з використанням специфічних форм і методів забезпечення їх матеріальної і моральної зацікавленості щодо праці, у досягненні високих її результатів.
Оскільки в основі розв'язання цих проблем лежить жива праця, ефективність їївикористання завжди вивчалась і становила інтерес для багатьох дослідників. Можнавважати, що теоретично проблема продуктивності розроблена і вивчена дужеглибоко, завдання полягає у тому, щобсистематизувати все те, що напрацьовано іщо може бути використане в умовах формування нових економічних відносин унашому суспільстві.
Необхідно розібратись у проблемах ефективності праці і виробництва, упроблемах управління виробництвом на основі правильного застосуваннянагромадженого досвіду в менеджменті продуктивності.
Управління продуктивністю праці як складова процесу управління охоплюєпланування, організацію, керівництво, контроль і регулювання, які засновані наспіввідношенні кількості продукції, що випускається виробничою системою, та витратна виготовлення цієї продукції. Цей процес такий же важливий, як і інші контрольніфункції.
Управління продуктивністю вимагає ефективних контактів і розуміння ролірізних служб у створенні обсягів виробництва. Воно також потребує розглядусистеми з позицій як великих, стратегічних, так і дрібніших, тактичних і навітьпоточних завдань, вміння обґрунтувати зміни та оцінити їх наслідки для підприємстваі, що, можливо, найважливіше, здатності ув'язати підвищення продуктивності з її вимірюванням.
Отже, в умовах посиленої конкуренції на ринках товарів, послуг іпраці великого значення набуває підвищення продуктивності праці на підприємствах, яке виявляється передусім у збільшенні маси продукції, що виробляється в одиницючасу за незмінної її якості, або в підвищенні якості і конкурентоспроможності занезмінної її маси, що виробляється в одиницю часу; зменшенні витрат праці наодиницю продукції. Це призводить до зміни співвідношення витрат живої іуречевленої праці. Підвищення продуктивності праці означає, що частка витратживої праці в продуктах зменшується, а частка витрат уречевленої працізбільшується. При цьому загальна сума праці, яка міститься в кожній одиниціпродукту зменшується. Зростання продуктивності праці сприяє скороченню часувиробництва й обігу товару, збільшенню маси і норми прибутку.
1. Співак, В.В. Мотивація як засіб ефективного менеджменту персоналу підприємств / В. В. Співак // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2010. – №6, Т.2. – С. 178-181.
2. Дуда С.Т., Кіцак Х.Р. Мотивація та результативність праці персоналу підприємства: їх сутність та взаємозв’язок/ Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць – 2010 – Вип. 20.14 – с. 188 – 193
3. Клименко М.П., Філатова О.О. Мотивація управлінського персоналу в реалізації загальної стратегії підприємства/ Клименко М.П., Філатова О.О.// Сталий розвиток економіки – 2011 - №5 – с. 81 – 85.
УДК 657
Демчук О.В., ст. гр. ОАСз-12
Науковий керівник: Тлучкевич Н.В, к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет